СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 917/462/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,
при секретарі судового засідання , Погребняк А. М.,
за участі представників сторін,
позивача ,Балла В. В .,
інших,не прибули ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача , вх.1744 п/1, на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.07.2026 ( суддя Мацко О. С .) у справі №917/462/26
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Да Транс», Полтавська обл., м. Гадяч,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкі Констракшн», Полтавська обл., м.Кременчук,
про cтягнення 1 651 276,25 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Да Транс» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкі Констракшн» про стягнення 1 651 276,25 грн, з яких 1 266 094,17 грн заборгованість за Договором про надання послуг спецтехнікою № 21/05/2024 від 21.05.2024 р., 192 373,50 грн пеня, 63 304,71 грн штраф, 45 999,55 грн втрати від інфляції, 83 504,32 грн відсотки річних.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.03.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; справу визнано малозначною та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.07.2026 у справі №917/462/26 позов задоволено повністю.
Не погодившись із вищевказаним рішенням частково , відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення по справі в частині нарахування штрафних санкцій.
Вважає, що рішення по справі прийнято без урахування усіх обставин справи. Наполягає на помилковому нарахуванні розміру пені, штрафу, інфляційних втрат та 10 % річних та стягненні відповідних суд, оскільки суд першої інстанції було відомо про економічні складнощі відповідача, які відображені в Додатковій угоді до Договору, укладеній на прохання відповідача у зв`язку з неможливістю своєчасно виконати свої зобов`язання за договором.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2026 поновлено процесуальний строк відповідачу на оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 20.07.2026 у справі №917/462/26, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, вх.1744 п/1, на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.07.2026 у справі №917/462/26, встановлено учасникам справи строк до 07.09.2026 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали оскарження у справі .
03.09.2026 через систему Електронний суд від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Наполягає, що відповідач не вжив усіх необхідних заходів для належного та своєчасного виконання своїх зобов`язань. Доказів наявності будь-яких поважних причин для зменшення штрафних санкцій відповідачем не наведено.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2026 р. розгляд справи призначено на 08.10.2026 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 08.10.2026, приймав участь представник позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Інші представники сторін у судове засіданні не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання судом не визнавалася обов`язковою.
Відповідно до приписів статті 270 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ( ст.269 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.
21.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Да Транс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енкі Констракшн» було укладено Договір про надання послуг спецтехнікою № 21/05/2024 (а. с. 41-42).
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Виконавець (ТОВ «Да Транс») зобов`язується надати Замовнику (ТОВ «Енкі Констракшн») послуги спецтехнікою, в технічно-справному стані для використання, а Замовник в порядку та на умовах, встановлених цим Договором, зобов`язується оплатити послуги Виконавця.
Згідно з п. 2.3 Договору основним документом для визначення кількості відпрацьованого Технікою часу є акт наданих послуг, підписаний представниками Виконавця і Замовника. Акт наданих послуг готує Виконавець і передає на підпис Замовнику після фактичного закінчення надання послуг. Замовник зобов`язаний підписати акт наданих послуг на протязі 3-х (трьох)календарних днів з моменту його отримання, або в той самий строк надати мотивовану відмову від його підписання.
На виконання зазначених норм Договору про надання послуг спецтехнікою №21/05/2024 від 21.05.2024 р. сторонами було підписано акти надання послуг № 597 від 24.05.2024 р., № 601 від 27.05.2024 р., № 669 від 31.05.2024 р., № 689 від 07.06.2024 р., № 729 від 17.06.2024 р., № 780 від 22.06.2024 р., № 816 від 30.06.2024 р., № 859 від 06.07.2024 р., №882 від 12.07.2024 р. та № 883 від 13.07.2024 р. на загальну суму 2 116 094,17 грн (а. с. 30-40).
Пунктом 2.4 Договору визначено, що розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 2 (двох) календарних днів з дати підписання акту наданих послуг, підписаного Сторонами у відповідності до п. 2.3 цього Договору, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.
Позивач вказує, що відповідач за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкі Констракшн» 1 651 276,25 грн, з яких 1 266 094,17 грн заборгованість за Договором про надання послуг спецтехнікою № 21/05/2024 від 21.05.2024 р., 192 373,50 грн пеня, 63 304,71 грн штраф, 45 999,55 грн втрати від інфляції, 83 504,32 грн відсотки річних.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги задоволено повністю.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на нижче викладене.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. ( ст. 509 ЦК України)
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами. ( ст.629 ЦК України)
Укладений між сторонами Договір про надання послуг спецтехнікою № 21/05/2024 від 21.05.2024 р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно до приписів статті 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ст.903 ЦК України)
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом першої інстанції, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за Договором № 21/05/2024 від 21.05.2024 р. щодо надання послуг на суму 2 116 094,17 грн.
Судом досліджено акти надання послуг № 597 від 24.05.2024 р., № 601 від 27.05.2024р., № 669 від 31.05.2024 р., № 689 від 07.06.2024 р., № 729 від 17.06.2024 р., № 780 від 22.06.2024 р., № 816 від 30.06.2024 р., № 859 від 06.07.2024 р., № 882 від 12.07.2024 р. та № 883 від 13.07.2024 р. та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов Договору № 21/05/2024 від 21.05.2024 р. на вищевказану суму.
Згідно з платіжними інструкціями № 134 від 24.05.2024 р., № 1512 від 26.06.2024 р., №1554 від 02.09.2024 р., № 973 від 26.12.2024 р. та № 92 від 19.02.2025 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Енкі Констракшн» було частково сплачено заборгованість за Договором № 21/05/2024 від 21.05.2024 р. на суму 850 000,00 грн.
27.03.2025 року сторони уклали додаткову угоду до Договору про надання послуг спецтехнікою № 21/05/2024 від 21.05.2024 р. (а. с. 21), у якій погодили затвердження наступного графіку оплати наданих послуг на суму 1 266 094,17 грн:
- погашення в розмірі 127 700,00 грн (сто двадцять сім тисяч сімсот гривень 00 копійок) з ПДВ до 30 квітня 2025 року;
- погашення в розмірі 227 650,00 грн (двісті двадцять сім тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок) з ПДВ до 31 травня 2025 року;
- погашення в розмірі 227 650,00 грн (двісті двадцять сім тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок) з ПДВ до 30 червня 2025 року;
- погашення в розмірі 227 650,00 грн (двісті двадцять сім тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок) з ПДВ до 31 липня 2025 року;
- погашення в розмірі 227 650,00 грн (двісті двадцять сім тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок) з ПДВ до 31 серпня 2025 року;
- погашення в розмірі 227 794,17 грн (двісті двадцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири гривні 17 копійок) з ПДВ до 30 вересня 2025 року.
Доказів на підтвердження оплати вказаної заборгованості за Договором № 21/05/2024 від 21.05.2024 р. до суду не надано.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 266 094,17 грн заборгованості за Договором про надання послуг спецтехнікою № 21/05/2024 від 21.05.2024 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. ( ст.611 ЦК України)
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).
Пунктом 4.2 Договору про надання послуг спецтехнікою № 21/05/2024 від 21.05.2024 р. визначено, що за порушення строків оплати, встановлених в п. 2.4 даного Договору, Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, штраф у розмірі 5% від суми боргу якщо заборгованість триває 15 календарних днів і більше, а також на підставі ст. 625 ЦК України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних від суми боргу за весь період, що обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення оплати.
Позивачем наведено розрахунок пені за порушення грошових зобов`язань за Договором про надання послуг спецтехнікою № 21/05/2024 від 21.05.2024 р. в розмірі 192 373,50 грн та штрафу в розмірі 63 304,71 грн ( а. с. 19-20).
Судом першої інстанції було здійснено перевірку вказаного розрахунку та зроблено висновок , що зазначені вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З тексту Договору убачається, що сторонами у п. 4.2 Договору про надання послуг спецтехнікою № 21/05/2024 від 21.05.2024 р. було узгоджено збільшення розміру відсотків річних за несвоєчасну оплату наданих послуг, а саме до 10 %.
Позивачем приведено розрахунок відсотків річних за прострочення оплати наданих послуг за Договором № 21/05/2024 від 21.05.2024 р. в розмірі 83 504,32 грн та інфляційних втрат в розмірі 45 999,55 грн (а. с. 19-20).
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку та встановлено, що його виконано вірно.
З огляду на наведене, позовні вимоги в цій частині, також підлягають задоволенню.
Щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.
Стаття 617 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, момент надходження коштів від інших контрагентів боржника не звільняє Відповідача від належного виконання своїх зобов`язань на користь Позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 по справі № 911/952/22 вказано, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки
При вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду також належить брати до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним усіх можливих заходів до виконання зобов`язання
З матеріалів справи убачається, що Відповідач не вжив усіх необхідних заходів для належного та своєчасного виконання своїх зобов`язань.
Водночас Позивач , на стадії досудового врегулювання спору, намагався сприяти Відповідачу у виконанні ним своїх зобов`язань та врегулювати питання без звернення до суду.
Зокрема, намагаючись врегулювати питання простроченої заборгованості мирним шляхом у досудовому порядку, ТОВ «ДА ТРАНС» надіслало на адресу Відповідача вимогу вих. № 8 від 15.01.2025, у якій вимагало погасити наявну заборгованість протягом 7 (семи) календарних днів. У відповідь на зазначену вимогу листом вих. № 16/01/25-2 від 16 січня 2025 року ТОВ «ЕНКІ КОНСТРАКШИН» просило розглянути можливість встановлення графіка погашення заборгованості за Договором № 21/05/2024 від 21 травня 2024 року.
Позивач 27.03. 2025 року підписав з відповідачем Додаткову угоду до Договору №21/05/2024 від 21.05. 2024 року щодо затвердження графіку оплати наданих послуг на суму 1266094,17 грн. з ПДВ, де сторони погодили нові строки оплати. При цьому, за твердженням позивача, строки оплати наданих послуг були запропоновано саме відповідачем.
Проте, відповідач не сплатив за жодним із шести траншів та повністю припинив будь-яку комунікацію з Позивачем.
Судова колегія також враховує, що станом на момент останнього платежу основне зобов`язання Відповідача було виконано лише приблизно на 40% (850 000,00 грн зі 2 116 094,17 грн)
Доказів наявності будь-яких поважних причин для несвоєчасного виконання Відповідачем зобов`язання і, відповідно, зменшення неустойки до суду першої інстанції не надавалося.
З огляду на наведене, відсутні підстави для зменшення розміру неустойки.
Судова колегія також бере до уваги, що відповідачем не було заявлено відповідного клопотання під час розгляду справи в суді першої інстанції, як і не було надано доказів існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій.
Щодо розрахунку заборгованості .
Як убачається з тексту рішення, судом першої інстанції було здійснено перевірку розрахунків позивача, та встановлено, що вони є вірними. Про що зазначено у тексті рішення.
Позивачем надано розрахунок відсотків річних за прострочення оплати наданих послуг за Договором № 21/05/2024 від 21.05.2024 р. в розмірі 83 504,32 грн та інфляційних втрат в розмірі 45 999,55 грн (а. с. 19-20).
Апелянт, заперечуючи проти розрахунку інфляційних втрат, перевіреного судом першої інстанції та наданого Позивачем, обмежився твердженнями про інші підсумкові суми. Однак жодного належного контррозрахунку з деталізацією по кожному місяцю періоду нарахування та з посиланням на джерело використаних даних до апеляційної скарги не додав. При цьому, обов`язок доведення власної позиції щодо невірності розрахунку покладається саме на Відповідача, який на цьому наполягає.
Щодо не врахування показника індексу інфляції за березень місяць 2026 року судова колегія зазначає наступне.
Нарахування інфляційних втрат за менший період є правом Позивача і Позивач має право звернутись до суду з окремим позовом про стягнення інфляційних втрат за решту періоду.
Згідно пояснень позивача, на момент подання позову 20.03.2026 р. індекс інфляції за березень 2026 р. ще не був встановлений. Відтак, жодних помилок при розрахунку інфляційних втрат допущено не було. Крім того, апелянтом не надано власного контррозрахунку.
Щодо тверджень апелянта про те, що платіж по борговому зобов`язанню №2 фактично мав бути здійснений до 02.06.2025 (31.05.2025 вихідний субота), а розраховувати інфляційні втрати необхідно було з липня, а не з червня, оскільки прострочення починається з 03.06.2025.
Як вбачається з розрахунку позовних вимог, нарахування штрафних санкцій, річних та інфляційних втрат по борговому зобов`язанню №2 здійснюється Позивачем саме з 03.06.2025, а по борговому зобов`язанню №5 з 02.09.2025.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Як вбачається з фактичних обставин, погашення заборгованості у червні 2025 по грошовому зобов`язанню № 2 і у вересні 2025 по грошовому зобов`язанню № 5 не відбулось, відтак, позивачем вірно враховані вказані періоди у розрахунок.
Апелянтом також не доведено, що розмір пені, позивачем виконано не правильно.
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст. 276 ГПК України)
В даному випадку, судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276 , 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкі Констракшн», Полтавська обл., м.Кременчук, на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.07.2026 у справі №917/462/26 - залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Полтавської області від 20.07.2026 у справі №917/462/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 19.10.2026.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов