П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 718/463/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач - Канигіна Т.С.
21 жовтня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Канигіної Т.С.
суддів: Слободонюка М.В. Кузьмишина В.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішення у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семенова М.В. про визнання протиправною, скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Кіцманського районного суду Чернівецької області зі скаргою, у якій просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Семенова Михайла Валерійовича від 06.06.2025 про зупинення виконавчого провадження №78300543;
- зобов`язати заступника начальника відділу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Семенова Михайла Валерійовича поновити виконавче провадження ВП №78300543 щодо примусового виконання виконавчого листа №718/463/25, виданого Кіцманським районним судом Чернівецької області 21.03.2025, про стягнення з ДП "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" на користь ОСОБА_1 заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 98343,31 грн.
В обґрунтування поданої скарги позивач зазначає, що не погоджується зі спірною постановою державного виконавця, оскільки при прийнятті рішення про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №78300543, не врахував приписів пункту 7 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якими до засад виконавчого провадження віднесено розумність строків його здійснення. Позивач стверджує, що фактичний строк виконання вищевказаного судового рішення не можливо визначити через неодноразове включення боржника ДП "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. У зв`язку з чим вважає, що зупинення державним виконавцем вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення або призупинення приватизації призвело до фактичного невиконання рішення суду у справі №718/463/25.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНННЬ
Кіцманський районний суд Чернівецької області ухвалою від 19.08.2025 відмовив у задоволенні скарги.
Чернівецький апеляційний суд постановою від 13.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19.08.2025 залишив без змін.
Постановою Верховного Суду від 01.07.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19.08.2025 та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13.10.2025 скасовано. Провадження у справі № 361/10519/24 закрито.
Після звернення позивача до Верховного Суду із заявою про передачу справи за встановленою юрисдикцією ухвалою Верховного Суду від 05.08.2026 справу № 718/463/25 передано для продовження розгляду до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.09.2026 відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судом першої інстанції, а також під час апеляційного перегляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області 21.03.2025 позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено. Стягнуто з ДП "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі на суму 98343,31 грн.
Указане рішення набрало законної сили 22.04.2026.
21.03.2026 Кіцманським районним судом Чернівецької області видано виконавчий лист №718/463/25.
06.06.2025 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семеновим М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 78300543 про стягнення з ДП "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" на користь ОСОБА_1 , нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 98343 гривні 31 копійки, на підставі виконавчого листа №718/463/25, виданого 21.03.2025 Кіцманським районним судом Чернівецької області.
06.06.2025 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семеновим М.В. на підставі пункту 12 частини першої статті 34 та статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 78300543 у зв`язку із тим, що боржник - Державне підприємство "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" включено до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Зупинено вчинення виконавчої дії до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.
Крім того, 06.06.2025 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Семеновим М.В. виконавче провадження № 78300543 за виконавчим листом, наданим стягувачем 06.06.2025 на підставі рішення державного виконавця, приєднано до зведеного виконавчого провадження стосовно боржника ДП "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів", а також винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 9834,33 грн та визначено розмір мінімальних витрат органом ДВС в розмірі 210,50 грн.
Вважаючи постанову заступника начальника відділу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Семенова Михайла Валерійовича від 06.06.2025 про зупинення виконавчого провадження №78300543 протиправною, позивач звернувся до суду з вимогою її скасування.
ІV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи рішення від 11.09.2026 про відмову в задоволенні позовних вимог, Чернівецький окружний адміністративний суд виходив із того, що державний виконавець, приймаючи постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Законом України "Про виконавче провадження", оскільки зупинення виконавчих дій було наслідком застосування імперативних приписів пункту 12 частини першої статті 34 цього Закону у зв`язку з включенням єдиного майнового комплексу ДП "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.
Суд також зазначив, що оскаржуваною постановою державного виконавця не припинено виконання судового рішення та не позбавлено стягувача права на його виконання, а лише тимчасово зупинено вчинення виконавчих дій у випадку та порядку, прямо визначених законом.
V. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Скаржник стверджує, зокрема, що:
- запроваджені законодавцем обмеження щодо можливості звернення стягнення на майно державного підприємства, а саме грошові кошти, не повинні призводити до фактичного позбавлення стягувача можливості отримати присуджені йому судовим рішенням кошти протягом невизначеного часу;
- відповідно до статті 4 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішень суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державне підприємство або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, у порядку, визначеному цим Законом;
- включення державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, саме по собі не може бути достатньою підставою для позбавлення стягувача ефективного механізму виконання судового рішення та отримання присуджених йому коштів. Вирішення питання щодо застосування передбачених законом гарантій держави потребує врахування правового статусу боржника, характеру встановлених законодавством обмежень та наявності визначених законом підстав для виконання судового рішення за рахунок коштів Державного бюджету України;
- відмова органу державної виконавчої служби у вжитті передбачених законом заходів без належного з`ясування можливості застосування механізму, встановленого статтею 4 Закону України № 4901-VI, може призвести до порушення справедливого балансу між публічними інтересами держави та правом стягувача на ефективне виконання остаточного судового рішення;
- крім того судом першої інстанції не враховано правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23.
У судове засідання в суді апеляційної інстанції позивач та відповідача не з`явились.
Відповідно до пункту 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Частиною другою статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, враховуючи неявку сторін та інших учасників справи в судове засідання, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
VI. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За правилами статті 26 Закону № 1404-VIIІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно із частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIIІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Частиною другою статті 34 Закону № 1404 встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Згідно з частиною другою статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України.
Частиною десятою статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що державні органи приватизації щороку до 15 січня поточного року забезпечують оприлюднення переліків об`єктів, що підлягають приватизації на відповідний рік, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України. Якщо протягом року у передбаченому цією статтею порядку приймаються рішення про включення додаткових об`єктів права державної власності до переліків об`єктів, що підлягають приватизації, Фонд державного майна України має включити такі об`єкти до відповідного переліку та оприлюднити відповідний змінений перелік об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
Наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 затверджені Переліки об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році.
Так, Фонд державного майна України наказом № 1 від 04.01.2022 з урахуванням наступних змін ДП "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" включив до переліку об`єктів малої приватизації.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, приймаючи оспорювану постанову, державний виконавець діяв відповідно до вимог пункту 12 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII, оскільки на момент її винесення єдиний майновий комплекс ДП "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" був включений до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.
Зазначена обставина відповідно до наведених положень Закону № 1404-VIII є самостійною та обов`язковою підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, а тому державний виконавець не мав правових підстав для продовження примусового виконання судового наказу після встановлення факту включення єдиного майнового комплексу боржника до відповідного переліку.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неправильне застосування судом першої інстанції пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23, з огляду на таке.
Так, правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23, не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки сформовані за інших фактичних обставин справи. Предметом розгляду у зазначеній справі були правовідносини, пов`язані з приватизацією акціонерного товариства, коли приватизації підлягали корпоративні права, а майно товариства не було об`єктом приватизації.
Натомість у справі, що розглядається, до переліку об`єктів малої приватизації включено єдиний майновий комплекс ДП "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" - державного підприємства, приватизація якого здійснюється відповідно до спеціального правового режиму, встановленого Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", та передбачає припинення державного підприємства з переходом його майна, прав та обов`язків до правонаступника.
Водночас, апеляційний суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.06.2020 у справі № 796/165/18, відповідно до яких включення державного підприємства до переліку об`єктів приватизації породжує імперативний обов`язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, а таке зупинення є складовою спеціального правового режиму приватизації, спрямованого на забезпечення публічного інтересу.
Посилання скаржника на те, що зупинення виконавчих дій є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном, також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки предметом розгляду у цій справі є перевірка правомірності постанови державного виконавця, який, встановивши передбачені пунктом 12 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII обставини, був зобов`язаний діяти у спосіб, прямо визначений законом. Будь-яких дискреційних повноважень щодо вирішення питання про можливість чи доцільність подальшого здійснення виконавчих дій відповідач не мав.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції принципу обов`язковості виконання судових рішень.
Колегія суддів зазначає, що оскаржуваною постановою державного виконавця не припинено виконання судового рішення та не позбавлено стягувача права на його виконання, а лише тимчасово зупинено вчинення виконавчих дій у випадку та порядку, прямо визначених законом.
У даному випадку зупинення вчинення виконавчих дій на підставі статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" зупиняє тільки застосування заходів примусу до боржника на стадії примусового виконання, однак не зупиняє обов`язок виконання самого рішення у добровільному порядку, оскільки не скасовує законної сили такого рішення.
Варто також зазначити, що за пунктом 10-2 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" юридичні особи-боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи.
Тобто підприємство-боржник ДП "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" має можливість сплатити борг із заробітної плати стягувачу за виконавчим провадженням одним платежем, без застосування будь-яких заходів примусу виконавцем після зупинення вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження.
Отже, саме по собі зупинення виконавчих дій не свідчить про порушення конституційного принципу обов`язковості виконання судових рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови заступника начальника відділу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Семенова Михайла Валерійовича від 06.06.2025 про зупинення виконавчого провадження №78300543.
Інші доводи скаржника є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.
VIІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні підстави для його скасування, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Канигіна Т.С.
Судді Слободонюк М.В. Кузьмишин В.М.