УХВАЛА
15 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 909/784/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Баранця О. М., Вронської Г. О.,
розглянув матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Газтек"
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2026
(суддя Скапровська І. М.)
про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Газтек" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2024
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2026
(головуючий - Прядко О. В., судді: Бойко С. М., Бонк Т. Б.)
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Газтек"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз",
2. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,
про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів та стягнення судових витрат,
ВСТАНОВИВ:
1. Приватне акціонерне товариство "Газтек" (далі - позивач, ПрАТ "Газтек", скаржник) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (далі - відповідач, Товариство) про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Товариства, а саме визнання недійсним:
- рішення, оформлені протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Товариства від 08.06.2023, стосовно: припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення; обрання членів Наглядової ради Товариства; затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства;
- рішення, оформлені протоколом про підсумки голосування №1 від 08.06.2023 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів товариства щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;
- рішення, оформлені протоколом про підсумки голосування № 2 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів Товариства від 08.06.2023 щодо обрання членів Наглядової ради Товариства;
- рішення, оформлені протоколом про підсумки голосування № 3 на позачергових дистанційних загальних зборах акціонерів Товариства від 08.06.2023, щодо затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства та стягнення судових витрат.
2. 12.11.2024 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення про відмову у позові, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025.
3. 09.09.2025 Верховний Суд ухвалив постанову, якою залишив постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2024 у цій справі без змін.
4. 10.10.2025 позивач подав заяву про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2024 у цій справі за нововиявленою обставиною, скасування вказаного рішення та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити; витребувати від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) та Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз") лист АРМА від 22.07.2024 №1055/6.1-33-24/6.2 (про інформування АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" щодо припинення договору № 11/2022 від 05.07.2022 в частині акцій, визначених ухвалою слідчого судді ВАКС від 25.06.2024 у справі № 991/3183/24), додатковий договір № 2 до договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, укладений 12.11.2024 між АРМА та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз".
5. В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленою обставиною позивач вказав на вимоги статей 320, 321 ГПК України та те, що договір управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, який покладений в основу рішення у цій справі, припинений в частині акцій, визначених в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2024 у справі № 991/3183/24, а тому врахування судом вказаної обставини могло б призвести до іншого вирішення спору. Заявник дізнався про ці обставини з рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/150/25, повний текст якого опубліковано 09.09.2025.
6. 10.09.2026 Господарський суд Івано-Франківської області постановив ухвалу, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2026, якою відмовив у задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленою обставиною, скасування рішення від 12.11.2024, ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "Газтек" задовольнити, витребування доказів.
7. Суд першої інстанції виходив з того, що обставина, на яку посилається заявник як на нововиявлену, а саме припинення дії договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022 в частині акцій, визначених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2024 у справі № 991/3183/24, не є істотною для вирішення спору. При цьому, суд послався на обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 920/1349/23, за участю ПрАТ "Газтек", якими встановлено, що на момент проведення загальних зборів акціонерів 08.06.2023 договір управління № 11/2022 від 05.07.2022 був чинним, а повноваження АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", як управителя, були легітимними; подальше припинення дії договору не впливає на правомірність дій управителя, вчинених 08.06.2023. З огляду на те, що предметом спору у справі № 909/784/23 є правомірність рішень загальних зборів, прийнятих саме 08.06.2023, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відсутність передбачених статтею 320 ГПК України підстав для перегляду рішення суду від 12.11.2024 у цій справі за нововиявленою обставиною. У задоволенні клопотання ПрАТ "Газтек" про витребування листа АРМА від 22.07.2024 № 1055/6.1-33-24/6.2 та додаткового договору № 2 до договору управління активами (майном) № 11/2022 суд першої інстанції також відмовив, виходячи з викладеного вище та того, що зазначені документи вже наявні в матеріалах справи.
8. 30.09.2026 ПрАТ "Газтек" звернулося до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2026 скасувати й передати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на новий розгляд до суду першої інстанції, або, якщо Суд вважатиме це можливим з огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2026 у справі № 361/161/13-ц, ухвалити нове рішення про задоволення заяви. Скаржник також просив звільнити його від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.
9. Як підставу касаційного оскарження скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд застосував пункт 1 частини другої статті 320 ГПК України без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17 (нововиявленою обставиною є обставина, яку встановив суд у рішенні, а не саме рішення) і від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (підставою перегляду є обставина, якої суд не міг урахувати, бо учасники про неї не знали), а також від 29.05.2019 у справі № 219/10010/17 (про обов`язок суду будь-якої інстанції виправити порушення правил юрисдикції). Скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України у поєднанні з пунктом 1 статті 6 Конвенції, частинами першою і другою статті 33-1 КПК України і статтею 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" у правовідносинах, коли підставою управління активами і участі управителя у боргах була ухвала слідчого судді суду, який не мав підсудності, а відсутність підсудності згодом встановив компетентний суд. Скаржник також стверджує, що суди попередніх інстанцій не дослідили долучену до справи ухвалу Вищого антикорупційного суду від 29.05.2024, не дали оцінки головному доводу заяви (частина п`ята статті 236, частина перша статті 269, стаття 282 ГПК України) і без обґрунтування відхилили клопотання про витребування додатків до листа АРМА від 22.07.2024.
10. Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
11. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
12. Частиною другою цієї статті визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
13. За змістом частин четвертої, п`ятої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
14. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, на неврахування якої судами попередніх інстанцій посилається скаржник).
15. Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу (пункт 7.4. постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16).
16. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (пункт 7.4. постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16).
17. Нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені судом, який ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17).
18. Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (пункти 6.38, 6.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18).
19. Скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18 і постанови Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 914/935/20, від 28.08.2018 у справі № 910/24418/16, від 27.06.2019 у справі № 711/2178/17, від 26.01.2022 у справі № 922/3149/18, від 23.02.2024 у справі № 909/837/13).
20. Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій дослідили обставини справи, перевірили надані докази, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ними норм процесуального права та встановили, що:
- предметом спору у цій справі було визнання недійсними рішень, які оформлені протоколом позачергових дистанційних зборів акціонерів АТ "Івано-Франківськгаз" від 08.06.2023,
- такі рішення були прийняті у період дії ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.09.2022 у справі № 757/22559/22-к, якою накладено арешт на відповідні активи, а ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2024 у справі № 991/3183/24 про скасування арешту постановлена вже після проведення спірних загальних зборів, тому обставини, встановлені цією ухвалою, не можуть ретроспективно впливати на правову оцінку дій та рішень, вчинених і прийнятих у період чинності попередньої ухвали про арешт;
- скасування судового рішення, яким було накладено арешт, саме по собі не означає визнання такого рішення незаконним чи недійсним з моменту його постановлення; у цьому випадку арешт було скасовано у червні 2024 року, тоді як на момент проведення загальних зборів 08.06.2023 відповідна ухвала про арешт була чинною та підлягала виконанню, а дії осіб, які здійснювали управління відповідними активами на її підставі, підлягають оцінці з урахуванням саме тих правових та фактичних обставин, що існували на момент їх вчинення.
- суди дійшли висновку, що на момент проведення зборів (08.06.2023) договір управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022 був чинним, повноваження АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" як управителя - легітимними, а тому передбачені статтею 320 ГПК України підстави для перегляду за нововиявленою обставиною рішення суду від 12.11.2024, прийнятого у цій справі, відсутні.
21. Отже, надавши належну оцінку доводам заяви про перегляд рішення суду першої інстанцій за нововиявленими обставинами, встановивши, що обставини, на які посилається заявник, не впливали на зміст рішення у цій справі і не були покладені в його основу, а зводяться лише до перегляду судового рішення, без належних правових підстав, тобто не є нововиявленими у розумінні статті 320 ГПК України, суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні заяви ПрАТ "Газтек" про перегляд рішення місцевого суду за нововиявленими обставинами.
22. Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.05.2026 у справі № 915/1793/23, переглядаючи ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у зазначеній справі за касаційною скаргою ПрАТ "Газтек" про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів та перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
23. У поданій касаційній скарзі заявник не навів переконливих доводів щодо помилковості наведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому для Верховного Суду правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.
24. Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
25. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
26. Разом з цим заінтересовані особи, які звертаються до касаційного суду зі скаргами, мають розуміти, що Верховний Суд є "судом права", а не "фактів", який забезпечує сталість та єдність судової практики, а тому посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи чи на перевагу одних доказів над іншими не допускається.
27. Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
28. Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
29. З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому відмовляє у відкритті касаційного провадження відповідно до частини другої статті 293 ГПК України, оскільки правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України цього Кодексу є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
30. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у цій справі, Суд не розглядає клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись нормами статей 234, 235, 287, 290, частини другої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 909/784/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Газтек" на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді О. Баранець
Г. Вронська