ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 926/2867/26
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання Гунька О.П.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 27.08.2026 (вх.ЗАГС №01-05/2839/26 від 28.08.2026)
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 10.08.2026 (повну ухвалу складено 17.08.2026, суддя Бутирський А.А.)
у справі: № 926/2867/26
за заявою Фізичної особи ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи
за участю представників: не з`явились,
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснюється.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10.08.2026 у справі №926/2867/26 заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржниця звернулася до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними; поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 10.08.2026 у справі №926/2867/26, а справу передати на розгляд Господарського суду Чернівецької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2026, після усунення недоліків, відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 07.10.2026.
Апелянт в судове засідання не з`явився, явки представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином та заздалегідь повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції, короткий зміст оскарженої ухвали.
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Чернівецької області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.07.2026 прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено підготовче засідання на 27.07.2026; визнано участь ОСОБА_1 в судовому засіданні обов`язковою.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.07.2026 задоволено заяву представника заявниці ОСОБА_2 про розгляд справи № 926/2867/26 в режимі відеоконференції.
22.07.2026 боржниця подала заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних мереж.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.07.2026 відмовлено у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Така ухвала мотивована тим, що явку боржниці ОСОБА_1 визнано обов`язковою.
Суд звернув увагу, що особиста явка боржника у судове засідання для з`ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є обов`язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами (наприклад колекторними організаціями) виникнення у боржника обмеження правосуб`єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Неявка заявника, перешкоджає виконанню завдань підготовчого засідання, всебічному, повному та об`єктивному встановленню обставин справи, оскільки перешкоджає суду здійснити ідентифікацію заявника, встановити її особу і дійсні наміри пройти судові процедури неплатоспроможності, повно і всебічно з`ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Вказані дії суду є неможливими без особистої участі (фізичної присутності) ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні, а тому участь у засіданні шляхом відеоконференції буде недостатньою для забезпечення повноцінного судового розгляду та з`ясування дійсної волі заявника.
27.07.2026 боржниця у судове засідання не з`явилась, однак у засіданні брав участь її представник - адвокат Перепелиця В.М.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.07.2026 підготовче засідання відкладено на 10.08.2026; явку боржниці визнано обов`язковою.
04.08.2026 боржниця повторно подала заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних мереж.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05.08.2026 відмовлено у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Постановляючи таку ухвалу, суд керувався аналогічними підставами та обґрунтуванням, викладеними в ухвалі від 23.07.2026.
05.08.2026 представник боржниці - адвокат Перепелиця В.М., подала письмові пояснення щодо можливості відкриття провадження та розгляду справи про неплатоспроможність фізичної особи - громадянина України, яка тимчасово перебуває за межами України.
10.08.2026 боржниця у судове засідання повторно не з`явилась, явку представника не забезпечила.
Залишаючи заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду, місцевий господарський суд керувався такими висновками та встановленими обставинами:
- до інших питань, пов`язаних з розглядом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, які мають вирішуватися на підготовчому засіданні слід відносити питання щодо встановлення особистості заявника, який звернувся до суду із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність;
- з моменту відкриття справи про неплатоспроможність, правосуб`єктність боржника стає обмеженою, і такий стан зберігається протягом всієї процедури неплатоспроможності (боржник обмежений щодо розпорядження своїм майном, виїзду за кордон та інше);
- на боржника судом було покладено обов`язок з`явитись у підготовче засідання, позаяк присутність представника не може підмінювати собою особисту участь заявника; у підготовчому засіданні суд, зокрема, встановлює особу заявника шляхом дослідження документа, який посвідчує його особу (надання якого не може забезпечити представник, оскільки паспорт/посвідчення/закордонний паспорт тощо посвідчує особу лише його власника), досліджує оригінали документів, які стосуються заявника ідентифікаційний номер, трудова книжка тощо);
- суд вважає, що встановлення особи боржника (заявника) та роз`яснення йому наслідків введення процедури реструктуризації є невід`ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні, з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі допуск арбітражного керуючого до майна такої особи, з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості;
- без з`ясування особистості боржника суд позбавлений можливості відкривати провадження у справі про неплатоспроможність;
- одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України); однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України);
- з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов`язки;
- КУзПБ не містить положень, які б регулювали наслідки не вчинення боржником дій, які полягають у невиконанні покладених на нього обов`язків в частині явки у підготовче засідання та (або) не подання витребуваних доказів, а відтак, у цьому випадку підлягають застосуванню положення ст.11 ГПК України;
- суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №2-591/11).
Узагальнені доводи апелянта.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали неправильно застосував норми процесуального права, на підтвердження чого апелянт покликається на такі доводи:
- на стадії підготовчого засідання у справі суд надає оцінку відповідності поданої заяви боржника за формою і змістом вимогам статей 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за частиною 4 статті 119 КУзПБ, за відсутності яких суд зобов`язаний відкрити провадження у справі;
- у відповідності до постанови Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №909/1028/20 господарські суди не вправі встановлювати додаткові умови або критерії, не передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, для реалізації права особи на звернення до суду, оскільки це порушує принцип правової визначеності та право на доступ до суду;
- суд належним чином не з`ясував наявність чи відсутність передбачених частиною другою статті 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявника, натомість залишив заяву боржника без розгляду у зв`язку з її особистою неявкою у судові засідання, чим фактично допустив надмірний формалізм, який не відповідає завданню процедур неплатоспроможності фізичних осіб та їх спрямованості на надання добросовісному боржнику можливості врегулювати свої борги у встановленому законом порядку;
- Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює заборони щодо відкриття провадження стосовно громадянина України, який тимчасово перебуває за кордоном та не передбачає можливості відмови у відкритті провадження чи закриття справи лише через тимчасове перебування боржника за межами України;
- факт тимчасового проживання або перебування громадянина України за межами держави не припиняє його правового статусу, не припиняє його цивільної правоздатності та не позбавляє його права на судовий захист в Україні;
- Господарський процесуальний кодекс України гарантує учасникам справи право брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС; такий механізм дозволяє суду безпосередньо встановити особу учасника справи, забезпечити його участь у судовому засіданні, реалізацію процесуальних прав, надання пояснень, відповідей на запитання суду та інших учасників процесу, а також виконання процесуальних обов`язків;
- реєстрація та авторизація в підсистемі «Електронний суд» здійснюється із застосуванням засобів електронної ідентифікації високого рівня довіри, зокрема, за допомогою BankID Національного банку України, Дія.Підпису або кваліфікованого електронного підпису (КЕП); використання зазначених засобів забезпечує належну та достовірну ідентифікацію особи, яка подає процесуальні документи, отримує судові рішення та здійснює інші процесуальні дії, що виключає будь-які сумніви щодо особи учасника справи незалежно від країни його перебування;
- боржник вживав передбачених процесуальним законом заходів для забезпечення своєї участі у судовому засіданні, а неможливість участі в ньому в режимі відеоконференції була зумовлена саме судовими рішеннями.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
За змістом ч. 1 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутство (далі - КУзПБ) провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені статтями 115, 116 КУзПБ.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; наявні ознаки загрози неплатоспроможності (ч. 2 ст. 115 КУзПБ).
Згідно з ч. 1 ст. 117 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду, в якій зазначаються:
1) дата підготовчого засідання, яке має відбутися не пізніше 15 робочих днів з дня постановлення ухвали;
2) прізвище, ім`я та по батькові арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, для призначення керуючим реструктуризацією.
Частинами 1 - 3 ст. 119 КУзПБ передбачено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням положень частини третьої статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 КУзПБ (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Чернівецької області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п.п. 2,3,4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Згідно з матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.07.2026 прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено підготовче засідання на 27.07.2026; визнано участь ОСОБА_1 в судовому засіданні обов`язковою.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.07.2026 підготовче засідання відкладено на 10.08.2026; явку боржниці визнано обов`язковою.
Боржниця двічі (22.07.2026; 04.08.2026) подавала заяви про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних мереж, однак ухвалами суду Чернівецької області від 23.07.2026 та 05.08.2026 відмовлено у задоволенні таких.
Представник боржниці - адвокат Перепелиця В.М., у письмових поясненнях від 05.08.2026 щодо обов`язкової явки у судове засідання зазначила, що КУзПБ не встановлює заборони щодо відкриття провадження стосовно громадянина України, який тимчасово перебуває за кордоном; ОСОБА_1 має можливість забезпечити участь у справі через систему «Електронний суд».
ОСОБА_1 у судові засідання 27.07.2026 та 10.08.2026 не з`явилася.
Колегія суддів звертає увагу, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Водночас, зобов`язання у учасника справи з`являтися в судове засідання за викликом суду виникає лише тоді, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).
Також відповідно до частини четвертої статті 197 ГПК України, учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Виклик учасників справи в судове засідання або для участі у вчиненні відповідної процесуальної дії здійснюється ухвалою, в якій суд повинен чітко зазначити: ім`я (прізвище, ім`я, по-батькові) фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується ухвала; найменування та адресу суду; зазначення місця, дня і часу явки за викликом; назву та номер справи, за якою робиться виклик; зазначення, як хто викликається особа; зазначення, чи викликається особа у підготовче засідання, в судове засідання або для участі у вчиненні певних процесуальних дій (із їх зазначенням); роз`яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається, і про обов`язок повідомити суд про причини неявки (частина перша статті 121 ГПК України).
З огляду на зазначене, особиста явка заявника (сторін та учасників справи) до приміщення суду в судове засідання є обов`язковою лише тоді, коли суд прямо і однозначно зазначив про таке в ухвалі та повідомив належним чином зобов`язану особу про дату та час проведення відповідного судового засідання.
У цій справі місцевий господарський суд двічі визнавав явку заявниці у підготовче судове засідання обов`язковою (ухвалами від 15.07.2026 та 27.07.2026).
Разом з тим, зазначаючи про обов`язкову явку боржниці, місцевий господарський суд не дотримався вимог статті 121 ГПК України: не зазначив про порядок забезпечення явки учасників справи і наслідки їх неявки.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвали Господарського суду Чернівецької області від 15.07.2026 та 27.07.2026, якими визнано явку боржниці обов`язковою, не містить обґрунтованих підстав, мети чи конкретних причин, які зумовлюють необхідність особистої присутності боржниці. Також не видається можливим встановити, які саме обставини справи не можуть бути з`ясовані на підставі вже наявних у матеріалах справи письмових доказів та пояснень, і які саме конкретні питання або процесуальні дії потребують виключно особистої участі боржниці.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 234 ГПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Таким чином, господарський суд зобов`язаний наводити у своїх судових рішеннях мотиви, з яких він дійшов до того чи іншого висновку, що свідчить про вимогу вмотивованості судового рішення.
Мотиви визнання явки боржниці обов`язковою місцевий господарський суд наводить в ухвалах від 23.07.2026 та 05.08.2026, якими відмовляє у задоволенні заяв боржниці (від 22.07.2026; 04.08.2026) про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних мереж. Такими мотивами суд зазначає з`ясування особи боржниці та наміру, що вона дійсно бажає застосування до неї передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності.
Разом з тим, у зазначених ухвалах суд не навів обставин, які ставлять під сумнів особу боржниці та унеможливлюють її ідентифікацію в режимі відеоконференції, з урахуванням того, що заяву про відкриття провадження підписала та засвідчила належним чином копію документа, що посвідчує особу (паспорт) боржниця власноруч.
Колегія суддів звертає увагу, що положеннями КУзПБ такий процесуальний наслідок як залишення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду передбачено лише у випадку відкликання такої заяви заявником.
Однак у випадках, коли процесуальні правовідносини неплатоспроможності не регулюються спеціальними положеннями КУзПБ, слід застосовувати субсидіарно загальні положення ГПК України, якими передбачені відповідні підстави та наслідки.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За змістом ч. 4 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими законодавством про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу (правовий висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №915/1261/16, від 08.06.2022 у справі № 904/6691/20, від 29.07.2021 у справі № 913/401/20, від 11.09.2024 у справі № 908/1389/22, від 20.08.2024 у справі № 916/183/22 та інші).
Завданням підготовчого засідання господарського суду під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, наведених боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози. Якщо боржник не надав належних доказів у справі й особистих пояснень у судових засіданнях, порушив обов`язок особисто брати участь у судових засіданнях після неодноразово визнаної судом обов`язкової особистої явки боржника, що виключає належне встановлення судом обставин справи й саму можливість провадження у справі про неплатоспроможність, настають правові наслідки у вигляді залишення заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність без розгляду у зв`язку із систематичною його неявкою на вимогу суду в підготовче судове засідання (постанова Верховного Суду від 13.08.2025 у справі № 903/901/24).
Водночас у справі № 903/901/24 суд першої інстанції встановивши неповноту поданих боржником документів, що викликало ряд запитань до боржника та його дійсного волевиявлення, відкладав розгляд справи, а явку боржника у підготовче засідання визнавав обов`язковою.
Представник заявника, який брав участь у судових засідання, не зміг відповісти на поставлені судом запитання, а саме не володів інформацією про працевлаштування боржниці за кордоном, про існування ще одного кредитного договору, який не є забезпеченим, оскільки про таке, як він стверджував, йому заявниця не повідомляла,
Відтак неподання боржником належних доказів по справі й ненадання особистих пояснень у судових засіданнях; порушення боржником обов`язку особисто брати участь у судових засіданнях після неодноразово визнаної судом обов`язкової особистої явки боржника, виключає належне встановлення судом обставин справи й саму можливість провадження у справі про неплатоспроможність.
Натомість, у справі, що розглядається, за змістом судових рішень місцевий господарський суд не обгрунтував наявність сумнівів у дійсному волевиявленні ОСОБА_1 .
Суд наводить норми права та посилається на практику Верховного Суду без врахування фактичних обставин справи. Поза увагою суду залишилося те, що подана заява підписана ОСОБА_1 особисто, матеріали справи містять належно засвідчені копії її паспорта та інших документів, необхідних для вирішення відповідного процесуального питання, а боржниця послідовно висловлювала бажання брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції.
З моменту подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в особи, яка звернулася з відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов`язки, незважаючи на наявність представника. Особиста явка боржника у судове засідання для з`ясування його особи та підтвердження того, що він дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є необхідною для уникнення зловживання іншими особами станом боржника, в якого виникло обмеження правосуб`єктності, і дає змогу суду впевнитися, що саме ця особа хоче взяти участь у справі про неплатоспроможність. Якщо суд не має сумнівів щодо особи боржника та його дійсного волевиявлення, боржник власноруч підписав подану до суду заяву, долучив належним чином засвідчену копію документа, що посвідчує особу (паспорт), а також інші документи, які стосуються його та є необхідними для вирішення відповідного процесуального питання, суд може відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за наявності для цього підстав (постанова Верховного Суду від 05.06.2025 у справі № 904/5467/23).
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, зауважив, що у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.
Законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Сам факт наявності значної кредитної заборгованості та неможливості її погашення не є достатньою підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Суд повинен перевірити не лише наявність боргів, а й добросовісність поведінки боржника, причини виникнення заборгованості, його ставлення до виконання зобов`язань перед кредиторами та реальність підстав, передбачених ст. 115 КУзПБ (правова позиція Верховного суду у постанові від 16.06. 2026 року у справі № 917/2334/25).
В аспекті добросовісності особи боржника апеляційний суд також враховує, що ОСОБА_1 належним чином обгрунтувала неможливість особисто з`явитись у приміщення Господарського суду Чернівецької області, у зв`язку з чим зверталася до суду для забезпечення її участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних мереж, а також активно сприяє перебігу судового процесу шляхом подання пояснень, у тому числі через свого представника.
Отже, сукупність встановлених судом апеляційної інстанції обставин цієї справи, не свідчать про існування перешкод для здійснення щодо боржниці відповідних процедур у справі про неплатоспроможність без її особистої явки до суду.
Загальні висновки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 слід задоволити, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 10.08.2026 у справі №926/2867/26 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду Чернівецької області на стадію підготовчого засідання.
Керуючись ст.ст.86, 269, 270, 271, 275, 280, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 27.08.2026 - задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 10.08.2026 у справі №926/2867/26 скасувати.
3. Справу направити для продовження розгляду до Господарського суду Чернівецької області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановленні ст. ст. 287,288 ГПК України.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повну постанову складено 19.10.2026.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.