УХВАЛА
21 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 761/10431/24
провадження № 61-12705 ск 26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну скаргу Київської міської прокуратури на постанову Київського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у справі за позовом керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва, в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариса Віталіївна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик Ольга Анатоліївна, про визнання спадщини відумерлою; визнання недійсним договору дарування; витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
1. У березні 2024 року Київська міська рада, в особі Керівника Солом`янської окружної прокуратури, звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому просила суд:
1) визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 , та складається з частини квартири АДРЕСА_1 , та яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_4 , та складається з частини квартири АДРЕСА_1 , та передати цю квартиру у власність територіальної громади міста Києва в особі позивача (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 452589880000);
2) витребувати від відповідача ОСОБА_2 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради 5/6 частин квартири АДРЕСА_1 ;
3) визнати недійсним договір дарування 1/6 частини цієї квартири, укладений 12 вересня 2014 року між ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_1 , посвідчений третьою особою 1 за реєстровим № 1642;
4) витребувати від відповідачки ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради 1/6 частину вище зазначеної квартири АДРЕСА_2 ;
АДРЕСА_3 ) стягнути з відповідачів на користь Київської міської прокуратури судові витрати.
2. Шевченківський районний суд міста Києва заочним рішенням від 10 квітня 2025 року позов задовольнив.
2.1. Визнав недійсним договір дарування 1/6 частини квартири від 12 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В., зареєстрований в реєстрі за № 1642.
2.2. Визнав спадщину, яка відкрилась після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що складається з частини квартири АДРЕСА_1 , і яка відкрилась після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що складається з частини квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 452589880000) та передати її у власність територіальної громади міста Києва, в особі Київської міської ради.
2.3. Витребував від ОСОБА_2 на користь територіальної громади міста Києва, в особі Київської міської ради 5/6 частин квартири АДРЕСА_1 .
2.4. Витребував від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва, в особі Київської міської ради 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 .
2.5. Стягнув з ОСОБА_2 на користь Київської міської прокуратури судовий збір у розмірі 46 994,00 грн.
2.6. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури судовий збір у розмірі 9 826,50 грн.
3. Ухвалою від 04 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва залишив без задоволення заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діяв адвокат Коротя Р. О., про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року.
4. Київський апеляційний суд постановою від 07 травня 2026 року заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року в частині задоволених вимог керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва, в інтересах держави в особі Київської міської ради, до ОСОБА_2 про визнання спадщини відумерлою, витребування майна скасував та ухвалив нове судове рішення.
4.1. Позов керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва, в інтересах держави в особі Київської міської ради, в частині позовних вимог про визнання відумерлою спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 , та складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , та яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_4 , та складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , та передання квартири у власність територіальної громади міста Києва в особі позивача (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 452589880000); витребування від ОСОБА_2 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради 5/6 частин квартири АДРЕСА_1 залишив без задоволення.
4.2. Стягнув з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 18 168,00 грн.
5. У жовтні 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київської міської прокуратури на постанову Київського апеляційного суду від 07 травня 2026 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Однак, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
7. Оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, у касаційній скарзі заявник порушує питання поновлення такого строку та зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови суду надійшов до електронного кабінету Солом`янської окружної прокуратури 03 вересня 2026 року.
8. Касаційна скарга за допомогою засобів поштового зв`язку направлена до Верховного Суду 01 жовтня 2026 року.
9. Проте, до касаційної скарги не долучено доказів на підтвердження отримання оскаржуваного судового рішення саме 03 вересня 2026 року, також повний текст оскаржуваного судового рішення не містить дати його складення.
10. Статтею 272 ЦПК України унормовано, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
11. У разі доведення заявником недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, для відліку строку на касаційне оскарження застосовуються положення частини другої статті 390 ЦПК України, відповідно до якої заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
12. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
13. Таким чином заявнику необхідно подати до суду нову заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 07 травня 2026 року разом із доказами, що підтверджують порушення судом апеляційної інстанції порядку вручення оскаржуваної постанови, а також відомості про дату складання повного тексту оскаржуваної постанови та докази отримання оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтувати, з наданням належних і допустимих доказів, підстави які об`єктивно перешкоджали заявнику подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк, або докази наявності інших об`єктивних та поважних причин пропуску такого строку.
14. Крім вищезазначеного, відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
15. Водночас, ні касаційна скарга, ні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не містять відомостей, щодо ціни позову у цій справі.
16. Відтак заявнику необхідно визначити ціну позову виходячи із вартості майна, яке позивач просив витребуватинадавши Верховному Суду відповідні докази.
17. Також, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
18. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
19. Заявником до касаційної скарги долучено платіжну інструкцію від 30 вересня 2026 року № 2545 на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги, водночас, Верховний Суд позбавлений можливості перевірити правильність розміру сплаченого судового збору, з огляду на відсутність визначеної ціни позову, а тому, заявнику необхідно самостійно визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання позову до суду, з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір», у редакції, чинній на момент звернення до суду із відповідним позовом і перевірити правильність сплаченого розміру судового збору за подання касаційної скарги відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
20. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
21. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
1. Залишити без руху касаційну скаргу Київської міської прокуратури на постанову Київського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у справі за позовом керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва, в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариса Віталіївна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик Ольга Анатоліївна, про визнання спадщини відумерлою; визнання недійсним договору дарування; витребування майна.
2. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк