КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№22-ц/824/11945/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2026 року місто Київ
справа № 754/13598/25
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Бабко В.В., у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь майнову шкоду у розмірі 10487 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 06 серпня 2019 року між ПрАТ «СК «Провідна» після зміни назви ПрАТ «Провагроінвест» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №06/6768297/1046/19, предметом якого є страхування транспортного засобу «DACIA LOGAN MCV», д.н.з. НОМЕР_1 .
Вказував, що 29 грудня 2019 року у м. Києві по проспекту Романа Шухевича 2-Т, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes Benz G500», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та застрахованого автомобіля «DACIA LOGAN MCV», д.н.з. НОМЕР_1 .
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у справі №755/761/20 ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні ДТП.
Зазначав, що власник пошкодженого застрахованого транспортного засобу «DACIA LOGAN MCV», д.н.з. НОМЕР_1 звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» з заявою про факт настання події та з метою визначення вартості відновлювального ремонту вказаного автомобіля було проведено його огляд, про що складено Акт огляду транспортного засобу від 03 січня 2020 року та отримано рахунок №[номер приховано] від 10 лютого 2020 на суму 10577 грн.
Вказував, що на підставі зазначених документів ПрАТ «СК «Провідна» складено страховий акт №[номер приховано] на суму 8287 грн. (з вирахуванням франшизи 2290 грн.), виплату якої здійснено на рахунок СТО
ПрАТ «СК «Провідна» складено акт виявлення прихованих пошкоджень від 24 лютого 2020 року та отримано рахунок №[номер приховано] від 28 лютого 2020 року на доплату за ремонт автомобіля «DACIA LOGAN MCV» на суму 2200 грн., яку виплачено на рахунок СТО.
Посилався на те, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна має право вимоги до особи відповідальної за заподіяні збитки у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат та у зв`язку з тим, що відповідач не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 17 квітня 2026 року у задоволенні позову ПрАТ «Провагроінвест» відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач ПрАТ «Провагроінвест» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог посилався на те, що суд першої інстанції дійшов передчасного та формального висновку про неможливість встановлення особи, яка була притягнута до адміністративної відповідальності у справі №755/761/20 лише з підстав того, що наданий витяг постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року з ЄДРСР містить знеособлені персональні дані.
Вказував, що суд першої інстанції не врахував, що знеособлення персональних даних у текстах судових рішень, розміщених у відкритому доступі, саме по собі не спростовує факту існування відповідної постанови, не свідчить про її недостовірність та не позбавляє суд можливості оцінити цей доказ у сукупності з іншими доказами у справі.
Зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ПрАТ «Провагроінвест» є неналежним позивачем, оскільки неправильно ототожнив зміну найменування юридичної особи з переходом права вимоги до іншої юридичної особи.
Посилався на те, що з відкритих реєстраційних даних вбачається, що ПрАТ «Провагроінвест» має код ЄДРПОУ 23510137 і цей самий код був у ПрАТ «СК «Провідна».
Вказував, що позивач долучав до позовної заяви відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо ПрАТ «Провагроінвест» код ЄДРПОУ 23510137, який є у відкритому доступу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ «Провагроінвест» є неналежним позивачем, оскільки матеріалами справи не підтверджено переходу прав вимоги до позивача ПрАТ «Провагроінвест» від ПрАТ «СК «Провідна».
Також у рішенні судом першої інстанції зазначено, що суд позбавлений можливості встановити яку саме особу було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки постанова Дніпровського районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у справі №755/761/20 містить приховану інформацію щодо учасників судового розгляду, зокрема особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Колегія судів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 серпня 2019 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №06/6768297/1046/19, предметом якого є страхування транспортного засобу «DACIA LOGAN MCV», д.н.з. НОМЕР_1 .
29 грудня 2019 року у м. Києві по проспекту Романа Шухевича 2-Т, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes Benz G500», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та застрахованого автомобіля «DACIA LOGAN MCV», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою Управління патрульної поліції у м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду від 29 грудня 2019 року №3020003496752188.
Позивач у позовній заяві вказував на те, що постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у справі №755/761/20 ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні ДТП, на підтвердження чого надав копію постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у справі №755/761/20 з неособленими даними осіб.
Суд першої інстанції зазначив, що позбавлений можливості встановити яку саме особу було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки постанова містить приховану інформацію щодо учасників судового розгляду, зокрема особа, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів звертає увагу на те, що цивільно процесуальний закон не передбачає обов'язку учасника судового розгляду щодо подання копій судових рішень, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, або заперечень. Законом України «Про доступ до судових рішень» встановлений порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства. Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону, зокрема до відомостей, які дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Отже, за наведених у позовній заяві відомостях щодо номеру справи, номеру у ЄДРСР, у суду відсутні перешкоди для з'ясування змісту такого судового рішення та оцінки, встановлених ним обставин.
Судом апеляційної інстанції з ЄДРСР встановлено, що постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у справі №755/761/20 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
03 січня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ СК «Провідна» із заявою про факт настання події та виплату страхового відшкодування.
03 січня 2020 року складено акт огляду транспортного засобу «DACIA LOGAN» д.н.з. НОМЕР_1 та відповідно до рахунку ФОП ОСОБА_3 №[номер приховано] від 10 лютого 2020 року вартість ремонту пошкодженого автомобіля становить 10577 грн.
13 лютого 2020 року ПрАТ «СК «Провідна» складено страховий акт №[номер приховано] на суму 8287 грн. (з вирахуванням франшизи 2290 грн. передбаченої договором страхування), виплату якої здійснено на рахунок СТО, що підтверджується платіжною інструкцією від 14 лютого 2020 року №006050.
24 лютого 2020 року страховою складено акт виявлення прихованих пошкоджень та отримано рахунок ФОП ОСОБА_3 №[номер приховано] від 28 лютого 2020 року на доплату за ремонт транспортного засобу «DACIA LOGAN MCV», д.н.з. НОМЕР_1 на суму 2200 грн.
Відповідно до страхового акту 2 №[номер приховано], складеного ПрАТ «СК «Провідна» сума відшкодування становить 2200 грн, яка була виплачена на рахунок СТО, що підтверджується платіжною інструкцією від 05 березня 2020 року №009053.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказував на те, що оскільки ОСОБА_1 не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а ПрАТ «СК «Провідна» виплатило потерпілому суму страхового відшкодування у розмірі 10487 грн., а відтак відповідач повинна відшкодувати позивачу майнову шкоду у розмірі 10487 грн.
Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно зі статтею 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18).
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «СК «Провідна» яке є страховиком потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страхової (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.
Відмовляючи у задоволенні позову у зв`язку з тим, що ПрАТ «Провагроінвест» є неналежним позивачем суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у позовній заяві позивач вказував на те, що 12 січня 2025 року було змінено назву ПрАТ «СК «Провідна» та ПрАТ «Провагроінвест».
До позовної заяви було додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо ПрАТ «Провагроінвест», код ЄДРПОУ 23510137, який є у відкритому доступі, з якого вбачається, що ПрАТ «Провагроінвест» має код ЄДРПОУ 23510137 і цей самий код був у ПрАТ «СК «Провідна».
Верховний Суд у постановах неодноразово вказував на те, що сама лише зміна найменування юридичної особи (типу) не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна назви юридичної особи не є реорганізацією цієї юридичної особи, зокрема перетворенням, якщо не змінюється організаційно-правова форма цієї юридичної особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16, від 24 квітня 2019 року у справі №914/3587/14 ). Отже, зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, оскільки не має наслідком появу нового учасника цивільних відносин.
Беручи до уваги те, що ПрАТ «СК «Провідна» після зміни назви ПрАТ «Провагроінвест» виконало свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування потерпілій особі завданих збитків у повному обсязі, колегія суддів приходить до висновку, що сплачена страховиком на користь потерпілої особи сума матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП в розмірі 10487 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, отже рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову ПрАТ «Провагроінвест».
Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2422,40 грн. та за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3633,60 грн.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» - задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест», місцезнаходження: місто Київ, проспект Повітряних Сил, 25, код ЄДРПОУ 23510137 на відшкодування матеріальної шкоди 10487 грн., судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2422 грн. 40 коп. та судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3633 грн. 60 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: