Справа №127/16118/26
Провадження №2/127/4637/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Березовської О. А.,
за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,
представника позивача - адвоката Герасимової Т. І.,
представника третьої особи - виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки і піклування - Томчук О. В.,
розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду у м. Вінниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчого комітету Вінницької міської ради як орган опіки і піклування, про вселення в житлове приміщення,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні суду перебуває вище зазначена цивільна справа.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 11.05.2026 головуючим суддею визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 12.05.2026.
20.05.2026 судом згенерована Відповідь №2762716 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо ОСОБА_3 , відповідно до якої за вказаними параметрами (ПІБ, дата народження, РНОКПП) особу не знайдено.
23.05.2026 судом одержана відповідь з УДМС у Вінницькій області, відповідно до якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.06.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк сім днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в її мотивувальній частині.
Ухвалою суду від 08.07.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження.
03.08.2026 через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що згідно з витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.02.2025 № 48, ОСОБА_4 є офіцером Збройних Сил України та проходить службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 із лютого 2025 року, з огляду на що, керуючись статтями 251, 252, 253 ЦПК України, просить суд зупинити провадження у справі до закінчення перебування його в Збройних Силах України.
У додатку до клопотання надано витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.02.2026 №48, довідку Форми 5 від 13.07.2026 №1780, видана лейтенанту юстиції ОСОБА_5 , про те, що він перебуває на військовій службі по мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
03.08.2026 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника позивача, адвоката Герасимової Т. І., надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, які обґрунтовані тим, що відповідно до Положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, тобто, перебуваючи на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 не приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а тому відсутні будь-які перешкоди, які б унеможливлювали його участь в судових засіданнях у Вінницькому міському суді Вінницької області.
Предметом справи є вселення позивача та малолітньої дитини до власної квартири, вимога стосується насамперед питання дотримання тих конституційних цінностей (статті 47, 48, 51, 55 Конституції України), які не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного чи надзвичайного стану і складають фундамент сучасного конституційного ладу. Посилаючись на конституційні норми, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 №9-зп, від 07.05.2002 №8-рп/2002, від 27.01.2010 №3-рп/2010, від 12.04.2012 №9-рп/2012, від 23.11.2018 №10-р/2018, від 08.09.2016 №6-рп/2016, від 02.11.2004 №15-рп/2004 та постанову Верховного Суду у справі №699/1569/25 від 30.06.2026, представник позивача просила у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зупинення провадження у цивільній справі № 127/16118/26 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 як законний представник, до ОСОБА_4 про вселення в житлове приміщення - відмовити.
В підготовчому засіданні представник позивача, адвокат Герасимова Т. І., заперечувала проти заявленого клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на обґрунтування, викладені в запереченнях на клопотання, додатково зауважила, що спори, які пов`язані з порушенням прав дітей мають переваги над правами батьків. Відповідач ОСОБА_4 перебуває на службі в ТЦК та СП та є штабним працівником, має доступ до електронного кабінету в системі «Електронний суд» та комп`ютерної техніки, заява про зупинення провадження у справі подана з метою затягування розгляду справи, а в цей час дитина буде без житла; просить відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник третьої особи, виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки і піклування, ОСОБА_7 , враховуючи інтереси дитини, також просить суд відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, зазначає, що предмет спору стосується порушення житлових прав малолітньої дитини, відповідач проходить службу в ТЦК та СП, а отже перебуває в тилу, а не в зоні бойових дій, має доступ до інтернету, може скористатися правничою допомогою адвоката. Крім того зазначила, що відповідачем щодо спірного житла укладений договір оренди і він отримує дохід від надання квартири в оренду.
Ознайомившись з клопотанням відповідача та долученими до нього письмовими доказами, вислухавши думку представників позивача та третьої особи, суд доходить такого висновку.
Судом встановлено, що відповідач з 25.02.2025 зарахований до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та станом на 13.07.2026 лейтенант юстиції ОСОБА_4 перебуває на військовій службі по мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається з витягу з наказу №48 від 25.02.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) та довідки за формою 5 від 13.07.2026 №1780 (а. с. 89, 89 зворот).
Сторони у справі, позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , є батьками малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 16).
Предметом спору є усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_2 , шляхом вселення ОСОБА_1 з сином, ОСОБА_6 , до вказаної квартири, надавши їм доступ до житлових приміщень (а. с. 6).
Пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Частиною 2 статті 251 ЦПК України передбачено, що суд з питань, зазначених у цій статті постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) зазначила, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини 1 статті 251 ЦПК України).
В пунктах 81, 82 та 83 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.
У постанові від 27.06.2026 у справі № 344/432/24 Верховний Суд наголосив, що «правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в справі № 754/947/22 не можна розуміти як безальтернативний обов`язок суду зупинити провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК у справі, що стосується інтересів дитини, без з`ясування судом, чи таке зупинення є сумісним із завданнями цивільного судочинства та міжнародними стандартами». Також Верховний Суд зазначає, що «На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків».
Враховуючи зазначену практику Верховного Суду, застосування пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України має здійснюватися з урахуванням завдань цивільного судочинства, визначених статтею 2 ЦПК України, принципів верховенства права, пропорційності та розумності строків розгляду справи, а також характеру спірних правовідносин і прав та інтересів учасників справи, зокрема прав та інтересів дитини.
Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частиною 1, 2 статті 27 цієї Конвенції передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.
В Україні дитинство охороняється державою (частина третя статті 51 Конституції України).
Держава має забезпечувати належні умови для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності (стаття 4 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
В цій справі суд має забезпечити справедливий баланс між процесуальними гарантіями прав відповідача, який проходить військову службу, та необхідністю своєчасного судового захисту житлових прав дитини.
Спір у цій справі стосується усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення до житлового приміщення, зокрема малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а отже, його вирішення безпосередньо пов`язане з реалізацією та захистом житлових прав і законних інтересів дитини, тому питання про зупинення провадження у справі не може вирішуватися виключно з огляду на формальну наявність обставини проходження військової служби відповідачем, без оцінки правових наслідків такого зупинення для захисту прав дитини.
Строк зупинення провадження у справі (до припинення перебування відповідача на військовій службі у Збройних Силах України), в зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну, неможливо визначити. Зупинення провадження у справі може призвести до невиправданого відкладення судового захисту житлових прав дитини на невизначений строк. Такий наслідок має оцінюватися крізь призму права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому суд бере до уваги, що метою пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є забезпечення процесуальних гарантій прав військовослужбовця, який через виконання військового обов`язку може бути об`єктивно позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права. Водночас необхідність забезпечення таких гарантій має оцінюватися з урахуванням обставин цієї конкретної справи та можливості забезпечити належну участь відповідного учасника процесу у розгляді справи передбаченими законом засобами.
Відповідно до частини 4, 5, 7 ст. 14 ЦПК України, єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд». 14.07.2026 на електронну пошту суду від його імені надійшла фотокопія заяви, в якій він просив суд надати йому можливість ознайомитися з матеріалами справи в дистанційному режимі через підсистему «Електронний суд» або надати йому копію позовної заяви з додатками, шляхом направлення файлів на його електронну пошту (а. с. 84). 16.07.2026 заява аналогічного змісту надійшла від відповідача через його електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» (а. с. 85-86). 17.07.2026 судом був наданий доступ відповідачу до позовної заяви з додатками шляхом розміщення відсканованих документів в підсистемі «Електронний суд». 20.07.2026 клопотання про зупинення провадження у справі відповідачем також було направлене суду через підсистему «Електронний суд» (а. с. 87). Отже, відповідач приймає участь у розгляді справи, використовуючи свій електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд».
Також з матеріалів справи вбачається, що процесуальні документи (заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка направлялась суду представником позивача, ухвала суду від 08.07.2026, клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечення представника позивача на клопотання про зупинення провадження у справі, судова повістка про виклик до суду) доставляються відповідачу до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС (а. с. 77, 91, 98, 105, 121 зворот), що підтверджується відповідними квитанціями та довідками про доставку електронного документа.
Суд також звертає увагу, що відповідно до довідки вих. №1789 від 13.07.2026 відповідач проходить службу в Збройних Силах України як лейтенант юстиції, що свідчить про наявність у нього відповідної юридичної освіти.
Отже, суд не вбачає, що продовження розгляду справи унеможливлює участь відповідача в такому розгляді, перешкоджає реалізації ним своїх процесуальних прав, зокрема права на змагальність і справедливий судовий розгляд. Відповідач приймає участь в розгляді справи, використовуючи електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд». Натомість зупинення провадження у справі створюватиме перешкоду для своєчасного вирішення спору, предмет якого стосується житлових прав малолітньої дитини, які гарантовані Конституцією України.
З огляду на характер спірних правовідносин, необхідність забезпечення найкращих інтересів дитини та права на розгляд справи упродовж розумного строку, враховуючи можливість участі відповідача в розгляді справи з використанням електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 251, 260, 353 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки і піклування, про вселення в житлове приміщення - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений 19.10.2026.
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА