Судові рішення

Постанова № 140714196 у справі № 490/3963/25 від 19.10.2026

Постанова від 19.10.2026 у цивільній справі № 490/3963/25 (категорія «Інші справи позовного провадження»). Суд: Миколаївський апеляційний суд, суддя Царюк Л. М.

Справа№ 490/3963/25
СудМиколаївський апеляційний суд
СуддяЦарюк Л. М.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнші справи позовного провадження
Дата ухвалення19.10.2026
Надійшло до реєстру20.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140714196

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

19.10.26

22-ц/812/1949/26

Провадження № 22-ц/812/1948/26 Суддя першої інстанції Саламатін О.В.

Провадження № 22-ц/812/1949/26 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Провадження № 22-ц/812/1965/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 жовтня 2026 року м. Миколаїв Справа № 490/3963/25

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Царюк Л.М.,

суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання - Повертайленко Ю.В.,

за участі представника позивача (відповідача) ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представника відповідачки (позивачки) ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_4 , на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2026 року, та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , на додаткове рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2026 року, ухвалені під головуванням судді Саламатіна О.В., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в подальшому, до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

Позов обґрунтовано тим, що сторони 21 лютого 2021 року уклали шлюб.

За період подружнього життя ними було нажито нерухоме та рухоме майно, яке підлягає поділу.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 з врахуванням остаточного уточнення позовних вимог просив суд:

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 :

1. Нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 154,5 кв.м, вартістю 16 986 538 грн;

2. Квартиру АДРЕСА_2 ; загальною площею: 114 кв.м, житловою площею: 68 кв.м, вартістю 1 957 608 грн;

3. Машиномісце (паркомісце) № 144-Б за адресою: АДРЕСА_3 ; загальною площею: 12,5 кв.м, вартістю 550 007,50 грн;

4. Машиномісце (паркомісце) № 144-А за адресою: АДРЕСА_3 ; загальною площею: 12,5 кв.м, вартістю 550 007,50 грн;

5. Легковий автомобіль марки BMW, моделі 740D XDRIVE, 2022 року випуску, сірого кольору VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 2 870 000 грн;

6. Легковий автомобіль марки BMW, моделі 740, 2022 року випуску, чорного кольору, VIN № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 2 902 200 грн;

7. Автомобіль марки FORD, моделі F 150, 2016 року випуску, білого кольору, VIN № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 60 000 грн;

8. Легковий автомобіль марки HYUNDAI, моделі TUCSON, 2023 року випуску, коричневого кольору, VIN № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , вартістю 1 089 300 грн;

9. Легковий автомобіль марки JAGUAR, моделі F-PACE, 2022 року випуску, синього кольору, VIN № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , вартістю 3 735 326 грн;

10. Легковий автомобіль марки AUDI, моделі Q7 50 TDI quattro S line, 2023 року випуску, чорного кольору, VIN № НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_12 , вартістю 3 262 000 грн;

11. Грошові кошти, розміщені на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 у наступних банківських установах та у наступних розмірах:

в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») (код ЄДРПОУ 21133352) на рахунку НОМЕР_13 у сумі 0, 60 грн;

в АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) на рахунку НОМЕР_14 у сумі 427 грн;

в Акціонерному товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») (код ЄДРПОУ 14360570) на рахунку НОМЕР_15 у сумі 309,44 грн;

в Акціонерному товаристві «Перший Український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») (код ЄДРПОУ 14282829) на рахунку НОМЕР_16 у сумі 12 047, 70 грн;

в Акціонерному товаристві «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк») (ЄДРПОУ 21685166) рахунку НОМЕР_17 (картковий) у сумі 101, 21 грн;

в АТ «ОТП Банк» (ЄДРПОУ 21685166) рахунку НОМЕР_18 (поточний) у сумі 6 904,86 грн;

в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Державний ощадний банк України») (код ЄДРПОУ 00032129) на рахунку НОМЕР_19 у сумі 178, 83 доларів США;

в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) на рахунку НОМЕР_20 у сумі 180, 14 доларів США;

в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) на рахунку НОМЕР_21 у сумі 38 536, 21 грн;

12. Грошові кошти у будь-якій валюті, розміщені ОСОБА_1 на всіх інших (за їх наявності) банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 у АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352), у АТ КБ «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570), в АТ «Перший Український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829), в АТ «ОТП Банк» (ЄДРПОУ 21685166), в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) та інших банківських установах на території України та за межами України станом на дату розірвання між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шлюбу;

13. Якщо суд дійде висновку, що датою припинення ведення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільного господарства є дата розірвання шлюбу, то визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 наступне майно:

вантажний автомобіль марки IVECO, моделі Stralis AT440S45, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_22 зареєстрований за ОСОБА_1 22 травня 2024 року, вартістю 584 325 грн;

причіп марки SCHMITZ, моделі S01, 2005 року випуску, VIN № НОМЕР_23 , зареєстрований за ОСОБА_1 22 травня 2024 року, вартістю 194 776 грн;

автомобільний кран марки TEREX, моделі Bendini A600-1, 2007 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 15 лютого 2023 року, вартістю 5 103 грн;

телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску, зареєстрований ОСОБА_1 15 лютого 2023 року, вартістю 10 206 грн;

телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску, зареєстрований ОСОБА_1 15 лютого 2023 року, вартістю 10 206 грн;

навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 120-6, 2011 року випуску, зареєстрований ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

навантажувач фронтальний марки CATERPILLAR, моделі 924 H, 2011 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

навантажувач марки KOMATSU, моделі 380WA, 2002 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

навантажувач марки BOBCAT, моделі S220 11, 2008 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 10 000 грн;

навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 160-12, 2012 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

навантажувач ковшовий марки HYUNDAI, моделі HL 730-7, 2008 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

перевантажувач марки SENNEBOGEN, моделі 835 M, 2005 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 18 000 грн;

частку у розмірі 100 000 грн у статутному капіталі ТОВ «Ділові рішення», що складає 100 % статутного капіталу та зареєстрована за ОСОБА_1 ;

частку у розмірі 1 000 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Грейн» (далі - ТОВ «НК Грейн»), що складає 100 % статутного капіталу та зареєстрована за ОСОБА_1 ;

грошову вимогу до Товариства з обмеженою відповідальністю «8 причал» (далі - ТОВ «8 причал») на суму 2 681 061, 74 грн (позичені кошти, в тому числі надана поворотна фінансова допомога);

грошову вимогу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарім» (далі - ТОВ «Нарім») на суму 13 497 599 грн (позичені кошти, в тому числі надана поворотна фінансова допомога);

грошову вимогу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірбіс Плюс» (далі - ТОВ «Ірбіс Плюс») на суму 85 603, 60 грн (позичені кошти, в тому числі надана поворотна фінансова допомога);

грошову вимогу до ТОВ «НК Грейн» на суму 600 000, 00 грн (позичені кошти, в тому числі надана поворотна фінансова допомога);

готівкові кошти у будь-якій валюті, наявні у ОСОБА_1 станом на дату розірвання між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шлюбу;

14. Якщо суд дійде висновку, що датою припинення ведення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільного господарства є 22 квітня 2025 року, то визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 наступне майно:

вантажний автомобіль марки IVECO, моделі Stralis AT440S45, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_22 зареєстрований за ОСОБА_1 22 травня 2024 року, вартістю 584 325 грн;

причіп марки SCHMITZ, моделі S01, 2005 року випуску, VIN № НОМЕР_23 , зареєстрований за ОСОБА_1 22 травня 2024 року, вартістю 194 776 грн;

автомобільний кран марки TEREX, моделі Bendini A600-1, 2007 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 15 лютого 2023 року, вартістю 5 103 грн;

телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску, зареєстрований ОСОБА_1 15 лютого 2023 року, вартістю 10 206 грн;

телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску, зареєстрований ОСОБА_1 15 лютого 2023 року, вартістю 10 206 грн;

навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 120-6, 2011 року випуску, зареєстрований ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

навантажувач фронтальний марки CATERPILLAR, моделі 924 H, 2011 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

навантажувач марки KOMATSU, моделі 380WA, 2002 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

навантажувач марки BOBCAT, моделі S220 11, 2008 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 10 000 грн;

навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 160-12, 2012 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

навантажувач ковшовий марки HYUNDAI, моделі HL 730-7, 2008 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

перевантажувач марки SENNEBOGEN, моделі 835 M, 2005 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 18 000 грн;

частку у розмірі 100 000 грн у статутному капіталі ТОВ «Ділові рішення», що складає 100 % статутного капіталу та зареєстрована за ОСОБА_1 ;

частку у розмірі 1 000 грн у статутному капіталі ТОВ «НК Грейн», що складає 100 % статутного капіталу та зареєстрована за ОСОБА_1 ;

грошову вимогу до ТОВ «8 причал» на суму 2 681 061, 74 грн (позичені кошти, в тому числі надана поворотна фінансова допомога);

грошову вимогу до ТОВ «Нарім» на суму 13 497 599 грн (позичені кошти, в тому числі надана поворотна фінансова допомога);

грошову вимогу до ТОВ «Ірбіс Плюс» на суму 85 603, 60 грн (позичені кошти, в тому числі надана поворотна фінансова допомога);

готівкові кошти у будь-якій валюті, наявні у ОСОБА_1 станом на 22 квітня 2025 року;

грошові кошти у сумі 500 000 доларів США, розміщені ОСОБА_1 на депозитному банківському рахунку в АТ «Державний ощадний банк України».

09 червня 2025 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, де просила суд поділити спільне сумісно нажите майно подружжя, а саме:

1. Визнати за ОСОБА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_1 право особистої приватної власності:

на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2616258580000; загальною площею: 114 кв.м, житловою площею: 68 кв.м;

на 1/2 частку машиномісця (паркомісця) № 144-Б за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2711570180000; загальною площею: 12,5 кв.м;

на 1/2 частку машиномісця (паркомісця) № НОМЕР_24 за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2711568380000; загальною площею: 12,5 кв.м;

на 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер [номер приховано]:26:011:0238), площею 0,0536 га, за адресою: АДРЕСА_4 .

2. Визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_3 право особистої приватної власності:

на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2616258580000; загальною площею: 114 кв.м, житловою площею: 68 кв.м;

на 1/2 частку машиномісця (паркомісця) № 144-Б за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2711570180000; загальною площею: 12,5 кв.м;

на 1/2 частку машиномісця (паркомісця) № НОМЕР_24 за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2711568380000; загальною площею: 12,5 кв.м;

на 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер [номер приховано]:26:011:0238), площею 0,0536 га, за адресою: АДРЕСА_4 .

3. Виділити у власність ОСОБА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_1 шляхом визнання за нею права власності на наступні об`єкти рухомого майна:

легковий автомобіль марки JAGUAR, моделі F-PACE, 2022 року випуску, синього кольору, VIN № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 ;

автомобіль марки FORD, моделі F 150, 2016 року випуску, білого кольору, VIN № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

легковий автомобіль марки HYUNDAI, моделі TUCSON, 2023 року випуску, коричневого кольору, VIN № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 ;

вантажний автомобіль марки IVECO, моделі Stralis AT440S45, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_22 ;

причіп марки SCHMITZ, моделі S01, 2005 року випуску, VIN № Superior, НОМЕР_23 ;

телескопічний конвеєр-навантажувач моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску;

навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 120-6, 2011 року випуску;

навантажувач фронтальний марки CATERPILLAR, моделі 924 H, 2011 року випуску;

навантажувач марки KOMATSU, моделі 380WA, 2002 року випуску;

навантажувач марки BOBCAT, моделі S220 11, 2008 року випуску;

навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 160-12, 2012 року випуску;

навантажувач ковшовий марки HYUNDAI, моделі HL 730-7, 2008 року випуску;

перевантажувач марки SENNEBOGEN, моделі 835 M, 2005 року випуску;

автомобільний кран марки TEREX, моделі Bendini A600-1, 2007 року випуску.

4. Виділити у власність ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_3 наступні об`єкти рухомого майна:

легковий автомобіль марки BMW, моделі 740D XDRIVE, 2022 року випуску, сірого кольору, VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

легковий автомобіль марки BMW, моделі 740, 2022 року випуску, чорного кольору, VIN № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

телескопічний конвеєр-навантажувач моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску, марки Superior.

5. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3

1/2 частку вартості частки в сумі 104 500 грн ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Ділові рішення», що становить 52 250 грн;

1/2 частку вартості частки в сумі 1 429 500 грн ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «НК Грейн» (код за ЄДРПОУ: 38623072), що становить 714 750 (сімсот чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн;

1/2 частку вартості частки в статутному капіталі компанії «TALLIAR LIMITED» (реєстраційний номер HE 271908), яка зареєстрована за законодавством Республіки Кіпр, грошовий еквівалент якої буде уточнено позивачкою після отримання офіційних відомостей про її вартість;

1/2 частку вартості частки в статутному капіталі компанії «VISTATRADE LTD» (реєстраційний номер HE 247167), яка зареєстрована за законодавством Республіки Кіпр, грошовий еквівалент якої буде уточнено позивачкою після отримання офіційних відомостей про їх вартість;

1/2 частку вартості частки в статутному капіталі компанії «MILLENIO BUSINESS LTD» (реєстраційний номер SC 383505), яка зареєстрована за законодавством ОСОБА_5 , грошовий еквівалент якої буде уточнено позивачкою після отримання офіційних відомостей про їх вартість.

6. Виділити у власність ОСОБА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_1 :

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_1 в сумі 1 500 000 грн, що становить 750 000 грн;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_1 в сумі 10 000 доларів США, що становить 5 000 доларів США;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_1 в сумі 500 000 євро, що становить 250 000 євро, які стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

7. Виділити у власність ОСОБА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_1 :

1/2 частку від спільних з ОСОБА_1 готівкових грошових коштів, отриманих в подарунок від ОСОБА_6 в сумі 2 000 000 доларів США, що становить 1 000 000 доларів США, які стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

8. Виділити у власність ОСОБА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_1 :

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 в сумі 140 000 грн, що становить 70 000 грн;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 в сумі 35 000 доларів США, що становить 17 500 доларів США;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 в сумі 30 000 євро, що становить 15 000 євро.

9. Виділити у власність ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_3 :

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_1 в сумі 1 500 000 грн, що становить 750 000 грн;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_1 в сумі 10 000 доларів США, що становить 5 000 доларів США;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_1 в сумі 500 000 євро, що становить 250 000 євро.

10. Виділити у власність ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_3 :

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 в сумі 140 000 грн, що становить 70 000 грн;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 в сумі 35 000 доларів США, що становить 17 500 доларів США;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 в сумі 30 000 євро, що становить 15 000 євро.

11. В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право вимоги на 1/2 частку від права спільної грошової вимоги ОСОБА_1 до:

ТОВ «8 причал» на суму 2 681 062 грн, що складає суму 1 340 531 грн;

ТОВ «Нарім» на суму 13 497 599 грн (позичені кошти, в тому числі надана поворотна фінансова допомога), що складає суму 6 748 799 грн 50 коп;

ТОВ «Ірбіс Плюс» на суму 85 604 грн (позичені кошти, в тому числі надана поворотна фінансова допомога), що складає суму 42 802 грн.

12. В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право вимоги на 1/2 частку від права спільної грошової вимоги ОСОБА_1 до:

ТОВ «8 Причал» на суму 2 681 062 грн (позичені кошти, в тому числі надана поворотна фінансова допомога), що складає суму 1 340 531 грн;

ТОВ «Нарім» на суму 13 497 599 грн (позичені кошти, в тому числі надана поворотна фінансова допомога), що складає суму 6 748 799 грн 50 коп;

ТОВ «Ірбіс Плюс» на суму 85 604 грн, що складає суму 42 802 грн.

13. Виділити у власність ОСОБА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_1 шляхом визнання за нею права власності на:

1/2 частку від грошових коштів в сумі 477 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Універсал Банк», валюта рахунку: гривні, що становить 238 грн 50 коп.;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 309 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ КБ «Приват Банк», валюта рахунку: гривня, що становить 154 грн 50 коп;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 8 218 доларів США, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Перший Український міжнародний банк», валюта рахунку: долар США, що становить 4 109 доларів США;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 1 509 636 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Перший Український міжнародний банк», валюта рахунку: гривня, що становить 754 818 грн;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 111 127 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в ТОВ «ОТП Банк», валюта рахунку: гривня, що становить 55 563 грн 50 коп.;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 450 544 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Державний ощадний банк України», валюта рахунку: гривня, що становить 225 272 грн;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 662 969 доларів США, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Державний ощадний банк України», валюта рахунку: долар США, що становить 331 484 долари США 50 центів;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 295 245 грн, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Перший Український міжнародний банк», валюта рахунку: гривня, що становить 147 622 грн 50 коп;

1/2 частину від грошових коштів в сумі 8 552 грн, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Універсал Банк», валюта рахунку: гривня, що становить 4 276 грн;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 1 євро, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Універсал Банк», валюта рахунку: євро, що становить 50 євро-центів.

14. Виділити у власність ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_3 :

1/2 частку від грошових коштів в сумі 477 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Універсал Банк», валюта рахунку: гривні, що становить 238 грн 50 коп;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 309 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ КБ «Приват Банк, валюта рахунку: гривня, що становить 154 грн 50 коп;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 8 218 доларів США, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Перший Український міжнародний банк», валюта рахунку: долар США, що становить 4 109 доларів США;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 1 509 636 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Перший Український міжнародний банк», валюта рахунку: гривня, що становить 754 818 грн;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 111 127 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в ТОВ «ОТП Банк», валюта рахунку: гривня, що становить 55 563 грн 50 коп.;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 450 544 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Державний ощадний банк України», валюта рахунку: гривня, що становить 225 272 грн;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 662969 доларів США, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Державний ощадний банк України», валюта рахунку: долар США, що становить 331 484 долари США 50 центів;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 295 245 грн, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Перший Український міжнародний банк», валюта рахунку: гривня, що становить 147 622 грн 50 коп.;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 8 552 грн, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Універсал Банк», валюта рахунку: гривня, що становить 4 276 грн;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 1 євро, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Універсал Банк», валюта рахунку: євро, що становить 50 євро-центів.

15. Виділити у власність ОСОБА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_1 шляхом визнання за нею права власності на:

1) 1/2 частку від золото-валютних активів станом на 22 квітня 2025 року, розміщених ОСОБА_1 на рахунках в Швейцарському приватному банку J. Safra Sarasin (Бразильської групи Сафра), а саме: IBAN НОМЕР_25 , валюта рахунку - євро; IBAN НОМЕР_26 , валюта рахунку - долар США; IBAN НОМЕР_27 , валюта рахунку - швейцарський франк; IBAN НОМЕР_28 , валюта рахунку - золото;

2) 1/2 частку від валютних активів станом на 22 квітня 2025 року, розміщених ОСОБА_1 в Польському універсальному банку Alior Bank на рахунку: НОМЕР_29 , валюта рахунку - долар США;

3) 1/2 частку від валютних активів станом на 22 квітня 2025 року, розміщених ОСОБА_1 в Австрійському роздрібному банку Erste Bank на спільному валютному рахунку ОСОБА_3 і ОСОБА_1 : IBAN НОМЕР_30 , валюта рахунку - євро;

4) 1/2 частку від валютних активів станом на 22 квітня 2025 року, розміщених ОСОБА_1 в Кіпрському банку Eurobank Cyprus LTD: 20[телефон приховано], валюта рахунку - євро; 201300014528, валюта рахунку - долар США.

16. Виділити у власність ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_3 :

1) 1/2 частку від золото-валютних активів станом на 22 квітня 2025 року, розміщених ОСОБА_1 на рахунках в Швейцарському приватному банку J. Safra Sarasin (Бразильської групи Сафра), а саме: IBAN НОМЕР_25 , валюта рахунку - євро; IBAN НОМЕР_26 , валюта рахунку - долар США; IBAN НОМЕР_27 , валюта рахунку - швейцарський франк; IBAN НОМЕР_28 , валюта рахунку - золото;

2) 1/2 частку від валютних активів станом на 22 квітня 2025 року, розміщених ОСОБА_1 в Польському універсальному банку Alior Bank на рахунку: НОМЕР_29 , валюта рахунку - долар США;

3) 1/2 частку від валютних активів станом на 22 квітня 2025 року, розміщених ОСОБА_1 в Австрійському роздрібному банку Erste Bank на спільному валютному рахунку ОСОБА_3 і ОСОБА_1 : IBAN НОМЕР_30 , валюта рахунку - євро;

4) 1/2 частку від валютних активів станом на 22 квітня 2025 року, розміщених ОСОБА_1 в Кіпрському банку Eurobank Cyprus LTD: 20[телефон приховано], валюта рахунку - євро; 201300014528, валюта рахунку - долар США.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 грудня 2025 року об`єднано в одне провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2026 року, з врахуванням ухвали про виправлення описок від 10 липня 2026 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, задоволено частково.

Визнано особистою приватною власністю позивача ОСОБА_1 , нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; загальною площею: 154,5 кв.м.

Визнано за ОСОБА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_1 право особистої приватної власності:

на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2616258580000; загальною площею: 114 кв.м., житловою площею: 68 кв.м;

на 1/2 частку машиномісця (паркомісця) № 144-Б за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2711570180000; загальною площею: 12,5 кв.м;

на 1/2 частку машиномісця (паркомісця) № 144-А за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2711568380000; загальною площею: 12,5 кв.м;

Визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_3 право особистої приватної власності:

на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2616258580000; загальною площею: 114 кв.м., житловою площею: 68 кв.м;

на 1/2 частку машиномісця (паркомісця) № 144-Б за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2711570180000; загальною площею: 12,5 кв.м;

на 1/2 частку машиномісця (паркомісця) № НОМЕР_24 за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2711568380000; загальною площею: 12,5 кв.м;

Виділити у власність ОСОБА_3 , в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_1 , шляхом визнання за нею права власності на наступні об`єкти рухомого майна:

легковий автомобіль марки JAGUAR, моделі F-PACE, 2022 року випуску, синього кольору, VIN № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 ;

легковий автомобіль марки HYUNDAI, моделі TUCSON, 2023 року випуску, коричневого кольору, VIN № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 ;

Виділити у власність ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_3 наступні об`єкти рухомого майна:

легковий автомобіль марки BMW, моделі 740D XDRIVE, 2022 року випуску, сірого кольору, VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

легковий автомобіль марки BMW, моделі 740, 2022 року випуску, чорного кольору, VIN № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

автомобіль марки FORD, моделі F 150, 2016 року випуску, білого кольору, VIN № НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ;

В порядку поділу спільного майна подружжя, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію різниці вартості транспортних засобів, присуджених кожній із сторін у сумі 1 007 574,00 грн.

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 такі транспортні засоби:

вантажний автомобіль марки IVECO, моделі Stralis AT440S45, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_22 зареєстрований за ОСОБА_1 22 травня 2024 року;

причіп марки SCHMITZ, моделі S01, 2005 року випуску, VIN № НОМЕР_23 , зареєстрований за ОСОБА_1 22 травня 2024 року;

автомобільний кран марки TEREX, моделі Bendini A600-1, 2007 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 15 лютого 2023 року;

телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску, зареєстрований ОСОБА_1 15 лютого 2023 року;

телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску, зареєстрований ОСОБА_1 15 лютого 2023 року;

навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 120-6, 2011 року випуску, зареєстрований ОСОБА_1 16 лютого 2024 року;

навантажувач фронтальний марки CATERPILLAR, моделі 924 H, 2011 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року;

навантажувач марки KOMATSU, моделі 380WA, 2002 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року;

навантажувач марки BOBCAT, моделі S220 11, 2008 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року;

навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 160-12, 2012 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року;

навантажувач ковшовий марки HYUNDAI, моделі HL 730-7, 2008 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року;

перевантажувач марки SENNEBOGEN, моделі 835 M, 2005 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року.

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 :

частку у розмірі 100 000 грн у статутному капіталі ТОВ «Ділові рішення», що складає 100 % статутного капіталу та зареєстрована за ОСОБА_1 ;

частку у розмірі 1 000 грн у статутному капіталі ТОВ «НК Грейн», що складає 100 % статутного капіталу та зареєстрована за ОСОБА_1 ;

грошову вимогу до ТОВ «8 причал» на суму 2 681 061,74 грн (позичені кошти, в тому числі надана поворотна фінансова допомога);

грошову вимогу до ТОВ «Нарім» на суму 13 497 599,00 грн (позичені кошти, в тому числі надана поворотна фінансова допомога);

грошову вимогу до ТОВ «Ірбіс Плюс» на суму 85 603,60 грн (позичені кошти, в тому числі надана поворотна фінансова допомога);

грошові кошти у сумі 500 000 доларів США, розміщені ОСОБА_1 в АТ «Державний ощадний банк України».

В порядку поділу спільного майна подружжя, виділити у власність ОСОБА_3 :

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які знаходяться у ОСОБА_3 в сумі 140 000 грн, що становить 70 000 грн;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які знаходяться у ОСОБА_3 в сумі 35 000 доларів США, що становить 17 500 доларів США;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які знаходяться у ОСОБА_3 в сумі 30 000 євро, що становить 15 000 євро.

В порядку поділу спільного майна подружжя, виділити у власність ОСОБА_1 :

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які знаходяться у ОСОБА_3 в сумі 140 000 грн, що становить 70 000 грн, які стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 ;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які знаходяться у ОСОБА_3 в сумі 35 000 доларів США, що становить 17 500 доларів США, які стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 ;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які знаходяться у ОСОБА_3 в сумі 30 000 євро, що становить 15 000 євро, які стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .

В порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_3 шляхом визнання за нею права власності на:

1/2 частку від грошових коштів в сумі 295 245 грн, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Перший Український міжнародний банк», валюта рахунку: гривня, що становить 147 622 грн 50 коп;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 8 552 грн, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Універсал Банк», валюта рахунку: гривня, що становить 4 276 грн;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 1 євро, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Універсал Банк», валюта рахунку: євро, що становить 50 євро-центів.

В порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_1 шляхом визнання за ним права власності на:

1/2 частку від грошових коштів в сумі 295 245 грн, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Перший Український міжнародний банк», валюта рахунку: гривня, що становить 147 622 грн 50 коп.;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 8 552 грн, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Універсал Банк», валюта рахунку: гривня, що становить 4 276 грн;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 1 євро, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Універсал Банк», валюта рахунку: євро, що становить 50 євро-центів.

В порядку поділу спільного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_3 , шляхом визнання за нею права власності на:

1/2 частку від грошових коштів в сумі 450 544 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Державний ощадний банк України» валюта рахунку: гривня, що становить 225 272 грн.

1/2 частку від грошових коштів в сумі 42 095,58 доларів США, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Державний ощадний банк України», валюта рахунку: долар США, що становить 21 047,79 долари США 79 центів.

1/2 частку від грошових коштів в сумі 427,60 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунках в АТ «Універсал Банк», валюта рахунку: гривні, що становить 213 грн 80 коп.;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 309 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ КБ «Приват Банк», валюта рахунку: гривня, що становить 154 грн 50 коп.;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 5 552,50 доларів США, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Перший Український міжнародний банк», валюта рахунку: долар США, що становить 2 776 доларів США 25 центів;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 10 438,82, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Перший Український міжнародний банк», валюта рахунку: гривня, що становить 5 219,41 грн 41 коп.;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 75 297,93 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в ТОВ «ОТП Банк», валюта рахунку: гривня, що становить 37 649 грн.

В іншій частині позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 11 975,74 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що сторонами не заперечується та таке встановлено судом, що початок спільного проживання та ведення спільного господарства сторін збігається з датою реєстрації шлюбу між ними - 21 лютого 2021 року.

Судом не враховуються аргументи представника позивача, що припинення спільного проживання та ведення спільного господарства сторонами співпадає з датою ухвалення рішення судом про розірвання шлюбу - 17 листопада 2025 року, оскільки, на переконання суду, припинення спільного проживання та ведення спільного господарства можливе і без розірвання шлюбу, а враховуючи процесуальний порядок розгляду справ про розірвання шлюбу, офіційне розірвання шлюбу (ухвалення відповідного рішення судом) можливе лише у разі встановлення судом фактичного припинення спільного проживання та ведення спільного господарства, таким чином, наявність зареєстрованого між сторонами шлюбу не є автоматичним підтвердженням спільного проживання та ведення спільного господарства сторонами сааме по дату його розірвання та не виключає можливість поділу спільного майна подружжя.

Суд погоджується з позицією представників відповідачки, що датою припинення спільного проживання та ведення спільного господарства є саме 24 травня 2025 року, оскільки стороною позивача не надано належних та допустимих доказів спільного проживання та ведення спільного господарства після 24 травня 2025 року, а відповідачка проти такого заперечує.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що нерухоме майно: квартира АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2616258580000; загальною площею: 114 кв.м, житловою площею: 68 кв.м; машиномісце (паркомісце) № 144-Б за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2711570180000; загальною площею: 12,5 кв.м та машиномісце (паркомісце) № 144-А за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2711568380000; загальною площею: 12,5 кв.м, були набуті відповідачкою ОСОБА_3 в шлюбі з позивачем - ОСОБА_1 та в силу положень статті 60 СК України є спільною сумісною власністю подружжя та на підставі статей 70, 71 СК України, а тому підлягають поділу в натурі в рівних частках по 1/2 за кожним, оскільки позивачем не спростовано презумпцію рівності часток подружжя у спільному сумісному майні та судом не встановлено обставин, які б зумовлювали необхідність відступу від засад рівності часток подружжя.

Хоча земельна ділянка (кадастровий номер [номер приховано]:26:011:0238), площею 0,0536 га, за адресою: АДРЕСА_4 і була набута ОСОБА_1 і в період шлюбу з ОСОБА_3 , але з огляду на положення статті 57 СК України та статті 121 ЗК України, вказана земельна ділянка є особистою приватною власністю чоловіка - ОСОБА_1 та поділу не підлягає.

Спосіб поділу судом автомобільного транспорту застосовано з частковим урахуванням позицій сторін щодо поділу майна та порядку користування вказаним майном, який склався між сторонами.

Оскільки вартість об`єктів рухомого майна (транспортних засобів), які виділені у власність позивачу ОСОБА_1 складає 5 832 200,00 грн, що перевищує вартість рухомого майна (транспортних засобів), які виділені у власність відповідачці ОСОБА_3 , та який складає 4 824 626,00 грн, а тому суд вважає за необхідне в порядку поділу спільного майна подружжя, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію різниці вартості транспортних засобів, присуджених кожній із сторін у сумі 1 007 574,00 грн.

Транспортний засіб AUDI Q7, 2023 року, номер кузова НОМЕР_11 , в силу положень пункту 2 частини 1 статті 57 СК України є особистою приватною власністю ОСОБА_3 , оскільки був їй подарований на підставі договору дарування та не підлягає поділу в якості спільного сумісного майна подружжя, оскільки таким не є.

Натомість транспортні засоби: телескопічний конвеєр-навантажувач моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску; телескопічний конвеєр-навантажувач моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску; навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 120-6, 2011 року випуску; навантажувач фронтальний марки CATERPILLAR, моделі 924 H, 2011 року випуску; навантажувач марки KOMATSU, моделі 380WA, 2002 року випуску; навантажувач марки BOBCAT, моделі S220 11, 2008 року випуску; навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 160-12, 2012 року випуску; навантажувач ковшовий марки HYUNDAI, моделі HL 730-7, 2008 року випуску; перевантажувач марки SENNEBOGEN, моделі 835 M, 2005 року випуску; автомобільний кран марки TEREX, моделі Bendini A600-1, 2007 року випуску, вантажний автомобіль марки IVECO, моделі Stralis AT440S45, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_22 ; причіп марки SCHMITZ, моделі S01, 2005 року випуску, VIN № НОМЕР_31 , НОМЕР_23 , в силу положень пункту 3 частини 1 статті 57 СК України є особистою приватною власністю ОСОБА_1 , оскільки були ним придбані на підставі Договорів купівлі-продажу за кошти, які належали особисто позивачу, а тому не підлягають поділу в якості спільного сумісного майна подружжя, оскільки таким не є, а тому в цій частині позов ОСОБА_1 про визнання такого майна особистою приватною власністю підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_3 в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

Відповідачкою ОСОБА_3 , не доведено належними та допустимими доказами, що станом на 22 квітня 2025 року знаходилися спільні з позивачем ОСОБА_1 , золото-валютні активи та розмір таких.

Не скасовує даний висновок суду і інформація наведена позивачем в щорічній декларації за 2025 рік, оскільки така подається за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року, що включає також і період поза межами спільного проживання сторін та ведення ними спільного господарства, а саме з 23 квітня 2025 року по 31 грудня 2025 року, а тому в цій частині позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , слід відмовити за недоведеністю.

Оскільки внески до ТОВ «Ділові рішення» та ТОВ «НК Грйн» були зроблені за особисті грошові кошти ОСОБА_7 , то його частка у розмірі 100 000 грн у статутному капіталі ТОВ «Ділові рішення» та частка у розмірі 1000 грн у статутному капіталі ТОВ «НК ГРЕЙН» є його особистою приватною власністю та в цій частині його позов підлягає задоволенню, а в задоволенні позову ОСОБА_3 в цій частині слід відмовити.

Щодо готівкових грошових коштів ОСОБА_1 в сумі 1 500 000 грн; в сумі 20 000 доларів США; в сумі 500 000 Євро, задекларованих ним у декларації за 2024 рік, то позивачем доведено, що вказані кошти становлять частину подарованих йому 13 грудня 2023 року матір`ю згідно Договору дарування грошових коштів за № 1429 у сумі 7 400 000 грн та подарованих йому 13 грудня 2023 року батьком згідно Договору дарування грошових коштів за № 1427 у сумі 36 000 000 грн. Отже, наведене, свідчить, що задекларовані ОСОБА_1 у декларації за 2024 рік готівкові грошові кошти в сумі 1 500 000 грн; в сумі 20 000 доларів США; в сумі 500 000 Євро становлять частину отриманих в дарунок грошових коштів, а отже є особистими грошовими коштами ОСОБА_1 і відповідно не підлягають поділу в порядку поділу майна подружжя та в цій частині позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а в задоволенні позову ОСОБА_3 в цій частині слід відмовити.

Надані ОСОБА_1 в позику грошові кошти (в тому числі поворотна фінансова допомога) є його особистою приватною власністю, оскільки джерелом надання в позику грошових коштів (в тому числі поворотної фінансової допомоги) були особисті грошові кошти ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , як до 2021 року так і на дату надання позик був та є станом на теперішній час засновником/ учасником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «8 причал», ТОВ «Нарім» та ТОВ «Ірбіс Плюс». Це додатково свідчить, що ОСОБА_1 надавав грошові кошти даним господарським товариствам за рахунок своїх особистих грошових коштів, отримуваних як до укладання шлюбу, так і в період, в тому числі у якості дивідендів, доходу від здійснення підприємницької діяльності, від відчуження майна, набутого до шлюбу та в якості подарунків.

Джерелом надання ОСОБА_1 позик та/або поворотної фінансової допомоги третім особам були його особисті грошові кошти, а відповідно наявні станом 22 квітня 2025 року у ТОВ «8 Причал», ТОВ «Нарім» та ТОВ «Ірбіс Плюс» позичені кошти та/або надана поворотна фінансова допомога є особистою приватною власністю ОСОБА_1 і відповідно не підлягають поділу в порядку поділу майна подружжя та в цій частині позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а в задоволенні позову ОСОБА_3 в цій частині слід відмовити.

Щодо грошових коштів, розміщених ОСОБА_1 на банківських рахунках у національних банках.

З урахуванням принципу диспозитивності та того розміру позовних вимог які заявлені ОСОБА_3 та нею не уточнювалися після отримання даних з банківських установ, позов є доведеним та підлягає задоволенню в частині, вимог про виділення їй у власність в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_1 шляхом визнання за нею права власності на:

1/2 частину від грошових коштів в сумі 427,60 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунках в АТ «Універсал Банк», що становить 218 грн 80 коп.;

1/2 частину від грошових коштів в сумі 309 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ КБ «Приват Банк», що становить 154 грн 50 коп.;

1/2 частину від грошових коштів в сумі 5 552.50 доларів США, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Перший Український міжнародний банк», що становить 2 776 доларів США 25 центів;

1/2 частину від грошових коштів в сумі 10 438,82 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Перший Український міжнародний банк», що становить 5 219,41 грн 41 коп.;

1/2 частину від грошових коштів в сумі 75 297,93 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в ТОВ «ОТП Банк», що становить 37 649 грн;

1/2 частину від грошових коштів в сумі 450 544 грн, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Державний ощадний банк України», що становить 225 272 грн;

1/2 частину від грошових коштів в сумі 42 095,58 доларів США, розміщених ОСОБА_1 на рахунку в АТ «Державний ощадний банк України», валюта рахунку: долар США, що становить 21 047,79 долари США 79 центів.

Як вбачається з досліджених судом доказів, розміщені ОСОБА_7 вклади в АТ «Ощадбанк» - 100 000,00 доларів США та 400 000,00 доларів США є особистими коштами ОСОБА_1 . ОСОБА_3 не доведено, що вказані вище кошти є спільними сумісним, або що джерелом набуття вказаних коштів є спільна праця подружжя, натомість ОСОБА_1 надано суду належні докази (правочини, щодо відчуження особистого майна та інформація щодо наявності особистих коштів, яка міститься в деклараціях ОСОБА_1 за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки), що вказані кошти є його особистою приватною власністю, а тому такі не підлягають поділу.

Жоден з наданих ОСОБА_3 доказів не підтверджує факт дарування батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_6 сторонам 2 000 000 доларів США.

Хоча ОСОБА_3 і заявляє про наявність у ОСОБА_1 готівкових коштів у розмірі 2 000 000 доларів США, які були подаровані сторонам батьками ОСОБА_1 , але не довела факту такого подарунку, що має наслідком відмову в задоволенні вимог позову ОСОБА_3 про поділ вказаних коштів.

Вимога про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 частку вартості частки ОСОБА_1 у статутному капіталі: компанії «TALLIAR LIMITED», яка зареєстрована за законодавством Республіки Кіпр; компанії «VISTATRADE LTD», яка зареєстрована за законодавством Республіки Кіпр; компанії «MILLENIO BUSINESS LTD», яка зареєстрована за законодавством Шотландії, є недоведеною, оскільки з досліджених судом документів вбачається, що акціонером зазначених компаній є не ОСОБА_1 , а інші особи, а тому в цій частині в задоволенні позову ОСОБА_3 слід відмовити.

Додатковим рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2026 року заяву про ухвалення додаткового рішення, яка подана представником ОСОБА_3 - адвокатом Романовим О.О. задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.

В іншій частині, заяву залишено без задоволення.

Заяву про ухвалення додаткового рішення, яка подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Панченком С.В задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.

В іншій частині, заява залишена без задоволення.

Не погодившись з рішення суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - Панченко С.В., подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати у частині залишення без задоволення його позовних вимог про визнання особистою приватною власністю ОСОБА_1 та часткового задоволення позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та ухвалити нове рішення в цих частинах, яким задовольнити його позовні вимоги. Вимоги зустрічного позову ОСОБА_3 в цій частині залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскарження ОСОБА_1 задоволення зустрічних позовних вимог у частині виділу йому в особисту приватну власність 1/2 частки нерухомого майна та об`єктів рухомого майна обумовлено тим, що такий поділ здійснено в порядку поділу майна подружжя як спільного сумісного. Проте, ОСОБА_1 вважає і наявними в матеріалах справи доказами довів, що поділене в результаті часткового задоволення зустрічного позову між позивачем та відповідачкою майно є особистою приватною власністю позивача, а тому таке майно підлягало виділенню позивачу в особисту приватну власність в цілому у зв`язку зі спростуванням презумпції права спільної сумісної власності на майно та доведенням, що таке майно є особистою приватною власністю позивача.

Суд дійшов помилкового висновку про те, що датою припинення ведення сторонами спільного господарства є, як стверджувала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Має місце суперечливість позиції ОСОБА_3 щодо дати припинення ведення сторонами спільного господарства та вжиття нею всіх можливих заходів з метою збереження шлюбу, що суд першої інстанції чомусь не врахував.

Незважаючи на твердження ОСОБА_3 , що датою припинення спільного проживання та ведення спільного господарства є саме 22 квітня 2025 року, така обставина нею не була доведена, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про протилежне - вжиття нею до ухвалення рішення про розірвання шлюбу і після всіх можливих заходів з метою збереження шлюбу.

Оскільки позиція відповідачки суперечлива, а рішення про розірвання шлюбу між сторонами ухвалено 17 листопада 2025 року, то суд повинен був врахувати, що саме дата розірвання між сторонами є датою припинення ведення сторонами спільного господарства та відповідно саме станом на цю дату повинен був встановлюватись обсяг спільно нажитого сторонами за час шлюбу майна.

Матеріалами справи підтверджується, що як до укладення між сторонами шлюбу, так і в період перебування сторін у шлюбі у позивача були наявні особисті грошові кошти у значних розмірах, за які він набув в тому числі нерухоме майно: квартиру та два машиномісця (паркомісця) в АДРЕСА_3 , об`єкти рухомого майна (транспортні засоби) марки: JAGUAR, FORD, HYUNDAI, BMW, моделі 740D XDRIVE, BMW, моделі 740, AUDI та грошові кошти, які зберігав/розміщував на рахунках в національних банках.

Визначальним критерієм для віднесення майна до спільної сумісної власності є не лише факт його набуття під час шлюбу, але й спільність коштів, за які таке майно було придбано.

Відповідно, якщо майно набуте за особисті кошти одного з подружжя, воно є його особистою приватною власністю. Тобто, в такій категорії справ вирішальне значення має встановлення джерела походження коштів, за які було придбано майно. У даній справі матеріалами підтверджується, що джерелом набуття спірного майна були особисті кошти позивача.

Незважаючи на те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні наголошував на необхідності встановлення джерела походження коштів, за які було придбано спірне майно, під час вирішення питання щодо майна, у визнанні якого особистою приватною власністю було відмовлено, зазначених підходів суд не дотримався та не навів мотивів, з яких дійшов висновку про не спростування позивачем презумпції спільності майна подружжя і про належність спірного майна до об`єктів спільної сумісної власності подружжя.

Суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог позивача у відповідній частині та помилково включив зазначене майно до складу спільної сумісної власності подружжя, а щодо транспортного засобу AUDI помилково відніс його до особистої приватної власності відповідачки.

Суд не навів мотивів, чому він відхиляє докази та доводи позивача, якими обґрунтовувались вимоги про визнання вищенаведеного майна його особистою приватною власністю.

ОСОБА_3 пред`являючи позовні вимоги про поділ майна (окрім транспортного засобу AUDI) як спільного сумісного майна подружжя не надала суду жодного доказу на підтвердження, що джерелом набуття такого майна були спільні кошти сторін.

Суд не врахував, що в матеріалах справи відсутні докази, які б доводили, що спірне рухоме та нерухоме майно було придбано з метою, яка б дозволяла надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Квартира АДРЕСА_2 не була придбана в інтересах сім`ї для проживання в такій. У даній квартирі сім`я не проживала.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи декларацій ОСОБА_1 , то він на момент купівлі-продажу транспортного засобу FORD був кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Рейдовий термінал "Конкорд" з часткою 100%. Наведене знову ж таки свідчить та доводить, що транспортний засіб FORD, модель F 150, 2016 року випуску, як і інші, які суд визнав особистою приватною власністю позивача, був придбаний позивачем для здійснення підприємницької діяльності.

Суд першої інстанції помилково стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію різниці вартості транспортних засобів, присуджених кожній із сторін у сумі 1 007 574,00 грн, чим порушив принцип рівності часток у спільному сумісному майні.

Оскільки ОСОБА_1 повинен в результаті поділу рухомого майна (транспортних засобів) отримати майно на загальну вартість 5 328 413, 00 грн, а отримує згідно рішення об`єкти рухомого майна, вартість яких становить 5 832 200,00 грн, то в такому випадку ОСОБА_1 отримує на 503 787 грн 00 коп більше (виходячи з логіки розрахунку: 5 832 200,00 грн - 5 328 413, 00 грн), ніж повинен отримати з огляду на рівність часток подружжя.

Отже, з огляду на вищенаведене, саме цю суму - 503 787 грн 00 коп, в якості компенсації ОСОБА_1 , повинен сплатити ОСОБА_3 для того, щоб частки сторін в результаті поділу рухомого майна (транспортних засобів) були рівними.

Тобто, вищевикладене свідчить про те, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 не сума різниці вартості транспортних засобів, а половина від різниці вартості транспортних засобів, присуджених кожній із сторін, що становить 503 787 грн 00 коп (виходячи з логіки розрахунку (1 007 574,00 грн/2).

Від ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_4 , надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В своєму відзиві відповідачка зазначала, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, аргументи скаржника такими, що доводяться лише словами останнього і суцільними припущеннями, без надання суду належних і допустимих доказів на підтвердження своїх тверджень, скаржник підміняє предмет доказування і спростування, намагається довести суду ті факти і обставини, що не мають значення для даного спору і не спростовує в той же час встановлену статтею 60 СК України презумпцію та послідовну позицію відповідачки, а також доводів суду першої інстанції в оскаржуваній частині рішення.

Суд в оскаржуваному рішенні повністю обґрунтовано зазначив, що позивач, стверджуючи, що датою припинення ведення сторонами спільного господарства є 17 листопада 2025 року, не надав суду жодного доказу на підтвердження продовження проживання разом, ведення спільного господарства і побуту подружжям ОСОБА_8 після 22 квітня 2025 року, що є ключовим в даному питанні, а не дата рішення суду першої інстанції про розлучення.

Скаржник не вказує, які конкретно процесуальні норми порушені та які конкретно матеріальні норми неправильно застосовані судом першої інстанції та в чому конкретно полягають ці порушення та неправильне застосування.

Наявність власних коштів в шлюбі не підтверджує факт їх спрямування саме на придбання спільного майна, а не на інші цілі.

В матеріалах справи не знаходиться жодного доказу, який би міг підтвердити, що власні дошлюбні активи та/або подаровані батьками кошти позивач і апелянт витратив на придбання майна в шлюбі із відповідачкою, а не розпорядився ними будь-яким іншим чином на власний розсуд.

Частково не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_4 , подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог її позову, задоволення судом вимоги про поділ нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про визнання особистою приватною власністю позивача.

Провадження у справі в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання особистою приватною власністю нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , закрити, оскільки відсутній спір щодо цього майна. Суд не мав права приймати рішення по суті безспірних позовних вимог, підміняючи судовим рішенням чинний і ніким не оспорюваний попередній правовстановлюючий документ.

Суд першої інстанції істотно порушив пункт 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, у зв`язку із чим оскаржуване рішення в частині визнання за ОСОБА_1 права особистої власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає скасуванню і закриттю на підставі частини 1 статті 377 ЦПК України.

В частині позову ОСОБА_3 про поділ спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 та поділ безготівкових грошових активів, розміщених на ім`я ОСОБА_3 в національних банківських установах, - ухвалити нове рішення про відмову в цій частині в задоволенні позовних вимог у зв`язку із їх недоведеністю.

В частині не задоволених судом першої інстанції позовних вимог ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - ухвалити нове рішення про їх повне задоволення.

В частині задоволених судом позовних вимог ОСОБА_1 про визнання особистою приватною власністю позивача ОСОБА_1 - ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Визнати за ОСОБА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 частку земельної ділянки (кадастровий номер [номер приховано]:26:011:0238), площею 0,0536 га, за адресою: АДРЕСА_4 .

Виділити у власність ОСОБА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя із ОСОБА_1 шляхом визнання за нею права власності на об`єкти рухомого майна відповідно до її позовних вимог.

Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_4 могла бути передана ОСОБА_1 в єдиному випадку: розташування на ній нерухомого майна згідно цільового призначення землі - житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які побудовані в шлюбі з відповідачкою і є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 .

При поділі земельної ділянки, на якій розміщена житлова нерухомість, побудована в шлюбі, застосуванню підлягають правила статті 120 ЗК України і статті 377 ЦК України, які полягають в тому, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності па земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Без перевірки вказаних обставин відмова відповідачці в її позові в цій частині є передчасною.

Факт придбання автомобіля марки FORD, моделі F 150, 2016 року випуску, білого кольору, VIN № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 та його реєстрації за відповідачкою в період шлюбу, опосередковано підтверджують домовленість подружжя щодо користування спільною власністю на користь відповідачки як титульного власника.

Вказаний факт судом першої інстанції не врахований.

Суд виділив вказаний транспортний засіб позивачу без жодних мотивів такого рішення.

Суд першої інстанції не мав права присуджувати відповідачці грошову компенсацію за частку в спільному майні без її згоди.

ОСОБА_3 не відмовлялась від своєї частки в даному спільному рухомому майні та не погоджувалась на грошову компенсацію.

Суд першої інстанції 11 вантажних та спеціальних транспортних засобів визнав особистою власністю позивача, як такі що й придбані у шлюбі, але за власні кошти позивача.

Проте, такі висновки суду не випливають із встановлених обставин справи та письмових доказів.

Правовстановлюючі документи на транспортні засоби, набуті в шлюбі не мають причинно- наслідкового зв`язку та не підтверджують джерело коштів, які витратив позивач на їх придбання.

Процесуальна поведінка ОСОБА_3 була максимально добросовісною, а відсутність процесуальних механізмів отримати більш детальні дані щодо розміру грошових коштів на рахунках в іноземних банківських установах, існування яких підтверджено, не може бути підставою для відмови в зустрічному позові в цій частині та втраті через це останньою значного обсягу грошових активів.

Крім того, поділ грошових коштів на банківському рахунку не залежить від суми грошових коштів, які зберігались на ньому в останній день ведення подружжям спільного господарства.

А тому, доводи суду першої інстанції про відмову в зустрічному позові в цій частині з підстав не доведення конкретної суми грошових коштів на кожному із банківських рахунків станом на 22 квітня 2025 року, не є достатніми для відмови у зустрічному позові в цій частині.

Відмовляючи відповідачці в частині позовних вимог про стягнення з позивача половини вартості часток в статутному капіталі ТОВ «Ділові рішення» і ТОВ «НК Грейн» суд першої інстанції посилався на статтю 60 СК України і вказав про визнання майна спільною сумісною власністю та необхідність встановлення не лише факту набуття цього майна за час шлюбу, а й факту, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

На думку ОСОБА_3 тлумачення судом першої інстанції закону є некоректним та невірним.

Позивач належними доказами не спростував презумпцію, а суд самостійно відшукував підстави для відмови в цій частині позовних вимог ОСОБА_3 , порушуючи тим самим загальні засади цивільного судочинства.

Отримання позивачем у шлюбі із відповідачкою дивідендів від корпоративних прав, набутих до шлюбу, від відчуження власного рухомого і нерухомого майна не має значення для даного спору так само як і факти дарунків грошових коштів позивачу від батьків.

В декларації ОСОБА_1 у відповідному розділі залишок подарованих позивачу батьками в грудні 2023 року грошових коштів самим декларантом не відображений.

Із договорі дарування не випливає зроблений судом першої інстанції висновок про те, що залишок від подарованих позивачу батьками в грудні грошових коштів станом на 31 грудня 2024 року складав конкретні суми в різних валютах.

Суд в своєму рішення ні навів жодного розрахунку, не зазначив коли, на що витрачені і в яких сумах спрямовані позивачем подаровані батьками кошти.

На підставі яких доказів суд вирахував використану частку подарованих позивачу батьками коштів та їх залишок на кінець періоду декларування в 2024 році, із оскаржуваного рішення не вбачається.

В оскаржуваному рішенні суд визнав встановленим факт про те, що кошти

поворотної фінансової допомоги ТОВ «8 причал», ТОВ «Нарім», ТОВ «Ірбіс Плюс» були особистою власністю позивача.

Однак, жодних доказів на підтвердження вказаного факту не існує та в матеріалах справи не знаходиться.

Аналогічні мотиви стосовно джерела походження, а точніше їх відсутність, оскаржуване рішення містить щодо поворотних грошових позик, наданих позивачем ТОВ «8 причал», ТОВ «Нарім». ТОВ «Ірбіс Плюс» в наступні роки: 2022, 2023, 2024 роках.

Доводи суду про те, що відповідачка не уточнювала позовні вимоги після отримання інформації про конкретні рахунки ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ», АТ «Універсал Банк», АТ «ОТП Банк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Ощадбанк» та суми на них, є безпідставними, оскільки в своєму позові ОСОБА_3 чітко і послідовно заявляла, що бажає поділити не конкретну суму, а усі грошові кошти на рахунках позивача в АТ «ПУМБ», АТ «Універсал Банк». АТ «ОТП Банк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Ощадбанк» станом на 22 квітня 2025 року.

Але суд першої інстанції піддав поділу грошові активи не на день припинення ведення спільного господарства подружжя ОСОБА_8 .

Суд першої інстанції фактично не вирішив частину позовних вимог ОСОБА_3 і не здійснив поділ грошових активів на ім`я позивача, розміщених в національних банківських установах станом на день припинення подружжям ОСОБА_8 ведення спільного господарства - 22 квітня 2025 року разом з іншим спільним майном, поділ якого здійснено судом саме на вказану дату, а поділив ці грошові активи станом на 31 грудня 2024 року, про що відповідачка позовних вимог не заявляла.

Суд поділив в рівних частках не усі грошові кошти, наявні на рахунках позивача в АТ «ПУМБ», АТ «Універсал Банк», АТ «ОТП Банк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Ощадбанк» станом на 22 квітня 2025 року, про що заявляла відповідачка і суд мав належні докази у справі, а лише ті суми станом на 31 грудня 2024 року, які відповідачка зазначила в зустрічному позові виходячи із попередніх даних декларації позивача за 2024 рік.

На підставі яких належних, допустимих і достатніх доказів судом категорично встановлено, що саме 100 000,00 доларів США та 400 000,00 доларів США, розміщені ОСОБА_1 на рахунках в АТ «Ощадбанк» є особистою власністю останнього, а інші грошові кошти: в сумах: 621 136,43 UAH, 1 826,47 UAH; 1 539 454,68 UAH в той же час не є особистою власністю позивача, а відповідно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 , суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не мотивує і не пояснює.

Суд першої інстанції відмовив у поділу в рівних частках подарованих батьком позивача 2 000 000 дол. США за недоведеністю, оскільки вказані обставини підтверджені тільки словами. Проте, вважає слова позивача по справі належними доказами, що свідчить про нерівне і непропорційне відношення суду до сторін.

Відмовляючи у поділі в рівних частках вартості частки у статутному капіталі компаній суд першої інстанції не перевірив чи є ОСОБА_1 кінцевим бенефіціарним власником вказаних іноземних компаній, чи володіє ними фактично, чи не здійснює опосередковане володіння 100% частками у статутному капіталі цих компаній, чи іншим способом не здійснює контроль діяльності цими компаніями, чи отримує вигоду від діяльності цих компаній.

Щодо готівкових і безготівкових заощаджень на ім`я відповідачки в національних банківських установах, суд не встановив їх обсяг і загалі фактичну наявність станом на 22 квітня 2025 року.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції за відсутності інших належних доказів не перевірив обґрунтовані сумніви щодо достовірності начебто визнаного відповідачкою факту наявності у неї готівкових заощаджень і безготівкових вкладів в національні банківські установи станом на 22 квітня 2025 року, заявлені до поділу в позові ОСОБА_3 , та добровільність визнання даного факту.

Відповідачка вважає розрахунок та компенсацію судового збору за рішення суду некоректною.

Визначаючи ціну позову позивача, суд виходив із першої позовної заяви від 20 травня 2025 року текст якої і в більшості позовні вимоги були скопійовані із проєкту позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Вартість збільшених позовних вимог позивача, прийнятих судом до розгляду незважаючи на порушення ЦПК України, очевидно є більшою, ніж вказана в оскаржуваному рішенні ціна основного позову.

Із оскаржуваного рішення не слідує:

- яким чином суд обрахував ціну остаточних позовних вимог в частині грошових вимог позивача в іноземній валюті: за яким курсом здійснювався розрахунок і яка ціна позову в цій частині;

- яким чином суд першої інстанції вирахував ціну позову із прийнятої до розгляду позовної вимоги про визнання особистою власністю позивача готівкових коштів у будь якій валюті наявні у ОСОБА_1 станом на дату розірвання між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шлюбу

Ціна основного позову, як мінімум повинна бути зменшена на суму вартості майна, яке не було предметом спору.

Висновки суду в оскаржуваному рішенні про задоволення 90,9% позовних вимог ОСОБА_1 і 11,00% позовних вимог ОСОБА_3 , є таким, що не відповідає дійсності.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , надав відзив на апеляційну скаргу.

В своєму відзиві ОСОБА_1 зазначав, що доводи скаржниці про те, що суд не мав ухвалювати рішення щодо нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та повинен був закрити провадження в цій частині основних вимог є необґрунтованими.

ОСОБА_3 не погоджується з відмовою у поділі земельної ділянки (кадастровий номер [номер приховано]:26:011:0238), площею 0,0536 га, за адресою: АДРЕСА_4 , яка на її думку, не могла бути набута позивачем у власність шляхом приватизації під час дії воєнного стану. Доводи скаржниці є необґрунтованими та зводяться до непогодження з ухваленим рішенням в частині відмови у поділі земельної ділянки.

Враховуючи мету придбання та факт користування транспортним засобом FORD, модель F 150, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_32 суд першої інстанції обґрунтовано виділив такий у власність ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про присудження відповідачці за первісним позовом/позивачці за зустрічним позовом грошової компенсації.

Суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку про те, що до укладення шлюбу з відповідачкою у позивача були власні кошти, а також рухоме та нерухоме майно, грошові активи, в тому числі доходи.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в період перебування у шлюбі позивач отримував дивіденди від корпоративних прав, набутих до укладення з відповідачкою шлюбу, а також доходи від відчуження рухомого та нерухомого майна, набутого до укладення з відповідачкою шлюбу.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в період перебування з відповідачкою у шлюбі позивач отримував у дарунок грошові кошти.

Матеріалами справи підтверджується, що джерелом набуття в тому числі вантажних транспортних засобів, корпоративних прав, надання позик/фінансової допомоги, заощадження готівкових коштів, здійснення банківських вкладів, були особисті грошові кошти ОСОБА_1 .

Доводи скаржниці щодо відмови у поділі в рівних частках подарованих батьком позивача 2 000 000 доларів США абсолютно необґрунтованими та не спростовують правильність вирішення судом спору в цій частині.

Позовні вимоги про поділ часток у статутному капіталі компаній, ОСОБА_3 яка зазначала, що грошовий еквівалент буде уточнено позивачкою після отримання офіційних відомостей про вартість, не було уточнено і такі не сформовані.

Суд першої інстанції законно та обґрунтовано задовольнив вимоги ОСОБА_3 щодо поділу в рівних частках готівкових грошових заощаджень та безготівкових грошових активів в національних банківських установах на ім`я відповідачки, як вона цього просила та що не заперечувалось відповідачем за зустрічним позовом.

Крім того не погодившись з додатковим рішенням суду від 06 липня 2026 року, в частині часткового задоволення заяви ОСОБА_3 та у частині залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати в оскаржуваній частині.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано частково задовольнив заяву ОСОБА_3 та вирішив про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50 000, 00 грн. Таке рішення, на переконання скаржника, є наслідком не врахування судом першої інстанції інших доводів представника ОСОБА_1 , викладених у письмових запереченнях.

Суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_9 не виконала вимогу абзацу 2 частини 8 статті 141 ЦПК України - не зробила до закінчення судових дебатів у справі відповідну заяву у порядку, встановленому вимогами цивільного процесуального законодавства.

Оскільки ОСОБА_3 не подала до суду до закінчення судових дебатів окрему письмову заяву, як це вимагається вищевикладеними нормами законодавства, то вимогу абзацу 2 частини 8 статті 141 ЦПК України стороною відповідачки не дотримано.

ОСОБА_3 не довела наявність правових підстав для відшкодування їй витрат на професійну правничу допомогу.

Ні у основному договорі, ні в додатковому договорі не зазначено про те, що АО «Клочков та партнери» надаватиме правову допомогу ОСОБА_3 у справі про поділ спільного майна подружжя, а ОСОБА_3 зобов`язується здійснити на користь АО «Клочков та партнери» оплату за надання їй правової допомоги у справі про поділ спільного майна подружжя.

Окрім даної справи про поділ спільного майна подружжя між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вирішувались ще 2 спори сімейного характеру і в одній із справ ОСОБА_3 вже подавала аналогічні докази про надання їй правничої допомоги у спорі сімейного характеру.

Суд першої інстанції залишив вищезазначене поза увагою.

Суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_3 не надано доказів оплати послуг за надання правової допомоги у даній справі, хоча остання запевняла суд про надання доказів в міру здійснення сплат та пов`язала відшкодування витрат на правову допомогу із наданням платіжних документів.

Присуджений на користь ОСОБА_3 розмір відшкодування витрат на правову допомогу не відповідає критерію розумності, обґрунтованості та не є співмірним з обсягом наданих послуг, часом, витраченим на виконання відповідних робіт.

Суд врахував не всі доводи представника ОСОБА_1 , адвоката Панченка С.В., в обґрунтування позиції про те, що заявлений ОСОБА_3 розмір витрат на правову допомогу є завищеним та необґрунтованим.

Щодо правової допомоги, наданої адвокатом Староста І.І. (31 годин) по справі № 761/24066/25, то на дату подання ОСОБА_3 позову до Шевченківського районного суду м. Києва у провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва вже перебувала справа № 490/3963/25 між тими самими сторонами, з тих самих підстав та про той самий предмет, який в результаті і розглядав дану справу, в тому числі і зустрічний позов ОСОБА_3 , то надання вищеперерахованих послуг було необґрунтованим та об`єктивної необхідності в наданні таких не існувало.

Щодо правової допомоги, наданої адвокатом Романовим О.О. (61 година) по справі № 490/3963/25, то надані ним послуги не є послугами професійної правничої допомоги, а зводяться до фактичного вчинення суто технічних дій.

Додаткове рішення в частині лише часткового задоволення заяви ОСОБА_1 є абсолютно необґрунтованим та невмотивованим.

Рішення суду в цій частині не містить належного обґрунтування причин часткового задоволення заяви, що унеможливлює встановлення логіки висновків суду. За відсутності відповідного мотивування неможливо взагалі з`ясувати, чому суд визнав співмірним саме присуджений розмір витрат, а не іншу суму.

Присуджуючи позивачу відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000 грн, суд лише зазначив про неспівмірність розміру заявлених витрат. Наведене свідчить про формальних підхід суду до розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_4 , надала відзив на апеляційну скаргу.

В своєму відзиві ОСОБА_3 зазначала, що доводи скаржника не відповідають дійсності та спростовані в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, де зазначено, що в судовому засіданні 17 червня 2026 року представник ОСОБА_3 - адвокат Романов О.О. повідомив суд, що ним буде подано заяву про ухвалення додаткового рішення, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які сторона понесла у зв`язку з розглядом зазначеної справи, що підтверджується протоколом судового засідання від 17 червня 2026 року.

Висновки саржника про те, що сторона відповідачки не подала клопотання про компенсацію судових витрат, не ґрунтовані на процесуальному законі, який не вимагає подання окремого письмового клопотання про наміри просити суд відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу згідно доказів, які сторона планує надати суду, а лише заявити про це до закінчення судових дебатів.

Вмотивована заява про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката та додані до неї докази понесення цих витрат представником відповідачки подана у письмовому виді та із дотриманням інших вимог частин 2, 3 статті 137 ЦПК України.

Скаржник помилково ототожнює заяву про наміри подати клопотання про відшкодування судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, і саму заяву, подану відповідно до вказаної процесуальної норми.

Підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (послуг) адвоката є достатнім доказом для їх відшкодування, незалежно від того, чи фактично оплачені клієнтом послуги адвоката на день вирішення відповідного питання судом.

Надання до суду банківських документів про сплату адвокатського гонорару, не є умовою для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Адвокат Староста І.І. є адвокатом АО «Клочков та партнери», а тому надання ним правової (правничої) допомоги охоплювалось умовами договору № 28/04 від 28 квітня 2025 року та додаткової угоди № 1 до нього.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 22 вересня 2026 року прийнята відмова ОСОБА_3 від частини позовних вимог до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя про виділення їй у власність:

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 в сумі 140 000 грн, що становить 70 000 грн;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 в сумі 35 000 доларів США, що становить 17 500 доларів США;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 в сумі 30 000 євро, що становить 15 000 євро;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 295 245 грн, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «ПУМБ», валюта рахунку: гривня, що становить 147 622 грн 50 коп.;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 8 552 грн, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352), валюта рахунку: гривня, що становить 4 276 грн;

1/2 частку від грошових коштів в сумі один євро, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352), валюта рахунку: євро, що становить 50 євро-центів

та виділення у власність ОСОБА_1 :

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 в сумі 140 000 грн, що становить 70 000 грн;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 в сумі 35 000 доларів США, що становить 17 500 доларів США;

1/2 частку від спільних готівкових грошових заощаджень ОСОБА_3 в сумі 30 000 євро, що становить 15 000 євро;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 295 245 грн, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «ПУМБ» (код ЄДРПОУ 14282829), валюта рахунку: гривня, що становить 147 622 грн 50 коп.;

1/2 частку від грошових коштів в сумі 8 552 грн, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352), валюта рахунку: гривня, що становить 4 276 грн;

1/2 частку від грошових коштів в сумі один євро, розміщених ОСОБА_3 на рахунку в АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352), валюта рахунку: євро, що становить 50 євро-центів.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2026 року в частині вирішення цих позовних вимог ОСОБА_3 визнано нечинним.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя в цій частині позовних вимог закрито.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а апеляційна скарга на додаткове рішення задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_33 від 21 лютого 021 року підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 21 лютого 2021 року уклали шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 264, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу " ОСОБА_8 ".

Згідно з рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопад 2025 року по справі № 761/13637/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 розірвано.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 травня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2025 року по справі № 761/13637/25, повернуто особі, яка її подала.

Сторонами не заперечується та таке встановлено судом, що початок спільного проживання та ведення спільного господарства сторін збігається з датою реєстрації шлюбу між ними - 21 лютого 2021 року.

Як вбачається з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки: 471888490 від 08 квітня 2026 року) об`єкт нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 154,5 кв.м, зареєстрований 05 серпня 2015 року за ОСОБА_1 на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2006 року.

Згідно зі звітом від 20 листопада 2023 року № 552/11-23 про незалежну оцінку нежитлових приміщень, ринкова вартість нежитлових приміщень, загальною площею 154,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 , склала: 16 986 538,00 грн.

Договором купівлі-продажу квартири від 25 серпня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 2640, підтверджено, що ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2616258580000; загальна площа: 114 кв.м, житлова площа: 68 кв.м. Продаж квартири здійснено за 1 957 608,00 грн.

При цьому, пунктом 7 договору купівлі-продажу квартири від 25 серпня 2022 року встановлено, що цей договір укладено за згодою чоловіка покупця - ОСОБА_1 та що квартира належатиме покупцю на праві спільної сумісної власності.

Як вбачається з договору купівлі-продажу машиномісця від 28 березня 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1639, ОСОБА_3 купила машиномісце (паркомісце) № НОМЕР_34 за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2711570180000; загальна: 12,5 кв.м. Продаж зазначеного машиномісця вчинено за ціною 550 007,50 грн.

При цьому, пунктом 7 договору купівлі-продажу квартири від 28 березня 2023 року встановлено, що цей договір укладено за згодою чоловіка покупця - ОСОБА_1 та що машиномісце належатиме покупцю на праві спільної сумісної власності.

Як вбачається з договору купівлі-продажу машиномісця від 28 березня 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1642, ОСОБА_3 купила машиномісце (паркомісце) № НОМЕР_24 за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2711568380000; загальна: 12,5 кв.м. Продаж зазначеного машиномісця вчинено за ціною 550 007,50 грн.

При цьому, пунктом 7 договору купівлі-продажу квартири від 28 березня 2023 року встановлено, що цей договір укладено за згодою чоловіка покупця - ОСОБА_1 та що машиномісце належатиме покупцю на праві спільної сумісної власності.

Згідно рішення Одеської міської ради від 16 квітня 2025 року № 3020-VIII, розміщеному на офіційному веб-сайті (https://omr.gov.ua/ua/acts/council/210077/), вирішено: затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер [номер приховано]:26:011:0238), площею 0,0536 га, за адресою: АДРЕСА_4 . Передати гр. ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку (землі житлової та громадської забудови міста), вказану у пункті 1 цього рішення, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

З інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07 квітня 2026 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:26:011:0238, площею 0,0536 га, за адресою: АДРЕСА_4 належить ОСОБА_1 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі) 24 квітня 2025 року.

Аналогічна інформація про належність земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:26:011:0238, площею 0,0536 га, за адресою: АДРЕСА_4 належить ОСОБА_1 міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки: 471888490 від 08 квітня 2026 року).

Відповідно до договору купівлі-продажу № 0510/22J від 05 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Віннер-Одеса» продало, а ОСОБА_3 купила новий автомобіль: марки JAGUAR, моделі F-PACE SVR, колір Ultra blue, рік виробництва 2022, ціна товару 102760,00 ЄВРО, що в еквіваленті становить 3 735 326,00 грн.

Як вбачається з договору купівлі-продажу 8043/2023/3748699 транспортного засобу від 06 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейдовий термінал «Конкорд» в особі Сімака О.П. продав, а ОСОБА_3 купила транспортний засіб FORD, модель F 150, 2016 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_35 , реєстраційний номер НОМЕР_36 , за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 60 000,00 грн.

Згідно договору № 58[телефон приховано] купівлі-продажу автомобіля від 21 вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан Авто» продало, а ОСОБА_1 купив транспортний засіб HYUNDAI TUCSON, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 , загальна сума договору складає 1 089 300,00 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_37 від 22 вересня 2023 року за ОСОБА_1 зареєстровано HYUNDAI TUCSON, 2023 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_38 .

За змістом договору купівлі-продажу 8048/2024/4763986 транспортного засобу від 17 липня 2024 року ОСОБА_11 продав, а ОСОБА_1 купив транспортний засіб BMW, модель 740D XDRIVE, 2022 року випуску, колір сірий, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_39 , реєстраційний номер НОМЕР_40 , за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 2 870 000,00 грн.

Як вбачається з договору купівлі-продажу 8048/2024/4926084 транспортного засобу від 17 липня 2024 року Приватне підприємство «Талістма», в особі ОСОБА_12 продало, а ОСОБА_1 купив транспортний засіб BMW, модель 740, 2022 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_41 , реєстраційний номер НОМЕР_42 , за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 2 902 200,00 грн.

Згідно договору № ІАЦ391294 купівлі-продажу/поставки автомобіля від 25 вересня 2023 року, видаткової накладної № ІАЦ391294 від 25 вересня 2023 року та акту прийому-передачі автомобіля від 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Авто Центр» поставило, а ОСОБА_1 прийняв та оплатив транспортний засіб AUDI Q7, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_11 , ціна автомобіля складає 3 262 000,00 грн.

При цьому, як вбачається з договору дарування 8048/2023/4098748 транспортного засобу від 11 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 транспортний засіб AUDI Q7, 2023 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_11 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_43 , реєстраційний номер НОМЕР_44 .

Відповідно до свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_45 від 11 жовтня 2023 року за ОСОБА_3 зареєстровано AUDI Q7, 2023 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_46 .

За договором купівлі-продажу № 15.1/02-23 КП від 15 лютого 2023 року та акту приймання-передачі від 15 лютого 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Транс» продало, а ОСОБА_1 купив автомобільний кран марки TEREX, моделі Bendini A600-1, зав.№ 507076, 2007 року випуску, ціна складає 5 103,00 грн.

За змістом договором купівлі-продажу № 15.2/02-23 КП від 15 лютого 2023 року та акту приймання-передачі від 15 лютого 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Транс» продало, а ОСОБА_1 купив телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, зав. № 50524, 2009 року випуску, ціна складає 10 206,00 грн.

Внаслідок укладання договору купівлі-продажу № 15.3/02-23 КП від 15 лютого 2023 року та акту приймання-передачі від 15 лютого 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Транс» продало, а ОСОБА_1 купив телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, зав. № 50525, 2009 року випуску, ціна складає 10 206,00 грн.

Договором купівлі-продажу № 2.02/24 від 16 лютого 2024 року та актом приймання-передачі від 16 лютого 2024 року, підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Транс» продало, а ОСОБА_1 купив навантажувач марки KOMATSU, моделі 380WA, 2002 року випуску, ідентифікаційний № НОМЕР_47 , ціна складає 15 000,00 грн.

На підставі договору купівлі-продажу №3.02/24 від 16 лютого 2024 року та акту приймання-передачі від 16 лютого 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Транс» продало, а ОСОБА_1 купив навантажувач марки BOBCAT, моделі S220 11, 2008 року випуску, ідентифікаційний № НОМЕР_48 , ціна складає 10 000,00 грн.

За договором купівлі-продажу № 4.02/24 від 16 лютого 2024 року та акту приймання-передачі від 16 лютого 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Транс» продало, а ОСОБА_1 купив навантажувач фронтальний марки CATERPILLAR, моделі 924 H, 2011 року випуску, ідентифікаційний № НОМЕР_49 , ціна складає 15 000,00 грн.

Договором купівлі-продажу № 5.02/24 від 16 лютого 2024 року та актом приймання-передачі від 16 лютого 2024 року, підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Транс» продало, а ОСОБА_1 купив навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 160-12, 2012 року випуску, ідентифікаційний № НОМЕР_50 , ціна складає 15 000,00 грн.

Згідно договору купівлі-продажу № 6.02/24 від 16 лютого 2024 року та акту приймання-передачі від 16 лютого 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Транс» продало, а ОСОБА_1 купив навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 120-6, 2011 року випуску, ідентифікаційний № НОМЕР_51 , ціна складає 15 000,00 грн.

На підставі договору купівлі-продажу № 7.02/24 від 16 лютого 2024 року та акту приймання-передачі від 16 лютого 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Транс» продало, а ОСОБА_1 купив перевантажувач марки SENNEBOGEN, моделі 835 M, 2005 року, ідентифікаційний № НОМЕР_52 , ціна складає 18 000,00 грн.

Як вбачається з договору купівлі-продажу № 8.02/24 від 16 лютого 2024 року та акту приймання-передачі від 16 лютого 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Транс» продало, а ОСОБА_1 купив навантажувач ковшовий марки HYUNDAI, моделі HL 730-7, 2008 року випуску, ідентифікаційний № НОМЕР_53 , ціна складає 15 000,00 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 8048/2024/4617918 від 22 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Суднобудівний завод «Океан» продало, а ОСОБА_1 купив транспортний засіб IVECO STRALIS AT440S45, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_22 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_54 , реєстраційний номер НОМЕР_55 , за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 584 325,20 грн.

За договором купівлі-продажу № 8048/2024/4617945 від 22 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Суднобудівний завод «Океан» продало, а ОСОБА_1 купив транспортний засіб SCHMITZ S01, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_23 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_56 , реєстраційний номер НОМЕР_57 , за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 194 776,30 грн.

Договором оренди № 28/12-23 О від 28 грудня 2023 року передбачено, що ОСОБА_1 передає в оренду ТОВ «Нарім» автомобільний кран марки TEREX, моделі Bendini A600-1, реєстраційний номер НОМЕР_58 , 2007 року випуску; телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, реєстраційний номер НОМЕР_59 , 2009 року випуску та телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, реєстраційний номер НОМЕР_60 , 2009 року випуску.

За договором суборенди № 28/12-23 від 28 грудня 2023 року ТОВ «Нарім» передало в користування ТОВ «НК Грейн» автомобільний кран марки TEREX, моделі Bendini A600-1, реєстраційний номер НОМЕР_58 , 2007 року випуску; телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, реєстраційний номер НОМЕР_59 , 2009 року випуску та телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, реєстраційний номер НОМЕР_60 , 2009 року випуску.

За договором оренди № 24/05-24 від 24 травня 2024 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «8 причал» спеціалізований вантажний сідловий тягач IVECO STRALIS AT440S45, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_22 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_61 від 22 травня 2024 року, реєстраційний номер НОМЕР_55 та загальний напівпричеп SCHMITZ S01, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_23 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_62 від 22 травня 2024 року, реєстраційний номер НОМЕР_57 .

Згідно з договором суборенди № 24/05-24/1 від 24 травня 2024 року ТОВ «8 причал» передало в строкове платне користування ТОВ «НК Грейн» спеціалізований вантажний сідловий тягач IVECO STRALIS AT440S45, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_22 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_61 від 22 травня 2024 року, реєстраційний номер НОМЕР_55 та загальний напівпричеп SCHMITZ S01, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_23 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_62 від 22 травня 2024 року, реєстраційний номер НОМЕР_57 .

Відповідно до договору суборенди № 01/07-24 від 01 липня 2024 року ТОВ «8 причал» передало в строкове платне користування ТОВ «НК Грейн» телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, реєстраційний номер НОМЕР_59 , 2009 року випуску та телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, реєстраційний номер НОМЕР_60 , 2009 року випуску.

Даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 36596350 від 27 грудня 2025 року встановлено, що засновником/учасником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Суднобудівний завод «Океан» є ОСОБА_6 з часткою 100% (у грошовому вираженні 100 000 грн).

Даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 36596346 від 27 грудня 2025 року визначено, що засновником (учасником) та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Транс» є ОСОБА_13 з часткою 100% (у грошовому вираженні 1 000 грн).

Інформацією з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 36596350 від 27 грудня 2025 року встановлено, що засновником/учасником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «8 причал» є ОСОБА_6 з часткою 100% (у грошовому вираженні 1 00 000 грн).

У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 36596350 від 27 грудня 2025 року зазначено, що засновником/учасником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «НК Грейн» є ОСОБА_6 з часткою 100% (у грошовому вираженні 100 000 грн).

За інформацією Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (філія Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ) № 31/26/091607-аз/03-202501565-2025 від 24 липня 2025 року, встановлено, що за даними Єдиного реєстру транспортних засобів у період з 21 лютого 2021 року по 21 липня 2025 року на ім`я ОСОБА_3 були зареєстровані наступні транспортні засоби (які сторонами визначені як об`єкти поділу):

транспортний засіб JAGUAR, моделі F-PACE, 2022 року, номер кузова НОМЕР_9 , дата реєстрації 11 жовтня 2022 року;

транспортний засіб FORD F 150 ПІКАП, 2016 року, номер кузова НОМЕР_5 , дата реєстрації 11 жовтня 2022 року;

транспортний засіб AUDI Q7, 2023 року, номер кузова НОМЕР_11 , дата реєстрації 11 жовтня 2023 року;

у період з 21 лютого 2021 року по 21 липня 2025 року на ім`я ОСОБА_1 були зареєстровані наступні транспортні засоби (які сторонами визначені як об`єкти поділу):

транспортний засіб BMW740D XDRIVE, 2022 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ;

транспортний засіб BMW740, 2022 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 ;

транспортний засіб IVECO STRALIS AT440S45, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_22 ;

транспортний засіб SCHMITZ S01, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_23 ;

транспортний засіб HYUNDAI TUCSON, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 .

Інформаційними даними Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ від 25 лютого 2025 року № 31/527/АЗ-4587-2025 підтверджено, що станом на 24 лютого 2025 року ОСОБА_3 зареєстрована власником транспортних засобів (які сторонами визначені як об`єкти поділу):

AUDI Q7, 2023 року, номер кузова НОМЕР_11 , дата реєстрації 11 жовтня 2023 року;

FORD F 150 ПІКАП, 2016 року, номер кузова НОМЕР_5 , дата реєстрації 11 жовтня 2022 року;

JAGUAR, моделі F-PACE, 2022 року, номер кузова НОМЕР_9 , дата реєстрації 11 жовтня 2022 року.

Як встановлено з відповіді Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ від 25 лютого 2025 року № 31/528/АЗ-4591-2025 станом на 24 лютого 2025 року ОСОБА_1 зареєстрований власником транспортних засобів (які сторонами визначені як об`єкти поділу):

BMW740, 2022 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 ;

BMW740D XDRIVE, 2022 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ;

SCHMITZ S01, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_23 ;

IVECO STRALIS AT440S45, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_22 ;

HYUNDAI TUCSON, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 .

Судом встановлено, що до укладення з позивачкою шлюбу, а зокрема, станом на 31 грудня 2020 року, згідно з декларацією за 2020 рік, поданої 05 квітня 2021 року відповідачем було набуто у власність наступне нерухоме майно: нежитлова будівля, за адресою: АДРЕСА_5 , набута 02 листопада 2017 року, вартість 29 019,00 грн; земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_6 , набута 02 листопада 2017 року, вартість 197 630,00 грн; житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_7 , набутий 05 серпня 2014 року; офіс, за адресою: АДРЕСА_8 , набутий 19 вересня 2013 року, вартість 5 546 грн; квартира, за адресою: АДРЕСА_9 , набута 23 липня 2019 року, вартість 1 422 900,00 грн; житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_6 , набутий 23 березня 2020 року, вартість 84 710,00 грн; 9 земельних ділянок, за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, Довгопристанська сільська рада, набутих 07 травня 2009 року, загальна вартість 240 961 грн; нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_6 , набуте 02 листопада 2017 року, вартість 71 706,00 грн.

Крім того, відповідачем було набуто у власність наступне рухоме майно: мотоцикл (мопед) марки KAWASAKI VULKAN, набутий 09 березня 2016 року; мотоцикл (мопед) марки INDIAN N14CCCAABE, набутий 21 лютого 2017 року, вартість 200 000 грн; причіп пр-д/п човнів марки ВЕРДА, набутий 11 квітня 2017 року; причіп пр-д/п човнів марки ВЕРДА, набутий 11 квітня 2017 року; водний засіб марки SeaDoo, набутий 01 лютого 2017 року; водний засіб марки SeaDoo, набутий 01 лютого 2017 року; автомобіль легковий марки Jaguar модель XKR, набутий 22 січня 2020 року; автомобіль легковий марки Peugeot, набутий 23 січня 2019 року.

Відповідачем було набуто у власність корпоративні права: у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Рейдовий Термінал Конкорд», набуто 02 липня 2015 року, частка у розмірі 100% (10 000 грн); у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Дрегон Мерітайм Едженсі», набуто 02 липня 2010 року, частка у розмірі 100% (1 000 грн); у ТОВ «Ірбіс Плюс», набуто 25 червня 2019 року, частка у розмірі 100% (16 500 грн); у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький Морський Термінал», набуто 16 серпня 2017 року, частка у розмірі 100% (23 505 000 грн); у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Очаківське суднобудівне підприємство», набуто 16 серпня 2017 року, частка у розмірі 70% (368 340 грн); у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Далкс», набуто 06 листопада 2009 року, частка у розмірі 100% (1 400 000 грн); у ТОВ «8 причал», набуто 01 листопада 2018 року, частка у розмірі 100% (1 000 грн); у ТОВ «Нарім», набуто 01 січня 2019 року, частка у розмірі 100% (1 000 грн) було зареєстровано 21 січня 2005 року.

Внаслідок здійснення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у відповідача були наявні наступні доходи: дохід від зайняття підприємницькою діяльністю у сумі 484 287 грн; дивіденди у сумі 3 945 746 грн; дивіденди у сумі 675 000 грн; дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних правах) у сумі 390 794 грн. У ОСОБА_1 були наявні наступні грошові активи: готівкові кошти у сумі 15 000 000 грн; готівкові кошти у сумі 320 000 доларів США; готівкові кошти у сумі 130 000 Євро.

При цьому, в період перебування у шлюбі відповідач отримував дивіденди від корпоративних прав, набутих до укладення з позивачкою шлюбу, а також доходи від відчуження рухомого та нерухомого майна, набутого до укладення з позивачкою шлюбу, про що свідчать дані декларацій за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки.

Даними декларації за 2021 рік підтверджено, що ОСОБА_1 було отримано: дивіденди у сумі 3 289 744 грн від Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейдовий Термінал Конкорд»; дохід у сумі 188 946 грн від відчуження набутого до шлюбу, а саме 19 вересня 2013 року, офісу з надбудовою мансардного поверху, що розташований за адресою: АДРЕСА_10 , відчуженого відповідно до договору купівлі продажу від 17 лютого 2021 року.

Згідно з декларації за 2024 рік ОСОБА_1 було отримано: дохід у сумі 15 000 грн від відчуження набутого до шлюбу причепу пр-д/п човнів марки ВЕРДА, набутого до шлюбу, а саме 11 квітня 2017 року, який був відчужений на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу 7089/24/1/006283 від 28 травня 2024 року; дохід у сумі 15 000 грн від відчуження набутого до шлюбу причепу пр-д/п човнів марки ВЕРДА, набутого до шлюбу, а саме 11 квітня 2017 року, який був відчужений на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу 7089/24/1/006284 від 28 травня 2024 року; дохід у сумі 973 099, 20 грн від відчуження набутих до шлюбу водних мотоциклів, які були відчужені на підставі договорів купівлі-продажу від 05 липня 2024 року; дохід у сумі 5 000 грн від відчуження набутої до шлюбу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький Морський Термінал», відчуженої згідно з договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бузький Морський Термінал» від 24 квітня 2024 року; дохід у сумі 50 000 грн від відчуження набутої до шлюбу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрегон Мерітайм Едженсі», відчуженої згідно з договором купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрегон Мерітайм Едженсі» від 18 квітня 2024 року.

Крім того, в період перебування з відповідачкою у шлюбі позивач отримував у дарунок грошові кошти:

13 грудня 2023 року - 7 400 000 (сім мільйонів чотириста тисяч) гривень 00 копійок від матері - ОСОБА_13 згідно договору дарування грошових коштів, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1429;

13 грудня 2023 року - 36 000 000 (тридцять шість мільйонів) гривень 00 копійок від батька - ОСОБА_6 згідно договору дарування грошових коштів, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1427;

04 грудня 2024 року - 500 000 (п`ятсот тисяч) доларів США від матері - ОСОБА_13 згідно договору дарування грошових коштів, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2228.

ОСОБА_1 , як до 2021 року так і на дату надання позик був та є станом на теперішній час засновником/ учасником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «8 причал», ТОВ «Нарім» та ТОВ «Ірбіс Плюс».

За даними декларації за 2021 рік встановлено: загальна сума коштів, позичених ОСОБА_1 ТОВ «8 причал», становить 3 950 000 грн; загальна сума коштів, позичених останнім ТОВ «Нарім» становить 15 300 000 грн. Тобто, загальна сума грошових коштів, яку ОСОБА_1 позичив третім особам у 2021 році становить 19 250 000 грн. Це доводить, що саме за рахунок особистих грошових коштів, які у ОСОБА_1 були ще до укладення з відповідачкою шлюбу, позивач позичав третім особам грошові кошти у 2021 році, загальна сума яких становить 19 250 000 грн.

За даними декларації за 2022 рік встановлено, що загальна сума коштів, позичених ОСОБА_1 ТОВ «8 причал», становить 3 970 000 грн. Це свідчить про те, що у 2022 році ОСОБА_1 надавав ТОВ «8 причал» у позику грошові кошти у сумі 20 000 грн (виходячи з логіки розрахунку 3 970 000 грн (сума позичених коштів станом 2022 рік) - 3 950 000 грн (сума позичених коштів станом на 2021 рік). Загальна сума коштів, позичених ОСОБА_1 ТОВ «Нарім» становить 18 003 999 грн. Це свідчить про те, що у 2022 році ОСОБА_1 надавав ТОВ «Нарім» у позику грошові кошти у сумі 2 700 399 грн (виходячи з логіки розрахунку 18 003 999 грн (сума позичених коштів станом на 2022 рік) 15 300 000 грн (сума позичених коштів станом на 2021 рік).

Згідно з декларацією за 2023 рік: загальна сума коштів, позичених ОСОБА_1 ТОВ «8 причал», становить 3 970 000 грн. Це свідчить, що у 2023 році ОСОБА_1 не позичав кошти ТОВ «8 причал» . Загальна сума коштів, позичених ОСОБА_1 ТОВ «Нарім» становить 21 966 946 грн. Це свідчить про те, що у 2023 році останній надавав ТОВ «Нарім» у позику грошові кошти у сумі 3 962 947 грн (виходячи з логіки розрахунку (21 966 946 грн (сума позичених коштів станом на 2023 рік) 18 003 999 грн (сума позичених коштів станом на 2022 рік) Тобто, з наведеного слідує, що загальна сума грошових коштів, яку відповідач позичив третім особам у 2023 році, становить 3 962 947 грн.

Згідно декларації за 2024 рік: загальна сума коштів, позичених ОСОБА_1 ТОВ «8 причал» становить 2 681 062 грн. Це свідчить, що ТОВ «8 причал» повернуло ОСОБА_1 позичені кошти у сумі 1 288 938 грн (виходячи з логіки розрахунку (3 970 000 грн (сума позичених коштів станом на 2023 рік) - 2 681 062 грн (сума позичених коштів станом на 2024 рік) загальна сума коштів, позичених ОСОБА_1 ТОВ «Нарім» становить 13 497 599 грн. Це свідчить, що ТОВ «Нарім» повернуло ОСОБА_1 позичені кошти у сумі 8 469 347 грн з логіки розрахунку (21 966 946 грн (сума позичених коштів станом на 2023 рік) - 13 497 599 грн (сума позичених коштів станом на 2024 рік).

Як вбачається з декларації за 2024 рік, станом на 31 грудня 2024 року на банківських рахунках, відкритих на ім`я відповідача, були розміщені грошові кошти у наступних розмірах: 1) в АТ «Універсал Банк» - 477 грн;

2) в АТ КБ «ПриватБанк» - 309 грн;

3) в АТ «ПУМБ» - 8 218 доларів США;

4) в АТ «ПУМБ» - 1 509 636 грн;

5) в ТОВ «ОТП Банк» - 111 127 грн;

6) в АТ «Державний ощадний банк України» - 450 544 грн;

7) в АТ «Державний ощадний банк України» - 662 969 доларів США.

При цьому, з довідки № КНО-07.8.5/2578БТ від 19 лютого 2026 року встановлено, що станом на 22 квітня 2025 року в АТ «ПУМБ» на ім`я фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_63 ) було відкрито наступні рахунки:

НОМЕР_64 (валюта USD) залишок станом на початок операційного дня 22 квітня 2025 року складав 5552,50;

НОМЕР_16 (валюта UAH) залишок станом на початок операційного дня 22 квітня 2025 року складав 10 438,82.

З довідки № БТ/Е-6925 від 09 березня 2026 року вбачається, що станом на 22 квітня 2025 року на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» відкриті карткові рахунки № НОМЕР_65 та № НОМЕР_66 , сума коштів на рахунках станом на 22 квітня 2025 року:

НОМЕР_13 - 0,60 UAH;

НОМЕР_14 - 427,00 UAH.

З довідки № 68-3-23-23/4511-БТ вбачається, що станом на 22 квітня 2025 року ОСОБА_1 мав відкриті на його ім`я рахунки в АТ «ОТП Банк» та станом на 22 квітня 2025 року на двох рахунках знаходилися кошти баланс яких складає:

НОМЕР_17 - 18 836,36 UAH;

НОМЕР_67 - 56 461,57 UAH.

З довідки № 20.1.0.0.0/7-260317/67045-БТ вбачається, що станом на 22 квітня 2025 року залишок коштів на рахунках ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» складав 309,44 грн.

З довідки № 46/12-11/26745/2026/БТ від 23 лютого 2026 року вбачається, що в АТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунки на яких залишок коштів станом на 22 квітня 2025 року складав:

НОМЕР_68 - 621 136,43 UAH;

НОМЕР_69 - 100 000,00 USD;

НОМЕР_70 - 400 000,00 USD;

НОМЕР_71 - 1 826,47 UAH;

НОМЕР_20 - 3 171,22 USD;

НОМЕР_21 - 1 539 454,68 UAH;

НОМЕР_72 - 100,00 USD;

НОМЕР_19 - 38 824,36 USD.

Заявами про приєднання до договорів № 23/4509 та договору № 23/4511 про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в частині надання у користування індивідуального сейфу від 28 серпня 2023 року, згідно з яким Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» надало, а ОСОБА_1 прийняв в тимчасове платне користування індивідуальні сейфи № 52 та № 30 з 28 серпня 2023 року по 27 серпня 2024 року

З дослідженої судом декларації від 04 березня 2026 року компанії «MILLENIO BUSINESS LTD» (реєстраційний номер SC 383505) встановлено, що станом на 22 квітня 2025 року єдиним акціонером компанії МІЛЛЕНІО БІЗНЕС ЛТД. (MILLENIO BUSINESS LTD.) реєстраційний номер SC 383505, із зареєстрованою адресою: 5 Саунт Шалотт, Единбург, Шотландія, ЕН24АN, є ОСОБА_14 , який залишається акціонером компанії станом на сьогодні, 4 березня 2026 року.

Як вбачається з дослідженої судом відповіді від 05 березня 2026 року компанії ДЕЛЬТА КВЕСТ (СЕКРЕТЕРІЕЛ) ЛІМІТЕД (DELTA QUEST (SEKRETERIAL) LIMITED), яка діє як секретар компанії «VISTATRADE LTD» (далі іменована як «Компанія»), компанії, зареєстрованої в Республіці Кіпр під реєстраційним номером HE 247167, із зареєстрованим офісом за адресою: Макаріу ІІІ та Виронос, П. Лордос Сентер, Блок Б, 2-й поверх, офіс 203, 3105, Лімассол, Кіпр, цим підтверджують наступне: виконує функції секретаря Компанії з 17 березня 2009 року; після перевірки корпоративних реєстрів і установчих документів компанії, підтверджують, що станом на 22 квітня 2025 року акціонером компанії була пані ОСОБА_15 , яка залишається акціонером і на даний час.

Як вбачається з дослідженої судом відповіді від 05 березня 2026 року компанії ДЕЛЬТА КВЕСТ (СЕКРЕТЕРІЕЛ) ЛІМІТЕД (DELTA QUEST (SEKRETERIAL) LIMITED), яка діє як секретар компанії ТАЛЛІАР ЛІМІТЕД (TALLIAR LIMITED) (далі іменована як «Компанія»), компанії, зареєстрованої в Республіці Кіпр під реєстраційним номером HE 271908, із зареєстрованим офісом за адресою: Макаріу ІІІ та Виронос, П. Лордос Сентер, Блок Б, 2-й поверх, офіс 203, 3105, Лімассол, Кіпр, цим підтверджують наступне: виконує функції секретаря Компанії з 12 серпня 2010 року; після перевірки корпоративних реєстрів і установчих документів компанії, підтверджують, що станом на 22 квітня 2025 року акціонером компанії була пані ОСОБА_15 , яка залишається акціонером і на даний час.

В контексті доводів апеляційних скарг та висновків суду першої інстанції при вирішенні позовних вимог сторін апеляційний суд зазначає таке.

Стаття 15 ЦК України об`єктом захисту називає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає таким вимогам закону не повною мірою.

Згідно з частиною 3 статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 57 СК України встановлено перелік майна, яке є особистою приватною власністю дружини, чоловіка: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

До складу майна, що підлягає поділу включається спільне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, у тому числі яке знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року у справі № 712/8602/19).

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна чи майнових прав, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті чи оформлені (постанова Верховного Суду від 05 січня 2024 року у справі № 755/12204/18).

Законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина 1 статті 70 СК України).

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Головним критерієм поділу майна як об`єкта права спільної сумісної власності є припинення правовідносин спільної сумісної власності між колишніми учасниками та припинення відносин спільної власності взагалі (частина 3 статті 372 ЦК України); у разі поділу кожен учасник має право одержати в натурі ту частину спільного майна, яка відповідає його частці у спільному сумісному майні.

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини 1, 2 статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина 2 статті 364 ЦК України).

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (частина 1 статті 71 СК України).

Як поділ спільного сумісного майна в натурі, так і визначення розміру часток кожного з них, може здійснюватися на підставі: договору подружжя; рішення суду при наявності спору між подружжям. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом ( постанова Верховного Суду від 12 квітня 2023 року в справі № 648/3137/15-ц).

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (частина 1 статті 71 СК України). Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Сам по собі факт того, що майно набуте подружжям у шлюбі зареєстровано на праві власності за одним із них, не спростовує поширення на таке майно правового режиму спільного майна подружжя, оскільки за змістом 60 СК України право спільної сумісної власності на майно виникає у обох з подружжя одночасно. При цьому статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» установлено спростовну презумпцію відомостей, унесених до єдиного державного реєстру. Наведений висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17, від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18, від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19.

У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 753/7242/21 зазначено, що:

«ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили лише із декларації відповідача за 2020 рік, що подана ним, як особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Проте судами безпідставно не було взято до уваги долучені позивачкою до позовної заяви інші декларації відповідача, подані ним з 2017 року. При цьому, вказуючи на те, що декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не може бути розцінена як достовірний доказ існування коштів, що заощаджені сторонами у справі, суди не врахували положення стаття 82 ЦПК України, згідно з якими обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Таким чином, суми коштів та майно, задекларовані відповідачем, не підлягають доказуванню, оскільки були попередньо визнані самим відповідачем у його деклараціях.

Це саме стосується й грошових коштів у розмірі 200 тис. грн та 45 тис. дол. США, які відповідачем задекларовані у щорічних деклараціях як особисті кошти позивачки. Крім того, у позові ОСОБА_1 просила суд визнати спільним сумісним майном подружжя і поділити у рівних частках грошові заощадження, які були відображені у декларації відповідача за 2020 рік, а саме грошові заощадження у розмірі: 386 898 (триста вісімдесят шість тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн, розміщені на банківському рахунку; 7 509 (сім тисяч п`ятсот дев`ять) дол. США, розміщені на банківському рахунку; 105 тис. (сто п`ять тисяч) дол. США - готівкові кошти; 81 тис. (вісімдесят одна тисяча) Євро - готівкові кошти; 4 020 000 (чотири мільйони двадцять тисяч) грн - готівкові кошти; 719 тис. (сімсот дев`ятнадцять тисяч) грн - дохід від відчуження рухомого майна; 936 тис. (дев`ятсот тридцять шість тисяч) грн - дохід від відчуження рухомого майна».

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

За змістом частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведені норми сімейного законодавства та практику Верховного Суду щодо застосування таких норм, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з судом першої інстанції щодо визначення дати припинення сімейних відносин сторін, ведення спільного господарства та як результат припинення правовідносин спільної сумісної власності.

Апеляційний суд дійшов висновку, що такою датою є 22 квітня 2025 року, а не дата 24 травня 2025 року, як це визнав суд першої інстанції, з огляду на таке.

Як встановлено та не заперечується сторонами, ОСОБА_3 у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України разом з дитиною виїхала за кордон, а ОСОБА_1 залишався в Україні. 24 квітня 2025 року коли вона повернулась на територію України, то дізналась, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ро розірвання шлюбу між ними, то саме з цього часу подружні відносини та відносини щодо ведення спільного господарство між ними припинилися. На такій даті ОСОБА_3 наполягала при зверненні до суду з позовом про поділ майна подружжя. Зазначені обставини підтверджуються та узгоджується з іншими обставинами, а саме, встановлено, що 03 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Шевченківського районного суду м. Києва про розірвання шлюбу між сторонами, зазначивши, що подружжя припинили сімейні відносини близько місяця до звернення до суду.

Отже, саме 24 квітня 2025 року визначено сторонами датою припинення відносин сторін як сім`ї та припинення відносин спільної власності.

Таким чином, при поділу спільного сумісного майна сторін апеляційний суд вважає, що необхідно виходити з періоду подружнього життя, початок якого пов`язується з реєстрацією шлюбу сторін - 21 лютого 2021 року та припинення якого визначено з 24 квітня 2025 року.

Також, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо виключення певного рухомого майна, грошових заощаджень, прав у статутному капіталі товариств, грошових вимог до товариств з переліку майна, що перебувало у спільній сумісній власності сторін у період шлюбних відносин. Дійшовши такого висновку, суд першої інстанції погодився з твердженнями представника ОСОБА_1 та виходив з того, що ОСОБА_1 до укладення шлюбу з ОСОБА_3 був заможною людиною та мав певні заощадження, крім того, батьки ОСОБА_1 під час подружнього життя сторін, дарували останньому значні суми коштів.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. З урахуванням обставин цієї справи, тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільності майна подружжя несе саме ОСОБА_1 .

На спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, ОСОБА_1 було надано суду письмові докази, зокрема, договори дарування грошових коштів ОСОБА_1 від ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , договори відчуження ОСОБА_1 рухомого та нерухомого майна, заявами ОСОБА_1 до банківських установ про обслуговування індивідуальних сейфів.

Між тим, зазначені докази свідчать про те, що під час перебування у шлюбі ОСОБА_1 отримував значні грошові кошти від третіх осіб, проте, матеріали справи не містять доказів, наданих суду за правилами статей 77-80 ЦПК України, які б свідчили, що отримані грошові кошти були використані саме на придбання спірного рухомого та нерухомого майна, що було придбано під час шлюбу, або саме зазначені кошти зберігалися ОСОБА_1 на рахунках відповідних банківських установ як на території України, так і за її межами, а також зберігалися ним як готівкові грошові заощадження. Більш того, зазначені договори не знайшли свого відображення в електронних деклараціях про доходи щодо зміни майнового стану ОСОБА_1 .

Отже, на переконання апеляційного суду, ОСОБА_1 не надав доказів, на підтвердження вказаних ним обставин, і суди не встановили обставин, які б спростовували презумпцію спільної власності подружжя на майно, яке заявлено сторонами у позовах до поділу.

Щодо поділу нерухомого майна.

Суд першої інстанції правильно визначив, що поділу між подружжям підлягає квартира АДРЕСА_2 ; загальною площею: 114 кв.м, житловою площею: 68 кв.м, вартістю 1 957 608 грн; машиномісце (паркомісце) № 144-Б за адресою: АДРЕСА_3 ; загальною площею: 12,5 кв.м, вартістю 550 007,50 грн та машиномісце (паркомісце) № 144-А за адресою: АДРЕСА_3 ; загальною площею: 12,5 кв.м, вартістю 550 007,50 грн по частці за кожним, виходячи з того, що це майно придбано під час перебуванням подружжям у шлюбі, за спільне кошти сім`ї, а відтак є сумісним спільним майном сторін.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що це майно придбавалось за його особисті кошти відхиляються апеляційним судом, оскільки доказів матеріали справи не містять. Більш того, при зверненні ОСОБА_1 до Центрального районного суду м. Миколаєва 22 травня 2025 року з позовом про поділ майна, останній просив поділити квартиру та паркомісця по 1/2 частки між сторонами, стверджуючи, що таке нерухоме майно набуте сторонами саме у шлюбі. Пізніше, коли з позовом про поділ майна звернулася ОСОБА_3 , ОСОБА_1 змінив свої вимоги, стверджуючи, що зазначене нерухоме майно придбане за його особисті кошти та є його особистою власністю.

Апеляційний суд вважає, що така поведінка ОСОБА_1 не відповідає попереднім заявам та поведінці сторони позивача, тоді як інша сторона в особі ОСОБА_3 , розумно покладалась на ці вимоги, а тому така поведінка суперечить добрій совісті та чесній діловій практиці.

Щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 154,5 кв.м, вартістю 16 986 538 грн, то таке майно не було придбане задовго до укладення шлюбу сторонами, отже набуте не під час шлюбних відносин, ОСОБА_3 не включала його до переліку майна, що підлягає поділу, а тому суд першої інстанції безпідставно включив, це майно до списку нерухомого майна, що підлягає поділу між сторонами, оскільки відсутній спір щодо цього нерухомого майна. За такого, оскаржуване рішення в частині визнання особистою приватною власністю ОСОБА_1 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 154,5 кв.м необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Щодо земельної ділянки (кадастровий номер [номер приховано]:26:011:0238), площею 0,0536 га, за адресою: АДРЕСА_4 приватизована ОСОБА_1 на підставі рішення Одеської міської ради від 14 квітня 2025 року № 3020-VIII, то суд перщої інстанції дійшов правильного висновку, що ця земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі особистої приватної власності на підставі приписів статті 57 СК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що суд при визначені статусу цієї земельної ділянки не врахував, що вона забудована, зокрема, на ній знаходиться житловий будинок, який зведений під час шлюбних відносин сторін, є неприйнятними, оскільки, як встановлено судом житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_7 , набутий ОСОБА_1 05 серпня 2014 року, тобто до шлюбу сторін. Зазначені дані були встановлені за даними декларації ОСОБА_1 за 2020 рік та не спростовані скаржницею.

Щодо поділу транспортних засобів та спеціальної техніки.

За вимогами сторін поділу підлягало наступне рухоме майно:

- транспортний засіб - легковий автомобіль марки BMW, моделі 740D XDRIVE, 2022 року випуску, сірого кольору VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 2 870 000 грн;

- транспортний засіб легковий автомобіль марки BMW, моделі 740, 2022 року випуску, чорного кольору, VIN № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 2 902 200 грн; договір купівлі-продажу від 09 жовтня 2024 року;

- транспортний засіб - вантажний автомобіль марки FORD, моделі F 150, 2016 року випуску, білого кольору, VIN № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 60 000 грн; придбаний за договором купівлі -продажу від 06 квітень 2023 року;

- транспортний засіб - легковий автомобіль марки HYUNDAI, моделі TUCSON, 2023 року випуску, коричневого кольору, VIN № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , вартістю 1 089 300 грн; придбаний за договором купівлі-продажу від 12 вересня 2023 року;

- транспортний засіб - легковий автомобіль марки JAGUAR, моделі F-PACE, 2022 року випуску, синього кольору, VIN № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , вартістю 3 735 326 грн придбаний за договором купівлі продажу від 05 жовтня 2022 року

- транспортний засіб - легковий автомобіль марки AUDI, моделі Q7 50 TDI quattro S line, 2023 року випуску, чорного кольору, VIN № НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_12 , вартістю 3 262 000 грн; договір купівлі-продажу від 25 вересня 2023 року;

- транспортний засіб - вантажний автомобіль марки IVECO, моделі Stralis AT440S45, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_22 , вартістю 584 325 грн;

- причіп марки SCHMITZ, моделі S01, 2005 року випуску, VIN № НОМЕР_23 , зареєстрований за ОСОБА_1 ;

- автомобільний кран марки TEREX, моделі Bendini A600-1, 2007 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 15 лютого 2023 року, вартістю 5 103 грн;

- телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску, зареєстрований ОСОБА_1 15 лютого 2023 року, вартістю 10 206 грн;

- телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску, зареєстрований ОСОБА_1 15 лютого 2023 року, вартістю 10 206 грн;

- навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 120-6, 2011 року випуску, зареєстрований ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

- навантажувач фронтальний марки CATERPILLAR, моделі 924 H, 2011 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

- навантажувач марки KOMATSU, моделі 380WA, 2002 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

- навантажувач марки BOBCAT, моделі S220 11, 2008 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 10 000 грн;

- навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 160-12, 2012 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

- навантажувач ковшовий марки HYUNDAI, моделі HL 730-7, 2008 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 15 000 грн;

- перевантажувач марки SENNEBOGEN, моделі 835 M, 2005 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 16 лютого 2024 року, вартістю 18 000 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що транспортний засіб - легковий автомобіль марки AUDI, моделі Q7 50 TDI quattro S line, 2023 року випуску, чорного кольору, VIN № НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_12 , вартістю 3 262 000 грн, придбаний за договором купівлі-продажу від 25 вересня 2023 року належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_3 на підставі приписів статті 57 СК України, виходячи з того, що за договором дарування від 11 жовтня 2023 року цей транспортний засіб було передано їй в дар ОСОБА_1 .

Оскільки апеляційний суд визначив датою припинення шлюбних відносин 22 квітня 2025 року, то з огляду на цю дату та обставини справи рішення суду першої інстанції в частині поділу транспортних засобів та спеціальної техніки підлягає зміні. При цьому апеляційний суд виходить з того, що вантажний автомобіль марки IVECO, моделі Stralis AT440S45, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_22 , зареєстрований за ОСОБА_1 22 травня 2024 року та причіп марки SCHMITZ, моделі S01, 2005 року випуску, VIN № НОМЕР_23 були придбані ОСОБА_1 після припинення шлюбних відносин, а тому вони є приватною власністю останнього.

Транспортний засіб- вантажний автомобіль марки FORD, моделі F 150, 2016 року випуску, білого кольору, VIN № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 60 000 грн; придбаний за договором купівлі -продажу від 06 квітень 2023 року за технічними характеристиками є вантажним автомобілем.

З огляду на те, що матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 займається господарською діяльністю, пов`язаною із застосуванням спеціальної транспортної навантажувально-розвантажувальної техніки, це рухоме майно доцільно виділити у власність ОСОБА_1 , компенсувавши різницю вартості частки цього майна ОСОБА_3 .

Аргументи апеляційної скарги ОСОБА_3 про незгоду з виплатою їй такої компенсації є неприйнятними з огляду на те, що транспортні засоби та спеціальна транспортна техніка є неподільними речами, а тому визнавати за кожною із сторін по частки транспортних засобів, що буде завдавати додаткових зусиль сторін для їх поділу, не є виправданим.

Таким чином, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя слід виділити у власність ОСОБА_1 наступні транспортні засоби:

- легковий автомобіль марки BMW, модель 740D XDRIVE, 2022 року випуску, сірого кольору VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 2 870 000 грн;

- легковий автомобіль марки BMW, модель 740, 2022 року випуску, чорного кольору, VIN № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 2 902 200 грн;

- вантажний автомобіль марки FORD, модель F 150, 2016 року випуску, білого кольору, VIN № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 60 000 грн;

- спеціальну транспортну техніку та обладнання:

- автомобільний кран марки TEREX, моделі Bendini A600-1, 2007 року випуску, вартістю 5 103 грн;

- телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску, вартістю 10 206 грн;

- телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску, вартістю 10 206 грн;

- навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 120-6, 2011 року випуску, вартістю 15 000 грн;

- навантажувач фронтальний марки CATERPILLAR, моделі 924 H, 2011 року випуску, вартістю 15 000 грн;

- навантажувач марки KOMATSU, моделі 380WA, 2002 року випуску, вартістю 15 000 грн;

- навантажувач марки BOBCAT, моделі S220 11, 2008 року випуску, вартістю 10 000 грн;

- навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 160-12, 2012 року випуску, вартістю 15 000 грн;

- навантажувач ковшовий марки HYUNDAI, моделі HL 730-7, 2008 року випуску, вартістю 15 000 грн;

- перевантажувач марки SENNEBOGEN, моделі 835 M, 2005 року випуску, вартістю 18 000 грн.

Слід визнати право приватної власності ОСОБА_1 на наступні транспортні засоби:

- вантажний автомобіль марки IVECO, моделі Stralis AT440S45, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_22 зареєстрований за ОСОБА_1 , вартістю 584 325 грн;

- причіп марки SCHMITZ, моделі S01, 2005 року випуску, VIN № НОМЕР_23 , зареєстрований за ОСОБА_1 , вартістю 194 776 грн.

Виділенню у власність ОСОБА_3 підлягають наступні транспортні засоби:

- легковий автомобіль марки JAGUAR, моделі F-PACE, 2022 року випуску, синього кольору, VIN № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , вартістю 3 735 326 грн;

- легковий автомобіль марки HYUNDAI, моделі TUCSON, 2023 року випуску, коричневого кольору, VIN № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , вартістю 1 089 300 грн.

З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню грошова компенсація різниці вартості часток подружжя у поділу транспортних засобів та спеціальної транспортної техніки у розмірі 568 044.50 грн, яка розраховується наступним чином:

Вартість частки ОСОБА_1 - 5 960 715 грн + 4 824 362 грн - вартість частки ОСОБА_3 = 10 785 341 грн. Ідеальні частки сторін складають 10 785 341 грн : 2 = 5 392 670.50 грн.

Розмір компенсації 5 392 670.50 грн - 4 824 626 грн = 568 044.50 грн.

Щодо поділу часток у статутному капіталі товариств.

Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками (частина 1 статті 113 ЦК України).

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства (стаття 1 Закону України «Про господарські товариства» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно із статтею 115 ЦК України господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічні норми передбачені частиною 1 статті 12, частиною 1 статті 13 Закону України «Про господарські товариства».

Учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом (пункти «б» та «д» частини першої статті 10 Закону України «Про господарські товариства»).

Також частиною 1 статті 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

У разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства. Інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Суд виходить з презумпції про те, що вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилась (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилась).

Такий висновок узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 квітня 2024 року в справі № 760/20948/16-ц.

Отже, частка учасника господарського товариства, набута у шлюбі за спільні кошти, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. При поділі майна один із подружжя може претендувати не лише на «номінал» внеску, а на половину вартості частки в товаристві, якщо вона зросла.

Якщо один із подружжя вніс у статутний капітал майно, придбане за спільні кошти, сама компанія стає власником цього майна, а інший із подружжя отримує право вимагати компенсацію вартості частки, а не повернення майна із товариства.

У справі, що переглядається, ОСОБА_3 заявила вимоги про компенсацію половини вартості збільшеної частки, що належить її чоловіку ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Ділові рішення» та ТОВ «НК Грейн».

Як встановлено матеріалами справи ОСОБА_1 у період шлюбу з ОСОБА_3 став єдиним власником ТОВ «Ділові рішення» з 10 грудня 2021 року з розміром статутного капіталу 100 000 грн та ТОВ «НК Грейн» з 17 квітня 2024 року з розміром статутного капіталу 1 000 грн. Зміну вартості статутного капіталу ОСОБА_3 довела, надавши суду першої інстанції копію електронної декларації по доходам ОСОБА_1 .

За період шлюбу статутний капітал ТОВ «Ділові рішення» збільшився за рахунок спільних коштів подружжя до 104 500 грн, а ТОВ «НК Грейн» до 1 429 500 грн. Доказів того, що збільшення статутного капіталу цих товариств відбулося не за рахунок сімейних коштів матеріали справи не містять, а тому колегія судді апеляційного суду вважає, що ОСОБА_3 має право на виплату їй половини вартості збільшеного статутного капіталу зазначених підприємств.

Також, ОСОБА_3 у позові просила поділити частки у статутних капіталах компаній «TALLIAR LIMITED» (реєстраційний номер НОМЕР_73 ), компанії «VISTATRADE LTD» (реєстраційний номер HE 247167), які зареєстровані за законодавством Республіки Кіпр та компанії « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (реєстраційний номер SC 383505), яка зареєстрована за законодавством ОСОБА_5 . При цьому ОСОБА_3 зазначала, що розмір такої частки в грошовому еквіваленті буде уточнено нею після отримання офіційних відомостей про їх вартість.

Між тим, протягом розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_3 не надала відповідних доказів на підтвердження розміру статутного капіталу зазначених компаній, які підлягали поділу. Саме відсутністю відповідних доказів на підтвердження цих позовних вимог суд першої інстанції мотивував свій висновок, відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог в цій частині. Апеляційний суд погоджується з цим висновком, оскільки доведеність розміру частки у статутному капіталі, зміну її розміру зобов`язаний довести той з подружжя хто заявляє вимогу про компенсацію частки у статутному капіталі товариства.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що суд першої інстанції повинен був перевірити чи володіє ОСОБА_1 цими компаніями та чи отримує прибуток (дивіденди) не заслуговують на увагу, оскільки позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви (частина 2 статті 83 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Якщо доказ не може бути поданий разом із позовною заявою з об`єктивних причин, позивач повинен про це письмово повідомити суд, зазначивши: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

ОСОБА_3 , як позивачка, не виконала свій процесуальний обов`язок, визначений ЦПК України, при зверненні до суду та в подальшому при розгляді справи. Відповідно до частини 7 статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. У справі, що переглядається не встановлено обставин, за яких процесуальний закон дозволяє суду витребувати докази з власної ініціативи.

Щодо поділу права вимоги на поворотну фінансову допомогу.

Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (підпункт 165.1.31 пункту 165.1 статті 165 ПК України).

Відповідно до вимог статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Вирішуючи це питання суд першої інстанції вказував, що поворотна фінансова допомога, що надавалась ОСОБА_1 в період шлюбу, зокрема:

-ТОВ «8 причал» на суму 2 681 062 грн;

-ТОВ «Нарім» на суму 13 497 599 грн;

-ТОВ «Ірбіс Плюс» на суму 85 604 грн.

Докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема довідки зазначених товариств, де зазначені договори про надання такої допомоги дати їх укладення та відповідні суми позичених коштів, свідчать про внесення поворотної фінансової допомоги ОСОБА_1 переліченим товариствам у період перебування у шлюбі з ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 не довів, що надавав фінансову допомогу за рахунок коштів, що належали йому до шлюбу, або були отримані в дар.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що станом на дату припинення ведення спільного господарства (24 квітня 2025 року) заборгованість - ТОВ «8 причал» становила 2 681 062 грн; ТОВ «Нарім» - 13 497 599 грн; ТОВ «Ірбіс Плюс» на суму 85 604 грн, колегія суддів вважає, що в порядку поділу спільного майна подружжя на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню половина поворотної фінансової допомоги, яка була надана ОСОБА_1 під час перебування сторін у шлюбі, а саме: ТОВ «8 причал» на суму 1 340 531 грн (2 681 062 : 2); ТОВ «Нарім» на суму 6 748 799.50 грн (13 497 599 : 2); ТОВ «Ірбіс Плюс» на суму 42 802 грн (85 604: 2).

Щодо поділу грошових коштів, що розміщені на банківських рахунках України.

Сторони просили поділити грошові кошти, що розміщені на банківських рахунках у банківських установах України ОСОБА_1 . При цьому, останній не конкретизував в яких банках, на яких рахунках та в якій грошовій валюті підлягають поділу зазначені кошти. ОСОБА_3 в своєму позову конкретизувала свої вимоги щодо банківських установ та розміру грошових коштів.

Суд першої інстанції зробив відповідні запити про наявність банківських рахунків ОСОБА_1 та суми розміщених коштів станом на 22 квітня 2025 року.

Отримавши відповідь, суд першої інстанції відповідно до наданих банківської інформації поділив порівну (по частки) наявні грошові кошти між сторонами.

За такого, оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на половину (1/2 частку) грошових коштів, розміщених ОСОБА_1 на рахунках в АТ «Державний ощадний банк України», в АТ «Універсал Банк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «ПУМБ», АТ «ОТП Банк» слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо неправильного поділу таких коштів з огляду на те, що на рахунках розміщені його особисті кошти, не заслуговують на увагу, оскільки відповідними доказами не спростовуються.

Між тим, з доводами апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо безпідставного визнання особистою приватною власністю ОСОБА_1 500 000 доларів США, розміщених в АТ «Державний ощадний банк України», та знятих ним у 2025 році із закриттям банківських рахунків, апеляційний суд погоджується.

Дійшовши такого висновку, суд першої інстанції зазначив, що 500 000 доларів США, а саме, 100 000 доларів США на банківському рахунку № НОМЕР_69 , який було закрито 14 травня 2025 року та 400 000 доларів США на банківському рахунку № НОМЕР_70 , який було закрито 28 травня 2025 року є особистою власністю ОСОБА_1 .

Між тим, суд першої інстанції не зазначив за оцінкою яких доказів він дійшов такого висновку, оскільки матеріали справи не містять доказів, наданих за правилами статті 77-80 ЦПК України, які б свідчили, що на цих рахунках були розміщені особисті кошти ОСОБА_1 , якими він розпорядився на свій розсуд після розірвання шлюбу.

Отже, на переконання колегії суддів такі кошти підлягають поділу між сторонами як спільне майно подружжя у рівних частках по 250 000 доларів США кожному, а тому рішення суду першої інстанції в частині визнання особистою приватною власністю ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 500 000 доларів США, що були розміщені в АТ «Державний ощадний банк України» підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати право власності на половину грошових коштів (1/2 частки) за ОСОБА_1 у розміру 250 000 доларів США та ОСОБА_3 у розмірі 250 000 доларів США.

Також, колегія суддів апеляційного суду вважає, що аргументи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо відмови в задоволенні її вимог про поділ між сторонами готівкових грошових заощаджень та коштів в національній та іноземній валюті, що містяться на рахунках в іноземних банках, заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 щодо цього майна не спростована презумпція спільного майна подружжя.

Зазначене майно було задеклароване ОСОБА_1 в електронних деклараціях про доходи, наданих за період перебування у шлюбі з ОСОБА_3 .

Висновки суду першої інстанції, що зазначені грошові кошти є частиною коштів, що були подаровані 13 грудня 2023 року батьками ОСОБА_1 ґрунтуються на припущеннях суду, що є неприйнятним у процесі доказування (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Отже, зазначені кошти підлягають поділу між сторонами як спільне майно, набуте під час шлюбу.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що суд першої інстанції безпідставно не визнав за нею у порядку поділу майна подружжя право власності на половину подарункових коштів у розмірі 2 000 0000 доларів США, які були отримані ОСОБА_1 в дар від ОСОБА_6 , відхиляються апеляційним судом, оскільки кошти, отримані однім із подружжя в подарунок, відповідно до статті 57 СК України є особистою власністю обдарованої особи, а тому поділу між подружжям не підлягають.

З урахуванням викладеного, апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_4 , необхідно задовольнити частково.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на підставі пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог в скасованій частині.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( частина 1 статті 141 ЦПК України).

За результатами перегляду апеляційним судом рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено на 35,30%, а вимоги його позову задоволено на 40.03%. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено на 49,31%, а вимоги її позову задоволено на 73,58%.

За подання позовної заяви ОСОБА_1 сплатив 15 140 грн, а за подачу апеляційної скарги повинен був сплатити 22 710 грн, проте сплатив 26 624 грн.

За такого, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 8 016.63 грн (22 710 грн х 35.30%), а за подання позовної заяви, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 6 060.54 грн (15 140 грн х 40.03%).

Загалом з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 14 077.17 грн (8 016.63 грн + 6 060.54 грн).

Крім того, ОСОБА_1 слід повернути надмірно сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 914 грн

За подання позовної заяви ОСОБА_3 сплатила судовий збір у розмірі 15 140 грн, а за подання апеляційної скарги 22 710 грн.

Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_3 відмовилась від частини своїх позовних вимог (3,75%) за оскарження яких вона сплатила 851,63 грн судового збору.

Відповідно до вимог частини 2 статті 142 ЦПК України, ОСОБА_3 слід повернути 50% судового збору, сплаченого нею за оскарження рішення суду першої інстанції, в частині вимог від яких вона відмовилась, в розмірі 425.82 грн (851.63 грн:2).

За такого, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 10 722.26 грн (14 572.25 грн (15 140 -567.75) х 73,58%), а за подання апеляційної скарги в розмірі 10 988.33 грн (22 284.18 грн (22 710-425.82) х 49.31%).

Загалом з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 21 710.59 грн судового збору (10 722.26 грн +10 988.33 грн).

Шляхом проведення взаємозаліку з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 7 633.42 грн (21 710.59 грн - 14 077.17 грн) судового збору.

Апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , про безпідставне зменшення витрат на професійну правничу допомоги у розмірі 501 200 грн, а тому цю апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Звертаючись до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв її представник - Романов О.О., просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 368 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції Капациною А.О. надано: копію ордеру від 28 серпня 2025 року, виданого адвокатським об`єднанням «Ключков та Партнери», на представництва інтересів ОСОБА_3 адвокатом Старостою І.І.; копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю від 29 травня 2008 року; копію договору про надання правничої допомоги від 28 квітня 2025 року № 28/04; копію додаткового договору від 28 квітня 2025 року № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 28/04 від 28 квітня 2025 року; копію ордеру від 23 червня 2025 року виданого адвокатським об`єднанням «Ключков та Партнери», на представництва інтересів ОСОБА_3 адвокатом Романовим О.О.; копію акту приймання передачі правничої допомоги від 19 червня 2026 року№ 3.

За змістом вищевказаних документів вбачається, що професійна правнича допомога надана на загальну суму 368 000 грн за наступні послуги при розгляді справи в суді першої інстанції: аналіз документів, релевантної судової практики, підготування правової позиції та погодження її з клієнтом - 4 год, 16 000 грн; складання проєкту позовної заяви - 12 год, 48 000 грн; ведення процесу досудового врегулювання спору з відповідачем - 4 год, 16 000грн; виготовлення та засвідчення копій документів, формування позовної заяви з додатками та подання її до канцелярії суду - 2 год, 8 000грн4 подання позову до Шевченківського районного суду м. Києва - 1 год, 4 000 грн; виготовлення проєкту та подання заперечень на клопотання про відмову у відкритті провадження - 3 год, 12 000 грн; виготовлення проєкту та подання апеляційних скарги на ухвали Шевченківського районного суду від 26 червня 2025 року про відмову у відкритті провадження та передачу спору до Центрального районного суду м. Миколаєва - 4 год, 16 000грн; виготовлення проєкту та подання заяв про закриття апеляційних проваджень - 1 год, 4 000грн; участь у судовому засіданні по справі - 1 год., 4 000 грн; подання клопотання, ознайомлення з матеріалами справ, зняття фотокопій - 1 год, 4 000 грн; виготовлення проєкту та подання клопотання про встановлення факту процесуального зловживання та передачу справи на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва за правилами виключної підсудності - 3 год., 12 000грн; виготовлення проєкту та подання відзиву - 3 год., 12 000 грн; участь в судовому засіданні - 1 год., 4 000 грн; подання доповнень до клопотання про встановлення факту процесуального зловживання - 2 год, 8 000 грн; виготовлення та подання клопотання про зупинення провадження - 1 год., 4 000 грн; участь в судовому засіданні - 1 год., 4 000 грн; подання клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження - 1 год. 4 000 грн; участь в судовому засіданні - 1 год., 4 000грн; подання клопотання про передачу справи для вирішення питання про об`єднання - 1 год, 4 000 грн; подання клопотання про об`єднання справ - 1 год., 4 000 грн; подання заяви про уточнення позову - 2 год., 4 000грн;участьу судовому засіданні - 1 год. - 4 000 грн; виготовлення проєкту та подання відповіді на відзив - 9 год., 36 000 грн; подання клопотання про витребування доказів - 1 год., 4 000грн; участь у судовому засіданні - 1 год., 4 000грн; подання заперечення на заяву про збільшення позовних вимог - 2 год. - 8 000 грн; виготовлення проєкту та подання відзиву в зв`язку зі збільшенням позовних вимог - 3 год. 12 000 грн; подання заяви про уточнення позову - 1 год., 4 000 грн; участь в судовому засіданні - 1 год. - 4 000 грн; виготовлення проєкту та подання повідомлення про відмову у наданні відповідей на запитання - 4 год. - 16 000 грн; подання клопотання про витребування доказів - 1 год., 4 000 грн; подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справ, зняття фотокопій - 2 год., 8 000 грн; участь в судовому засіданні по справі - 1 год., 4 000 грн; виготовлення проєкту та подання відзиву в зв`язку зі збільшенням позовних вимог та доповнення до відзиву - 5 год., - 20 000 грн; подання заяви про уточнення позову, участь у судовому засіданні по справі - - 1 год., 4 000 грн; подання додаткових пояснень та долучення виправленої декларації - 3 год., 12 000грн; участь у судовому засіданні - 4 год., 16 000грн; подання заяви про ухвалення додаткового рішення - 2 год. 8 000грн.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - Панченко С.В., надав до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив відмовити у стягненні з нього на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи в суді першої інстанції. В своїй заяві Капацина М.В. посилався, зокрема, на неподання відповідачкою або її представником до закінчення судових дебатів окремої письмової заяви про стягнення судових витрат та на те, що заявлений розмір витрат є необґрунтованим та не відповідає критерію розумності та співмірності.

ОСОБА_1 також звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_3 на його користь витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним при розгляді справи в суді першої інстанції, в розмірі 501 200 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 надано: договір №1 6/07/02-АІ про надання правової допомоги від 16 липня 2014 року, додаткову угоду № 10/01/26 від 10 січня 2026 року до договору про надання правничої допомоги від 16 липня 2024 року, додаткову угоду № 12/06/25 від 12 червня 2025 року до договору про надання правничої допомоги від 16 липня 2024 року, додаткову угоду № 12/12/25 від 12 грудня 2025 року до договору про надання правничої допомоги від 16 липня 2024 року, додаткову угоду № 25/05/25 від 25 травня 2025 року до договору про надання правничої допомоги від 16 липня 2024 року, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 30 червня 2026 року, детальний опис робіт (наданих послуг) від 01 липня 2026 року.

За змістом вищевказаних документів вбачається, що професійна правнича допомога надана на загальну суму 501 200 грн за наступні послуги при розгляді справи в суді першої інстанції: написання та подання до суду у межах справи клопотання про відмову у відкритті провадження у справі № 761/24066/25 - 3 год.; написання та подання до суду у межах справи заперечень на клопотання про передачу справи № 490/3963/25 за підсудністю - 3 год; написання та подання відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року у справі № 761/24066/25 - 4 год.30 хв; написання та подання відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року у справі № 761/24066/25 - 4 год. 30 хв.; написання та подання до суду у межах справи № 490/3963/25 відповіді на відзив ОСОБА_3 на позовну заяву - 12 год.; написання та подання до суду у межах справи № 490/3963/25 клопотання про долучення доказів - 3 год. 30 хв.; написання та подання до суду у межах справи № 490/3963/25 клопотання про відкладення розгляду справи - 2 год. 30 хв.; аналіз позовної заяви ОСОБА_3 , підготовка відзиву на позовну заяву, збір доказів, подання до суду відзиву на позовну заяву ОСОБА_3 - 18 год.; підготовка та подання до суду у межах справи № 490/3963/25 заяви про збільшення розміру позовних вимог - 20 год.; написання та подання до суду у межах справи № 490/3963/25 клопотання про долучення доказів, долучених до заяви про збільшення розміру позовних вимог - 2 год.; написання та подання до суду у межах справи № 490/3963/25 заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу - 1 год.; написання та подання до суду у межах справи № 490/3963/25 клопотання про витребування доказів від ОСОБА_3 - 3 год.; написання та подання до суду у межах справи № 490/3963/25 заперечень проти клопотання ОСОБА_3 від 09 лютого 2026 року про витребування доказів- 5 год.30 хв.; написання та подання до суду у межах справи № 490/3963/25 клопотання про витребування доказів від ГУ ДПС у м. Києві ДПС України, ГУ ПФ у м. Києві ПФ України, АТ «ПУМБ», АТ «Універсал Банк» - 3 год. 30 хв.; написання та подання до суду у межах справи № 490/3963/25 клопотання про застосування заходів процесуального примусу - 2 год.; підготовка та подання до суду у межах справи № 490/3963/25 заяви про збільшення розміру позовних вимог - 6 год.30 хв.; написання та подання до суду у межах справи № 490/3963/25 клопотання про долучення доказів - 2 год.; написання та подання до суду у межах справи № 490/3963/25 вступної промови представника позивача за первісним позовом - 11 год.; написання та подання до суду у межах справи № 490/3963/25 заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - 6 год.; участь адвоката у судових засіданнях, що відбулись у межах справи № 490/3963/25: 24 червня 2025 року; 26 серпня 2025 року; 19 вересня 2025 року; 06 листопада 2025 року; 16 грудня 2025 року; 21 січня 2026 року; 26 січня 2026 року; 27 лютого 2026 року; 03 квітня 2026 року; 01 травня 2026 року; 17 червня 2026 року; 26 червня 2026 року.

ОСОБА_16 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_4 , надала до суду заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просила відмовити у стягненні з неї на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи в суді першої інстанції. В своїй заяві ОСОБА_3 посилалась на те, що позивач не здійснив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та на недобросовісну поведінку ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції, що призвела до затягування розгляду справи.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу слід врахувати висновки Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про стягнення зі сторін на користь один одного витрат на професійну правничу допомогу проаналізував розміри гонорарів адвокатів на дотримання вимог співмірності, врахував складність справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатами робіт (наданих послуг) та дійшов висновку, що розміри гонорарів 501 200,00 грн та 368 000,00 грн є необґрунтованими та завищеними. Суд першої інстанції зменшив суми стягнення з позивача та відповідачки витрат на професійну правничу допомогу до 50 000 грн, оскільки вважав, що вказаний розмір буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності.

За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо понесених сторонами витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, врахувавши клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відмову у стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, сталість судової практики у справах про поділ майна подружжя, суть спору, характер послуг, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що розумним та співмірним розміром понесених сторонами витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції є 50 000 грн.

Оскільки апеляційним судом внаслідок перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції воно частково скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, то додаткове рішення Центрального районного суду від 6 липня 2026 року підлягає скасуванню.

Враховуючи, що за результатами перегляду апеляційним судом рішення суду першої інстанції позов ОСОБА_1 було задоволено на 40.03%, а позов ОСОБА_3 на 73.58%, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу понесені при розгляді справи в суді першої інстанції, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 20 015 грн, а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 36 790 грн.

Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв її представник - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , на додаткове рішення Центрального районного суду від 6 липня 2026 року залишити без задоволення.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2026 року в частині визнання особистою приватною власністю ОСОБА_1 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 154,5 кв.м скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову до ОСОБА_3 в частині визнання особистою приватною власністю ОСОБА_1 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 154,5 кв.м.

Це ж рішення суду першої інстанції в частині поділу рухомого майна, грошових коштів, боргових зобов`язань та компенсації вартості частки у статутному капіталі товариства, розподілу судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення цих вимог.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя:

виділити у власність ОСОБА_1 наступні транспортні засоби:

- легковий автомобіль марки BMW, модель 740D XDRIVE, 2022 року випуску, сірого кольору VIN № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 2 870 000 грн;

- легковий автомобіль марки BMW, модель 740, 2022 року випуску, чорного кольору, VIN № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 2 902 200 грн;

- автомобіль марки FORD, модель F 150, 2016 року випуску, білого кольору, VIN № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , вартістю 60 000 грн;

- спеціальну транспортну техніку та обладнання:

- автомобільний кран марки TEREX, моделі Bendini A600-1, 2007 року випуску, вартістю 5 103 грн;

- телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску, вартістю 10 206 грн;

- телескопічний конвеєр-навантажувач марки Superior, моделі Telestacker 36X190 TSSA, 2009 року випуску, вартістю 10 206 грн;

- навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 120-6, 2011 року випуску, вартістю 15 000 грн;

- навантажувач фронтальний марки CATERPILLAR, моделі 924 H, 2011 року випуску, вартістю 15 000 грн;

- навантажувач марки KOMATSU, моделі 380WA, 2002 року випуску, вартістю 15 000 грн;

- навантажувач марки BOBCAT, моделі S220 11, 2008 року випуску, вартістю 10 000 грн;

- навантажувач марки KALMAR, моделі DCE 160-12, 2012 року випуску, вартістю 15 000 грн;

- навантажувач ковшовий марки HYUNDAI, моделі HL 730-7, 2008 року випуску, вартістю 15 000 грн;

- перевантажувач марки SENNEBOGEN, моделі 835 M, 2005 року випуску, вартістю 18 000 грн.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 на зазначені транспортні засоби.

Визнати право приватної власності ОСОБА_1 на наступні транспортні засоби:

- вантажний автомобіль марки IVECO, моделі Stralis AT440S45, 2011 року випуску, VIN № НОМЕР_22 зареєстрований за ОСОБА_1 , вартістю 584 325 грн;

- причіп марки SCHMITZ, моделі S01, 2005 року випуску, VIN № НОМЕР_23 , зареєстрований за ОСОБА_1 , вартістю 194 776 грн.

Виділити у власність ОСОБА_3 наступні транспортні засоби:

- легковий автомобіль марки JAGUAR, моделі F-PACE, 2022 року випуску, синього кольору, VIN № НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , вартістю 3 735 326 грн;

- легковий автомобіль марки HYUNDAI, моделі TUCSON, 2023 року випуску, коричневого кольору, VIN № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , вартістю 1 089 300 грн.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на ці транспортні засоби.

Стягнути грошову компенсацію різниці вартості часток подружжя у поділу транспортних засобів та спеціальної транспортної техніки з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у розмірі 568 044 (п`ятсот шістдесят вісім тисячі сорок чотири) грн 50 коп.

Виділити у власність ОСОБА_3 половину спільних готівкових грошових заощаджень:

- 1/2 частку у розмірі 750 000 грн;

- 1/2 частку розмірі 5 000 доларів США;

- 1/2 частку у розмірі 250 000 євро,

Ці кошти стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

Виділити у власність ОСОБА_1 половину спільних готівкових грошових заощаджень:

- 1/2 частку у розмірі 750 000 грн;

- 1/2 частку у розмірі 5 000 доларів США;

- 1/2 частку у розмірі 250 000 євро.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію половини (1/2 частку) вартості частки у статному капіталі:

- товариства з обмеженою відповідальністю «Ділові рішення» у розмірі 52 250 грн;

- товариства з обмеженою відповідальністю «НК Грейн» у розмірі 714 750 грн.

Визнати:

- за ОСОБА_3 право на частку у праві грошової вимоги (поворотна фінансова допомога) ОСОБА_1 , що становить до:

- товариства з обмеженою відповідальністю «8 причал» (код ЄДРПОУ 42589358) у розмірі 1 340 531 грн;

- товариства з обмеженою відповідальністю «Нарім» (код ЄДРПОУ 42589264) у розмірі 6 748 799 грн 50 коп.;

- товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Ірбіс Плюс» (код ЄДРПОУ 32093054) у розмірі 42 802 грн.

- за ОСОБА_1 право вимоги на частку від права грошової вимоги (поворотна фінансова допомога) до:

- товариства з обмеженою відповідальністю «8 причал» (код ЄДРПОУ 42589358) у розмірі 1 340 531 грн;

- товариства з обмеженою відповідальністю «Нарім» (код ЄДРПОУ 42589264) у розмірі 6 748 799 грн 50 коп.;

- товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Ірбіс Плюс» (код ЄДРПОУ 32093054) у розмірі 42 802 грн.

Виділити:

- у власність ОСОБА_3 :

- 1/2 частку грошових коштів, розміщених ОСОБА_1 на рахунках в Швейцарському приватному банку J. Safra Sarasin (Бразильської групи Сафра), у розмірі 83 822.50 євро та 139 219.00 грн процентів;

- 1/2 частку грошових коштів, розміщених ОСОБА_1 в Польському універсальному банку Alior Bank, у розмірі 81 025.00 євро, 5,5 злотих та 1 євро;

- 1/2 частку від грошових коштів, розміщених ОСОБА_1 в Австрійському роздрібному банку Erste Bank на спільному валютному рахунку ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , у розмірі 4 380.00 євро.

Ці кошти у загальному розмірі 169 228, 50 євро, 5.5 злотих, 139 219.00 грн стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

- у власність ОСОБА_1 :

- 1/2 частку грошових коштів, розміщених ОСОБА_1 на рахунках в Швейцарському приватному банку J. Safra Sarasin (Бразильської групи Сафра), у розмірі 83 822.50 євро та 139 219.00 грн процентів;

- 1/2 частку грошових коштів, розміщених ОСОБА_1 в Польському універсальному банку Alior Bank, у розмірі 81 025.00 євро, 5,5 злотих та 1 євро;

- 1/2 частку від грошових коштів, розміщених ОСОБА_1 в Австрійському роздрібному банку Erste Bank на спільному валютному рахунку ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , у розмірі 4 380.00 євро.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині визнання особистою приватною власністю ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 500 000 доларів США, розміщених в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати право власності на половину грошових коштів (1/2 частки) за ОСОБА_1 у розміру 250 000 доларів США та ОСОБА_3 у розмірі 250 000 доларів США, що перебували на банківських рахунках ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 250 000 доларів США.

Рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на половину (1/2 частку) грошових коштів, розміщених ОСОБА_1 на рахунках в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», в Акціонерному товаристві «Універсал Банк», Акціонерному товаристві Комерційний Банк «ПриватБанк», Акціонерному товаристві «Перший Український міжнародний банк», Акціонерному товаристві «ОТП Банк» залишити без змін.

Додаткове рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2026 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7 633 грн 42 коп. судового збору, 36 790 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 20 015 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Повернути ОСОБА_1 (рахунок: НОМЕР_16 , Банк платника: АТ «ПУМБ», РНКПО [номер приховано]) з державного бюджету, надмірно сплачений на П/р: [рахунок приховано], одержувач: Миколаїв. ГУК/тг м. Миколаїв/22030101, код одержувача: 37992030, Банк одержувача: Казначейство України, судовий збір у розмірі 3 914 (три тисячі дев`ятсот чотирнадцять) грн, згідно квитанції від 27 липня 2026 року № 306409556.

Повернути ОСОБА_3 (Сплачено АТ «ТАСКОМБАНК», Код банку: 339500, код ЄДРПОУ: 09806443) з державного бюджету, сплачений на рахунок IBAN: [рахунок приховано], одержувач платежу: Миколаїв. ГУК/тг м. Миколаїв/22030101, Банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат), ЄДРПОУ: 37992030, судовий збір у розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) грн 82 коп., згідно квитанції ID:9098-4117-6078-6405 від 23 липня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.11.2026 Ухвала № 141425982 без тексту Центральний районний суд м. Миколаєва
12.11.2026 Ухвала № 141425877 Центральний районний суд м. Миколаєва
26.10.2026 Додаткове рішення № 140917886 Миколаївський апеляційний суд
19.10.2026 Постанова № 140714205 Миколаївський апеляційний суд
19.10.2026 Постанова № 140714182 Миколаївський апеляційний суд
15.10.2026 Ухвала № 140609941 Миколаївський апеляційний суд
13.10.2026 Постанова № 140556319 Миколаївський апеляційний суд
13.10.2026 Постанова № 140556317 Миколаївський апеляційний суд
13.10.2026 Постанова № 140556314 Миколаївський апеляційний суд
24.09.2026 Ухвала № 140011411 Миколаївський апеляційний суд
24.09.2026 Ухвала № 140011410 Миколаївський апеляційний суд
24.09.2026 Ухвала № 140011409 Миколаївський апеляційний суд
22.09.2026 Ухвала № 139970614 Миколаївський апеляційний суд
22.09.2026 Ухвала № 139970610 Миколаївський апеляційний суд
22.09.2026 Ухвала № 139970609 Миколаївський апеляційний суд
22.09.2026 Ухвала № 139970608 Миколаївський апеляційний суд
22.09.2026 Ухвала № 139970590 Миколаївський апеляційний суд
22.09.2026 Ухвала № 139970588 Миколаївський апеляційний суд
22.09.2026 Ухвала № 139970587 Миколаївський апеляційний суд
06.08.2026 Ухвала № 138779400 Миколаївський апеляційний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 00032129. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг