УХВАЛА
19 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №280/7243/25
адміністративне провадження №К/990/46726/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І. В.,
суддів: Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2026 року у справі № 280/7243/25 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до Східного офісу Держаудитслужби про скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,
установив:
Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, у якому просив визнати протиправним та скасувати висновок від 05 серпня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-06-19-009176-a від 19 червня 2025 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2026 року, позов задоволено.
Ухвалами Верховного Суду від 02 вересня 2026 року, від 21 вересня 2026 року та від 07 жовтня 2026 року касаційні скарги Східного офісу Держаудитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2026 року у справі № 280/7243/25 повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
До Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Східного офісу Держаудитслужби на оскаржувані судові рішення у справі № 280/7243/25.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона подана з пропуском строку, встановленого статтею 329 КАС України.
За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 21 липня 2026 року в порядку письмового провадження, у повному обсязі складено того ж дня, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 13 жовтня 2026 року.
Водночас скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що первинну касаційну скаргу подано в межах установленого процесуальним законом строку, а повторні звернення до суду касаційної інстанції здійснювалися без зайвих зволікань після отримання ухвал Верховного Суду про повернення касаційних скарг.
На обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2026 року отримано 23 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд», а первинну касаційну скаргу подано 13 серпня 2026 року, тобто в межах строку, визначеного статтею 329 КАС України.
Також скаржник указує, що ухвалами Верховного Суду від 02 вересня 2026 року, 21 вересня 2026 року та 07 жовтня 2026 року касаційні скарги поверталися особі, яка їх подала. При цьому останню ухвалу про повернення касаційної скарги отримано 08 жовтня 2026 року, після чого скаржник повторно звернувся до Верховного Суду, урахувавши, на його переконання, зауваження, викладені в попередніх ухвалах.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження Суд оцінює не лише своєчасність первинного звернення з касаційною скаргою, а й причини її повернення, тривалість проміжків часу між отриманням відповідних ухвал та повторними зверненнями, а також поведінку скаржника щодо належного виконання процесуальних обов`язків.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник уже реалізовував своє право на касаційне оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 02 вересня 2026 року, від 21 вересня 2026 року та від 07 жовтня 2026 року касаційні скарги було повернуто.
При цьому Суд ураховує, що ухвалами від 02 вересня 2026 року, 21 вересня 2026 року та 07 жовтня 2026 року попередньо подані касаційні скарги поверталися скаржнику у зв`язку з недотриманням вимог процесуального закону щодо викладення підстав касаційного оскарження. Отже, причини повернення попередніх касаційних скарг були пов`язані з виконанням скаржником процесуальних обов`язків, а не з існуванням об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду касаційної інстанції.
Водночас невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її останньому, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас Суд зауважує, що повернення раніше поданих касаційних скарг було зумовлене недотриманням скаржником установлених процесуальним законом вимог до їх оформлення та належного викладення підстав касаційного оскарження, що має суб`єктивний характер, оскільки виконання відповідних вимог належить до процесуальних обов`язків особи, яка звертається до суду.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.
За усталеною практикою Верховного Суду під час вирішення питання про поновлення процесуального строку суд оцінює обставини, які перешкоджали своєчасному зверненню, у взаємозв`язку з тривалістю пропущеного строку, поведінкою особи протягом цього періоду та вчиненими нею діями, спрямованими на реалізацію права на судове оскарження. Зазначені обставини підлягають оцінці в сукупності.
Оцінюючи наведені доводи, Верховний Суд зазначає, що своєчасне первинне звернення з касаційною скаргою та подальше її повторне подання після повернення є обставинами, які підлягають урахуванню під час вирішення питання про поновлення строку касаційного оскарження. Водночас такі обставини самі собою не свідчать про поважність причин пропуску цього строку та не звільняють скаржника від обов`язку обґрунтувати наявність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, оформленою відповідно до вимог процесуального закону.
Суд ураховує, що попередньо подані касаційні скарги поверталися скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України у зв`язку з неналежним викладенням підстав касаційного оскарження. При цьому Верховний Суд у відповідних ухвалах неодноразово звертав увагу скаржника на недоліки обґрунтування заявленої підстави касаційного оскарження та необхідність їх усунення.
Отже, повернення попередньо поданих касаційних скарг було зумовлено недотриманням скаржником установлених процесуальним законом вимог до їх оформлення, а не обставинами, які об`єктивно перешкоджали йому реалізувати право на касаційне оскарження у визначений законом строк.
Посилання скаржника на відсутність зволікань під час повторного звернення також не спростовує наведеного, оскільки дотримання розумних строків повторного подання касаційної скарги не усуває необхідності належного обґрунтування причин пропуску встановленого законом строку касаційного оскарження.
Крім того, передбачена процесуальним законом можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції після повернення касаційної скарги не означає автоматичного поновлення строку на касаційне оскарження та не встановлює нового строку для такого звернення.
Посилання скаржника на частину п`яту статті 333 КАС України також не свідчить про поважність причин пропуску строку, оскільки зазначена норма встановлює граничний строк касаційного оскарження для визначених нею суб`єктів, а не звільняє їх від обов`язку дотримання загального строку касаційного оскарження чи обґрунтування поважності причин його пропуску.
За таких обставин наведені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження Суд визнає неповажними, оскільки вони не підтверджують наявності об`єктивних, незалежних від волевиявлення скаржника обставин, які перешкоджали своєчасному поданню належно оформленої касаційної скарги.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, скаржнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, та надати відповідні докази.
За таких обставин касаційна скарга відповідно до положень статей 169, 332 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків шляхом подання заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Визнати неповажними зазначені Східним офісом Держаудитслужби підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
Касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2026 року у справі № 280/7243/25 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити скаржнику, що в разі неподання у встановлений строк заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку касаційного оскарження або визнання наведених у такій заяві причин неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді А. Г. Загороднюк
В. М. Соколов