УХВАЛА
19 жовтня 2026 року
м. Київ
Справа № 918/232/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю.Л. - головуючого, Булгакової І.В., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Західного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України
на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 вересня 2026 року (колегія у складі суддів: головуючий суддя Мамченко Ю.А., судді: Хабарова М.В., Кульчій І.М.)
у справі №918/232/26
за позовом Фізичної особи - підприємця Хилухи Петра Вікторовича
до Західного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України
про стягнення 36 142,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
30 вересня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Західного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України (далі - Управління, скаржник), в якій скаржник просить Суд додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 вересня 2026 року у справі №918/232/26 скасувати в частині стягнення з Управління 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ФОП Хилусі Петру Вікторовичу у стягненні зазначених коштів.
В системі «Електронний суд» документ сформовано 29 вересня 2026 року.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30 вересня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю.Л. - головуючий, Булгакова І.В., Колос І.Б.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною п`ятою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Приписами пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у справі №918/232/26 є вимога майнового характеру про стягнення 36 142,00 грн, що на момент подання позовної заяви становило менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2026 року - 332 800,00 грн), тобто справа є малозначною.
Предметом касаційного оскарження є додаткова постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 вересня 2026 року.
Зі змісту статті 244 ГПК України убачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акту, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Додаткове рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб оскаржується в тому самому порядку, що і рішення по суті, тобто на підставі пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, що також узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 21 травня 2021 року у справі №905/1623/20.
Підпункти «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачають випадки за наявності яких рішення суду у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути оскаржено в касаційному порядку. При цьому, особа, яка подає касаційну скаргу повинна обґрунтувати та довести наявність такого випадку.
Однак, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 вересня 2026 року у справі №918/232/26, скаржник не наводить випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року «Справа «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга Управління не містить обґрунтування наявності підстав, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
З урахуванням наведеного Верховних Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 вересня 2026 року у справі №918/232/26, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 244, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 вересня 2026 року у справі №918/232/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Л. Власов
Судді І. В. Булгакова
І. Б. Колос