Ухвала № 140926849 у справі № 520/12214/26 від 26.10.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

26 жовтня 2026 року № 520/12214/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2026 представник позивача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області № 6301.7-24915/63.2-26 від 02.10.2026 яким повернуто ОСОБА_1 Декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України від 03.03.2026.

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області вжити заходи щодо усунення порушень пункту 9 частини першої статті 129, статті 129-1 Конституції України шляхом прийняття відповідного рішення з урахуванням висновків суду викладених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 у справі № 520/12214/26, а саме, прийняти декларацію ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства (російської федерації) та визнання себе лише громадянкою України від 03.03.2026.

- постановити окрему ухвалу та направити її голові Державної міграційної служби України для притягнення винних осіб (які прийняли рішення від 02.10.2026) та не врахували висновки суду викладені у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 у справі №520/12214/26.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що з метою виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 - ОСОБА_1 14.09.2026 на адресу ГУ ДМС України в Харківській області подала відповідну заяву, однак, 12.10.2026 на адресу ОСОБА_1 надійшов лист ГУ ДМС України в Харківській області № 6301.7-24915/63.2-26 від 02.10.2026 яким повторно повернуто декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України від 03.03.2026. Підставою для повернення декларації стало те, що декларація, нібито, не відповідає встановленій формі, оскільки в ній некоректно визначено категорію осіб, яка її подає. Представник позивача зазначає, що таке рішення відповідача є протиправним, а тому має бути скасоване.

Зазначає, що ГУ ДМС України в Харківській області умисно не виконує судове рішення, оскільки не врахувало висновки суду викладені у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 у справі № 520/12214/26 та відповідач прийняв протиправне рішення від 02.10.2026 яким безпідставно повернув декларацію позивачу.

Відповідно до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Розгляд заяви відбувається з урахуванням днів перебування судді Ольги Горшкової на навчанні.

Суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 у справі №520/12214/26 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 37764460) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Визнано протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо відмови у прийнятті декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України від 03.03.2026 року. Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 37764460) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 03.03.2026 року щодо прийому у неї декларації про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України із врахуванням висновків суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026 апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 залишено без змін.

Вищевказане рішення суду набрало законної сили 09.09.2026.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача та застосування приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Європейського суду з прав людини (справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції») говорить, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Отже, виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах виконавчої служби.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а та від 27.06.2019 у справі №807/220/18.

Таким чином, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 зазначено, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до ст. 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.

Указана стаття (ст.383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

Вказане свідчить про те, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.

Так, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень його виконати. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України.

У вказаній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 вказано, що зважаючи на відсутність такої інформації (про хід виконавчого провадження), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення заяви відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду не погодилася з доводами про те, що суд першої інстанції обмежив право на доступ до правосуддя, оскільки рішення суду першої інстанції про повернення заяви зумовлене не відсутністю бажання суду з якихось причин не розглядати подану заяву, а недотриманням автором заяви обов`язкових вимог ч. 2 ст. 383 КАС України щодо надання інформації про хід виконавчого провадження.

Також, у постанові від 20.01.2021 (справа №640/1364/19) Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.».

Вказаний висновок застосований Верховним Судом у постанові від 18.06.2024 у справі №420/10177/21.

Однак, при зверненні до суду із даною заявою позивачем не дотримано вимог п. п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України.

У контексті викладеного можна узагальнити, що звернення представника позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, коли позивач не використала можливість виконання рішення суду на підставі Закону № 1404-VIII, - є передчасним, а тому відсутні підстави для задоволення даної заяви.

З огляду на визначене, подана заява не відповідає вимогам, визначеним ч. 5 ст. 383 КАС України, які наведено вище, та підлягає поверненню заявнику.

При цьому, суд зазначає, що відмова у задоволенні відповідних вимог заявника (позивача) не є обмеженням права останнього на ефективний судовий захист, зокрема, на стадії виконання судового рішення, а зумовлена необхідністю дотримання обов`язкових (наведених вище) норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до вимог частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Оскільки відсутні підстави для задоволення заяви в порядку 383 КАС України, то суд відмовляє в постановленні ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 256, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ольга ГОРШКОВА