ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року Справа № 924/389/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Єфімчук А.І.
за участю представників сторін:
прокурора (позивача): Лис Н.В.
відповідача 1: Демчук Л.Г.
відповідача 2: Невмержицький О.М.
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 : не з`явився
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 : не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2026р. у справі №924/389/26, ухвалене суддею Кочергіною В.О., повний текст рішення 17.08.26р.
за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави
до відповідача 1. Хмельницької міської ради
до відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація А Енд А"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2
про - визнання недійсним договору оренди землі від 18.05.2023 №191/01; повернення з оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052 площею 0,3408 га
До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави до Хмельницької міської ради м. Хмельницький та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація А Енд А" м.Одеса про визнання недійсним договір оренди землі від 18.05.2023 №191/01, укладеним між Хмельницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація А Енд А"; повернення ТОВ "Корпорація А Енд А" Хмельницькій міській раді земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052 площею 0,3408га.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2026р. - закрито провадження у справі №924/389/26 в частині повернення з оренди Хмельницькій міській раді земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052 площею 0,3408га відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку із відсутністю предмета спору. Позов керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького м. Хмельницький в інтересах держави до Хмельницької міської ради м. Хмельницький та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація А Енд А" м. Одеса, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 м. Одеса та ОСОБА_2 м. Одеса про визнання недійсним договору оренди землі від 18.05.2023 №191/01 задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 18.05.2023 №191/01, укладений між Хмельницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація А Енд А" щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052, яка розташована в місті Хмельницькому, проспект Миру, 99/101. Стягнуто з Хмельницької міської ради на користь Хмельницької обласної прокуратури 1664,00грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація А Енд А" на користь Хмельницької обласної прокуратури 1664,00грн витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2026р. представник Хмельницької міської ради звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 05.08.2026 по справі №924/389/26 в частині визнання недійсним договір оренди землі від 18.05.2023 №191/01, укладений між Хмельницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація А Енд А" щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052, яка розташована в місті Хмельницькому, проспект Миру, 99/101 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 р. апеляційну скаргу Хмельницької міської ради м. Хмельницький на рішення господарського суду Хмельницької області від 05.08.2026р. у справі №924/389/26 - залишено без руху. Запропоновано Хмельницької міської ради м. Хмельницький протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги подати опис вкладення у цінний лист, як доказ надсилання апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Корпорація А Енд А" або доказ надсилання апеляційної скарги до його електронного кабінету.
02.09.2026 представник Хмельницької міської ради м. Хмельницький надіслав на адресу апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків .
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2026 у справі №924/389/26. Витребувано в Господарського суду Хмельницької області матеріали справи №924/389/26. Запропоновано Окружній прокуратурі міста Хмельницького, Товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація А Енд А», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в строк до 22.09.2026. Крім того, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація А Енд А» на виконання вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України зареєструвати електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) та надати суду докази такої реєстрації.
10.09.2026 матеріали справи №924/389/26 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2026 р. Розгляд апеляційної скарги призначити на "15" жовтня 2026 р. об 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
14.09.2026 р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Хмельницької міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Хмельницької області, або в приміщенні Хмельницького апеляційного суду, або в приміщенні Хмельницького міськрайонного суду, або в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2026 р. Заяву Хмельницької міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/389/26 - задоволено. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Хмельницькому апеляційному суду (адреса: 29000, м.Хмельницький, Майдан Незалежності,1).
26.09.2026 від заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому прокурор просить залишити апеляційну скаргу Хмельницької міської ради без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2026 у справі № 924/389/26 - без змін.
06.10.2026р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація А Енд А" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2026 р клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація А Енд А" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/389/26 - задоволено.
У судовому засіданні представник Хмельницької міської ради підтримав доводи апеляційної скарги, зазначивши, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просив його скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація А Енд А» у судовому засіданні також надав додаткові пояснення щодо доводів апеляційної скарги.
Прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. У зв`язку з цим прокурор просив залишити рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2026 у справі № 924/389/26 без змін.
Треті особи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги. З огляду на приписи процесуального законодавства їхня неявка не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що передача Хмельницькою міською радою в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація А Енд А» спірної земельної ділянки відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, зокрема без дотримання встановленої статтями 134, 135 Земельного кодексу України процедури проведення земельних торгів та з порушенням вимог щодо визначення цільового призначення земельної ділянки. Наведене, на переконання суду, свідчить про невідповідність оспорюваного прокурором договору оренди вимогам земельного законодавства, чинного на момент його укладення, та є підставою для визнання цього договору недійсним.
Водночас суд першої інстанції зазначив про відсутність предмета спору в частині позовної вимоги прокурора про повернення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052, оскільки після відкриття провадження у справі строк дії договору оренди від 18.05.2023 закінчився 18.05.2026. Крім того, 08.04.2026 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано припинення права оренди, а Хмельницька міська рада підтвердила повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді. Також суд урахував, що рішенням міської ради від 16.07.2026 зазначену земельну ділянку передано в оренду з наданням дозволу на зміну її цільового призначення та категорії земель належним користувачам - власникам розташованого на ній об`єкта нерухомого майна.
З огляду на викладене суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині позовної вимоги прокурора про повернення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052 на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.
В апеляційній скарзі Хмельницька міська рада просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області в частині визнання недійсним договору оренди землі від 18.05.2023 № 191/01, укладеного між Хмельницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація А Енд А», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та неповне врахування обставин справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на неправильному застосуванні частини другої статті 134 Земельного кодексу України. На думку апелянта, передача спірної земельної ділянки в оренду відбулася з дотриманням вимог законодавства, оскільки відповідно до зазначеної норми земельні ділянки державної чи комунальної власності не підлягають продажу або передачі в користування на земельних торгах у разі поновлення договорів оренди землі, зокрема укладення договорів на новий строк із реалізацією переважного права орендаря. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація А Енд А» звернулося до Хмельницької міської ради в порядку, передбаченому статтею 33 Закону України «Про оренду землі».
Крім того, Хмельницька міська рада наголошує, що суд першої інстанції не врахував наявності забудови на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052, розташованій за адресою: проспект Миру, 99/101 у м. Хмельницькому. Як зазначає скаржник, відповідно до кадастрового плану, наявного в матеріалах справи, будівля за вказаною адресою займає практично всю площу земельної ділянки. За таких обставин, на переконання апелянта, проведення земельних торгів щодо цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 124, 134 Земельного кодексу України, є об`єктивно неможливим.
Також скаржник вважає, що відсутність у орендаря права власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, сама собою становить лише формальне порушення та не може бути достатньою підставою для визнання договору недійсним без доведення реального порушення інтересів територіальної громади.
На думку апелянта, суд першої інстанції не навів належного правового обґрунтування висновку про порушення вимог земельного законодавства в частині визначення цільового призначення спірної земельної ділянки. Крім того, суд не врахував, що прокурором не доведено настання негативних наслідків укладення оспорюваного договору, а також завдання реальної та безпосередньої шкоди інтересам територіальної громади чи держави.
Окремо Хмельницька міська рада заперечує проти висновків суду першої інстанції щодо ефективності обраного прокурором способу захисту, вважаючи помилковим посилання суду на статті 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На переконання скаржника, суд використав положення Конвенції формально, не обґрунтувавши, яким чином визнання недійсним оспорюваного договору забезпечить реальне поновлення порушених прав чи інтересів територіальної громади.
Апелянт наголошує, що сам по собі суспільний інтерес у відновленні законності не є самостійним способом судового захисту. Захист інтересів держави та територіальної громади має здійснюватися шляхом застосування передбачених законом способів, які забезпечують практичне поновлення порушених прав, а не шляхом формального визнання недійсним правочину, дія якого припинилася. При цьому, за доводами скаржника, якщо земельну ділянку вже повернуто територіальній громаді або договір оренди припинив свою дію, визнання такого договору недійсним не забезпечує відновлення становища, яке існувало до порушення, а отже, не має самостійного практичного результату. Судовому захисту, на думку апелянта, підлягає конкретне порушене або оспорюване право, а не абстрактний інтерес у забезпеченні законності.
Підсумовуючи наведене, Хмельницька міська рада стверджує, що суд першої інстанції не врахував неефективності обраного прокурором способу захисту, який, на переконання скаржника, не здатний призвести до реального поновлення прав та інтересів територіальної громади. Визнання недійсним договору оренди, строк дії якого закінчився, не відновлює попереднього правового становища сторін та не усуває реальних наслідків порушення, а тому, як вважає апелянт, має декларативний характер.
У зв`язку з цим скаржник зазначає, що неефективність обраного способу захисту є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову без дослідження обґрунтованості інших позовних вимог. На його думку, суд першої інстанції також не врахував правових висновків Верховного Суду щодо неналежності способу захисту у вигляді визнання недійсним договору, дія якого припинилася, якщо таке визнання не забезпечує поновлення порушеного права. Відтак, за твердженням апелянта, висновки суду щодо правової природи оспорюваного договору, його відповідності вимогам законодавства та змісту правовідносин, що виникли між сторонами, не мають визначального значення для вирішення спору, оскільки обрання неефективного способу захисту саме собою зумовлює необхідність відмови в задоволенні позову.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, прокурор у відзиві зазначає, що твердження апелянта про необґрунтованість оскаржуваного рішення та неправильне застосування судом норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах ґрунтуються на хибній оцінці спірних правовідносин, є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а тому не можуть бути підставою для скасування законного й обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Зокрема, прокурор вважає безпідставними твердження представника відповідача про обрання неефективного способу захисту шляхом визнання недійсним виконаного договору без заявлення вимоги про застосування наслідків його недійсності. На думку прокурора, такі доводи не відповідають фактичним обставинам справи та хронології подій, а також не спростовують наведених ним порушень вимог законодавства під час укладення оспорюваного договору й висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та ефективності обраного способу захисту.
Стосовно доводів апелянта про припинення дії спірного договору оренди на момент ухвалення судового рішення та відсутність у зв`язку із цим підстав для задоволення позову в частині визнання договору недійсним прокурор зазначає, що такі твердження є помилковими. На його переконання, припинення дії договору оренди має визначальне значення передусім під час вирішення спорів про його розірвання, тоді як у цій справі прокурором доведено порушення вимог законодавства саме під час укладення договору, що обґрунтовано стало підставою для визнання його недійсним.
Крім того, прокурор заперечує проти доводів апелянта щодо правомірності укладення оспорюваного правочину, наголошуючи, що на момент укладення договору оренди від 18.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація А Енд А» не було власником нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці. За таких обставин, на думку прокурора, відсутні підстави для застосування положень законодавства про переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Інше тлумачення відповідних норм, на якому наполягає Хмельницька міська рада, суперечило б принципу superficies solo cedit (збудоване на землі слідує за нею) та створювало б ризик передання земельних ділянок під об`єктами нерухомості у користування третім особам, що могло б перешкоджати власникам у здійсненні права власності на належне їм майно.
Прокурор також звертає увагу на положення частини 10 статті 33 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої у разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки положення цієї статті щодо переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не застосовуються. У зв`язку із цим прокурор вважає обґрунтованим урахування судом першої інстанції наявних у матеріалах справи інформаційних довідок, згідно з якими станом на 24.11.2022 було зареєстровано право власності на торговий центр з офісними приміщеннями загальною площею 12 118,7 кв. м, тоді як за оспорюваним договором оренди від 18.05.2023 земельна ділянка передавалася для обслуговування корпусу покриття (пункт 15 договору).
На переконання прокурора, посилання представника міської ради на економічну доцільність продовження орендних відносин саме з Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація А Енд А» та необхідність недопущення безпідставного користування земельною ділянкою суперечать нормам матеріального права й інтересам територіальної громади та не можуть виправдовувати укладення договору з товариством, яке, за твердженням прокурора, не мало правових підстав для користування земельною ділянкою з 2022 року. При цьому прокурор вважає, що дії сторін під час укладення спірного договору не відповідали засадам добросовісності, справедливості та розумності, закріпленим у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, та були спрямовані на продовження орендних відносин зі сплатою орендної плати в заниженому розмірі.
Окремо прокурор зазначає, що після відчуження об`єкта нерухомого майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація А Енд А» втратило майнові права та інтереси щодо земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тоді як відповідні права перейшли до нових власників нерухомості. У зв`язку із цим прокурор вважає доводи Хмельницької міської ради про наявність у товариства переважного права на укладення договору оренди на новий строк такими, що не узгоджуються із загальними засадами цивільного законодавства.
На обґрунтування правомірності висновків суду першої інстанції прокурор також посилається на порушення сторонами під час укладення спірного договору положень статті 3 Цивільного кодексу України, статей 21, 116, 120, 122, 124, 134, 141 Земельного кодексу України та статей 6, 7, 13, 15, 24, 30, 32, 32-28, 33 Закону України «Про оренду землі».
Підсумовуючи наведене, прокурор зазначає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2026 у справі №924/389/26 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повного й всебічного з`ясування обставин справи та належної оцінки доказів і доводів учасників судового процесу. Відтак прокурор вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу Хмельницької міської ради - без задоволення.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Рішенням сесії Хмельницької міської ради від 30.01.2008 №13 та від 02.04.2008 №40 передано ТОВ "Корпорація А Енд А" у користування терміном на 5 років земельну ділянку площею 0,3408 га по Проспекту Миру, 99/101 у м. Хмельницькому, для обслуговування корпусу покриття (договір купівлі-продажу від 09.12.2005 р/н 5246 рішення позачергової 6-ої сесії міської ради від 22.12.2006 №7), категорія земель-землі промисловості.
22.04.2009 між ТОВ "Корпорація А Енд А" (орендар) та Хмельницькою міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі №04[телефон приховано].
Відповідно до п.1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості на підставі рішень шістнадцятої сесії міської ради від 30.01.2008 №13, сімнадцятої сесії міської ради від 02.04.2008 №40, яка знаходиться в м. Хмельницькому, по проспекту Миру, 99/101.
Згідно з п. 8 договору, договір укладено на 5 років, до 30.01.2013.
У подальшому, ТОВ "Корпорація А Енд А" використовувало вказану земельну ділянку на підставі укладених додаткових угод.
Так, додатковою угодою №203/02 від 06.06.2018, згідно рішень дев`ятнадцятої сесії міської ради від 29.08.2012 №64, двадцять першої сесії міської ради від 11.04.2018 №81, сторонами поновлено договір оренди землі від 22.04.2009 на новий термін на 5 років, до 30.01.2023, "нормативна грошова оцінка земельної ділянки" кадастровий номер [номер приховано]:16:007:0052, станом на 23.02.2018 становить 4797650,00грн.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку розміру орендної плати проведеної на 23.02.2018 та витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №32-22-0.33-935/116-18 від 23.02.2018, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4797650,00грн.
Матеріали справи містять клопотання ТОВ "Корпорація А Енд А" від 17.01.2023, адресоване міському голові з проханням на підставі ст.33 ЗУ "Про оренду землі" з проханням поновити строк дії договору оренди землі.
Рішенням сесії Хмельницької міської ради від 28.03.2023 №96 вирішено укласти із ТОВ "Корпорація А Енд А" договір оренди на земельну ділянку із кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052 площею 0,3408 га по Проспекту Миру, 99/101 у м. Хмельницькому, для обслуговування корпусу покриття (договір оренди №0409742200082 від 22.04.2009, із змінами внесеними додатковими угодами від 29.12.2011, від 12.03.2014, від 06.06.2018, від 31.12.2020), категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
18.05.2023 між Хмельницькою міською радою (орендодавець) ТОВ "Корпорація А Енд А" (орендар) укладено договір оренди землі №191/01.
Відповідно до п. 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (земельні ділянки) на підставі рішення позачергової двадцять п`ятої сесії міської ради від 28.03.2023 №96 із земель промисловості транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052, яка розташована в м. Хмельницький, по проспекту Миру, 99/101.
Згідно з п.п.2, 3, 5 договору, в оренду передається (передаються) земельна ділянка (земельні ділянки) загальною площею 3408м2.
На земельній ділянці (земельних ділянках) розмішені об`єкти нерухомого майна-одна п`ятиповерхова капітальна нежитлова будівля, а також інші об`єкти інфраструктури: проходи, проїзди, площадки площею 959м2.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (земельних ділянок), кадастровий номер [номер приховано]:16:007:0052, на дату укладення договору становить 3641409,00грн.
Договір укладено на 3 (три) роки до 18.05.2026. Після закінчення строку дії договору, на який було укладено, поновлення договору оренди землі здійснюється згідно із правилами встановленими ст.32-2 Закону України "Про оренду землі" (п.8 договору).
Пунктом 9 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до ст. 22 Закону України "Про оренду землі" в розмірі 187743,78грн в рік, що становить 6 відсотків під корпус покриття, 3 відсотки під проходи, проїзди, площадки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до п.10 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Пунктом 13 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, підвищення цін і тарифів; зміни коефіцієнтів Індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пунктів 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду під обслуговування корпуса покриття. Цільове призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02), категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Пунктами 28, 31 Договору визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, а обов`язком орендаря є додержання режиму використання земель відповідно до цільового призначення.
Невід`ємними частинами договору є: розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності; витяг (довідка) з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок); план або схема земельної ділянки (земельних ділянок); кадастровий план земельної ділянки (земельних ділянок) з відображенням обмежень (обтяжень) у її (їх) використанні та встановлених земельних сервітутів; витяг з рішення Хмельницької міської ради; акт визначення меж земельної ділянки (земельних ділянок) в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі земельної ділянки (земельних ділянок).
Договір підписаний сторонами та скріплений відтиском печатки.
На підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі земельних ділянок від 18.05.2023, орендодавець передав, а орендар прийняв на підставі договору оренди землі від 18.05.223 №191/01 та рішення позачергової двадцять п`ятої сесії міської ради від 28.03.2023 №96 земельну ділянку загальною площею 3408 м2, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, проспект Миру, 99/101 для обслуговування корпуса покриття.
Відповідно до сертифікату серія ІУ №164143360011 від 02.12.2014, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України відбулася реконструкція корпусу №6 та переходу заводу "Темп" під торгівельний центр непродовольчих товарів по проспекту Миру, 99/101 в м. Хмельницькому (загальна площа будівлі з прибудовами 12118,7м2, у тому числі площа офісних приміщень 1142,6м2, торговельна площа 4485,6м2, поверхність 4-6 поверхів. Замовник об`єкта ТОВ "Корпорація А Енд А".
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.04.2026, ТОВ "Корпорація А Енд А" 09.12.2015 зареєструвала право власності на приміщення торгового центру з офісними приміщеннями, загальною площею 12118,7 м2, за адресою по проспекту Миру, 99/101 у м.Хмельницькому та 22.12.2020 припинено право власності (підстава: розподільчий баланс, серія та номер: реєстр. №4572, виданий 10.12.2020, видавник: голова комісії з відділу ТОВ "Корпорація А Енд А" Ойберман О.Ю. (нотаріус Одеського МНО Лічман І.М.).
Відповідно до розподільчого балансу від 10.12.2020, затвердженого рішенням загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Корпорація А Енд А" від 10.12.2020; рішенням загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "ОН МОЙ ДОМ" від 10.12.2020 та рішенням загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "АН МОЙ ДОМ" від 10.12.2020, право власності на приміщення по проспекту Миру, 99/101 у м. Хмельницькому загальною площею 12118,7 м2 перейшло по 1/2 частці до ТОВ "ОН МОЙ ДОМ" та ТОВ "АН МОЙ ДОМ" відповідно.
В подальшому, згідно акту приймання-передачі нерухомого майна № 1/3 від 21.11.2022 ТОВ "ОН МОЙ ДОМ" передало у власність ОСОБА_1 1/2 частини приміщення по проспекту Миру, 99/101 у м. Хмельницькому загальною площею 12118,7 м2.
Згідно акту приймання-передачі нерухомого майна № 1/3 від 21.11.2022 ТОВ "АН МОЙ ДОМ" передало у власність Бардах Ріммі Данилівній 1/2 частини приміщення по проспекту Миру, 99/101 у м. Хмельницькому загальною площею 12118,7 м2.
Акти підписані сторонами та скріплені відтиском печатки товариств.
Матеріали справи містять докази листування Окружної прокуратури міста Хмельницького з Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області (лист від 25.11.2024 №55-3755-24, відповідь від 10.12.2024 №10-22-0.41-4215/2-24), з Хмельницькою міською радою (лист від 25.11.2024 №55-3755-24, відповідь від 10.12.2024 №5658-05-20-24) щодо спірної земельної ділянки.
З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ст.23 ЗУ "Про прокуратуру", листами від 31.12.2024, 27.02.2025, 23.05.2025, 01.10.2025 заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до Хмельницької міської ради з проханням не пізніше 01.02.2025 надати до прокуратури інформацію щодо вжитих заходів на усунення викладених порушень (щодо земельної ділянки [номер приховано]:16:007:0052).
Матеріали справи містять докази листування Хмельницької міської ради з ТОВ "Корпорація А Енд А" (лист від 07.01.2025 №20/01-16) щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052 по проспекту Миру, 99/101, а саме про необхідність змінити категорію земель та код КВЦПЗ земельної ділянки з "категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості" на "Категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової Інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)", вказані вимоги проігноровані, відповідні зміни щодо визначення дійсної нормативно-грошової оцінки земельної ділянки не вживалися, а як наслідок орендна плата не відповідає дійсному її стану використання. Лист залишений без належного реагування.
Рішенням Хмельницької міської ради від 26.03.2026 №67 "Про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору оренди землі №191/01 від 18.05.2023" в порядку передбаченому ст. 126-1 Земельного кодексу України виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про поновлення договору оренди землі від 18.05.2023. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.06.2026, припинено дію договору оренди землі №191/01 від 18.05.2023.
У зв`язку із використанням відповідачем 2 земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052 всупереч її цільовому призначенню, внаслідок чого територіальна громада міста не отримує належний розмір орендної плати за використання спірної земельної ділянки, договір оренди землі від 18.05.2023 підлягає визнанню недійсним. Вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди та є необхідною для ефективного поновлення прав територіальної громади міста на використання земельних ділянок відповідно до вимог містобудівної документації та їх цільового призначення, отримання орендної плати у розмірі, визначеному на підставі, та в порядку та з урахуванням визначених законом коефіцієнтів, що стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2026 у справі № 924/389/26 позов керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького, поданий в інтересах держави до Хмельницької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація А Енд А», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди землі від 18.05.2023 № 191/01 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 18.05.2023 № 191/01, укладений між Хмельницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація А Енд А» щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052, розташованої за адресою: м. Хмельницький, проспект Миру, 99/101.
Крім того, провадження у справі в частині позовної вимоги про повернення Хмельницькій міській раді земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052 площею 0,3408 га закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.
4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення частини другої статті 16 ЦК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину.
Свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін.
Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України здійснюється, зокрема шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до частини першої статті 124 ЗК України здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Згідно з вимогами частини другої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою та третьою статті 134 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Такими випадками є розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. У такому разі земельні ділянки державної чи комунальної власності (або права на них) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Так, вказаною нормою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Так, частинами першою-п`ятою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1- 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину визначено недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Щодо повноважень прокурора звернутись в інтересах держави за захистом порушених прав колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Згідно з частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У цій справі прокурор обґрунтував необхідність самостійного звернення до суду тим, що Хмельницька міська рада, яка представляє інтереси територіальної громади міста Хмельницького, сама вчинила дії, які, на думку прокурора, порушують інтереси цієї громади. За таких обставин прокурор вважав, що визначення міської ради органом, в інтересах якого має бути подано позов, не забезпечить належного захисту відповідних інтересів, у зв`язку із чим звернувся до суду як самостійний позивач.
Оцінюючи наведені доводи, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» і частин четвертої та п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на необхідність розмежування випадків звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі уповноваженого органу та випадків, коли прокурор набуває статусу самостійного позивача.
Так, прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо порушення інтересів держави зумовлене діями інших учасників правовідносин або якщо орган, не будучи учасником спірних правовідносин, наділений компетенцією щодо захисту відповідних інтересів.
Натомість прокурор вправі звернутися до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо уповноважений орган відсутній або якщо такий орган сам є учасником спірних правовідносин і своїми діями порушує інтереси держави. В останньому випадку визначення такого органу позивачем суперечило б суті судового захисту, оскільки вимоги фактично були б спрямовані на захист інтересів держави від дій самого органу, покликаного їх захищати.
Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що склад відповідачів у справі визначається з урахуванням характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, діями яких ці інтереси порушено, а також обраного способу захисту. При цьому визначення належного відповідача не може залежати виключно від того, якого результату прагне досягти прокурор унаслідок звернення до суду.
У справі №925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про правомірність звернення прокурора з позовом в інтересах держави як самостійного позивача та визначення Хмельницької міської ради співвідповідачем, оскільки предметом спору було визнання недійсним договору оренди, стороною якого була сама міська рада, дії якої, за твердженням прокурора, порушували інтереси територіальної громади.
Зазначений правовий висновок підлягає врахуванню під час вирішення питання про наявність у прокурора підстав для самостійного звернення до суду в цій справі.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду з метою захисту інтересів територіальної громади міста Хмельницького. При цьому предметом спору є, зокрема, вимога про визнання недійсним договору оренди, стороною якого є Хмельницька міська рада.
З огляду на предмет спору та наведені прокурором обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність визначення Хмельницької міської ради співвідповідачем, оскільки, за доводами прокурора, саме цей орган, уповноважений здійснювати захист відповідних інтересів, допустив їх порушення.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у прокурора підстав для звернення до суду в інтересах держави як самостійного позивача. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.
Досліджуючи доводи апеляційної скарги колегія суддів наголошує на наступному.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність предмета спору в частині позовної вимоги прокурора про повернення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052, оскільки на момент ухвалення рішення договір оренди землі від 18.05.2023 припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, 18.05.2026.
Крім того, 08.04.2026 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію припинення права оренди. Хмельницька міська рада також підтвердила повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді з оренди. Водночас рішенням міської ради від 16.07.2026 зазначену земельну ділянку передано в оренду належним користувачам власникам розташованого на ній об`єкта нерухомого майна, з наданням дозволу на зміну її цільового призначення та категорії земель.
З огляду на встановлені обставини та беручи до уваги, що спірну земельну ділянку повернуто територіальній громаді, а право оренди за оспорюваним договором припинено, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність предмета спору в цій частині та закрив провадження у справі щодо позовної вимоги прокурора про повернення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052 на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Звертаючись з апеляційною скаргою, Хмельницька міська рада погоджується з таким висновком суду першої інстанції, а тому в цій частині рішення не оскаржує.
Відтак колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в межах оскаржуваної частини, а саме в частині задоволення позовної вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди землі від 18.05.2023 №191/01, укладеного між Хмельницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація А Енд А» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052, розташованої за адресою: м.Хмельницький, проспект Миру, 99/101.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів зазначає таке.
Як убачається зі змісту оспорюваного договору оренди землі від 18.05.2023, земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:16:007:0052, розташована за адресою: м. Хмельницький, проспект Миру, 99/101, передана в оренду ТОВ «Корпорація А Енд А» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до пунктів 15, 16 договору зазначена земельна ділянка передається в оренду для обслуговування корпуса покриття. Її цільове призначення згідно з Класифікацією видів цільового призначення земельних ділянок (КВЦПЗ) визначено за кодом 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Водночас, як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.04.2026 № 472115178, та не заперечується відповідачами, на спірній земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна - приміщення торгового центру з офісними приміщеннями загальною площею 12 118,7 кв. м. Право власності на зазначений об`єкт зареєстровано 24.11.2022 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - по 1/2 частці за кожним на праві спільної часткової власності.
Отже, на момент укладення оспорюваного договору оренди на земельній ділянці знаходився об`єкт нерухомості, функціональне призначення якого - торговельні та офісні приміщення - не відповідає визначеному в договорі цільовому призначенню земельної ділянки, пов`язаному з розміщенням та експлуатацією промислових підприємств.
Правові засади визначення складу та цільового призначення земель України встановлено главою 4 розділу II Земельного кодексу України (далі - ЗК України). За змістом відповідних положень цього Кодексу землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, кожна з яких має встановлений законом правовий режим. Віднесення земельних ділянок до певної категорії та зміна їх цільового призначення здійснюються в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ст. 66 ЗК України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Згідно зі ст.38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.
Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" визначено, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Крім того, відповідно до Класифікації видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59 до Порядку ведення державного земельного кадастру) спірна земельна ділянка належить до категорії - Земельні ділянки громадської забудови (земельні ділянки, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування), з кодом класифікації 03.10 - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку.
Таким чином, наведені положення земельного законодавства свідчать про необхідність узгодження визначеного для земельної ділянки цільового призначення з передбаченим законодавством видом її використання та фактичним характером розміщених на ній об`єктів нерухомості. Водночас сам по собі факт розташування на земельній ділянці об`єкта певного функціонального призначення не є достатнім для автоматичного висновку про незаконність установленого цільового призначення, а має оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи та відповідними правовстановлювальними документами.
Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель визначені, зокрема, статтею 21 ЗК України, відповідно до якої такі порушення є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам і юридичним особам, а також угод щодо земельних ділянок.
Зазначена норма передбачає можливість захисту порушених прав та інтересів шляхом визнання недійсними угод щодо земельних ділянок у разі встановлення передбачених законом підстав для цього.
Отже, колегія суддів, оцінивши наведені обставини в їх сукупності, дійшла висновку, що передача Хмельницькою міською радою в оренду ТзОВ «Корпорація А Енд А» спірної земельної ділянки відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, зокрема без дотримання встановленої статтями 134, 135 Земельного кодексу України процедури проведення земельних торгів та з порушенням вимог щодо визначення цільового призначення земельної ділянки. Зазначене свідчить про невідповідність оспорюваного прокурором договору оренди вимогам земельного законодавства, чинного на момент його укладення, та є підставою для визнання цього договору недійсним.
Також колегія суддів зазначає, що системний аналіз вище наведених норм законодавства свідчить про те, що особа, яка набула у власність нерухоме майно, відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України має право на отримання земельної ділянки або її частини на позаконкурентних засадах, тобто без проведення земельних торгів, лише за умови, що до неї в силу статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України перейшло право на ту земельну ділянку (її частину), яке мав попередній власник нерухомого майна, та за умови використання такої ділянки з метою, пов`язаною з розташуванням на ній відповідного об`єкта нерухомості.
Відповідна правова позиція щодо системного тлумачення частини другої статті 134 Земельного кодексу України у взаємозв`язку з положеннями статті 120 цього Кодексу та статті 377 Цивільного кодексу України викладена в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 592/6097/15-ц, від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, від 22.03.2018 у справі №910/13129/17, від 14.03.2019 у справі № 915/182/17 та від 06.11.2019 у справі №910/23595/17.
Отже, частина 2 статті 134 Земельного кодексу України безпосередньо пов`язує можливість надання земельної ділянки на позаконкурентних засадах із розташуванням на ній відповідної будівлі чи споруди. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 915/182/17 та від 05.02.2025 у справі № 922/826/21.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на важливості принципу superficies solo cedit (збудоване на землі слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі чи споруди, хоча й не закріплений безпосередньо в законодавстві в такому формулюванні, знаходить своє відображення у положеннях статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України та інших нормах законодавства. Відповідні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 та від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.
З огляду на зазначений принцип особа, яка набула у власність будинок або іншу споруду на законних підставах, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку, на якій розташований відповідний об`єкт нерухомості. Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16.
У цій справі встановлено, що на земельній ділянці комунальної власності, розташованій у м. Хмельницькому, знаходиться об`єкт нерухомого майна, який із 22.12.2020 перебуває у приватній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів). За таких обставин право на оформлення земельних правовідносин щодо відповідної ділянки з урахуванням установлених законом умов належить власникам зазначеного об`єкта нерухомості, а її передача в користування іншій особі без дотримання передбачених законодавством вимог не відповідає правовому режиму використання земельної ділянки, пов`язаному з розташованою на ній нерухомістю.
Матеріалами справи підтверджується, що за оспорюваним договором оренди відповідач-1 передав відповідачу-2 спірну земельну ділянку без проведення земельних торгів. Водночас передача цієї ділянки на позаконкурентних засадах за відсутності належних правових підстав суперечить вимогам частини 2 статті 124 та абзацу другого частини другої статті 134 Земельного кодексу України.
Крім того, колегія суддів враховує наявні в матеріалах справи інформаційні довідки щодо державної реєстрації права власності на торговий центр з офісними приміщеннями загальною площею 12 118,7 кв. м станом на 24.11.2022. Водночас пунктом 15 оспорюваного договору оренди землі від 18.05.2023 визначено, що земельна ділянка передається для обслуговування корпусу покриття. Наведене свідчить про необхідність оцінки відповідності визначеної договором мети використання земельної ділянки фактичному розташуванню на ній об`єкта нерухомості та правовим підставам передачі цієї ділянки в оренду.
При цьому відповідачі належними та допустимими доказами не спростували наведених обставин. Зокрема, матеріали справи не містять погоджених з орендодавцем заяв щодо мети отримання земельної ділянки в користування, які б підтверджували наявність правових підстав для її передачі відповідачу-2 без проведення земельних торгів незалежно від належного третім особам на праві власності об`єкта нерухомого майна.
Отже, сукупність установлених обставин свідчить про відсутність належного обґрунтування правових підстав для передачі спірної земельної ділянки відповідачу - 2 на позаконкурентних засадах та підтверджує висновок про невідповідність оспорюваного договору оренди вимогам земельного законодавства.
Відтак, колегія суддів, оцінивши наведені обставини в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшла висновку, що передача Хмельницькою міською радою в оренду ТзОВ «Корпорація А Енд А» спірної земельної ділянки відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, чинного на момент укладення оспорюваного договору.
Зокрема, під час передачі земельної ділянки не було дотримано встановленого статтями 134, 135 Земельного кодексу України порядку проведення земельних торгів, а наявність передбачених законом підстав для надання цієї ділянки в оренду на позаконкурентних засадах належними доказами не підтверджено.
Крім того, установлені обставини свідчать про невідповідність визначеної в оспорюваному договорі мети використання земельної ділянки характеру розташованого на ній об`єкта нерухомості та правовим підставам передачі цієї ділянки в оренду. Водночас відповідачами не надано належних і допустимих доказів, які б спростовували встановлені порушення та підтверджували правомірність обраного Хмельницькою міською радою порядку розпорядження землею комунальної власності.
З огляду на викладене, укладення оспорюваного договору оренди з порушенням установленого земельним законодавством порядку передачі земельної ділянки, за відсутності належних правових підстав для її надання в оренду без проведення земельних торгів, свідчить про невідповідність такого правочину вимогам законодавства, що відповідно до частини першої статті 203 та статті 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання оспорюваного договору оренди недійсним.
Щодо ефективності обраного прокурором способу захисту колегія суддів зазначає таке.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий суд, складовою якого є право на доступ до правосуддя. Водночас статтею 13 Конвенції передбачено право кожного, чиї права та свободи, визнані в ній, порушено, на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Ефективним слід вважати такий спосіб захисту, який забезпечує реальне поновлення порушеного права чи законного інтересу, відповідає характеру допущеного порушення та є адекватним обставинам справи.
За своєю правовою природою способи захисту є передбаченими законом механізмами матеріально-правового впливу, спрямованими на охорону та відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів. Їх застосування має на меті усунення невизначеності у правовідносинах, створення належних умов для реалізації відповідного права та запобігання діям інших осіб, які перешкоджають його здійсненню.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, вирішуючи спір, суд повинен з`ясувати, чи має позивач відповідне право або законний інтерес, чи порушені, не визнані або оспорюються вони відповідачем, а також чи підлягають такі право або інтерес судовому захисту та чи забезпечить обраний позивачем спосіб захисту їх реальне поновлення. Якщо обраний спосіб захисту не відповідає характеру порушення або не забезпечує ефективного поновлення порушеного права чи законного інтересу, у задоволенні позову належить відмовити.
Оцінюючи співвідношення суспільного інтересу та інтересів конкретної фізичної чи юридичної особи, колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України», відповідно до якої правильне застосування законодавства становить суспільний інтерес.
Поняття «інтереси держави» охоплює широке коло законних інтересів, які не мають вичерпного переліку та не піддаються універсальній класифікації. Тому наявність таких інтересів підлягає самостійній оцінці суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття «інтереси держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора щодо захисту суспільно значущих інтересів. Аналогічний правовий підхід викладено в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.
У цій справі прокурор обґрунтовував необхідність судового захисту суспільною потребою у відновленні законності під час передачі земельних ділянок комунальної власності в користування. На його переконання, Хмельницька міська рада, укладаючи оспорюваний договір оренди з порушенням вимог земельного законодавства, діяла всупереч інтересам територіальної громади міста, а відтак і держави.
Колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що дотримання встановленого законом порядку розпорядження землями комунальної власності становить суспільно значущий інтерес, оскільки спрямоване на забезпечення законності у сфері земельних правовідносин та належне управління комунальним майном.
З огляду на встановлені у справі обставини, зокрема порушення вимог земельного законодавства під час передачі спірної земельної ділянки в оренду, колегія суддів вважає, що обраний прокурором спосіб захисту, який полягає у визнанні оспорюваного договору оренди недійсним, є належним та ефективним, оскільки спрямований на усунення правових наслідків незаконного розпорядження земельною ділянкою комунальної власності та відновлення законності у відповідних правовідносинах.
За таких обставин доводи міської ради щодо неефективності обраного прокурором способу захисту не знайшли свого підтвердження та підлягають відхиленню.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.
Відтак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.
6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Відтак, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2026р. у справі №924/389/26 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №924/389/26 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "22" жовтня 2026 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.