Постанова № 140716126 у справі № 369/21763/25 від 15.09.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №369/21763/25 Головуючий у І інстанції - Пінкевич Н.С.

апеляційне провадження №22-ц/824/11283/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємства «Чайка» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 квітня 2026 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чайка» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

установив:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ДП «Чайка» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Просила суд, стягнути з ДП «Чайка» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі розмірі 52131,66 грн. та понесені судові витрати по сплаті витрат на правову допомогу в розмірі 36000 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 квітня 2026 року, вказаний позов задоволено.

Стягнуто з ДП «Чайка» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 52131,66 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 30000 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог про стягнення з ДП «Чайка» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 30000 грн., ДП «Чайка» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає рішення в цій частині незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначило, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не врахував, що представником позивача було підготовлено 1 документ по суті справи, що відповідна справа є справою незначної складності, представник позивача взагалі не здійснював жодних математичних підрахунків, а заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу становить більше половини розміру ціни позову.

Відповідач вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи,

пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, критерії: необхідності та значимості наданих адвокатом послуг у цій справі, реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, були наявні правові підстави для відмови у стягненні витрат в заявленому розмірі.

Просило, скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від02 квітня 2026 року в частині стягнення з ДП «Чайка» витрат на правову допомогу в розмірі 30000 грн.

На вказану апеляційну скаргу від ОСОБА_1 надійшов відзив, обґрунтований тим, що суд першої інстанції розглядав вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з боржника/відповідача нарахованої, але не сплаченої заробітної плати, дев`ять місяців, спочатку у рамках справи№369/12556/25 (звернення з заявою про видачу судового наказу), а потім у рамках справи №369/21763/25 (звернення з позовною заявою про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати).

Позивачка/заявниця ОСОБА_1 18 червня 2025 року склала з адвокатом Бойко Д.О. Договір №0033/фо «Про надання правничої допомоги» і Протокол узгодження вартості правничої допомоги з метою стягнення з відповідача на користь Клієнта заборгованості з заробітної плати, і сплатила за цим договором обумовлені суми, а саме:

- По справі №369/12556/25 (звернення з заявою про видачу судового наказу -20000 грн.;

- По справі №369/21763/25 (звернення з позовною заявою про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати) - 16000 грн.

Підписаними актами здавання-приймання виконаних адвокатських послуг разом із зведеним розрахунком гонорару №1 від 15 жовтня 2025 року, №2 від 01 грудня 2025 року, позивачка і її представник узгодили види вже наданих адвокатських послуг, дату і місце надання, вартість наданих послуг.

Вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката Бойка Д.О. є співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі вплив: вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вважає також, що позивачка (її представник) подали детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Зазначений опис послуг і їх вартість детально зазначені також у позовній заяві.

Будь-яких клопотань зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами у суді першої інстанції, від відповідача не надходило.

Крім того суд першої інстанції вже своїм рішенням фактично зменшив розмір витрат на правничу допомогу з 36000 грн., які витратила позивачка на оплату допомоги адвоката, до 30000 грн.

Окрім цього, зазначає, що відповідач у справах №369/12556/25 та№369/21763/25 вдався до зловживання своїм службовим становищем.

Коли позивачка за допомогою адвоката звернулася до суду, уповноважені службові особи відповідача, зловживаючи матеріальними(цивільними) і процесуальними правами, вдалися до затягування процесу.

Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДП «Чайка», та стягнути з останнього на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За правилами ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення вказаної норми процесуального права дає підстави дійти висновку про те, що апеляційним судом справа переглядається лише в межах доводів апеляційної скарги за наявними в ній і додатково поданими доказами.

Аналіз аргументів апеляційної скарги, свідчить про те, що оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, заявник не згоден із рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 квітня 2026 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, на обґрунтування чого ним було наведено відповідні аргументи в апеляційній скарзі, які є предметом дослідження суду апеляційної інстанції в розмінні правил ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі не оскаржувалось, а тому апеляційним судом не переглядається.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 30000 грн., суд першої інстанції виходив з досліджених, наданих представником позивача доказів щодо обсягу послуг, наданих адвокатом, а також врахував складність даної цивільної справи та часом витраченим адвокатом, розгляд справи без виклику сторін.

Проте, у повній мірі з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, оскільки вважає розмір витрат на правничу допомогу завищеним, та таким, що не ґрунтується на вимогах закону, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судовогозбору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг),виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, заклопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Таку правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі №910/4201/19.

Для підтвердження розміру витратна професійну правничу допомогу адвокатом слід саме у договорі з клієнтом визначити механізми розрахунку свого гонорару.

Лише рахунку замало.

Саме такий висновок випливає з правової позиції ВС/КГС у справі №922/1163/18 від 06 березня 2019 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3, 5 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання)зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару(фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо),підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 21додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, можна дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною Позивача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному відповідачем розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На переконання апеляційного суду, понесені позивачем витрати у справі є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, критерії: необхідності та значимості наданих адвокатом послуг у цій справі, реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, наявні правові підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, які підлягали стягненню з відповідача на користь позивача, а саме, з 30000 грн до 10000 грн.

З урахуванням вищезазначених норм матеріального та процесуального законодавства, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, понесену у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн., що відповідатиме принципу пропорційності, співмірності та розумності судових витрат.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, у тому числі, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Чайка» задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 квітня 2026 року в частині розподілу витрат на правничу допомогу змінити, стягнувши з Державного підприємства «Чайка» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 10000 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Чайка» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 19 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба