Провадження № 2/537/206/2026
Справа № 537/6590/25
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.10.2026 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого судді Мартишевої Т. О.
за участі секретаря судового засідання Антохіної Ю.С.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
відповідача ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Кременчук у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення коштів, вказуючи в обґрунтування позовних вимог, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Його похованням займалась ОСОБА_6 , на прохання ОСОБА_3 , колишньої дружини померлого, оскільки відповідачка перебувала за кордоном у Федеративній Республіці Німеччині. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яку, як відомо позивачці, прийняла ОСОБА_3 .. На організацію та поховання померлого ОСОБА_1 витратила 15 884,40 грн. Вважає, що спадкоємиці померлого зобов`язані відшкодувати їй кошти, які нею були витрачені на поховання колишнього чоловіка ОСОБА_3 за викладених обставин просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її витрати на поховання, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , відповідно до успадкованих 5/6 часток спадкового майна, у розмірі - 13237,00 грн, та стягнути з ОСОБА_5 витрати на поховання, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , відповідно до успадкованої 1/6 частки спадкового майна, у розмірі - 2647,40 грн.
Ухвалою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.10.2025 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Ухвалою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, у справі призначено підготовче засідання. Одночасно витребувано докази за клопотанням сторони позивача у приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дощенко О.В..
21.11.2025 від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Ульянової Ю.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовної заяви. В обґрунтування відзиву зазначила, що 23 вересня 2005 року ОСОБА_7 та ОСОБА_3 уклали шлюб. Після шлюбу ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_8 . З цього часу вони проживали разом в домоволодінні по АДРЕСА_1 . 29 листопада 2019 року подружжя ОСОБА_8 розірвали свій шлюб, проте продовжували проживати разом та підтримували між собою родинні відносини. ОСОБА_9 хворів на ряд хронічних хвороб, в тому числі і цукровий 2 діабет. Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України ОСОБА_8 прийняли спільне рішення, що ОСОБА_10 безпечніше в цей час перебувати за кордоном, і 2022 році вона виїхала за кордон в якості біженки. Знялась з реєстрації ОСОБА_11 в цьому домоволодінні 19 жовтня 2022 року. В будинку залишились її особисті речі, предмети меблів тощо. ОСОБА_8 і на відстані підтримували між собою зв`язок. Весною 2023 року здоров`я ОСОБА_12 стало погіршуватись, він потребував все більшого догляду за собою, тому він найняв для догляду та медичних маніпуляцій ОСОБА_13 , яка представилась медичною сестрою. Через певний час між ОСОБА_14 та відповідачкою встановились дружні відносини. ОСОБА_10 відомо, що відповідачка скаржилась чоловіку на важке життя, не необхідність догляду за кількома дітьми підлітками, казала, що живе одна в Кременчуці, до якого переїхала з м. Полтави, тут вимушена винаймати житло. Приблизно влітку 2023 року, після того, як ОСОБА_15 сказала, що її виселяють з її квартири, і вона змушена буде повернутись до Полтави і припинити догляд за ним, ОСОБА_14 дозволив їй жити в будинку разом з ним, оскільки вже звик до неї та встановив з нею дружні відносини. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_14 раптово помер. Після його смерті стало відомо, що ОСОБА_15 виявилась зареєстрованою в домоволодінні по АДРЕСА_1 та навідріз відмовилась виселятись з домоволодіння. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 25 березня 2024 року у справі №537/5494/23 яке набрало законної сили 04 травня 2024 року, ОСОБА_13 було виселено з домоволодіння по АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. Після набрання рішенням законної сили відповідачка самостійно виселилась з домоволодіння, забравши з собою все майно, яке змогла вивезти з будинку, проте залишила несплаченою заборгованість по комунальним платежам. На даний час в Крюківсьому районному суді м. Кременчука на розгляді перебуває цивільна справа № 537/5702/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , про стягнення коштів (витрат за спожиті комунальні платежі на суму 30212,08 грн. та збережених за рахунок ОСОБА_12 коштів за користування чужим майном в сумі 88884,00 грн.). Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яку прийняла ОСОБА_3 на підставі заповіту. Крім того, на момент смерті ОСОБА_3 ще була жива його мати ОСОБА_16 , яка мала право на обов`язкову частку в спадщині (ст. 1241 ЦК України). Ще до фактичного оформлення права на спадщину відповідачкою, мати ОСОБА_3 померла, і її частку успадкував онук ОСОБА_17 .. Отже спадкоємців, які мають обов`язок відшкодувати витрати на поховання спадкоємця щонайменше двоє. Статтею 20 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено надання допомоги на поховання у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім`ї, які перебували на її утриманні. Допомога надається застрахованій особі, члену її родини або іншим фізичним чи юридичним особам, які здійснили поховання. Відповідно до пункту 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 26.12.2022 № 29-1 "Про встановлення розміру допомоги на поховання", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2022 за № 1699/39035, розмір допомоги на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, встановлено в сумі 4100 гривень. Вказана допомога виплачується за основним місцем роботи померлого працівника. Для отримання допомоги, особа, яка здійснила поховання має звернутися до роботодавця, з таким пакетом документів: заява про виплату допомоги на поховання; документ, що посвідчує особу; фінансові документи, що підтверджують витрати на поховання; довідка з банківської установи з реквізитами рахунку для перерахування коштів; свідоцтво про смерть; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть. Рішення про призначення допомоги на поховання приймається страхувальником (роботодавцем) не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником (роботодавцем) страхових коштів від Пенсійного фонду України. Цей Закон передбачає, що особа, яка здійснила поховання, для реалізації свого права на отримання цієї допомоги повинна вчинити ряд активних дій, які б свідчили про її волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії закон пов`язує, зокрема, із поданням відповідної заяви про виплату разом із визначеним пакетом документів. Померлий ОСОБА_3 був засновником і працював директором ПП «Кремінь-Котлосервіс», тобто був офіційно працевлаштованим на підприємстві, де за нього сплачувались соціальні внески до ПФУ. Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання 4 100 гривень в порядку соціального страхування в разі звернення за такою виплатою в установленому законом порядку. З огляду на наведене, розумну суму витрат на поховання слід зменшити на суму в 4 100 гривень - суму коштів, які мають бути виплачені позивачці Пенсійним фондом через останнє місце роботи померлого. Щодо розумності та розміру витрат на поховання зазначає, що позивачку ОСОБА_1 ні спадкоємець ОСОБА_3 , ні будь-який інший родич ОСОБА_18 (матір на той час була жива) не уповноважували на організацію поховання ОСОБА_18 , ніхто не обговорював з нею бюджет на поховання, сам обряд поховання, подальші заходи, які необхідно організовувати(поминальний обід, коло запрошених на цвинтар тощо). Всі ці дії вона вчинила абсолютно свавільно, на свій розсуд і без будь-якого узгодження з родичами. Зважаючи на такі неузгоджені ні з ким з родичів дії позивача при організації поховання, виникають обґрунтовані сумніви в розумності та необхідності здійснених нею витрат на похованні ОСОБА_19 саме в такому розмірі, як заявлено в позові. Статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» передбачено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. В той же час у відкритому у доступі на сайті Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» https://kremen.gov.ua/index.php? view=single-kp&dep-id=2&page_id=631 міститься інформація про ціни на послуги, які надає це підприємство, на альтернативну вартість всіх товарів, які зазначені в рахунку -фактурі № 4858 від 09 серпня 2023 року, який позивачка оплатила. При цьому, враховуючи що поховання Ільїнського мало місце влітку 2023 року, то на той час діяла ціна на похоронні послуги, затверджена рішенням виконкому Кременчуцької