ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 908/2595/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК Авто»
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 (суддя Горохов І. С.)
і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2026 (головуючий суддя Мороз В. Ф., судді Парусніков Ю. Б., Чередко А. Є.)
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК Авто»
на дії державного виконавця
у справі № 908/2595/23
за позовом виконуючого обов`язки керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК Авто», 2) Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) і 3) Державного підприємства «Сетам»
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними електронних торгів та актів про проведення електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна,
ВСТУП
1. У цій справі перед Верховним Судом, зокрема, постало питання щодо можливості примусового виконання судового рішення про звільнення земельної ділянки, шляхом демонтажу (знесення) розташованих на ній тимчасових споруд.
2. Відхиливши доводи касаційної скарги боржника та дійшовши висновку, що така вимога не є нерозривно пов`язаною з особою боржника та не перешкоджає виконанню судового рішення без його участі (але за рахунок його коштів) шляхом вжиття виконавцем заходів примусового виконання у разі його невиконання боржником у добровільному порядку та/або вчинення перешкод у його виконанні, Верховний Суд виснував про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, якими у задоволенні скарги боржника на дії державного виконавця було відмовлено.
3. Про наведене детально йдеться далі у цій постанові.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі
4. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 у справі № 908/2595/23 задоволено позов виконуючого обов`язки керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК Авто» (далі - ТОВ «АСК Авто»), Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя) та Державного підприємства «Сетам» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними електронних торгів та актів про проведення електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025 це рішення було змінено. Позов задоволено частково, а саме присуджено ТОВ «АСК Авто» звільнити земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209 шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
6. У зв`язку з цим, Господарським судом Запорізької області було видано накази: 25.02.2025 - про стягнення з ТОВ «АСК Авто» судового збору в розмірі 2 684,00 грн, 12.03.2025 - щодо звільнення ТОВ «АСК Авто» земельної ділянки.
7. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 у виконавчому документі (наказі від 12.03.2025) виправлено помилку, а саме «з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025, на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 № 908/2595/23, яке набрало законної сили 15.01.2025» замінено на «на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025 року, яка набрала законної сили 15.01.2025 року». Крім того, абзац четвертий наказу від 12.03.2025 викладено в наступній редакції: «Товариству з обмеженою відповідальністю АСК Авто (бул. Будівельників, 7-А, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код юридичної особи 43412493) звільнити земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2».
Суть поданої скарги на дії державного виконавця
8. ТОВ «АСК Авто» звернулось до Господарського суду Запорізької області із скаргою на дії державного виконавця, в якій просило:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни у виконавчому провадженні № 77503416 щодо примусового виконання судового наказу, виданого 12.03.2025 Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2595/23, з урахуванням змін до зазначеного судового наказу внесених ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 у справі № 908/2595/23 про виправлення помилки у виконавчому документі (судовому наказі);
- скасувати постанову старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни від 23.12.2025 про залучення для проведення виконавчих дій та організації виконавчих дій суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні № 77503416;
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни у виконавчому провадженні № 77503416, які (дії) були вчинені 23.12.2025 та 24.12.2025 щодо знесення споруд за адресою: м. Запоріжжя, вул. Толока професора, 14-В, та які (дії) зафіксовані в акті державного виконавця від 23.12.2025 р. та акті державного виконавця від 24.12.2025 року у виконавчому провадженні № 77503416;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни від 24.12.2025 про закінчення виконавчого провадження;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни від 25.12.2025 про стягнення виконавчого збору з ТОВ «АСК Авто»;
- зобов`язати старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанну Анатоліївну у виконавчому провадженні № 77503416 усунути порушення (поновити порушене право заявника ТОВ «АСК Авто») шляхом відновлення об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Толока професора, 14В із наступними характеристиками: «Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2211367223101 Тип об`єкта: Будівля, Комплекс автостоянки; Опис об`єкта: будівля охорони літ. А, загальною площею 5,0 кв.м., будівля охорони літ. Б загальною площею 3,8 кв.м., паркани № 1, 2, ворота № 3, 4, електроопори № 5-10, замощення 1» до стану, у якому об`єкт існував 22.12.2025 до знесення зазначеного об`єкту, яке (знесення) зафіксовано в акті державного виконавця від 23.12.2025 та акті державного виконавця від 24.12.2025 у виконавчому провадженні № 77503416.
