КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 760/27019/25 Головуючий у І інстанції Аксьонова Н.М.
Провадження №22-ц/824/10757/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Таргоній Д.О., Борисової О.В., Голуб С.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2026 року перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
10 березня 2026 року представник КНДІСЕ - адвокат Терещенко Т.М. подала заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/52244/24.
В обґрунтування зазначила, що 11 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом щодо невиконання договірних зобов`язань за договором на проведення експертного дослідження №1725/06-24 від 28 червня 2024 року, визнання протиправним клопотання про надання додаткових матеріалів від 02 серпня 2024 року №493/24-26/7422/24-61, невиконання експертизи у строк понад 90 днів та бездіяльності Міністерства юстиції України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року позовну заяву повернуто позивачці (справа №320/52244/24).
Не погоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Шостого апеляційного адміністративним судом з апеляційною скаргою. Шостим апеляційним адміністративним судом 05 грудня 2024 відкрито апеляційне провадження, а ухвалою від 07 травня 2025 року продовжено строк її розгляду.
ОСОБА_1 вважала, що для вирішення Солом`янським районним судом м. Києва цивільної справи № 760/27019/25 за позовом ОСОБА_1 до КНДІСЕ про визнання бездіяльності КНДІСЕ протиправною та відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 50 000,00 грн і моральної шкоди в розмірі 200 000,00 грн істотне значення має вирішення адміністративного спору щодо виконання КНДІСЕ договірних зобов`язань за зазначеним договором, а також правомірності клопотання експерта від 02 серпня 2024 року № 493/24-26/7422/24-61.
Оскільки станом на день звернення із заявою судове рішення у справі №320/52244/24 за результатами апеляційного перегляду не ухвалене, представник КНДІСЕ - адвокат Терещенко Т.М. просила провадження у справі №760/27019/25 зупинити до набрання рішенням у справі №320/52244/24 законної сили.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2026 року зупинене провадження у цивільній справі № 760/27019/25 за позовом ОСОБА_1 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 369/14465/23.
Не погоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не встановлення судом дійсних обставин справи, просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2026 року та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та не навів, які саме обставини неможливо встановити без вирішення адміністративної справи.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що адміністративна справа №320/52244/24 не має преюдиційного значення в розумінні ст. 82 ЦПК України, оскільки не розглянута по суті, а її предмет відрізняється від предмета цивільного спору.
Крім того, вказує на те, що зупинення провадження після чотирьох місяців із моменту його відкриття порушує розумні строки розгляду даної справи.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не являється перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Зупиняючи провадження у справі, врахувавши вимоги п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд першої інстанції вважав, що розгляд справи № 760/27019/25 є об`єктивно неможливим до вирішення адміністративної справи №320/52244/24.
Апеляційний суд не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до цієї ж норми суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на зазначене для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи за наявності доказової бази та встановлених на підставі цих доказів фактичних обставин.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.
Пов`язаність справ полягає в тому, що рішенням суду в іншій справі встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.
Визнаючи наявність підстав, передбачених ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 01 лютого 2017 року у справі №6-1957цс16 та Верховним Судом у постанові від 10 березня 2021 року у справі №207/413/18, від 21 квітня 2022 року у справі №175/1814/19.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 червня 2025 року у справі № 943/242/22( провадження № 61-17403сво24), зробив висновок, що правовою підставою для зупинення провадження у цивільній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є саме судовий розгляд іншої справи (судове провадження).
Зазначене відповідає сформованій судові практиці при застосуванні п. 6 ч. першої ст. 251 ЦПК України (постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 22 травня 2024 року у справі № 369/2750/21 (провадження № 61-1336св24), від 22 січня 2025 року у справі № 643/3012/20 (провадження № 61-1336св24), постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду 08 жовтня 2024 року у справі № 922/4356/23, від 23 квітня 2025 року у справі № 922/2714/23 (752/11425/22).
Інше тлумачення зазначеної норми може призвести до невиправданого затягування строків розгляду цивільної справи, неможливості ефективного захисту прав особи, за яким вона звернулася до суду, та порушення принципу правової визначеності.
Як убачається з матеріалів справи та змісту заяви відповідача про зупинення провадження, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року позовну заяву у справі №320/52244/24 повернуто позивачці. Станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали відсутні дані про відкриття Київським окружним адміністративним судом провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, допустивши порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Крім того, після постановлення оскаржуваної ухвали 29 травня 2026 року представник КНДІСЕ - адвокат Терещенко Т.М. долучив до матеріалів справи копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №320/52244/2, якою ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до КНДІСЕ, Хмельницького відділення КНДІСЕ, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, договору та бездіяльності, залишено без змін, що також є підтвердженням передчасності висновку суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 760/27019/25.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що зупинення провадження до набрання законної сили рішенням у справі, у якій спір по суті не розглядається і може не розглядатися взагалі, фактично є зупиненням на невизначений строк, що не відповідає завданню цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України), та порушує право позивачки на розгляд справи упродовж розумного строку, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність правових підстав для застосування положень п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, а також не врахував норми закону, якими визначено строки розгляду справи й зупинив провадження у справі всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження є помилковою та перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до положень ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2026 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_1 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п. 2 ч.1 ст. 389 ЦПК України.
Судді: Д.О. Таргоній
О.В. Борисова
С.А. Голуб