міської ради від 31 грудня 2021 року. На даний час рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 26 грудня 2024 року № 3044 затверджені нові, вже збільшені розцінки на ці послуги. Так для порівняння можна привести діапазон цін наприклад на труну, які починаються від 385 грн. і закінчуються 25 000,00 грн. В рахунку, наданому позивачкою, зазначена вартість труни лак, «Еко» в розмірі 6000,00 грн. В позові не наведено аргументів чому позивачем обрано труну саме такої вартості, якщо можна було придбати труну наприклад за 1 900 грн чи за 4 500 грн. Така сама ситуація з покривалом ритуальним, адже обране позивачкою коштувало 1 860,00 грн, в той час як ціни на ці покривала коливаються від 540 грн до 7 680 грн. Не можемо погодитись з тим, що такі витрати є розумними і обґрунтованими, тим більше, що сплачувати кошти за них має відповідачка, яка навіть не давала згоди на такі придбання. Тапочки чоловічі за ціною 448 грн, придбані позивачкою за завищеною, а не розумною ціною, оскільки в прейскуранті їх ціна є і 132 грн, і 177 грн. Щодо вартості такої послуги як копання могили. Навіть за новими цінами 2025 року копання могили вручну в літній період ґрунту 2 групи коштує 1 450 грн. А в 2023 році ці ціни були істотно нижчими, в той же час згідно рахунку позивачка немов би сплатила 1 740,00 грн, що є явно завищеною ціною і взагалі чомусь ця послуга відсутня в Прайсі. Вважає, що деякі витрати на поховання є явно завищеними, тобто не є розумними. Щодо витрат на правову допомогу вказує, що сума гонорару в розмір 15000,00 грн. за таку справу, яка не є складною, є явно завищеним, адже становить 100 % від ціни позову, що є не співмірним з розміром вимог та обсягом роботи адвоката Прошу розмір витрат на правову допомогу зменшити до 1500,00 грн.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.12.2025 за клопотанням сторони відповідача у Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» витребувано докази.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.02.2026 за клопотанням сторони позивача у Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витребувано докази.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.03.2026 за клопотанням сторони позивача у приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області витребувано докази.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.05.2026 задоволено клопотання сторони позивача про залучення до участі у цивільній справі співвідповідача, зміну предмету позову. Залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_5 , якому запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали подати до суду відзив на позов, одночасно надіславши копію відзиву з доданими до нього документами позивачеві та надавши суду докази такого надіслання. Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Ульянової Ю.А., про залучення до участі в справі третьої особи залишено без задоволення.
16.06.2026 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті. Вирішено питання про виклик для допиту в судовому засіданні свідків.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, суду пояснила, що організацію та оплату поховання ОСОБА_3 вона проводила за домовленістю з ОСОБА_16 .. Вони погодили, що поминальний обід будуть проводити вдома, де проживав ОСОБА_3 .. Вона все придбала для обіду, та запросили сусідів пом`янути померлого. Всі покупки у бюро ритуальних послуг вона погоджувала із сестрою ОСОБА_3 .. За вивіз тіла до моргу вона оплачувала власними коштами, однак рахунку у неї немає. Вона телефонувала дочці ОСОБА_3 та його колишній дружині, однак ніхто їй допомоги на поховання ОСОБА_3 не запропонував. ОСОБА_3 обіцяла відшкодувати понесені витрати на поховання ОСОБА_3 після того, як оформить спадщину, однак до цього часу не відшкодувала.
Представник позивача у судову засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, просила їх задовольнити з підстав зазначених у позові, вказала, що будь яких відомостей, пропозицій або будь яких домовленостей з приводу виду товару який було придбано для поховання не було відповідачами запропоновано. Крім того будь які відомості з приводу того, що від відповідачів заперечень щодо такого придбання протягом всього часу, коли вони отримали рахунок та договір замовлень, не надходило. Понесені витрати на поховання ОСОБА_3 повністю обґрунтовані.
У подальшому представник позивача звернулася до суду із заявою від 16.10.2026 року про проведення судового засідання у відсутність позивача та її представника.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, будучи допитаною в якості свідка суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її колишній чоловік ОСОБА_3 .. Про його смерть вона дізналася 09 серпня 2023 року від їх спільної знайомої ОСОБА_20 , яка допомогала займатися їх спільним бізнесом. З метою підтвердження інформації вона зателефонувала в обідній час десь з 12.00 до 14.00 год. 09 серпня 2023 року на номер колишнього чоловіка ОСОБА_3 .. На дзвінок відповіла позивач, яка мешкала спільно однією сім`єю з ОСОБА_3 та підтвердила смерть останнього, та повідомила, що похорон вона вже організувала та їй не потрібна ні допомога, ні поради. Похорон вона організовувала з двоюрідною сестрою ОСОБА_3 - ОСОБА_21 . Вказала дату поховання ОСОБА_3 11 серпня 2023 року о 12.00 год.. На прохання перенести поховання на інший день чи хоча б час пізніше, оскільки ні вона, ні дочка, ні рідна сестра ОСОБА_3 не встигнуть приїхати на його похорон із - за кордону, щоб попрощатися, ОСОБА_22 відмовила, повідомила, що все вже організовано, а відповідач ОСОБА_3 вже ніякого відношення до померлого не має. ОСОБА_3 на похорон не встигла, оскільки приїхала в місто приблизно о 15 год. 00 хв. Спільні з ОСОБА_3 знайомі та друзі, коли вона була у дорозі, зателефонували їй та повідомили, що на поминальний обід їх не запросили, розповіли, що ОСОБА_3 поховали як "старого діда, безхатька". Тобто затрати на поховання були мінімальними. ОСОБА_3 організувала поминальний обід, через своїх знайомих. Організувати поховання ОСОБА_3 заважало те, що про його смерть вона дізналася тільки наступного дня, коли вже все було організовано ОСОБА_1 .. ОСОБА_1 не погоджувала з нею витрати на поховання, та не погоджувала товари, які необхідно було придбати на церемонію поховання. Окрім того, ОСОБА_1 не зверталася на підприємство ПП "Кремінь - Котлосервіс" де був засновником і працював директором ОСОБА_3 , з метою відшкодування витрат понесених на поховання останнього, хоча вона єдина має таку можливість, оскільки займалася оформленням свідоцтва про смерть та має відповідний витяг про реєстрацію смерті. ОСОБА_3 пропонували їй відшкодувати витрати з умовою, що остання віддасть їй документи, які були у будинку ОСОБА_3 , для оформлення спадщини, однак остання відмовила. Також вона відмовилася віддати телефон ОСОБА_3 його матері ОСОБА_16 .. Їй достеменно відомо, що мати ОСОБА_3 - ОСОБА_16 дала ОСОБА_1 гроші на поховання у розмірі 5 000,00 грн. ОСОБА_3 сестра ОСОБА_23 також давала кошти, однак в якому розмірі їй невідомо. Колеги ОСОБА_3 пропонували допомогу ОСОБА_1 у організації поховання, однак остання відмовилася її приймати.
Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити у зв`язку з їх необґрунтованість та недоведеністю, посилаючи на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
У подальшому представник відповідача звернулася до суду із заявою від 16.10.2026 року про проведення судового засідання у відсутність сторони відповідача.
Відповідач ОСОБА_5 , будучи присутнім у судовому засіданні 06.10.2026 заявив клопотання про надання часу для ознайомлення із матеріалами цивільної справи, у подальшому звернувся до суду із письмовою заявою від 16.10.2026 року у якій зазначив, що ознайомлений із позовними вимогами, згоден із відшкодуванням витрат на поховання ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частки спадкового майна. Просить суд врахувати, що ним після смерті ОСОБА_3 у добровільному порядку надавалась матеріальна допомога ОСОБА_1 у сумі 5000 грн, розписки або чека він не має.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що ОСОБА_1 є його донькою. Коли вона йому подзвонила та повідомила, що ОСОБА_3 помер, він негайно приїхав за адресою, яку назвала ОСОБА_1 .. Там перебувала ОСОБА_1 , чекала на працівників поліції, та лежало тіло ОСОБА_3 .. Працівники поліції оглянули труп, відділи ОСОБА_1 паспорт ОСОБА_8 та ключі. Після чого вони поїхали додому до ОСОБА_1 .. Наступного дня вони зустрілися з сестрою ОСОБА_3 , та повідомили матері останнього про його смерть. Після чого він разом з ОСОБА_1 та сестрою ОСОБА_3 поїхали в бюро ритуальних послуг, що на вулиці Махоркова в м. Кременчуці, оформлювати поховання ОСОБА_3 .. Він залишився в машині, а ОСОБА_1 разом з сестрою ОСОБА_3 пішли обирати речі для поховання та домовлятися за проведення поховання. За похорон ОСОБА_3 платила позивач ОСОБА_1 .. Від родичів ОСОБА_3 оплатити поховання пропозицій не було.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що вона дізналася про смерть ОСОБА_19 09 серпня 2023 року від своєї знайомої, про що одразу повідомила ОСОБА_3 .. В цей же день вона дізналася, що поховання ОСОБА_3 відбудеться у п`ятницю 11 серпня 2023 року. ОСОБА_3 на церемонію поховання приїхати не встигла. Поминальний обід організований не був, тому їм зі спільними друзями, на прохання ОСОБА_3 , довелося організовувати поминальний обід самостійно. Поминальний обід оплачувала ОСОБА_3 .. На поховання ОСОБА_3 близькі родичі не встигли приїхати із-за кордону. З близьких родичів на церемонії поховання ОСОБА_3 була лише його мати та двоюрідна сестра. Дочка приїхати не встигла. Зі слів головного бухгалтера їй відомо, що ОСОБА_1 зверталася на підприємство для отримання допомоги на поховання ОСОБА_3 , їй роз`яснили які документи необхідно подати для отримання допомоги, однак повторно вона не прийшла, документи не подала. Лише ОСОБА_1 мала таку можливість отримати допомогу на поховання, оскільки у неї був Витяг з реєстру про смерть, який видається в єдиному екземплярі під час оформлення свідоцтва про смерть. ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 в його будинку, та після його смерті продовжила проживати в даному будинку. Чинила перешкоди у роботі ПП "Кремінь - Котлосервіс", де був засновником і працював директором ОСОБА_3 , оскільки у дворі ОСОБА_3 було складське приміщення, де перебували запчастини належні підприємству. Коли працівники прийшли забрати запчастини, ОСОБА_1 не дозволила, викликала працівників поліції та повідомила, що вони незаконно проникли на територію домоволодіння.
Суд, з`ясувавши позицію учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно забезпечений правом власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим, звернутися до суду щодо захисту своїх порушених Кодексом, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як встановлено судом та зокрема підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 23.09.2005 Крюківським відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 26.11.2019 Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, позивач ОСОБА_3 з 23.09.2005 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який було розірвано 26.11.2019.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 був засновником і безпосереднім керівником ПП "Кремінь - Котлосервіс". Майнові права власника ПП "Кремінь - Котлосервіс" ОСОБА_3 відповідають 100% внеску (вкладу) до статутного капіталу Підприємства.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 18.08.2023.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи копії заповіту, посвідченого 08.02.2011 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Роженко Л.М., зареєстрованого в реєстрі за №183, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і все те, що йому буде належати на день смерті і на що він, згідно з законом, буде мати право, заповів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
15 серпня 2023 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дощенко О.В. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведено спадкову справу №17/2023, з якої вбачається, що спадкоємцем за дублікатом заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу 08.02.2011 за р.№183, виданого замість втраченого ОСОБА_26 , приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області, 28.05.2024 за р.№587, є ОСОБА_3 .. Спадкоємцем на обов`язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України є непрацездатна за віком мати померлого - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . інших спадкоємців, передбачених заповітом, ст. 1241 Цивільного кодексу України, немає.
28 серпня 2023 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дощенко О.В. видано свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за №937, яким на підставі ст. 61 ЗУ «Про нотаріат» для управління корпоративними правами ПП "Кремінь - Котлосервіс" призначено з числа спадкоємців ОСОБА_3 - ОСОБА_3 , до повноважень якої належить управління зазначеними корпоративними правами.
Рішенням власника №29/08/23 ПП "Кремінь - Котлосервіс" Ільїнської О.В., яка здійснює управління як управитель корпоративними правами ПП "Кремінь - Котлосервіс" ОСОБА_3 , який був власником майнових на ПП "Кремінь - Котлосервіс", що відповідають 100% внеску до статутного капіталу Підприємства, у розмірі, що у грошовому виразі становить 500,00 грн, яка здійснює управління на підставі свідоцтва, виданого 28.08.2023 року Дощенко О.В., приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області за р.№937, у зв`зку зі смертю ОСОБА_3 звільнено його з посади директора ПП "Кремінь - Котлосервіс" та виключено із відомостей про особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи; призначено ОСОБА_25 з 29 серпня 2023 року на посаду виконуючого обов`язки директора ПП "Кремінь - Котлосервіс".
Як встановлено судом та зокрема підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.10.2024, зареєстрованого в реєстрі за №1637, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.10.2024, зареєстрованого в реєстрі за №1639, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.10.2024, зареєстрованого в реєстрі за №1641, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.10.2024, зареєстрованого в реєстрі за №1643, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.10.2024, зареєстрованого в реєстрі за №1645, виданих приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дощенко О.В. на підставі дублікату заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу 08.02.2011 за р.№183, виданого замість втраченого ОСОБА_26 , приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області, 28.05.2024 за р.№587, ОСОБА_3 прийняла спадщину за заповітом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка складається з 5/6 часток спадкового майна. Свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі статті 1241 Цивільного кодексу України на 1/6 частку у спадковому майні ОСОБА_16 не видавалось.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 26 березня 2024 року, ОСОБА_16 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Прокопом О.Е., зареєстрованого в реєстрі за №1746, ОСОБА_16 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі, все те, що належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_5 ..
Як встановлено судом та зокрема підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.10.2024, зареєстрованого в реєстрі за №1647, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.10.2024, зареєстрованого в реєстрі за №1648, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.10.2024, зареєстрованого в реєстрі за №1649, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.10.2024, зареєстрованого в реєстрі за №1650, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28.10.2024, зареєстрованого в реєстрі за №1651, ОСОБА_5 прийняв спадщину за заповітом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_16 , яка складається з 1/6 частки спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадкоємцем якого була ОСОБА_16 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.
Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1232 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.
Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині
Верховний Суд у постанові від 28 травня 2025 року у справі № 331/727/24 (провадження № 61-3656св25) звернув увагу на те, що обов`язок відшкодовувати витрати на поховання спадкодавця не є елементом складу спадщини, тому при його виконанні не застосовується положення статей 1281, 1282 ЦК України, що визначення пред`явлення кредитором свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину та обов`язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора.
Тобто здійснення оплати поховання спадкодавця спадкоємцем або іншою особою породжує недоговірне зобов`язальне правовідношення, в якому кредитором виступає особа, котра понесла відповідні витрати, боржником спадкоємець, який прийняв спадщину.
Подібні правові висновки щодо обов`язку спадкоємців відшкодувати витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на поховання спадкодавця викладено у постановах Верховного Суду: від 02 листопада 2021 року у справі № 409/656/19 (провадження № 61-3020св21) від 17 травня 2023 року у справі № 756/7001/20 (провадження № 61-10102св22).
Статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначено, що поховання померлого це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про поховання та похоронну справу», організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.
Відповідно до частиною першою статті 11 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов`язалася поховати померлого.
Особа, яка зобов`язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно зі статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб`єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг. Ритуальні послуги надаються за плату згідно з договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом (частина перша, друга статті 12 Закону «Про поховання та похоронну справу»).
За ст. 10 Закону України «Про поховання та похоронну справу», надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб`єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін.
Згідно Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг , затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003р. № 193, і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 р. за № 1111/9710, в таких перелік входять, зокрема: 1. Оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання. 2. Оформлення свідоцтва про поховання. 3. Копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили). 4. Монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу. 5. Кремація тіл померлих. 6. Поховання та підпоховання урни з прахом померлих у колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю.
У судовому засіданні встановлено, що поховання ОСОБА_3 здійснювала позивач ОСОБА_27 .. Даний факт не оспорювався стороною відповідача в судовому засіданні.
09 серпня 2023 року між ОСОБА_13 та КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області укладено договір-замовлення №0000-004858 на організацію та проведення 11.08.2023 поховання померлого ОСОБА_3 , узгоджена сторонами вартість послуги становила 15 884 грн 40 коп..
Згідно рахунку - фактур № 4858 від 09 серпня 2023 року, наданого КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_28 придбано: послугу доставка померлого в СМЕ в місті вартістю 1 500,00 грн, послугу впорядкування місця поховання вартістю 140,00 грн, послугу копання моголи вручну літн.2,4 м 2 гр вартістю 1 740,00 грн, послугу оформлення свідоцтва про поховання вартістю 23,00 грн, послугу оформлення договору - замовлення на поховання вартістю 37,00 грн, послугу копіювання вартістю 3,00 грн, послугу катафалку 4 вартістю 1 500,00 грн, табличку могильну вартістю 160,00 грн, хрест дерев`яний тип №1А вартістю 420,00 грн, труну СТ лак «ЕКО» А вартістю 6 000,00 грн, покривало ритуальне к-т Бант Стежка вартістю 1 860,00 грн, послугу надання інвентарю для опускання труни вартістю 150,00 грн, похоронний набір вартістю 47,00 грн, свічки у кількості 7 шт. вартістю 14,00 грн, лампадка середня проста вартістю 74,40 грн, хустки ритуальні дитячі 8 шт. вартістю 67,20 грн, хустки х/б 8 шт. вартістю 204,00 грн, косинка ритуальна гіпюр Б-1 вартістю 96 грн, вінок похоронний УВ 90/6/65 2 шт. вартістю 1 2130,00 грн, стрічка траурна А 2 шт. вартістю 120,00 грн, тапочки АСА чоловічі вартістю 448,80 грн, хрест пластмасовий вартістю 50,00 грн. Загальна сума склала 15 884,40 грн.
ОСОБА_28 здійснено оплату за послуги поховання ОСОБА_3 на користь КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на загальну суму 15 884,40 грн, що підтверджується чеком продажу від 09.08.2023, та випискою по витратам по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 09.08.2023 по 09.08.2023.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_16 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , як спадкоємці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не здійснювали поховання останнього та не відшкодували позивачу, яка не є спадкоємцем, понесені нею витрати на поховання, що є підставою для їх стягнення в судовому порядку на підставі ст. 1232 ЦК України. ОСОБА_5 , який прийняв спадщину за заповітом, яка складається з 1/6 частки спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадкоємцем якого була ОСОБА_16 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_16 , несе обов`язок відшкодування позивачу, яка не є спадкоємцем, понесені нею витрати на поховання, на підставі ст. 1282 ЦК України, у розмірі, який відповідає частці у спадщині його спадкодавця ОСОБА_16 ..
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо стягнення витрат на поховання.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що витрати понесені позивачем на поховання ОСОБА_3 занадто завищені, та вказуючи на те, що розумну суму витрат на поховання слід зменшити на суму в 4 100 гривень - суму коштів, які мають бути виплачені позивачці Пенсійним фондом через останнє місце роботи померлого.
Разом з тим, аналізуючи прайс - лист КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ціни які затверджені на похоронні послуги, рішенням виконкому Кременчуцької міської ради від 31 грудня 2021 року, та які діяли на час проведення похоронної церемонії ОСОБА_3 , наданого представником позивача в обґрунтування заперечень проти позову, та рахунок - фактуру № 4858 від 09 серпня 2023 року, наданого КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, який містить інформацію про придбані послуги ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що витрати, понесені ОСОБА_1 на організацію поховання ОСОБА_3 є розумними як щодо їхнього розміру, так і необхідності здійснення.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідачем ОСОБА_3 під час допиту в якості свідка, вказано на те, що затрати на поховання ОСОБА_3 були мінімальними.
При цьому, доводи сторони відповідача про необхідність зменшення розумної суми витрат на поховання на суму в 4 100 гривень, які мають бути виплачені позивачці Пенсійним фондом через останнє місце роботи померлого, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодним доказом з матеріалів справи, що для отримання допомоги, ОСОБА_1 звернулася до роботодавця, з необхідним пакетом документів, та роботодавцем прийнято рішення про призначення допомоги на поховання, та такі кошти отримані страхувальником (роботодавцем) від Пенсійного фонду України. З відповідними клопотаннями сторона відповідача ані під час проведення підготовчого засідання, ані під час дослідження судом письмових доказів не зверталась.
Окрім того, як достовірно настановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 до ПП "Кремінь - Котлосервіс", де був засновником і працював директором померлий ОСОБА_3 , не зверталася.
При вирішенні питання в частині відшкодування спадкоємцем витрат на поховання слід врахувати кошти сплачені пенсійним фондом позивачу на поховання і відняти їх від суми витрат, які є документально підтвердженими та обґрунтованими. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 554/1793/15.
Окрім того, як встановлено в судовому засіданні та не спростовано відповідачами, зокрема заявленим клопотанням про допит в якості свідка сестри померлого ОСОБА_3 , яка брала безпосередню участь у оформлення похоронної церемонії, організацію та оплату поховання ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 проводила за домовленістю з матір`ю померлого - ОСОБА_16 , яка є спадкоємцем останнього. Тому доводи сторони відповідача про те, що ОСОБА_1 ні спадкоємець ОСОБА_3 , ні будь-який інший родич ОСОБА_18 не уповноважували на організацію поховання ОСОБА_18 , ніхто не обговорював з нею бюджет на поховання, сам обряд поховання, подальші заходи, які необхідно організовувати (поминальний обід, коло запрошених на цвинтар тощо) не заслуговують на увагу.
Доводи відповідача ОСОБА_5 щодо врахування факту надання ним після смерті ОСОБА_3 позивачці матеріальної допомоги в сумі 5000 грн не беруться судом до уваги, як такі що не підтверджені належними та допустимими доказами.
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статей 90, 91 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу. Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1 і 2 ст. 89 ЦПК України).
Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення коштів є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений нею судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 968 грн 96 коп.
Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Верховний Суд у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 127/25480/21 (провадження № 61-8836св22), вказав, що для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи яких очікує зазнати у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Наведене узгоджується із позицією ОП Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, 26 вересня 2025 року між позивачем та адвокатом Давиденко К.С. укладено договір про надання правничої допомоги №55/25, Додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги №55/25 від 26 вересня 2025 року, до якого додано акт прийому-передачі наданих послуг від 09 жовтня 2025 до договору про надання правничої допомоги №55/25 від 26 вересня 2025 року на суму 15 000 гривень, з детальним описом виконаних робіт та квитанцію №09/10-25-1 від 09.10.2025 про сплату гонорару адвокату Давиденко К.С. у розмірі 15 000 гривень.
За змістом вищенаведених положень цивільного процесуального законодавства розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи позивача, щодо стягнення судових витрат та доводи сторони відповідача щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката , суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами.
Враховуючи те, що вказана справа за позовними вимогами про відшкодування особі, яка не є спадкоємцем, понесені нею витрати на поховання, є нескладною, судова практика у цій категорії справ є незмінною, обсяг доказів, які необхідно зібрати для підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, не є значним, а рівень складності даної справи не вимагає великого обсягу правничої допомоги та значного часу на її надання, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що розмір витрат позивача, є непропорційним до предмету позову, не відповідає принципам справедливості та верховенства права. Вартість послуг є вочевидь завищеною, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу позивачу в розмірі в розмірі 7 500,00 грн.
За таких обставин у відповідності із ст. 141 ЦПК України, підлягають відшкодуванню відповідачами на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн.
Керуючись ст.ст.12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 530,536,629, 1049, 1054 ЦК України, суд,-
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_3 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_5 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на поховання, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , відповідно до успадкованих 5/6 часток спадкового майна, у розмірі 13 237 (тринадцять тисяч двісті тридцять сім) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 40 коп. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на поховання, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у розмірі 2 647 (дві тисячі шістсот сорок сім) грн 40 коп., який відповідає успадкованій 1/6 частці спадкового майна його спадкодавцем ОСОБА_16 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 40 коп. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 16 жовтня 2026 року.
Суддя : Т.О. Мартишева