КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-з/824/663/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ Справа № 761/10431/24
23 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Кирилюк Г.М.
- Рейнарт І.М.
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Короті Романа Олександровича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом Керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариса Віталіївна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик Ольга Анатоліївна, про визнання спадщини відумерлою; визнання недійсним договору дарування; витребування майна,-
в с т а н о в и в:
У березні 2024 року Керівник Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариса Віталіївна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик Ольга Анатоліївна, про визнання спадщини відумерлою; визнання недійсним договору дарування; витребування майна, в якому просив суд:
- визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 оку після смерті ОСОБА_3 , та складається з частини квартири АДРЕСА_1 , та яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_4 , та складається з частини квартири АДРЕСА_1 , та передати цю квартиру у власність територіальної громади м. Києва в особі позивача (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 452589880000);
- витребувати від відповідача ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради 5/6 частин квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договір дарування 1/6 частини цієї квартири, укладений 12 вересня 2014р. між ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_2 , посвідчений третьою особою 1 за реєстровим № 1642;
- витребувати від відповідачки ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради 1/6 частину вище зазначеної квартири АДРЕСА_2 ;
- стягнути з відповідачів на користь Київської міської прокуратури судові витрати.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року позов Керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва (місцезнаходження: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 3-А) в інтересах держави в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович (місцезнаходження: АДРЕСА_5 ); Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариса Віталіївна (місцезнаходження: м. Київ, вул. Ольжича, буд.7, нежитлові приміщення. №№ 1-4 в літ. «А», групи приміщень № 81), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик Ольга Анатоліївна (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 112, прим. 1-5) про визнання спадщини відумерлою; визнання недійсним договору дарування; витребування майна задоволено.
Визнано недійсним договір дарування 1/6 частини квартири від 12 вересня 2014р., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 1642.
Визнано спадщину, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що складається з частини квартири АДРЕСА_1 , і яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що складається з частини квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 452589880000) та передати її у власність територіальної громади міста Києва, в особі Київської міської ради.
Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва, в особі Київської міської ради, 5/6 частин квартири АДРЕСА_1 .
Витребувано від ОСОБА_2 на користь територіальної громади міста Києва, в особі Київської міської ради, 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019, місцезнаходження: м. Київ, вул. Предславинська, 45/9) судовий збір у розмірі 46994,0 /сорок шість тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири/ грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019, місцезнаходження: м. Київ, вул. Предславинська, 45/9) судовий збір у розмірі 9826 /дев`ять тисяч вісімсот двадцять шість/ грн. 50 коп.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 грудня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Короті Романа Олександровича про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом Керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариса Віталіївна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик Ольга Анатоліївна, про визнання спадщини відумерлою; визнання недійсним договору дарування; витребування майна залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Коротя Роман Олександрович подав апеляційну скаргу в загальному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 травня 2026 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Короті Романа Олександровича задоволено.
Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року в частині задоволених вимог Керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою, витребування майна скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов Керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради в частині позовних вимог про визнання відумерлою спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 , та складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , та яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті ОСОБА_4 , та складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , та передання квартири у власність територіальної громади м. Києва в особі позивача (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 452589880000); витребування від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради 5/6 частин квартири АДРЕСА_1 залишено без задоволення.
Стягнуто з Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 18 168,00 грн.
08 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Коротя Роман Олександрович через підсистему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить суд стягнути з Київської міської прокуратури, код ЄДРПОУ: 02910019 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
В обгрунтування заяви зазначає, що у даній судовій справі відповідач ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн, доказами чого є витяг з договору про надання правничої допомоги, акт приймання передачі нааних послуг та платіжний документ про сплату гонорару, копії яких додаються до цієї заяви.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
27 травня 2026 року Перший заступник керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва Марченко Марія Миколаївна через підсистему «Електронний суд» подала до Київського апеляційного суду заперечення на заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Короті Романа Олександровича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
У поданих запереченнях Перший заступник керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва Марченко Марія Миколаївна просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №761/10431/24, мотивуючи тим, що у даній справі представником ОСОБА_1 не подавався попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а відтак, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу.
Також склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження цих обставин повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт (детальний опис робіт, наданих послуг).
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, оформлених у встановленому законом порядку, є підставою для відмови у задоволенні вимог заяви про відшкодування таких витрат.
Зазначає, що згідно заяви відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, ним понесено витрати на правову допомогу у вигляді гонорару адвоката у розмірі 50 000,00 грн. На підтвердження вказаних витрат відповідачем надано наступні документи: витяг з договору про надання правової (правничої) допомоги від 06.05.2025 року; акт приймання - передачі від 08.05.2026 року; квитанція до прибуткового касового ордеру № б/н від 08.05.2026 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 761/10432/24 (без дати складання).
Водночас, подані документи не дають можливість встановити погодження між адвокатом та ОСОБА_1 істотних умов договору, у тому числі, строку його дії, ціни наданих адвокатом послуг (витяг з договору не містить підпису клієнта), що не дає як суду, так і сторонам спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін, зокрема, щодо розміру гонорару, який просить відшкодувати відповідач.
До того ж, заявлений розмір гонорару є суттєво завищеним, не відповідає критеріям реальності, розумності, дійсності, обґрунтованості і співмірності, з огляду на те, що подана апеляційна скарга фактично дублює позицію відповідача, викладену тим же представником у заяві про скасування заочного рішення, зокрема, містять однакове обґрунтування, посилання на норми законодавства, не мають нових фактів чи доводів. Також, цей спір для кваліфікованого адвоката за своєю процесуальною специфікою є спором незначної складності. Крім того, розгляд апеляційної скарги здійснено судом в межах одного судового засідання.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, заперечення щодо цієї заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Короті Романа Олександровича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до загального правила розподілу судових витрат між сторонами, шо передбачено частиною 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.
За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 в суді першої інстанції здійснювали адвокат Швачко Олексій Вікторович, який діяв на підставі ордера від 06 березня 2025 року серії АР №1226856, та адвокат Коротя Роман Олександрович на підставі ордера від 05 травня 2025 року серії АІ №1888937 (а.с. 36,77 том 3). В суді першої інстанції представниками відповідача ОСОБА_1 подавались письмові пояснення, заява про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2025 року у цивільній справі №761/10431/24 (а.с. 65-66, 67-74 том 3)
В суді апеляційної інстанції інтереси відповідача ОСОБА_1 представляв адвокат Коротя Роман Олександрович, яким подана апеляційна скарга в інтересах відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року у справі №761/10431/24.
За результатами розгляду апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Короті Романа Олександровича на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року Київський апеляційний суд 07 травня 2026 року ухвалив судове рішення (постанову), яким апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Короті Романа Олександровича задовольнив, скасував заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року у справі №761/10431/24 в частині задоволених вимог Керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою, витребування майна та ухвалив у відповідній частині нове судове рішення.
Протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанови) Київського апеляційного суду від 07 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Коротя Роман Олександрович подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн, із долученням в копіях: витягу з договору про надання правової (правничої) допомоги від 06 травня 2025 року, укладеного між адвокатом Коротя Романом Олександровичем та ОСОБА_5 (клієнт), за умовами якого адвокат на умовах визначених цим договором зобов`язується надати Клієнту правову (правничу) допомогу по представництву та захисту прав та інтересів Клієнта в судах по справі 761/10431/24 про визнання спадщини відумерлою, витребування у Клієнта 5/6 квартири АДРЕСА_1 , а клієнт сплачує адвокату за представництво в судах у судовій справі 761/10431/24 гонорар в розмірі 50 000,00 грн після ухвалення судового рішення про відмову у задоволенні позову відносно клієнта; акт приймання - передачі від 08 травня 2026 року, яким підтверджується, що адвокат надав, а клієнт прийняв без претензій правничу допомогу; квитанцію до прибуткового касового ордеру № б/н від 08 травня 2026 року щодо прийняття від ОСОБА_1 50 000,00 грн на підставі договору від 06 травня 2025 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 761/10432/24 без дати складання.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Частинами першою, другою статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Частиною другою статті 174 ЦПК України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Питання подання заяв по суті справи в апеляційному провадженні врегульовано Главою 1 «Апеляційне провадження» Розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України, і відповідно, заявами по суті справи в апеляційному провадженні є: апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу та заява про приєднання до апеляційної скарги.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 916/24/18 зазначив, зважаючи на положення про те, що суд апеляційної та касаційної інстанцій має вирішувати питання щодо розподілу судових витрат, здійснених у зв`язку з переглядом справи, Верховний Суд дотримується позиції, що особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені.
Колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач ОСОБА_1 не подавав заяв із попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат на правову допомогу, а також доказів на їх підтвердження.
Апеляційна скаргу на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року у справі №761/10431/24, що подана представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Коротя Романом Олександровичем, також не містять попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на правову допомогу, які відповідач очікував понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Вперше із клопотанням про відшкодування витрат на правову допомогу та їх розрахунком представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду лише у цій заяві, яку подав 08 травня 2026 року, тобто, після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції від 07 травня 2026 року.
Водночас, аналіз норм права пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України та частин першою та другою статті 134 ЦПК України свідчить про те, що підстави для розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення, є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, і, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26 липня 2023 року у справі №160/16902/20.
Зважаючи на викладене та на положення частини другої статті 134 ЦПК України, установивши, що під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій відповідач ОСОБА_1 та його представники не подавали заяв із попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат на правову допомогу, а також доказів на їх підтвердження, вперше із клопотанням про відшкодування витрат на правову допомогу та їх розрахунком представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду після закінчення апеляційного провадження, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Короті Романа Олександровича про відшкодування витрат на правову допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі 50 000,00 грн.
Керуючись ст. 59 Конститції України, ст.ст. 1, 19, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 2, 15, 133, 134, 137, 141, 174, 246, 270, 381-384 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Короті Романа Олександровича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом Керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариса Віталіївна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик Ольга Анатоліївна, про визнання спадщини відумерлою; визнання недійсним договору дарування; витребування майна, відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: