Рішення № 140979281 у справі № 646/9308/26 від 27.10.2026

Справа № 646/9308/26

Провадження № 2/646/5443/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,

за участі секретаря судового засідання - Соболь Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи АТ «Харківобленерго» - Снітка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи: Акціонерне товариство «Харківобленерго», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Лариса Августинівна, про зняття арешту з нерухомого майна та скасування обтяження,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява представника ОСОБА_2 адвоката Золотухіна Олександра Олександровича до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи: Акціонерне товариство «Харківобленерго», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Лариса Августинівна, про зняття арешту з нерухомого майна та скасування обтяження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , був співвласником квартири АДРЕСА_1 . У записі про обтяження нерухомого майна співвласником квартири також зазначено ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Позивач є його дочкою. Після смерті спадкодавця спадщину прийняли його дружина ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 і ОСОБА_2 .

Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л. А. заведено спадкову справу № 60/2025, номер у Спадковому реєстрі 74655160.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься чинний запис про арешт вказаної квартири (частини квартири). Арешт накладено під час примусового виконання виконавчого листа № 2-2511, виданого 19.11.2007 Червонозаводським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_5 на користь АК «Харківобленерго» заборгованості. Нині відповідна юридична особа має найменування АТ «Харківобленерго». 29.09.2025 позивач звернулася до органу ДВС із заявою про зняття арешту. 21.01.2026 позивач разом з іншими спадкоємцями повторно просила зняти арешт, оскільки він перешкоджає оформленню спадщини.

Листом від 18.02.2026 № 21902 відповідач підтвердив, що виконавче провадження АСВП № 12360245 було завершено 26.06.2013. Водночас відповідач не вказав, на якій саме правовій підставі його завершено, не зазначив суми стягнення та фактично стягнутих коштів, не повідомив про залишок боргу, повернення або повторне пред`явлення виконавчого документа, не назвав жодного чинного виконавчого провадження щодо спадкодавця. З дня завершення виконавчого провадження минуло понад тринадцять років. Виконавче провадження не здійснюється, його матеріали знищені, відомостей про повторне пред`явлення виконавчого листа немає, а жодна особа не надала доказів непогашеного боргу. Попри це, арешт продовжує діяти без визначеного строку, у зв`язку з чим позивач змушена звернутись до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою суду від 14.08.2026 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Крім того вказаною ухвалою витребувно: від Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції повну належним чином засвідчену інформацію з АСВП щодо провадження № 12360245 (№ 12/7-2011), включно з кодом і правовою підставою завершення 26.06.2013, сумою стягнення, сумою фактичного виконання, залишком, усіма електронними постановами, рухом виконавчого листа, відомостями про його повернення чи повторне пред`явлення та чинними пов`язаними провадженнями; від АТ «Харківобленерго» - копію виконавчого листа № 2-2511 від 19.11.2007, відомості про отримані за ним кошти, розрахунок можливого залишку боргу, інформацію про повторне пред`явлення виконавчого документа та про наявність або відсутність майнових претензій до ОСОБА_5 чи його спадкоємців.

Ухвалою суду від 28.09.2026 підготовче провадження закрито та цивільну справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 20.10.2026 підтримав позов у повному обсязі та просив зняти арешт з нерухомого майна та скасувати обтяження. Крім того пояснив, що виконавче провадження № 12360245 було завершене шляхом повернення виконавчого документа стягувачу 26.06.2013; виконавчий документ повторно не пред`являвся, активне примусове виконання відсутнє, а стягувач не має майнових претензій до боржника та його спадкоємців. Також, просив судові витрати покласти на позивача.

Представник третьої особи АТ «Харківобленерго» Снітко А.В. у судовому засіданні 20.10.2026 зазначив про те, що за відомостями підприємства заборгованість за вказаною адресою відсутня, тому просив вирішити справу відповідно до норм чинного законодавства.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, 14.09.2026 подав клопотання в якому просив розглянути справу без участі представника Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у зв`язку з завантаженістю державного виконавця.

Крім того, 14.09.2026 від представника відповідача до суду надійшли заперечення, в яких останній зазначив про те, що перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження та відповідно до викладених даних встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 12360245 з примусового виконання постанови № 2-2511 від 19.11.2007 року, виданої Червонозаводським районним судом у місті Харкові, про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості на користь АК "Харківобленерго" в розмірі 528,43 грн. 15.04.2009 року, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам. 07.09.2011 року державним виконавцем, керуючись ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% від суми заборгованості на користь держави. 17.10.2011 року, керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника ВП № 12360245. 26.03.2013 року, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто стягувачеві, у зв`язку з тим, що стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування. Залишок заборгованості на користь стягувача в розмірі 528,43 грн, виконавчий збір у розмірі 52,84 грн, по даному провадженню боржником самостійно не сплачено.

У зв`язку з чим відповідач просив справу розглянути на розсуд суду та судові витрати покласти на позивача.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду заяви, в яких просили розгляд справи провести без їхньої участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Третя особа Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Л.А. подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судовому засіданні 20.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 27.10.2026 на 09 годину 20 хвилин.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність доказів, які містяться в матеріалах справи, приходить до таких висновків.

Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , був співвласником квартири АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 30.11.2021.

Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л. А. заведено спадкову справу № 60/2025, номер у Спадковому реєстрі 74655160. Відповідно до листа нотаріуса від 30.12.2025 № 88/02-14 до складу спадкоємців ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , входить його дружина ОСОБА_3 та його доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

28.09.2025 приватним нотаріусом винесено постанову № 62/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з накладенням арешту на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1 . Видача свідоцтва затримується до зняття арешту.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься чинний запис про арешт нерухомого майна - квартири (частини квартири):

1. реєстраційний номер обтяження - 11730685;

2. дата і час реєстрації - 17.10.2011 о 16:18:58;

3. підстава обтяження: постанова Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.10.2011 № 12360245;

4. виконавче провадження - № 12/7-2011, АСВП № 12360245;

5. об`єкт - квартира (частина квартири) АДРЕСА_2 ;

6. власник (співвласник) у записі - ОСОБА_5 .

Арешт накладено під час примусового виконання виконавчого листа № 2-2511, виданого 19.11.2007 Червонозаводським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_5 на користь АК «Харківобленерго» заборгованості.

29.09.2025 позивач звернулася до органу ДВС із заявою про зняття арешту. 21.01.2026 позивач разом з іншими спадкоємцями повторно просила зняти арешт, оскільки він перешкоджає оформленню спадщини.

Як вбачається з листа відповідача від 18.02.2026 № 21902, згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчих проваджень, на примусовому виконані перебувало виконавче провадження ВП № 12360245 (№ 1277 2011) з примусового виконання виконавчого листа № 2-2511, виданого 19.11.2007 Червонозаводським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_5 на користь АК «Харківобленерго» заборгованості, яке було завершено 26.06.2013 року. ОСОБА_3 , як одній із спадкоємців, було відмовлено у задоволені заяви про зняття арешту з нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому способи захисту цивільного права та інтересів, зазначені в ст. 16 ЦК України.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Положення ч. 1 та ч. 2 ст. 1220 ЦК України встановлюють, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

03 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 639/858/21, провадження № 61-11506св22 (ЄДРСРУ № 108766199) досліджував питання щодо зняття арешту з майна у разі повернення виконавчого документа стягувачу.

Виконання судового рішення - це завершальна стадія цивільного судочинства у процесі реалізації захисту цивільних прав, а тому невиконання судових рішень, що є остаточними, обов`язковими для виконання, є порушенням права на справедливий суд, яке захищено статтею 6 Конвенції.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 2-2724/2011.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

У разі повернення виконавчого документу стягувачу, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених із боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів із дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зроблено у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21).

За змістом положень частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених цим Законом.

Ураховуючи положення пункту 1 частини першої та частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 569/17603/18 та від 22 грудня 2021 року у справі № 634/292/21 зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна, оскільки відповідно до частини третьої статті 37 зазначеного Закону арешт із майна знімається у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають.

Указаний механізм запроваджено законодавцем із метою захисту прав стягувачів, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Втім, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19), від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09, провадження № 61-12406св21 (ЄДРСРУ № 108296856), від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21, ЄДРСРУ № 108653799).

За правилами статті 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Скасувати арешт в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, під час якого накладено арешт, закінчено. Отже державний виконавець позбавлений можливості вирішити питання про звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.

Тому, наявність накладеного обтяження порушує права позивача та інших спадкоємців вільно володіти та розпоряджатись своїм майном.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що арешт на майно накладено під час примусового виконання виконавчого листа № 2-2511, виданого 19.11.2007 Червонозаводським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_5 на користь АК «Харківобленерго» заборгованості у розмірі 528,43 грн.

Виконавчий лист повернутий стягувачу, повторно до виконання у передбачений законом строк не пред`явлений. Крім того, представником стягувача у судовому засіданні повідомлено суд, що за відомостями підприємства заборгованість за надані послуги за вказаною адресою у споживачів відсутня та не обліковується.

Таким чином, подальше збереження обтяження - арешту вказаного нерухомого майна - квартири (частини квартири), набуває ознак невиправданого, неспівмірного втручання у право особи на мирне володіння своїм майном, порушує права позивача та інших спадкоємців.

Отже, враховуючи наявність накладеного арешту на нерухоме майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене спадкове право на нерухоме майно не може, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати по справі відсутні.

Однак у судовому засіданні та у додаткових поясненнях від 19.10.2026 представник позивача просив судові витрати з відповідача на стягувати та покласти їх на позивача. Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи: Акціонерне товариство «Харківобленерго», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Лариса Августинівна, про зняття арешту з нерухомого майна та скасування обтяження - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна - квартири (частини квартири) АДРЕСА_1 , накладений постановою Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 17.10.2011 № 12360245 у виконавчому провадженні № 12/7-2011 (АСВП № 12360245), та скасувати обтяження, зареєстроване 17.10.2011 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 11730685.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: адвокат Золотухін Олександр Олександрович, свідоцтво від 23.10.2020 № 002023, адреса: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, літ. В, кв.№ 171, доручення БВПД від 13.07.2026 № 017/03.1/8302.

Відповідач: Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 41430683, адреса: 61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, 11.

Третя особа: Акціонерне товариство «Харківобленерго», код ЄДРПОУ 00131954, адреса: 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, представник - Снітко Андрій Володимирович.

Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Лариса Августинівна, адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя Д.Є. Серпутько