КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
19 жовтня 2026 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/17483/2026
Київський апеляційний у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Абакарова Мурада Мавлетхановича, в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 серпня 2026 року
у цивільній справі № 756/388/26 Оболонського районного суду міста Києва
за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2
про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 10 серпня 2026 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, адвокат Абакаров Мурад Мавлетханович, в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 09.09.2026 безпосередньо до Київського апеляційного суду засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована 16.09.2026.
Одночасно з апеляційною скаргою, представником апелянтів заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання представник апелянтів вказує, що на підтвердження свого майнового стану ОСОБА_1 надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу за період з січня по грудень 2025 року. Із зазначених відомостей вбачається, що за весь 2025 рік відображено лише дохід від АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 100 грн. Щодо майнового стану ОСОБА_2 вказує, що також надаються відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу за період з січня по грудень 2025 року. Відповідно до цих відомостей відсутня інформація про отримання доходу. Звертає увагу суду на те, що якщо суд дійде висновку про відсутність достатніх підстав для повного звільнення, заявники просять застосувати альтернативні механізми передбачені ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а саме зменшити або відстрочити сплату судового збору.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення клопотання відсутні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 ЦПК України та частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Умови, за яких суд може звільнити від сплати судового збору визначені у статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини 3 вказаної статті Закону, при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) дійшла висновку, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати судового збору заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд зауважує, що закон передбачає аналіз доходу особи за попередній календарний рік (2025 рік), сама лише відсутність доходу або його мінімальний розмір (100 грн у АТ КБ «ПриватБанк») за той період не є безумовною та автоматичною підставою для звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру.
Суд зауважує, що за допомогою Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків контролюючий орган здійснює облік отриманих особою доходів та сплачених з них податків у дохід держави, які особою були передані у визначеному законом порядку відповідній службовій особі.
Отже, повнота відомостей у зазначених реєстрах щодо доходів особи залежить від добросовісності осіб, які передають відповідні відомості службовим особам відповідних органів, уповноважених на ведення обліку цих відомостей, а також від власне факту отримання доходів.
Водночас зазначені відомості не є достатніми для підтвердження відсутності в особи заощаджень, цінних паперів, рухомого чи нерухомого майна, можливості розпорядження ними без значного погіршення майнового стану.
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що інтереси апелянтів у суді апеляційної інстанції представляє професійний правник - адвокат Абакаров М. М. Укладення договору про надання правової допомоги та її оплата свідчать про наявність у заявників фінансової можливості залучати платні послуги представника, що суперечить твердженням про їхню повну неспроможність понести мінімальні витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Підстав для звільнення, зменшення або відстрочення від сплати судового збору не встановлено, а отже судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.
Статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою встановлено ставку судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Рішення оскаржується в повному обсязі. За подачу позовної заяви підлягав сплаті судовий збір в розмірі 3 328 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Оскільки рішенням позов задоволено частково, а саме 55,77% від ціни позову, то з відповідачів стягнуто в рівних частках по 618,69 грн.
Отже, за подання апеляційної скарги у даній справі підлягає сплаті судовий збір в розмірі 928,03 грн (618,69*150%) з кожного апелянта, за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: [рахунок приховано];
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 13.02.2020 по справі № 910/4557/18 в квитанції (платіжному дорученні) про сплату судового збору необхідно зазначати номер справи та дату судового рішення, що оскаржується.
Оригінал документу про сплату судового збору із зазначенням відомостей про те, за яку саме апеляційну скаргу сплачується судовий збір, необхідно подати до Київського апеляційного суду.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання адвоката Абакарова Мурада Мавлетхановича, в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу адвоката Абакарова Мурада Мавлетхановича, в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 серпня 2026 року, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.
Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному сайті Київського апеляційного суду за веб адресою: https://www.kas.gov.ua/CourtPortal.WebSite/Home/PoshukSprav
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. П. Євграфова