19.10.2026 Суддя Ритов Я. М.
Справа № 644/5271/26
Провадження № 2/644/4066/26
УХВАЛА
іменем України
19 жовтня 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Ритова Я.М.,
за участю секретаря Сібільової К.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Радченко Я.М.,
під час розгляду у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Харківська обласна філармонія» Харківської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Національне агентство з питань запобігання корупції, Харківська обласна рада, Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, Громадська рада при Національному агентстві з питань запобігання корупції, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Лубінець Дмитро Валерійович, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, директор Комунального закладу «Харківська обласна філармонія» Харківської обласної ради ОСОБА_3, про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на роботі, зобов`язання внесення змін у штатний розпис, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення недоотриманої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
В провадженні суду знаходиться позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу «Харківська обласна філармонія» Харківської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Національне агентство з питань запобігання корупції, Харківська обласна рада, Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, Громадська рада при Національному агентстві з питань запобігання корупції, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Лубінець Дмитро Валерійович, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, директор Комунального закладу «Харківська обласна філармонія» Харківської обласної ради ОСОБА_3, про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на роботі, зобов`язання внесення змін у штатний розпис, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення недоотриманої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
19.10.2026 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі. Заява про відвід вмотивована наявністю у позивачки обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді та порушенням порядку визначення судді для розгляду справи.
Так заявниця вважає, що був порушений порядок визначення судді в АСДС шляхом штучного завищення коефіцієнта складності справи. На її думку це є прямим технологічним свідченням умисного втручання в АСДС суду з метою призначення конкретного головуючого судді.
Також вважала, що суддя не може бути об`єктивним, оскільки за її заявою щодо нього внесено відомості до ЄРДР за численні порушення закону та також направлено скарги до ВРП.
При судовому розгляді ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заяву про відвід головуючого судді підтримали.
Відповідно до ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
За положеннями ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Вказана заява про відвід головуючого судді отримана суддею 19.10.2026 року.
У відповідності до ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року.
В рішенні «Білуха проти України» зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Згідно положень ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним відбудь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов`язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом. Під час розгляду заяви про відвід суд не надає оцінку прийнятим судовим рішенням.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Крім того, відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.
Отже, дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що заявлений відвід є частково обґрунтованим, оскільки доводи заявника зводяться до його ставлення до головуючого у справі.
Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.
Так, факти звернення з заявами про вчинення кримінального правопорушення та зі скаргами на суддю не є підставою до відводу, а є реалізацією її права.
Разом з тим, суд враховує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Важливим є питання довіри як сторони у справі так і стороннього спостерігача, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений, про що свідчить практика Європейського суду з прав людини.
Згідно з Кодексом суддівської етики, затвердженого рішенням V з`їзду суддів України 24 жовтня 2002 року (у редакції, затвердженій XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді у результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Суддя враховує думку позивача в частині викладу обставини, які можуть створити у стороннього спостерігача уявлення можливої упередженості судді до особи, якої стосуються результати розгляду справи, з метою забезпечення умов розгляду зазначеної справи неупередженим судом, суддя вважає необхідним задовольнити заяву.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 36, 40, 247, 259-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,-
у х в а л и в :
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ритова Я.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Харківська обласна філармонія» Харківської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Національне агентство з питань запобігання корупції, Харківська обласна рада, Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, Громадська рада при Національному агентстві з питань запобігання корупції, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Лубінець Дмитро Валерійович, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, директор Комунального закладу «Харківська обласна філармонія» Харківської обласної ради ОСОБА_3, про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на роботі, зобов`язання внесення змін у штатний розпис, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення недоотриманої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Харківська обласна філармонія» Харківської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Національне агентство з питань запобігання корупції, Харківська обласна рада, Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, Громадська рада при Національному агентстві з питань запобігання корупції, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Лубінець Дмитро Валерійович, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, директор Комунального закладу «Харківська обласна філармонія» Харківської обласної ради ОСОБА_3, про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на роботі, зобов`язання внесення змін у штатний розпис, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення недоотриманої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, передати до канцелярії суду для визначення у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України, іншого складу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.М. Ритов