УХВАЛА
19 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №460/18904/25
адміністративне провадження № К/990/47195/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року у справі №460/18904/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ), НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ), НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ), у якому просив:
- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року - 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січня 2008 року;
- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року - 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року - 30 липня 2020 року;
- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року - 30 липня 2020 року із врахування вимог абзаців 4, 5, 6 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року - 07 листопада 2022 року;
- зобов`язати НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату індексацію грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року - 07 листопада 2022 року із врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 08 листопада 2022 року - 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року - 24 червня 2025 року;
- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 08 листопада 2022 року - 31 грудня 2022 року та 01 січня 2024 року - 24 червня 2025 року із врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби виплатити грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до довідок №161/25 та 162/25.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року позовну заяву в частині вимог за період з 19 липня 2022 року - 24 червня 2025 року повернуто позивачу.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.
Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.
Визнано протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 липня 2020 року.
Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 липня 2020 року із врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31 липня 2020 року по 28 жовтня 2021 року.
Зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31 липня 2020 року по 28 жовтня 2021 року із врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29 жовтня 2021 року по 18 липня 2022 року.
Зобов`язано НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29 жовтня 2021 року по 18 липня 2022 року із врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року про повернення в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року - 24 червня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року позов задоволено повністю.
Визнанно протиправними дії НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошової забезпечення ОСОБА_1 за період з 19 липня 2022 року по 07 листопада 2022 року.
Зобов`язано НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 07 листопада 2022 року із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та з врахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошової забезпечення ОСОБА_1 за період з 08 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 24 червня 2025 року.
Зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 08 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 24 червня 2025 року із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та з врахуванням виплачених сум.
Зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до довідок №161/25 та 162/25.
Справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
15 жовтня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року у справі №460/18904/25. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог адресованих до військової частини НОМЕР_1 , ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 відмовити повністю.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України від 30 вересня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Спір у зазначеній справі виник щодо правильності обчислення індексації грошового забезпечення позивача.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями Закону України «Про запобігання корупції» (на час відкриття провадження у справі судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Як вбачається з рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року, зазначену справу судом розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу заявника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Відповідач, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Зокрема, військова частина НОМЕР_1 стверджує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення /аркуш 9 касаційної скарги/.
Верховний Суд зазначає, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Проте, заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Проте, твердження заявника про те, що справа становить виняткове значення для нього не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.
Такі посилання заявника мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції.
При цьому використання оціночних чинників, як-то: «винятковість значення справи для скаржника», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», або «суспільний інтерес» тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, та які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Суд зазначає, що фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року у справі №460/18904/25 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ), НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
А.В. Жук
С.А. Уханенко