Судові рішення

Ухвала № 140702079 у справі № 910/741/26 від 19.10.2026

Ухвала від 19.10.2026 у господарській справі № 910/741/26 (категорія «Щодо захисту економічної конкуренції»). Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду, суддя Булгакова І.В.

Справа№ 910/741/26
СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
СуддяБулгакова І.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяЩодо захисту економічної конкуренції
Дата ухвалення19.10.2026
Надійшло до реєстру19.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140702079

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

УХВАЛА

19 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/741/26

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської обласної ради (далі - Обласна рада)

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026

за позовом Обласної ради

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Обласна рада 28.09.2026 (через систему "Електронний суд") звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 (повний текст складено 07.09.2026), а справу № 910/741/26 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги з урахуванням поданих заперечень, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Зміст касаційної скарги свідчить, що як на підставу для касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає про те, що судами порушено норми процесуального та неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, статті 236 ГПК України, положення статті 1291 Конституції України, статті 13 Закону України "Судоустрій і статус суддів", статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм, викладених в постановах, про які скаржник зазначає у скарзі.

Разом з тим скаржник посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання наявності повноважень у Антимонопольного комітету України приймати рішення, що суперечать висновкам Верховного Суду.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

Тобто, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник повинен чітко вказати норму права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо її застосування.

Однак у поданій касаційній скарзі скаржник, зазначаючи про відсутність висновків Верховного Суду, не конкретизував норми права (пункт, частина, стаття), порушення та/або неправильного застосування яких припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанції під час ухвалення оскаржуваних судових рішень та щодо яких (норм) відсутній висновок Верховного Суду .

Також у касаційній скарзі міститься посилається на те, що судами допущено процесуальні порушення щодо дослідження доказів у справі та надання їм належної оцінки, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.

У зв`язку з цим, Суд звертає увагу скаржника на ту обставину, що у разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах першій, третій статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено які саме зібрані у справі докази, судом не були досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Однак скаржник, зазначаючи про те, що суд не дослідив зібрані у справі докази, не посилається на відповідний пункт частини третьої статті 310 ГПК України, не наводить належних обґрунтувань процесуальних порушень, передбачених частиною третьою статті 310 ГПК України, щодо не дослідження судом зібраних у справі доказів (яких саме), що призвели до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі, а також не зазначає чи наведені порушення є підставою для касаційного оскарження судових рішень відповідно до положень частини другої статті 287 цього Кодексу.

З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга .

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки, шляхом подання касаційної скарги в новій редакції, в якій уточнити наведені підстави касаційного оскарження та чітко зазначити норми права (пункт, частина, стаття) неправильного застосування яких, на думку скаржника, припустилися суди попередній інстанції під час ухвалення оскаржуваних судових рішень та стосовно застосування яких (норм) висновок Верховного Суду відсутній, а також належним чином обґрунтувати (у разі їх наявності) процесуальні порушення, передбачені частиною третьою статті 310 ГПК України (зазначити пункт), що призвели до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну Харківської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 у справі № 910/741/26 залишити без руху.

2. Надати Харківській обласній раді строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Харківській обласній раді, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
24.08.2026 Постанова № 139549983 Північний апеляційний господарський суд
29.06.2026 Ухвала № 137759474 Північний апеляційний господарський суд
01.06.2026 Ухвала № 136978753 Північний апеляційний господарський суд
21.05.2026 Ухвала № 136737240 без тексту Північний апеляційний господарський суд
15.04.2026 Рішення № 135959048 без тексту Господарський суд міста Києва
25.03.2026 Ухвала № 135123083 без тексту Господарський суд міста Києва
11.03.2026 Ухвала № 134728738 без тексту Господарський суд міста Києва
09.02.2026 Ухвала № 133906027 без тексту Господарський суд міста Києва
02.02.2026 Ухвала № 133718111 без тексту Господарський суд міста Києва