Судові рішення

Рішення № 140885992 у справі № 120/17560/25 від 13.10.2026

Рішення від 13.10.2026 в адміністративній справі № 120/17560/25 (категорія «Землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин»). Суд: Вінницький окружний адміністративний суд, суддя Дончик Віталій Володимирович.

Справа№ 120/17560/25
СудВінницький окружний адміністративний суд
СуддяДончик Віталій Володимирович
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗемлеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин
Дата ухвалення13.10.2026
Надійшло до реєстру24.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140885992

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 жовтня 2026 р. Справа № 120/17560/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Дончика В.В,

за участю:

секретаря судового засідання: Уманчук А.В.,

представника позивача: Добровольської А.О.,

представника відповідача: Римського М.В.,

представника третьої особи: Томляк Т.С.,

третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", Вінницького національного аграрного університету, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

18.12.2025 року Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-16/15-25-СГ від 30.10.2025 року відмовлено у наданні земельних ділянок в постійне користування Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України.

Позивач не погоджується з таким наказом та зазначає, що постановою Президії Національної академії аграрних наук України №14/19 від 27.08.2025 року надано дозвіл на вилучення спірних земельних ділянок із постійного користування Державного підприємства «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» та передачу їх у постійне користування позивачу, на виконання чого складено акт приймання-передачі від 06.10.2025 року.

Позивач наголошує, що спірні земельні ділянки є сформованими, зареєстрованими у Державному земельному кадастрі, а право постійного користування ними зареєстроване за зазначеним державним підприємством.

Посилаючись на положення частини першої статті 123 Земельного кодексу України, зазначає, що передача сформованих земельних ділянок у користування без зміни їх меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

За таких обставин позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним та просить його скасувати, зобов`язавши відповідача надати земельні ділянки у постійне користування Інституту.

Ухвалою суду від 23.12.2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

26.12.2025 року на виконання вимог ухвали суду представник позивач подала заяву на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до ст. 262 КАС України.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національну академію аграрних наук України та Державне підприємство "Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".

16.01.2026 року представником Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" подано пояснення щодо заявлених позовних вимог.

27.01.2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову.

Зокрема зазначає, що спірні земельні ділянки сформовані із вільних земель сільськогосподарського призначення, які раніше не перебували у постійному користуванні Державного підприємства «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України». При цьому наявність зареєстрованого за підприємством права постійного користування не є безумовним доказом законності його набуття.

Крім того, протягом 1998 - 2012 років із земель, наданих на підставі Державного акта серії І-ВН №001263, неодноразово здійснювалося вилучення земельних ділянок, у зв`язку з чим зазначений акт не відображав їх актуальних площ та меж.

Також відповідач вказує, що передача спірних земельних ділянок на баланс позивача за актом приймання-передачі від 06.10.2025 року відбулася без попереднього припинення права постійного користування та прийняття відповідного рішення уповноваженим органом. Водночас до клопотання позивача не долучено нотаріально засвідченої письмової згоди землекористувача на вилучення земельних ділянок, як того вимагає стаття 149 ЗК України.

Окремо наголошує, що земельні ділянки з цільовим призначенням 01.05 для індивідуального садівництва не можуть бути передані у постійне користування державній установі без попередньої зміни їх цільового призначення.

30.01.2026 року представником відповідача подано клопотання про долучення додаткових доказів.

27.02.2026 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-16/15-25-СГ від 30.10.2025 року "Про відмову у наданні земельних ділянок в постійне користування";

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області припинити Державному підприємству "Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" право постійного користування та надати земельні ділянки з кадастровими номерами: [номер приховано]:01:010:0116, [номер приховано]:01:010:0117, [номер приховано]:01:010:0118, [номер приховано]:01:010:0119, [номер приховано]:01:010:0120, [номер приховано]:01:010:0121, [номер приховано]:01:010:0122, [номер приховано]:01:010:0123, [номер приховано]:01:010:0124, [номер приховано]:01:010:0125, [номер приховано]:01:010:0126, [номер приховано]:01:010:0127, [номер приховано]:01:010:0128, [номер приховано]:01:010:0129, [номер приховано]:01:010:0041, у постійне користування Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України.

Ухвалою суду від 04.03.2026 року клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області задоволено частково. Призначено підготовче засідання на 19.03.2026 року.

06.03.2026 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 19.03.2026 року клопотання представника відповідача про залучення у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача задоволено.

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Вінницький національний аграрний університет, ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 . Наступне судове засідання призначено на 02.04.2026 року.

02.04.2026 року адміністративна справа знята з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці. Визначено дату наступного судового засідання 16.04.2026 року.

07.04.2026 року представником Вінницького національного аграрного університету подано пояснення у справі у яких останній заперечує проти задоволення позовних вимог.

Зазначає, що внаслідок реорганізації Державного підприємства «Агрономічне» шляхом приєднання до Вінницького національного аграрного університету останній набув правонаступництво щодо його майнових прав та обов`язків, зокрема стосовно земельної ділянки під багаторічними насадженнями. При цьому земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:01:010:0041 площею 44,5268 га сформована у 2017 році на підставі землевпорядної документації, розробленої університетом, із вільних земель державної власності.

Наголошує, що протягом 1998 - 2012 років із земель, наданих на підставі Державного акта серії І-ВН №001263 від 05.04.1996 року, неодноразово здійснювалося вилучення земельних ділянок, у зв`язку з чим зазначений акт, на думку третьої особи, втратив чинність та не міг бути підставою для реєстрації права постійного користування спірними земельними ділянками за державним підприємством.

Крім того, зазначає, що до клопотання позивача не долучено нотаріально засвідченої згоди землекористувача на вилучення земельних ділянок, як того вимагає стаття 149 Земельного кодексу України. Також вказує на неможливість передачі державній установі у постійне користування земельних ділянок із цільовим призначенням для індивідуального садівництва.

З огляду на викладене, вважає оскаржуваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-16/15-25-СГ від 30.10.2025 року правомірним та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

08.04.2026 року представником позивача подано клопотання про долучення додаткових доказів.

13.04.2026 року третя особа ОСОБА_10 заперечував щодо заявлених позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити.

Ухвалою суду від 16.04.2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, заяву представника позивача про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду. Закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2026 року.

Ухвалою суду від 13.05.2026 року витребувано у Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та зобов`язати надати суду в 5-денний строк з дня отримання копії даної ухвали інформацію щодо підтвердження або спростування факту смерті ОСОБА_14 .

Ухвалою від 21.05.2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено, у зв`язку з ненаданням Відділом Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України витребуваної судом інформації. Наступне судове засідання призначено на 04.06.2026 року.

26.05.2026 року на виконання ухвали суду від 13.05.2026 року Відділом Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надано витребувану судом інформація.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року, проголошеною в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, в судовому засіданні оголошено перерву. Наступне судове засідання призначено на 11.06.2026 року.

10.06.2026 року представником Вінницького національного аграрного університету долучено до матеріалів справи додаткові докази.

Ухвалою суду від 11.06.2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, в судовому засіданні оголошено перерву. Наступне судове засідання призначено на 23.06.2026 року.

18.06.2026 року представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою суду від 23.06.2026 рок, за клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено на 14.07.2026 року.

Ухвалою суду від 14.07.2026 року, за клопотанням представника відповідача та третьої особи, розгляд справи відкладено на 25.08.2026 року.

Ухвалою суду від 25.08.2026 року витребувано у Національної академії аграрних наук України та зобов`язано надати суду в 5-денний строк з дня отримання ухвали документальне підтвердження обліку на балансі Національної академії аграрних наук України актуальних меж та розміру земельної ділянки станом на серпень 2025 року, сформованої відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ВН №001263, виданого Вінницькій обласній державній сільськогосподарській дослідній станції 05.04.1996 року. Наступне судове засідання призначено на 15.09.2026 року.

Окремою ухвалою суду від 15.09.2026 року визнано протиправною бездіяльність Національної академії аграрних наук України щодо не виконання ухвали суду від 25.08.2026 року у справі №120/17560/25 та не надання витребуваної судом інформації. Постановлено окрему ухвалу і направлено її до Національної академії аграрних наук України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Наступне судове засідання призначено на 01.10.2026 року.

24.09.2026 року на виконання вимог ухвали суду представником Національної академії аграрних наук України подано пояснення щодо надання витребуваної судом інформації.

Представник позивача в судовому засіданні 01.10.2026 року підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник Вінницького національного аграрного університету заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Треті особи заперечували щодо заявлених позовних вимог та просили у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Інші треті особи в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином.

Ухвалою суду від 01.10.2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення у справі та повідомлено сторін, що 13.10.2026 року о 14:00 буде ухвалено та проголошено судове рішення по даній справі.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та їх представників, оцінивши інші наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

05.04.1996 року Вінницькій обласній державній сільськогосподарській дослідній станції видано Державний акт на право постійного користування 1229,6 га землі серії І-ВН №001263 на підставі рішення 10 сесії 22 скликання Агрономічної сільської ради народних депутатів.

Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2.

Як вбачається з наданих Національною академією аграрних наук України пояснень, постановою Президії Національної академії аграрних наук України від 28.04.2011 року (протокол №9) Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію реорганізовано в Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів НААН».

Державним підприємством «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» зареєстровано право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами [номер приховано]:01:010:0041, [номер приховано]:01:010:0116, [номер приховано]:01:010:0117, [номер приховано]:01:010:0118, [номер приховано]:01:010:0119, [номер приховано]:01:010:0120, [номер приховано]:01:010:0121, [номер приховано]:01:010:0122, [номер приховано]:01:010:0123, [номер приховано]:01:010:0124, [номер приховано]:01:010:0125, [номер приховано]:01:010:0126, [номер приховано]:01:010:0127, [номер приховано]:01:010:0128, [номер приховано]:01:010:0129, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

27.08.2025 року Президією Національної академії аграрних наук України прийнято постанову №14/19 (протокол №14) «Про безоплатну передачу основних засобів з балансу Державного підприємства «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» на баланс Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України».

Зазначеною постановою надано дозвіл на вчинення дій щодо вилучення на безоплатній основі з постійного користування Державного підприємства «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» та передачі у постійне користування Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України земельних ділянок загальною площею 45,9268 га.

Також, зазначеною постановою створено комісію із приймання-передачі зазначених земельних ділянок.

06.10.2025 року на виконання постанови Президії Національної академії аграрних наук України №14/19 від 27.08.2025 року складено акт приймання-передачі земельних ділянок, відповідно до якого Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» передало на баланс Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України земельні ділянки загальною площею 45,9268 га.

14.10.2025 року Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з листом №01-06/381, у якому просив прийняти рішення про припинення права постійного користування Державного підприємства «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» земельними ділянками загальною площею 45,9268 га та надати зазначені земельні ділянки у постійне користування Інституту.

30.10.2025 року Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято наказ №2-16/15-25-СГ «Про відмову у наданні земельних ділянок в постійне користування», яким Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України відмовлено у наданні спірних земельних ділянок у постійне користування.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов`язані з набуттям, реалізацією та припиненням права постійного користування земельними ділянками, регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про Державний земельний кадастр», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частиною першою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частиною четвертою зазначеної статті передбачено, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини першої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульовано статтею 123 Земельного кодексу України.

Згідно абзацу 5 цієї статті, надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Разом з тим, суд вважає, що можливість надання сформованої земельної ділянки у користування без складення документації із землеустрою за умов, визначених зазначеною статтею, не звільняє від необхідності підтвердження інших передбачених законом підстав для набуття відповідного речового права.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому стаття 142 Земельного кодексу України регулює припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача.

Частиною 2 статі 149 цього Кодексу визначено, що вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.

Отже, Земельним кодексом України передбачено самостійні правові підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою, зокрема добровільну відмову землекористувача та вилучення земельної ділянки у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом, на момент звернення позивача до відповідача право постійного користування спірними земельними ділянками було зареєстровано за Державним підприємством «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України».

При цьому, постанова Президії Національної академії аграрних наук України №14/19 від 27.08.2025 року та акт приймання-передачі земельних ділянок від 06.10.2025 року, на які посилається позивач, підтверджують погодження та здійснення організаційних заходів щодо передачі земельних ділянок з балансу одного суб`єкта господарювання на баланс іншого.

Таким чином, погодження державним підприємством передачі земельних ділянок та їх передача на баланс позивача не замінюють передбаченої земельним законодавством процедури припинення права постійного користування.

Водночас суд враховує, що заява про добровільну відмову від права постійного користування відповідно до статті 142 Земельного кодексу України чи письмова згода на вилучення земельних ділянок має виходити від землекористувача та подаватися власнику земельної ділянки.

Саме лише погодження передачі земель в межах підпорядкування Національній академії аграрних наук України не свідчить про завершення такої процедури.

Окремо суд звертає увагу на правовий статус земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:01:010:0116 - [номер приховано]:01:010:0129, які згідно з відомостями Державного земельного кадастру мають цільове призначення 01.05 - для індивідуального садівництва.

Відповідно до частин першої та другої статті 35 Земельного кодексу України громадяни України мають право набувати земельні ділянки для індивідуального або колективного садівництва у власність або на умовах оренди, тоді як юридичні особи можуть мати земельні ділянки для зазначених цілей на умовах оренди.

Отже, зазначені положення не передбачають надання юридичній особі земельних ділянок із цільовим призначенням для індивідуального садівництва на праві постійного користування.

При цьому позивач просив передати зазначені земельні ділянки саме у постійне користування, без зміни їх цільового призначення.

Таким чином, встановлене цільове призначення чотирнадцяти спірних земельних ділянок становило самостійну правову перешкоду для прийняття рішення про їх надання позивачу в постійне користування на заявлених умовах, на що відповідач безпосередньо звернув увагу в оскаржуваному наказі.

Також, як вже встановлено судом, 05.04.1996 року Вінницькій обласній державній сільськогосподарській дослідній станції видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ВН №001263 на підставі рішення 10 сесії 22 скликання Агрономічної сільської ради народних депутатів.

У подальшому, відповідно до постанови Президії Національної академії аграрних наук України від 28.04.2011 року (протокол №9), Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію реорганізовано в Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів НААН».

При цьому позивач та Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» обґрунтовують належність спірних земельних ділянок до земель, право постійного користування якими посвідчувалося зазначеним Державним актом, посилаючись на правонаступництво державного підприємства та наявність зареєстрованого за ним права постійного користування.

Разом із тим, судом встановлено, що після видачі Державного акта серії І-ВН №001263 від 05.04.1996 року, протягом 1998 - 2012 років, відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування та розпорядженнями Вінницької районної державної адміністрації неодноразово здійснювалося вилучення земельних ділянок із постійного користування Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції та відповідних землекористувачів із подальшою передачею таких земель у власність або користування інших осіб, а також зарахуванням окремих земельних ділянок до земель запасу.

На підтвердження зазначених обставин відповідачем долучено до матеріалів справи відповідні рішення Агрономічної сільської ради та розпорядження Вінницької районної державної адміністрації, прийняті у зазначений період.

Таким чином, з моменту видачі Державного акта серії І-ВН №001263 від 05.04.1996 року відбувалися зміни у складі земель, які первісно були надані у постійне користування Вінницькій обласній державній сільськогосподарській дослідній станції.

При цьому, сам по собі факт видачі Державного акта у 1996 році не дозволяє без дослідження відповідної землевпорядної документації встановити, які саме земельні ділянки та в яких межах залишилися у постійному користуванні відповідного землекористувача після здійснених вилучень.

Вирішення такого питання потребує встановлення фактичного співвідношення меж земельних ділянок, сформованих у подальшому, з межами земель, що залишилися у постійному користуванні після здійснених вилучень.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:01:010:0041 була сформована на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування Вінницькому національному аграрному університету із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:01:010:0116 -[телефон приховано]:01:010:0129 сформовані на підставі проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам для індивідуального садівництва.

За відомостями Державного земельного кадастру та землевпорядної документації, на які посилається відповідач, формування зазначених земельних ділянок здійснювалося із земель сільськогосподарського призначення, які на час їх формування обліковувалися як вільні землі та щодо яких у відповідній документації не зазначалося про перебування їх у постійному користуванні державних підприємств.

При цьому, суд враховує, що факт формування земельних ділянок на підставі документації, розробленої іншими особами, сам по собі не підтверджує набуття такими особами речових прав на земельні ділянки та не є безумовним доказом припинення раніше набутого права постійного користування на підставі Державного акта серії І-ВН №001263 від 05.04.1996 року.

Разом з тим, зазначені обставини мають істотне значення для вирішення даного спору, оскільки свідчать про наявність суперечностей між документами, на підставі яких позивач обґрунтовує походження спірних земельних ділянок, та відомостями землевпорядної документації, відповідно до якої такі земельні ділянки були сформовані як окремі об`єкти цивільних прав.

Поряд з цим, слід звернути увагу на положення Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу».

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону майновий комплекс Національної академії наук України та майновий комплекс національних галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об`єкти майнового комплексу), що обліковуються на балансах Національної академії наук України та на балансах відповідних національних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, і які закріплені державою за Національною академією наук України та за національними галузевими академіями наук в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.

Безоплатна передача майна, яке перебуває на балансі однієї організації, на баланс іншої організації, що віднесені до відання Національної академії наук України або національних галузевих академій наук, здійснюється без оподаткування, якщо підставою для такої передачі є рішення Національної академії наук України або національної галузевої академії наук

Згідно зі статтею 4 цього Закону національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Зокрема, національні галузеві академії наук ведуть облік об`єктів майнового комплексу національних галузевих академій наук, здійснюють контроль за ефективністю використання таких об`єктів.

Отже, Національна академія аграрних наук України як організація, у віданні якої перебувають відповідні державні підприємства та установи, здійснює визначені законом повноваження щодо обліку та контролю за використанням об`єктів свого майнового комплексу.

Ухвалою суду від 25.08.2026 року у Національної академії аграрних наук України витребувано документальне підтвердження обліку актуальних меж та розміру земельної ділянки станом на серпень 2025 року, сформованої відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії І-ВН №001263, виданого Вінницькій обласній державній сільськогосподарській дослідній станції 05.04.1996 року.

На виконання зазначеної ухвали Національна академія аграрних наук України надала письмові пояснення, у яких повідомила, що балансоутримувачами майна, у тому числі земельних ділянок, є безпосередньо підпорядковані їй установи, підприємства та організації.

При цьому на підтвердження актуальних меж і розміру земельної ділянки Національна академія аграрних наук України послалася на Державний акт серії І-ВН №001263 від 05.04.1996 року.

Разом із тим посилання на зазначений Державний акт, без надання документів, які відображають зміни меж та площ земель після здійснених у 1998 - 2012 роках вилучень, не усуває суперечностей щодо фактичного походження та належності спірних земельних ділянок.

Про такий висновок суду свідчить і пункт 4.18 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року №325, яка діяла до 15.10.2013 року, яким передбачено, що у випадку припинення права власності (права користування) земельною ділянкою, добровільної заміни державного акта або поділу чи об`єднання земельної ділянки землевласник (землекористувач) повертає свій примірник державного акта до територіального органу Держкомзему, де зберігається інший примірник державного акта, після чого на них робляться відмітки "скасовано". Такі акти залишаються на зберіганні у архіві територіального органу Держкомзему.

Окремої уваги суду заслуговують обставини, наведені Вінницьким національним аграрним університетом у письмових поясненнях, щодо виникнення у нього майнових прав та законних інтересів стосовно земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:010:0041 площею 44,5268 га.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №61 від 25.01.2012 року Державне підприємство «Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України» передано до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Згідно з актом приймання - передачі від 22.02.2012 року разом із цілісним майновим комплексом зазначеного підприємства передано майно та земельні ділянки, зокрема багаторічні насадження - плодовий сад площею 44,4 га.

При цьому, за поясненнями Вінницького національного аграрного університету, до зазначеного акта приймання-передачі долучено копію Державного акта на право постійного користування землею серії І-ВН №001263 від 05.04.1996 року для ідентифікації земельних ділянок, які передавалися разом із майновим комплексом.

У подальшому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №94 від 28.02.2012 року зазначене державне підприємство перейменовано на Державне підприємство «Агрономічне».

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №492 від 08.08.2012 року Державне підприємство «Агрономічне» реорганізовано шляхом приєднання до Вінницького національного аграрного університету, який визначено правонаступником його майнових прав та обов`язків.

Відповідно до акта приймання-передачі від 13.11.2012 року Вінницькому національному аграрному університету передано цілісний майновий комплекс Державного підприємства «Агрономічне», у тому числі багаторічні насадження та земельну ділянку під ними площею 45,4 га.

Також матеріали справи містять відомості про те, що наказами Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 17.01.2014 року №ВН/[телефон приховано]:01:010/00002200 та №ВН/[телефон приховано]:01:010/00002201 Вінницькому національному аграрному університету надано дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок загальною площею 46,4000 га для дослідних і навчальних цілей.

Крім того, земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:010:0041 площею 44,5268 га сформовано у 2017 році на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 12.04.2017 року №2-4660/25-17-сг та проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування Вінницькому національному аграрному університету.

18.06.2021 року Вінницький національний аграрний університет звернувся до Агрономічної сільської ради з клопотанням №01.1-33-862 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою стосовно зазначеної земельної ділянки з метою подальшого оформлення права постійного користування.

Разом із тим, рішенням Агрономічної сільської ради №792 від 10.08.2021 року у наданні відповідного дозволу відмовлено, що стало предметом судового оскарження у справі №120/4120/22.

Наведені обставини свідчать, що Вінницький національний аграрний університет протягом тривалого часу вчиняв дії, спрямовані на оформлення права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:01:010:0041, обґрунтовуючи свої вимоги набуттям майнових прав унаслідок реорганізації державного підприємства та передачею йому відповідного майнового комплексу.

При цьому суд враховує, що сама по собі передача майнового комплексу та розроблення землевпорядної документації не підтверджують автоматичного набуття Вінницьким національним аграрним університетом права постійного користування зазначеною земельною ділянкою.

Водночас такі обставини у сукупності з відомостями щодо вилучення у 1998 - 2012 роках земельних ділянок із постійного користування правонаступників Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції, а також із документами щодо подальшого формування спірної земельної ділянки, свідчать про існування обґрунтованих суперечностей стосовно походження та правової належності земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:010:0041.

Зокрема, з одного боку, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» обґрунтовує право постійного користування зазначеною земельною ділянкою Державним актом серії І-ВН №001263 від 05.04.1996 року та відповідним правонаступництвом.

З іншого боку, Вінницький національний аграрний університет посилається на набуття майнових прав унаслідок реорганізації Державного підприємства «Агрономічне», передачу йому багаторічних насаджень та земельної ділянки під ними, а також на формування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:010:0041 на підставі землевпорядної документації, розробленої за його зверненням.

При цьому обидві сторони на підтвердження походження земель та відповідних майнових прав посилаються, зокрема, на документи, пов`язані з первісним землекористуванням за Державним актом серії І-ВН №001263 від 05.04.1996 року.

Отже, наведені обставини свідчать про наявність спору щодо правових підстав користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:01:010:0041 між заінтересованими особами, що має істотне значення для оцінки правомірності вимог позивача про припинення зареєстрованого права постійного користування та передачу спірної земельної ділянки йому в користування.

При цьому, суд наголошує, що зазначені обставини самі по собі не підтверджують набуття Вінницьким національним аграрним університетом права постійного користування спірною земельною ділянкою та не спростовують існування зареєстрованого права за Державним підприємством «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України».

Повертаючись до предмета спору у даній справі, суд зазначає, що оцінка правомірності оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-16/15-25-СГ від 30.10.2025 року насамперед потребує з`ясування того, чи існували на момент його прийняття передбачені земельним законодавством правові передумови для задоволення клопотання позивача про припинення права постійного користування спірними земельними ділянками за попереднім землекористувачем та надання їх у постійне користування Інституту.

Суд наголошує, що предметом судового контролю є правомірність прийнятого відповідачем рішення, а не остаточне вирішення питання про належність речових прав на спірні земельні ділянки між усіма заінтересованими особами.

Перевіряючи оскаржуваний наказ на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, суд враховує, що відповідачем під час розгляду клопотання позивача встановлено обставини формування спірних земельних ділянок на підставі землевпорядної документації, розробленої за зверненнями інших осіб, а також особливості їх цільового призначення, що безпосередньо відображено у змісті оскаржуваного рішення.

Зазначені обставини, оцінені у сукупності з наявністю зареєстрованого права постійного користування за державним підприємством, установленими суперечностями щодо правового походження земельних ділянок та необхідністю дотримання передбаченого законом порядку припинення існуючих речових прав, не підтверджують наявності достатніх правових передумов для передачі спірних земельних ділянок у постійне користування позивачу на заявлених ним умовах.

За таких обставин, встановлені суперечності щодо походження та правової належності спірних земельних ділянок, відсутність достатнього документального підтвердження їх тотожності землям, що залишилися у постійному користуванні після здійснених вилучень, невідповідність заявленого виду права користування чотирнадцятьма земельними ділянками їх цільовому призначенню, а також недотримання передбаченого законом порядку оформлення їх вилучення, викликали у Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області обґрунтовані сумніви щодо наявності правових підстав для припинення права постійного користування спірними земельними ділянками за попереднім землекористувачем та їх подальшого надання Інституту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, діяв у межах наданих йому повноважень, з урахуванням юридично значущих обставин, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Суд зауважує, що згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року (заява №4909/04) відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Всі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення, або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (проспект Юності, 16, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 00496588);

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39767547);

Третя особа: Національна академія аграрних наук України (вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, код ЄДРПОУ 00024360);

Третя особа: Державне підприємство "Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" (вул. Мічуріна, 1, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 00729267);

Третя особа: Вінницький національний аграрний університет (вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 00497236);

Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Третя особа: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Третя особа: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Третя особа: ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Третя особа: ОСОБА_8 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Третя особа: ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 );

Третя особа: ОСОБА_10 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 );

Третя особа: ОСОБА_11 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 );

Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 );

Третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_10 ).

Третя особа: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_11 );

Третя особа: ОСОБА_12 ( АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_12 ).

Повний текст судового рішення складено 13.10.2026 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
15.09.2026 Окрема ухвала № 139877736 Вінницький окружний адміністративний суд
25.08.2026 Ухвала № 139333882 Вінницький окружний адміністративний суд
14.07.2026 Ухвала № 138187965 Вінницький окружний адміністративний суд
23.06.2026 Ухвала № 137618336 Вінницький окружний адміністративний суд
13.05.2026 Ухвала № 136510687 без тексту Вінницький окружний адміністративний суд
19.03.2026 Ухвала № 135291251 без тексту Вінницький окружний адміністративний суд
19.03.2026 Ухвала № 134967237 без тексту Вінницький окружний адміністративний суд
04.03.2026 Ухвала № 134547455 без тексту Вінницький окружний адміністративний суд
31.12.2025 Ухвала № 133051103 без тексту Вінницький окружний адміністративний суд
23.12.2025 Ухвала № 132876118 без тексту Вінницький окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 00024360. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг