Справа № 274/1579/26 Провадження № 2/02741838/26
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.26 р. м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Білецької І.А.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представником якої є ОСОБА_2 ,
до Бердичівської міської ради Житомирської області, уповноваженою особою якої є Орел Л.І.,
про визнання прав забудовника,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася з позовом, у якому просить визнати за нею права забудовника на завершений будівництвом, але не прийнятий в експлуатацію будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, власника завершеного будівництвом, але не прийнятого в експлуатацію будинку за адресою: АДРЕСА_1 , - її чоловіка, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на цей будинок нотаріусом їй було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину, через що вона не може оформити право власності на будинок.
Бердичівська міська рада Житомирської області своєї позиції щодо предмета спору у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомила, проте у заяві від 09.07.2026 р. про розгляд справи за відсутності зазначила, що просить прийняти законне та обґрунтоване рішення на підставі належних, достатніх достовірних та всебічно досліджених доказів (а. с. 48).
Розглядаючи справу, Суд виходить з такого.
Судом з`ясовано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 29.07.1976 р. уклали шлюб, після укладення шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 29.07.1976 р. (а. с. 9).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.04.2012 р. (а. с. 10).
Тобто, зважаючи на статті 1216 - 1218, 1222, 1223, 1258 та 1261 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 першої черги за законом.
ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, що підтверджується довідкою від 09.07.2026 р. та постановою від 29.12.2025 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Манелюка М.І. (а. с. 63, 22).
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, який помер (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з частиною першою статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Таким чином до ОСОБА_1 перейшли права та обов`язки (спадщина) ОСОБА_3 .
Постановою від 29.12.2025 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Манелюка М.І. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 документів про право власності на цей будинок (а. с. 22).
Право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 р. не зареєстровано, що підтверджується довідкою від 02.12.2025 р. № 1716 Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (а. с. 14).
У постанові від 29.12.2025 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Манелюка М.І. зазначено, що реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , також відсутня, що підтверджується інформацією від 29.12.2025 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 22).
З технічного паспорта від 01.12.2025 р. на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , рішення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради депутатів трудящих від 26.05.1977 р. № 323 про виділення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво мешканцям м. Бердичева, дозволу від 30.01.1978 р. на право проведення робіт Відділу головного архітектора м. Бердичева, договору від 05.08.1980 р. про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку вбачається, що ОСОБА_3 на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , на законних підставах побудував будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, самочинне будівництво відсутнє (а. с. 17 - 21, 23, 24, 25 - 28).
З наведеного випливає, що ОСОБА_3 завершив будівництво будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , проте будинок в експлуатацію не здав та права власності на будинок не оформив.
Абзацом першим пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" передбачено, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.
У постанові Верховного Суду від 04.05.2022 р. у справі № 372/4235/19 зазначено, що якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності. Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 р. у справі № 707/1803/16-ц.
Подібні висновки Верховний Суд зробив також у постановах від 12.08.2019 р у справі № 607/9408/16-ц та від 28.05.2020 .р у справі № 2-2317/11.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що права ОСОБА_3 як забудовника за адресою: АДРЕСА_1 , перейшли до ОСОБА_1 , а тому її позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бердичівської міської ради Житомирської області (Житомирська область, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 13576960) задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_6 права забудовника на завершений будівництвом, але не прийнятий в експлуатацію будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут