Провадження № 2/537/51/2026
Справа № 537/3020/25
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.10.2026 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:
головуючої судді Мурашової Н.В.,
за участі секретаря Дейнеки В.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Веселовського Анатолія Григоровича, про визнання недійсними заповіту та свідоцтва про право на спадщину,
у с т а н о в и в:
12 травня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником адвокатом Олійник Л.М., до ОСОБА_2 , в якій просили визнати недійсним заповіт, посвідчений 15 червня 2022 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрованим за №1609, 1610, на користь ОСОБА_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане 15 квітня 2025 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. за реєстровим №1298; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила письмову заяву про прийняття спадщини на адресу приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Прокопа О.Е., яка була направлена за належністю приватному нотаріусу Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовському А.Г., оскільки останнім вже була відкрита спадкова справа №131/2022 від 05 липня 2022 року. При цьому ОСОБА_1 стало відомо, що 15 червня 2022 року спадкодавцем був складений заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. за реєстраційним номером 1609, 1610, відповідно до якого ОСОБА_3 заповів все своє майно відповідачу ОСОБА_2 15 квітня 2025 року приватний нотаріус Веселовський А.Г. видав свідоцтво про право на спадщину за реєстраційним номером 1298. Вказали, що ОСОБА_3 незадовго до смерті переніс інфаркт, приймав препарати, які змінюють свідомість людини, що в подальшому закінчилось набряком головного мозку і під час укладення заповіту (через 2 дні після виписки з лікарні) перебував у стані, який унеможливлює підписання заповіту та не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати. Після перенесеного інфаркту ОСОБА_3 не міг розмовляти, видавав лише окремі звуки, тому не міг самостійно викликати нотаріуса для вчинення нотаріальної дії, а нотаріус не міг достеменно встановити його волевиявлення на час складання зазначеного заповіту. Крім того, в оспорюваному заповіті місцем його складання у зв`язку зі станом здоров`я ОСОБА_3 зазначена адреса: АДРЕСА_1 , в той час як спадкодавець проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Вважають, що даним заповітом порушені права та інтереси спадкоємця за законом ОСОБА_1 , а заповіт складений під тиском з використанням важкого стану ОСОБА_3 після перенесеної хвороби. За таких обставин позивач звернулася до суду для захисту своїх законних прав та інтересів.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 13 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Витребувано докази: 1) у Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» - медичну документацію стаціонарного та амбулаторного хворого, копію медичного маршруту пацієнта та іншу медичну документацію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; 2) у приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовського Анатолія Григоровича - належним чином завірену копію спадкової справи №131/2022, заведену 05.07.2022 року, належним чином завірену копію заповіту №1609, 1610 від 15.06.2022 року, відомості щодо встановлення особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та перевірки його дієздатності під час складання заповіту, витяги з журналу обліку викликів нотаріуса за межі державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи робочого місця (контори) приватного нотаріуса за період з 14.06.2022 року по 15.06.2022 року включно щодо виклику до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання заповіту.
23 травня 2025 року на виконання ухвали суду від 13 травня 2025 року КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» повідомила про направлення медичної документації стаціонарного хворого №2135 ОСОБА_3 до суду по справі №524/7229/22.
29 травня 2025 року від приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовського А.Г. надійшло пояснення на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку з його необґрунтованістю. Також була надана належним чином засвідчена копія спадкової справи №131/2022 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3
16 січня 2026 року представник позивача ОСОБА_4 подала до суду клопотання про призначення посмертної судово-медичної експертизи, на вирішення якої просила поставити наступні питання: 1) Яке захворювання було у ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату складання заповіту від 15 червня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрованим за №1609, 1610, підписаний від його імені ОСОБА_5 ? 2) Чи міг ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням його фізичного та психічного стану (стан після інсульту) на дату складання заповіту від 15 червня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрованим за №1609, 1610, який підписаний від його імені ОСОБА_5 - особисто підписати заповіт? Проведення експертизи просила доручити Обласному бюро судово-медичної експертизи. На час проведення експертизи зупинити провадження у справі.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 02.02.2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_4 про призначення посмертної судово-медичної експертизи задоволено, призначено судово-медичну експертизу, проведення якої доручено Державній спеціалізованій установі «Полтавське обласне бюро судово-медичної експертизи», зупинено провадження у справі.
16 вересня 2026 року до суду надійшли матеріали цивільної справи №537/3020/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Веселовського А.Г., про визнання недійсними заповіту та свідоцтва про право на спадщину разом з висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Полтавське обласне бюро судово-медичної експертизи» №60 від 20.08.2026 року, згідно якого за даними медичної карти стаціонарного хворого № 2135 КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» слідує, що з 02 по 13.06.2022 року ОСОБА_3 проходив стаціонарне лікування з приводу ішемічного інсульту (від 02.06.2022 року) в правій гемісфері, неврологічна симптоматика якого утримувалася і на час складання ним заповіту 15.06.2022 року. За даними комп`ютерної томографії головного мозку від 03.06.2022 року у ОСОБА_3 було виявлено вогнища ішемії в лівій лобній долі та наявність кістозно-гліозних змін обох гемісфер головного мозку, які є наслідком перенесеного пошкодження нервової тканини (інсульту), хронічних судинних захворювань, атеросклерозу, тощо. Аналізуючи надану медичну документацію, експерти дійшли висновку про те, що на дату правочину 15.06.2022 року у ОСОБА_3 були ознаки перенесеного важкого ішемічного інсульту (02.06.2022 року), гострий період з вираженим лівобічним геміпарезом (м`язова сила в лівих кінцівках - 2 бали), відсутність рухів у лівих кінцівках, підвищений м`язовий тонус.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 17 вересня 2026 року поновлено провадження у справі.
06 жовтня 2026 року представник позивача ОСОБА_4 подала до суду клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, на вирішення якої просила поставити наступні питання: 1) Чи страждав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-яким психічним розладом на момент складання заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрованим за № 1609, 1610, який підписаний від його імені ОСОБА_5 ? 2) Чи усвідомлював ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за своїм психічним станом значення своїх дій та чи міг керувати ними на момент складання заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрованим за № 1609, 1610, який підписаний від його імені ОСОБА_5 ? Зазначила, що із встановлених висновком експерта Державної спеціалізованої установи «Полтавське обласне бюро судово-медичної експертизи» ряду захворювань у ОСОБА_6 є підстави вважати, що на момент складання заповіту, він не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати. Проведення експертизи просила доручити Полтавській філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства здоров`я України». На час проведення експертизи зупинити провадження у справі. Оплату за проведення експертизи покласти на позивача.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Олійник Л.М. в підготовче засідання не з`явилися, про час та місце проведення засідання повідомлялися належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явилася, про час та місце проведення засідання повідомлялася належним чином. З заявою про відкладення засідання не зверталася, причини неявки не повідомила.
Третя особа приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовський А.Г. в підготовче засідання не з`явився, про час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1-3 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, як висновками експертів (п.2 ч.2 ст.76 ЦПК України).
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно із статтею 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно ч. 1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частиною 3 ст.103 ЦПК України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Частинами 4-6 ст.103 ЦПК України передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997р. № 8, судова експертиза, як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справи, по встановленню законних та обґрунтованих рішень.
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Згідно зі ст.7 ЗУ «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Як роз`яснено в пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.
У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК. При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, частини другої статті 1257 ЦК суд відповідно до статті 145 ЦПК за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов`язаний призначити посмертну судово-психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.
Тлумачення пунктів 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України дає підстави зробити висновок, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Аналіз змісту позовної заяви та матеріалів справи свідчить, що предметом позову є визнання недійсним заповіту з підстав того, що у заповідача в момент складення заповіту спостерігався тривалий та хронічний розлад психічного та фізичного здоров`я.
Організаційні засади проведення судово-психіатричної експертизи, судово-психологічної експертизи та комплексної судової психолого-психіатричної експертизи в державних спеціалізованих установах судово-психіатричної та судово-психологічної експертиз Міністерства охорони здоров`я України визначені у Порядку проведення судово-психіатричної, судово-психологічної та комплексної судової психолого-психіатричної експертиз, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23 грудня 2025 року № 1935, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 січня 2026 року за №23/45417.
Відповідно до п. 11 Порядку судово-психіатрична та комплексна судова психолого-психіатрична експертизи за формою проведення є: амбулаторною, стаціонарною, посмертною. Стаціонарна судово-психіатрична та комплексна судова психолого-психіатрична експертизи проводяться на підставі ухвали слідчого судді або суду про призначення стаціонарної судово-психіатричної або комплексної судової психолого-психіатричної експертизи. Керівнику експертної установи заборонено самостійно визначити стаціонарну форму судово-психіатричної або комплексної судової психолого-психіатричної експертизи при відсутності в процесуальному документі про призначення судової експертизи визначення форми проведення цієї експертизи.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч.1 ст.104 ЦПК України).
Статтею 105 ЦПК України визначено, що призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання в галузі медицини, тому по даній справі необхідно призначити посмертну судово-психіатричну експертизу.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи.
Згідно з п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.
Керуючись ст.ст.103-105, 113, п. 8 ч. 2 ст.197, ч. 2 ст.247, п.5 ч.1 ст.252, п.9 ч.1 ст.253, 260, 261 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в :
Задовольнити клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Олійник Лілії Михайлівни про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.
Призначити посмертну судово-психіатричну експертизу у справі №537/3020/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Веселовського Анатолія Григоровича, про визнання недійсними заповіту та свідоцтва про право на спадщину.
На вирішення експертів поставити питання:
1) Чи страждав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-яким психічним розладом на момент складання заповіту, посвідченого 15 червня 2022 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрованим за № 1609, 1610, який підписаний від його імені ОСОБА_5 ?
2) Чи усвідомлював ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за своїм психічним станом значення своїх дій та чи міг керувати ними на момент складання заповіту, посвідченого 15 червня 2022 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрованим за № 1609, 1610, який підписаний від його імені ОСОБА_5 ?
Проведення експертизи доручити експертам Полтавської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» (м. Полтава, вул. Медична, буд.1).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покласти на позивача ОСОБА_1 .
Погодити строк проведення експертизи в строк більше, ніж установлено законом.
На час проведення експертизи провадження по даній справі зупинити до отримання висновку експерта.
Надати експертам для проведення експертизи матеріали справи з медичною документацією ОСОБА_3 .
Ухвалу направити Полтавській філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» для виконання, а учасникам справи до відому.
У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду в порядку і строки передбачені 353-355 ЦПК України з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя Мурашова Н.В.