ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
19 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 909/61/26
Західний апеляційний господарський суд у складі головуючого (судді-доповідача) Трускавецького В. П., розглянувши матеріали
апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (вх. № 01-05/3430/26 від 13.10.2026)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2026 (суддя Горпинюк І. Є., повний текст складено 09.10.2026), постановлену за наслідками попереднього засідання
у справі № 909/61/26
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2026 у справі № 909/61/26, серед іншого, визначено розмір, черговість задоволення та перелік визнаних судом вимог кредиторів ТзОВ «Карпатнафтохім», що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; визначено розмір та перелік відхилених вимог кредиторів ТзОВ «Карпатнафтохім»; призначено підсумкове засідання на 16.10.2026.
12 жовтня 2026 року АТ «Укрексімбанк», яке є кредитором ТзОВ «Карпатнафтохім», подало до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 01-05/3430/26 від 13.10.2026), у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2026 у справі № 909/61/26 в частині та визнати кредитора ТзОВ «Костанза» заінтересованою особою стосовно ТзОВ «Карпатнафтохім» у справі № 909/61/26.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.10.2026 апеляційну скаргу розподілено розглядати колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Трускавецький В. П. - головуючий суддя, судді - Бонк Т. Б. та Бойко С. М.
Розглянувши матеріали поданої апеляційної скарги, суд зазначає таке.
(1) Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: 4) рішення або ухвала, що оскаржується.
Так, у поданій апеляційній скарзі скаржник зазначає, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2026 визнано грошові вимоги ТзОВ «Костанза» до ТзОВ «Карпатнафтохім» в розмірі 311 460 955,40 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 6656,00 грн витрат на оплату судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів, та відхилено клопотання АТ «Укрексімбанк» про визнання вимог цього кредитора заінтересованими.
09 вересня 2026 року Господарським судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу за наслідками попереднього засідання у даній справі.
АТ «Укрексімбанк», вважає необгрунтованою та незаконною ухвалу суду від 09.09.2026 в частині відмови у задоволенні заяви АТ «Укрексімбанк» щодо визнання заінтересованим кредитора ТзОВ «Костанза».
Правила та порядок оскарження судових рішень у процедурі банкрутства визначені статтею 9 КУзПБ, частиною першої якої передбачено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами частини другої цієї статті КУзПБ в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених ГПК України та цим Кодексом.
Ухвала, яку було прийнято за результатами розгляду кредиторських вимог, може бути оскаржена в установленому КУзПБ порядку та є підставою для внесення відомостей про такого кредитора до реєстру вимог кредиторів (абзац п`ятий частини другої статті 45 КУзПБ).
В той же час, відповідно до частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Мотиви, за якими суд дійшов висновку про визнання вимог кредиторів у тому чи іншому розмірі, чи про відмову у їх визнанні, можуть бути відображені як в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, так і в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів (за підсумками попереднього судового засідання). При цьому, мотиви прийнятого рішення щодо розміру вимог кредиторів можуть бути наведені в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, а в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів мотиви можуть бути не відображеними, однак в такій ухвалі повинно міститися посилання на ухвалу щодо розгляду вимог кожного конкретного кредитора.
Подібна правова позиція викладена у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, постановах Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 904/5314/20, від 04.07.2023 у справі № 922/2334/21, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23, від 01.09.2025 у справі № 908/1897/24.
Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів (частина третя статті 47 КУзПБ).
Таким чином, ухвала за результатами розгляду вимог окремого кредитора (так звана «індивідуальна» ухвала) не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, у відповідній частині (в частині конкретних вимог кредиторів) в силу прямої вимоги закону, а визначені про це в абзаці другому частини другої статті 47 КУзПБ положення є тим винятком із загального правила оскарження судових рішень/ухвал у справі про банкрутство, що передбачено частиною другої статті 9 цього Кодексу та пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України.
Така правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 15.02.2024 у справі № 914/791/23, від 15.04.2024 у справі № 903/780/22, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23, від 01.09.2025 у справі № 908/1897/24, а також до висновків в ухвалах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 911/2794/21, від 24.09.2024 у справі № 917/1719/23.
У даному випадку, скаржник керуючись тим, що так звана «індивідуальна» ухвала про визнання грошових вимог (в якій окрім визнання вимог ТзОВ «Костанза», відмовлено у визнанні такого товариства заінтересованим стосовно боржника), не може бути оскаржена окремо від ухвали, постановленої за результатами попереднього засідання, подав апеляційну скаргу, у якій просить апеляційний суд переглянути лише ухвалу, постановлену за наслідками попереднього засідання в частині відхилення його заяви про визнання ТзОВ «Костанза» заінтересованою особою стосовно ТзОВ «Карпатнафтохім».
Проте, суд звертає увагу, що:
- у задоволенні клопотання про визнання ТзОВ «Костанза» заінтересованою особою стосовно ТзОВ «Карпатнафтохім» відмовлено саме в ухвалі від 23.06.2026 та саме в цій ухвалі викладені мотиви, якими керувався суд;
- апеляційна скарга стосується лише незгоди з результатом розгляду клопотання про визнання ТзОВ «Костанза» заінтересованою особою стосовно ТзОВ «Карпатнафтохім».
З урахуванням наведеного, змісту ухвал і вимог апеляційної скарги, апелянту слід уточнити, який процесуальний документ/документи він оскаржує.
(2) Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 2) докази сплати судового збору.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (ч. 4 ст. 258 ГПК України).
Натомість, до апеляційної скарги не додано ні доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі, ні доказів наявності у скаржника підстав звільнення від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п. 6 п. 2-1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду про результати розгляду грошових вимог кредиторів встановлено ставку судового збору в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п.п. 7 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлено ставку судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За подання апеляційної скарги у даній справі, після уточнення вимог скарги, судовий збір підлягає сплаті:
- або у сумі 2662,40 грн (за оскарження ухвали попереднього засідання від 09.09.2026);
- або у сумі 7981,20 грн (за оскарження ухвали попереднього засідання від 09.09.2026 та ухвали про результати розгляду грошових вимог кредиторів від 23.06.2026, в частині відмови у визнанні ТзОВ «Костанза» заінтересованою особою стосовно ТзОВ «Карпатнафтохім»).
(3) Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ст. 259 ГПК України).
Скаржником не надано суду доказів надіслання даної скарги таким кредиторам:
- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );
- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );
- ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );
- ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 );
- ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 );
- ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 );
- ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 );
- ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 );
- ОСОБА_10 ( АДРЕСА_10 );
- ОСОБА_11 ( АДРЕСА_11 );
- ОСОБА_12 ( АДРЕСА_12 );
- ОСОБА_13 ( АДРЕСА_13 );
- ОСОБА_14 ( АДРЕСА_14 );
- ОСОБА_15 ( АДРЕСА_15 );
- ОСОБА_16 ( АДРЕСА_16 );
- ОСОБА_17 ( АДРЕСА_17 );
- ОСОБА_18 ( АДРЕСА_18 );
- ОСОБА_19 ( АДРЕСА_19 );
- ОСОБА_20 ( АДРЕСА_20 );
- ОСОБА_21 ( АДРЕСА_21 );
- ОСОБА_22 ( АДРЕСА_22 );
- ОСОБА_23 ( АДРЕСА_23 );
- ОСОБА_24 ( АДРЕСА_24 );
- ОСОБА_25 ( АДРЕСА_25 );
- ОСОБА_26 ( АДРЕСА_26 );
- ОСОБА_27 ( АДРЕСА_27 );
- ОСОБА_28 ( АДРЕСА_28 );
- ОСОБА_29 ( АДРЕСА_28 );
- ОСОБА_30 ( АДРЕСА_29 );
- ОСОБА_31 ( АДРЕСА_30 );
- ОСОБА_32 ( АДРЕСА_31 );
- ОСОБА_33 ( АДРЕСА_32 );
- ОСОБА_34 ( АДРЕСА_33 );
- ОСОБА_35 ( АДРЕСА_33 );
- ОСОБА_36 ( АДРЕСА_34 );
- ОСОБА_37 ( АДРЕСА_35 );
- ОСОБА_38 ( АДРЕСА_36 );
- ОСОБА_39 ( АДРЕСА_37 );
- ОСОБА_40 ( АДРЕСА_38 );
- ОСОБА_41 ( АДРЕСА_39 );
- ОСОБА_42 ( АДРЕСА_40 );
- ОСОБА_43 ( АДРЕСА_41 );
- ОСОБА_44 ( АДРЕСА_42 );
- ОСОБА_45 ( АДРЕСА_43 );
- ОСОБА_46 ( АДРЕСА_44 );
- ОСОБА_47 ( АДРЕСА_45 ).
(4) Крім того, на виконання п. 3 ч. 2 ст. 258 ГПК України скаржником в апеляційній скарзі не вказано інформації про вищенаведених кредиторів.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку залишити подану апеляційну скаргу без руху та встановити апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення визначених недоліки.
Суд роз`яснює, що у випадку неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається апелянту в порядку ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 256, 257, 258, 259, 260 ГПК України, ст.ст. 4, 7 Закону України «Про судовий збір», Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу АТ «Укрексімбанк» (вх. № 01-05/3430/26 від 13.10.2026) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2026 у справі № 909/61/26 - залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/.
Головуючий (суддя-доповідач) Трускавецький В. П.