Ухвала № 140989419 у справі № 523/6758/26 від 27.10.2026

Справа № 523/6758/26

Провадження №2/523/5019/26

У Х В А Л А

"27" жовтня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Бокова О.М.

за участю секретаря судового засідання - Шаріповової Ю.М.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду № 7 клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Пересипського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВСТ БАНК», про поновлення на роботі, визнання наказу незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено слухання справи за правилами загального провадження.

В підготовчому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила розглянути її письмове клопотання про призначення судово-психологічної експертизи. Позивач суду пояснила, що саме експертний висновок буде містити в собі об`єктивні дані щодо характери та глибини психоемоційних наслідків позивача після пережитого мобінгу та допоможе при вирішенні питання щодо обґрунтованості розміру моральної шкоди.

Представник відповідача заперечував з приводу задоволення клопотання та зазначив, що повністю підтримує письмові заперечення на дане клопотання, та те, що експертиза призначається лише тоді, коли для з`ясування обставин потрібні спеціальні знання. У спорах про звільнення предметом доведення є дотримання процедури, наявність підстав та факт порушення трудової дисципліни, що оцінюється виключно за документами. Експерти не мають права надавати правову оцінку діям сторін або законності наказу про звільнення. Ці питання віднесені виключно до компетенції суду.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи на предмет доцільності призначення експертизи суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно поданого клопотання позивач просить призначити судово-психологічну експертизу для забезпечення отримання об`єктивних даних щодо характеру та глибини психоемоційних наслідків позивача після пережитого мобінгу, що в свою чергу допоможе при вирішенні питання щодо обґрунтованості розміру моральної шкоди.

Вирішуючи клопотання про призначення експертизи, суд виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 8, 10 частини 2 статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує, зокрема, питання про призначення експертизи, а також клопотання учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до положень ст. 116 ЦПК України - способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судова експертиза, як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справи, по встановленню законних та обґрунтованих рішень.

Слід зазначити, що предметом розгляду цивільної справи є: визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відносно неї чинився мобінг, дискримінація та були застосовані нестерпні умови праці. Відповідно до позовної заяви просить стягнути моральну шкоду в сумі: 150 000 гривень.

Суд зазначає, що відповідно до статті 237-1 КЗпП моральна шкода може підлягати відшкодуванню, якщо порушення законних прав працівника спричинило моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв`язків або необхідність докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

При цьому працівник повинен довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а суд установити: характер і тривалість порушення трудового права; характер та обсяг моральних страждань; причинний зв`язок між порушенням і негативними наслідками для працівника; інші істотні обставини, які впливають на вирішення спору.

За наявності правових підстав розмір відшкодування суд визначає з урахуванням характеру та тривалості порушення, глибини моральних страждань, принципів розумності та справедливості.

Крім іншого, відповідно до положення ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до положення ст. 106 ЦПК України - учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Згідно ч. 5 цієї статті - у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (ч. 6 ст. 106 ЦПК України).

Суд зазначає, що погоджується з доводами представника відповідача з приводу чого, що позивач була звільнена 02 березня 2026 року і протягом всього часу розгляду справи з моменту подачі позову не була позбавлена можливості звернутися до експерта для отримання відповідного висновку самостійно.

Однак, позивачем не надано доказів того, що вона зверталася до експерта з питанням проведення судово - психологічної експертизи та у проведенні експертизи їй було відмовлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання позивача про призначення експертизи задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів щодо не можливості самостійного проведення експертизи відповідно до положення ст. 106 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 106, 113, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена 27.10.2026 р.

Суддя О.М. Боков