9. На обґрунтування цих вимог скаржник стверджував, що ані резолютивна частина постанови апеляційного суду по справі № 908/2595/23, ані судовий наказ, ані постанови та інші документи виконавчого провадження № 77503416 не містить слова «зобов`язати» щодо боржника. Відсутність цього дієслова у ключовій частині, яка визначає зміст обов`язку боржника, робить неможливим примусове виконання такого судового наказу. Попри це виконавче провадження було розпочато, державним виконавцем вжиті заходи примусового виконання шляхом винесення незаконних постанов та вчинення незаконних дій, хоча без чіткого зобов`язання у виконавчому документі виконавець у даному випадку не мав підстав для застосування примусових заходів виконання.
10. Крім того, ТОВ «АСК Авто» наполягало на тому, що державним виконавцем було порушено вимоги нормативних актів щодо фіксації виконавчих дій та ідентифікації демонтованих (знесених) об`єктів. За твердженнями скаржника, на момент закінчення виконавчого провадження, а також під час виїзду державного виконавця за адресою вчинення виконавчих дій, були відсутні документи, що дозволили б на місцевості ідентифікувати конкретні тимчасові споруди, про які йде мова у судовому наказі. Державний виконавець не мав об`єктивної можливості належним чином пересвідчитися у наявності чи відсутності тимчасових споруд (вказаних у судовому наказі), що ставить під сумнів правомірність висновку про невиконання судового рішення та дає підстави вважати, що державний виконавець примусово зніс не ті споруди, які вказані у судовому наказі (не тимчасові), а об`єкти нерухомого майна з іншими площами і фундаментом.
11. У поданій скарзі ТОВ «АСК Авто» зазначало і про інші порушення, що, на його думку, мали місце при вчиненні державним виконавцем відповідних виконавчих дій.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених за результатами розгляду цієї скарги
12. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 у справі № 908/2595/23, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2026, у задоволенні скарги ТОВ «АСК Авто» на дії та рішення державного виконавця було відмовлено. Водночас провадження в частині вимоги скарги ТОВ «АСК Авто» про скасування постанови державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни від 25.12.2025 про стягнення з боржника виконавчого збору закрито.
13. Ухвалюючи зазначені судові рішення суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що винесення ухвали про виправлення помилки у виконавчому документі не скасовує юридичну силу такого виконавчого документа, а приводить його у відповідність рішенню, яке підлягає виконанню. Рішення суду щодо знесення тимчасових споруд має бути виконуваним не лише у добровільному порядку, але й у примусовому (без участі відповідача/боржника, але його коштом), враховуючи мету відповідного позову позивача, формулювання такого рішення у резолютивній частині було змінено Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 15.01.2025. Заразом ТОВ «АСК Авто» є власником відповідних об`єктів, а матеріали справи містять достатні докази як для ідентифікації споруд, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209, так і підтвердження їх належності саме скаржнику, а не будь-якій іншій особі.
14. Місцевий та апеляційний господарські суди також звернули увагу на те, що саме державним виконавцем, в провадженні якого перебуває відповідне виконавче провадження, зафіксовано відповідними актами не виконання рішення суду, особисто перевірений та встановлений факт його не виконання.
15. Стверджуваних скаржником порушень у діях державного виконавця вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у відповідній редакції (далі - Інструкція) щодо здійснення фіксацій виконавчих дій з допомогою власного телефону (фотографії) та залучення до їх організації та проведення Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» суди попередніх інстанцій не встановили, зауваживши заразом, що у листі Запорізької міської ради вказано про можливе місце зберігання тимчасових споруд після їх знесення.
16. В частині оскарження постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору як місцевий, так і апеляційний, господарські суди зазначили про наявність підстав для закриття провадження, позаяк у цій частині скарга ТОВ «АСК Авто» не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, а її розгляд належить до адміністративної юрисдикції.
Касаційна скарга
17. ТОВ «АСК Авто» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій (з урахуванням виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07.08.2026, якою її було залишено без руху) просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2026 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 скасувати, а його скаргу на дії держаного виконавця задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарг
18. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
19. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували статті 18, 56, 57 Закону України «Про виконавче провадження» та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод без урахування висновків Верховного Суду щодо обов`язковості опису, збереження та оцінки майна, утвореного/вилученого під час примусового демонтажу, наведених у постановах від 11.08.2021 у справі № 910/11830/18 та від 19.05.2020 у справі № 910/23018/17.
20. Водночас ТОВ «АСК Авто» стверджує, що місцевий та апеляційний господарські суди не дослідили зібрані у справі докази, а саме акти державного виконавця від 23.12.2025 та від 24.12.2025 на предмет наявності/відсутності опису вилучених будівельних матеріалів та конструкцій, обмежившись лише формальними твердженнями про «завершення робіт».
21. Крім того, у касаційній скарзі ТОВ «АСК Авто» наводить аргументи подібні до тих, якими обґрунтовано його скаргу на дії державного виконавця, а саме зазначає, що відсутність слова «зобов`язати» у резолютивній частині виконавчого документа робить неможливим його примусове виконання, наполягає на тому, що фактично відбулося знесення іншого майна, а не того, про яке йдеться в ухвалених у цій справі судових рішеннях, та вказує на передчасність винесення постанови про закінчення виконавчого провадження за умов, що відповідна земельна ділянка так і не була приведена до попереднього стану.
Позиція інших учасників справи
22. Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя та Прокурор подали відзиви на касаційну скаргу, у яких заперечили проти її задоволення, а оскаржувані судові рішення просили залишити без змін.
23. Суть доводів зазначених відзивів зводиться до того, що виконавчі дії вчинялись державним виконавцем і рішення приймались ним із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та положень Інструкції. Натомість твердження скаржника про протилежне є безпідставними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні відповідних норм.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
24. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 300 ГПК України).
25. Дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги ТОВ «АСК Авто», які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що ця касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
26. Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Аналогічна норма міститься у пункті 7 частини третьої статті 2 ГПК України.
27. Установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів (постанови Верховним Судом від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14 та від 25.09.2020 у справі № 924/315/17).
28. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
29. За змістом статті 1 названого Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
30. Відповідно ж до статті 3391 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
31. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
32. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
33. Наведене унормовано у частинах другій, третій статті 343 ГПК України.
34. Як вже зазначалось, у цій справі ТОВ «АСК Авто» звернулося до суду із скаргою на дії державного виконавця, обґрунтовуючи свої вимоги, зокрема, тим, що у даному випадку виконавчий документ не містить слова «зобов`язати», а отже не може бути виконаний примусово, проте державним виконавцем на його виконання вчинено дії із демонтажу (знесення) споруд, з порушенням при цьому вимог нормативних актів щодо їх фіксації та без належної ідентифікації відповідних об`єктів, у наслідок чого демонтовано (знесено) інші об`єкти, ніж ті, про які йдеться в ухвалених у цій справі судових рішеннях, та безпідставно закрито виконавче провадження, за умов не приведення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209 до її попереднього стану.
35. Відхиляючи наведені аргументи скаржника, місцевий та апеляційний господарські суди виходили, зокрема, з того, що:
1) суд апеляційної інстанції у постанові від 15.01.2025 зауважив, що рішення суду щодо знесення зазначених тимчасових споруд має бути виконуваним не лише у добровільному порядку, але й у примусовому (без участі відповідача-1, але його коштом), та враховуючи мету відповідного позову позивача, формулювання рішення суду першої інстанції у резолютивній частині було змінено та викладено наступним чином: «Товариству з обмеженою відповідальністю АСК Авто (бул. Будівельників, 7-А, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код юридичної особи 43412493) звільнити земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2»;
2) правомірність дій виконавчої служби, пов`язаних з початком дій з примусового виконання наказу суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 була предметом дослідження під час розгляду попередньої скарги скаржника, за наслідками розгляду якої суд визнав дії виконавчої служби щодо прийняття постанови від 13.03.2025 про відкриття виконавчого провадження № 77503416 правомірними, про що постановлено ухвалу від 10.04.2025;
3) у тому числі результатами проведення топографо-геодезичних робіт земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209 зі сформованими планово картографічними матеріалами та аерознімками, які містяться в матеріалах справи, засвідчено наявність на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209 двох об`єктів нерухомості, натомість інших об`єктів на вказаних планах не зафіксовано;
4) матеріалами справи підтверджено, що тимчасові споруди: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2 на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209 належать скаржнику;
5) ТОВ «АСК Авто» не надано судам доказів наявності на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209 інших, окрім належних йому, споруд, як і не доведено того, що в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 виконавчою службою були знесені із земельної ділянки об`єкти нерухомого майна, щодо яких рішення у цій справі не ухвалювалось;
6) оскільки боржником самостійно рішення суду не виконано 19.12.2025 з метою організації примусового виконання у спосіб та порядок визначений рішенням суду - звільнити земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд, на адресу Запорізької міської ради виконавчою службою було направлено запит щодо можливості залучення комунальних підприємств для здійснення робіт пов`язаних з звільненням земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209, у відповідь на що Запорізька міська ради листом вих. № 32558/03.3-19/02 повідомила про можливість залучення на безоплатній основі Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», а також зазначила про місце можливого зберігання тимчасових споруд після знесення;
7) 23.12.2025 та 24.12.2025 виконавчою службою проведені виконавчі дії по звільненню в примусовому порядку земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2;
8) здійснення державним виконавцем фіксацій виконавчих дій з допомогою власного телефону (фотографії) не суперечить положенням Інструкції;
9) за наслідками проведених виконавчих дій складені акти державного виконавця від 23.12.2025 та 24.12.2025;
10) 24.12.2025 в межах виконавчого провадження № 77503416 виконавча служба прийняла постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки наказ суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 щодо звільнення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209, виконаний фактично у повному обсязі.
36. З урахування наведеного, місцевий та апеляційний господарські суди виснували, що у даному випадку виконавчою службою у встановлених Законом України «Про виконавче провадження» межах вжито належних заходів для реалізації такого способу захисту прав стягувача у виконавчому провадженні, який був визначений судом апеляційної інстанції у постанові від 15.01.2025, а саме земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209 звільнена від розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2, що заразом свідчить і про наявність обґрунтованої підстави для закінчення виконавчого провадження та прийняття держаним виконавцем постанови про це.
37. Стверджувані ТОВ «АСК Авто» порушення вимог нормативних актів при виконанні наказу Господарського суду Запорізької області від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 у відповідності до висновків судів попередніх інстанцій за вищенаведених встановлених ними (визнаних доведеними) обставин не підтвердилися.
38. Верховний Суд погоджується із цими висновками. Водночас щодо доводів та вимог касаційної скарги ТОВ «АСК Авто» суд касаційної інстанції зазначає таке.
39. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначено статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до частин першої - третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
40. Вимога про звільнення ТОВ «АСК Авто» земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових спору не є нерозривно пов`язаною з його особою та не перешкоджає виконанню цього рішення без участі ТОВ «АСК Авто» шляхом вжиття виконавцем заходів примусового виконання у разі його невиконання ТОВ «АСК Авто» у добровільному порядку та/або вчинення перешкод у його виконанні.
41. Такий висновок узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22.
42. Звідси слідує, що ухвалене у цій справі судове рішення у разі його добровільного невиконання відповідачем-1 (що було встановлено державним виконавцем та опосередковано підтверджено ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 у справі № 908/2595/23) мало бути виконано у примусовому порядку, що за встановлених судами попередніх інстанцій обставин і відбулося, і що повністю спростовує твердження заявника касаційної скарги про те, що відсутність слова «зобов`язання» у резолютивній частині виконавчого документа робить не можливим його примусове виконання.
43. З урахуванням наведеного, підстав для передачі справи № 908/2595/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду задля вирішення питання щодо можливості виконання судового рішення у примусовому порядку за відсутності слова «зобов`язати» у виконавчому документі Верховний Суд не вбачає. У заявленому у касаційній скарзі клопотанні про це наявності відповідної виключної правової проблеми ні за кількісним, ні за якісним критеріями ТОВ «АСК Авто» не обґрунтує, а лише декларативно зазначає про таку необхідність (див., зокрема ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 757/172/16-ц). Тож зазначене клопотання скаржника Верховний Суд відхиляє.
44. Заразом, оцінюючи доводи ТОВ «АСК Авто» про застосування судами попередніх інстанцій статей 18, 56, 57 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод без урахування висновків суду касаційної інстанції щодо обов`язковості опису, збереження та оцінки майна, утвореного/вилученого під час примусового демонтажу, наведених у постановах від 11.08.2021 у справі № 910/11830/18 та від 19.05.2020 у справі № 910/23018/17, Верховний Суд зауважує, що за результатами пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявності відповідних постанов на неврахування висновків, викладених у яких посилається скаржник, не встановлено.
45. Неправильного застосування чи порушення місцевим та апеляційним господарськими судами вищевказаних правових норм за встановлених ними обставин проведення виконавчих дій із підставним залученням Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», визначенням у листі Запорізької міської ради можливого місця зберігання тимчасових споруд після їх знесення, фіксації таких дій у незаборонений законом спосіб та складання за наслідками їх проведення актів від 23.12.2025 та 24.12.2025, у яких при цьому зазначено про відсутність зауважень або заяв осіб, що були присутні при проведенні виконавчих дій, тобто у тому числі і присутнього представника боржника, Верховний Суд не вбачає.
46. Водночас посилання скаржника на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не можуть бути урахованими, і зважаючи на не підтверджену ним власну добросовісність у контексті незаконного розміщення на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:04:031:0209 тимчасових споруд, що встановлено ухваленими у цій справі судовими рішеннями, які набрали законної сили, невиконання цих рішень у добровільному порядку (що, як вже зазначалось, було встановлено державним виконавцем та опосередковано підтверджено ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 у справі № 908/2595/23), а також ініційованого вже на стадії примусового виконання рішення суду у державного реєстратора внесення змін щодо площі окремих складових відповідних об`єктів, що також встановлено судами попередніх інстанцій.
47. Натомість доводи ТОВ «АСК Авто» про те, що місцевий та апеляційний господарські суди не дослідили зібрані у справі докази, а саме акти державного виконавця від 23.12.2025 та від 24.12.2025, є безпідставними та спростовується змістом оскаржуваних ним судових рішень.
48. Сам скаржник не заперечує, що відповідні акти досліджувались судами попередніх інстанцій, про те вважає надану ним оцінку «формальною».
49. Однак, за відсутності належного обґрунтування та підтвердження неправильного застосування чи порушення судами попередніх інстанцій певних правових норм саме по собі стверджуване скаржником неналежне дослідження судом зібраних у справі доказів не є достатньою підставою для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.
50. До того ж наведені аргументи за своєю суттю спрямовані на переоцінку відповідних доказів (актів державного виконавця від 23.12.2025 та від 24.12.2025) та встановлених на їх підставі судами попередніх інстанцій фактичних обставин задля ухвалення іншого судового рішення щодо скарги ТОВ «АСК Авто» на дії державного виконавця, тобто судового рішення про її задоволення.
51. Зазначене стосується і доводів скаржника щодо фактичного демонтажу (знесення) іншого майна, ніж те, про яке йдеться в ухвалених у цій справі судових рішеннях, та про передчасність винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, за умови не приведення земельної ділянки у попередній стан, та не вирішення питання щодо майна та будівельних матеріалів боржника.
52. Місцевим та апеляційним господарськими судами аналогічні твердження ТОВ «АСК Авто» вже були досліджені, оцінені та вмотивовано відхилені, з огляду на наявні у матеріалах справи № 908/2595/23 докази та встановлені обставини вчинення відповідних виконавчих дій.
53. Згідно ж із частиною другою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
54. Тож в силу вимог зазначеної процесуальної норми оцінка вищевказаних аргументів скаржника не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
55. Верховний Суд є судом «права», а не «факту», тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.
56. Такий висновок висловлено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18 та інших.
57. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції (що і мало місце у цій справі), то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
58. Схожий за змістом висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19.
59. Сама по собі незгода ТОВ «АСК Авто» з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою обставин, що мають значення для вирішення його скарги на дії держаного виконавця, та досліджених доказів, як і в результаті його незгода із ухваленими ними судовими рішеннями, не може бути підставою для їх зміни чи скасування за умов не підтвердження доводами касаційної скарги визначених у процесуальному законі підстав касаційного оскарження (у даному випадку неправильного застосування чи порушення місцевим та апеляційним господарськими судами чинних правових норм, чого скаржником підтверджено не було).
60. Аргументів та обґрунтувань стосовно оскарження судових рішень щодо закриття провадження за скаргою ТОВ «АСК Авто» на дії державного виконавця у відповідній частині касаційна скарга боржника взагалі не містить.
61. Водночас положення ГПК України покладають обов`язок з визначення та доведення підстав касаційного оскарження саме на скаржника. Суд касаційної інстанції здійснює касаційний перегляд виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги та не може доповнювати її, позаяк інакше це б було порушенням принципу диспозитивності та змагальності сторін у господарському судочинстві.
62. Таким чином, з урахування всього викладеного, встановлені процесуальним законодавством підстави для зміни чи скасування оскаржуваних ТОВ «АСК Авто» судових рішень у цьому разі відсутні, позаяк підтверджені скаржником та виявлені Верховним Судом не були.
63. Доводи ж відзивів виконавчої служби та Прокурора ураховуються Верховним Судом у тій мірі, що узгоджується із викладеним у цій постанові.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
64. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
65. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
66. Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
67. Звертаючись із касаційною скаргою у цій справі, скаржник не спростував висновків судів попередніх інстанцій та не підтвердив помилковості здійсненого ними правозастосування за встановлених обставин, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу ТОВ «АСК Авто» слід залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2026 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 - без змін.
Розподіл судових витрат
68. Судовий збір за подання касаційної скарги у цьому разі не сплачується, а отже це питання не вирішується Верховним Судом.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК Авто» залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2026 і ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2026 у справі № 908/2595/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил