Ухвала № 140992369 у справі № 926/162/26 від 28.10.2026

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

28 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 926/162/26

Суддя Західного апеляційного господарського суду Ржепецький В.О.

(склад колегії: Ржепецький В.О. (суддя-доповідач), судді Іванчук С.В., Зварич О.В.)

розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська Надія» (вх. ЗАГС 01-05/3606/26 від 23.10.2026)

на рішення Господарського суду Чернівецької області (суддя Ярошенко В.П.) від 04.09.2026

у справі № 926/162/26

за позовом Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 36068147)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська Надія» (58004, м. Чернівці, вул. Вербова, 41, код ЄДРПОУ 21422142)

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 396 755,32 грн

ВСТАНОВИВ:

23.10.2026 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська Надія» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.09.2026 у справі № 926/162/26.

Господарський суд Чернівецької області рішенням від 04.09.2026 у справі №926/162/26 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська Надія» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.04.2026 у справі №926/162/26 задовольнив. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.04.2026 у справі №926/162/26 скасував. Ухвалив нове рішення, яким позов Чернівецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська Надія» про стягнення 396 755,32 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська Надія» на користь Чернівецької міської ради 347 460,26 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю та 4169,52 грн судового збору, в решті вимог відмовив. Стягнув з Чернівецької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська Надія» 887,29 грн судового збору, сплаченого за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковинська Надія» просить рішення Господарського суду Чернівецької області у справі №926/162/26 від 04.09.2026 в частині стягнення з позивача судового збору в розмірі 887,29 грн скасувати та ухвалити нове, яким змінити суму стягнення з позивача судового збору на 7141,59 грн. Судовий збір, сплачений за розгляд апеляційної скарги стягнути з позивача на користь апелянта.

Повний текст оскаржуваного рішення складено та підписано 07.09.2026.

19.10.2026 апеляційну скаргу надіслано засобами поштового зв`язку на адресу Західного апеляційного господарського суду.

Як визначено ст.258 ГПК України, апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржується; 5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. До апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Щодо дотримання строку апеляційного оскарження

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З огляду на те, що повний текст оскаржуваного рішення складено 07.09.2026, останнім днем строку на його апеляційне оскарження з урахуванням положень статей 116, 256 ГПК України було 28.09.2026.

Водночас апеляційну скаргу надіслано засобами поштового зв`язку 19.10.2026, тобто після закінчення встановленого процесуального строку.

Згідно з п. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Положення ГПК України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено у разі, якщо вони пов`язані з поважними перешкодами (труднощами), які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення з апеляційною скаргою та підтверджені належними доказами. У кожному конкретному випадку суд встановлює на підставі належних, допустимих та достовірних доказів поважність причин пропуску скаржником строку та ухвалює рішення щодо його поновлення чи відмову в його поновленні на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, саме на скаржника покладено обов`язок довести суду наявність поважних причин пропуску строку.

Крім того, право на оскарження у зв`язку з пропуском встановленого строку неодноразово було предметом розгляду Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

У цій справі скаржник подав апеляційну скаргу після закінчення встановленого законом строку, однак клопотання про його поновлення не заявив.

За таких обставин скаржнику необхідно подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин його пропуску та надати докази на підтвердження поважності цих причин або навести інші підстави для поновлення строку.

Щодо підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська Надія» підписано Мартинюк Ніною Василівною, яка, згідно із зазначеними в скарзі відомостями, є директором та власником товариства.

Відповідно до ч.1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у ч. 3 ст. 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)).

Якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

На підставі Відповіді №3517431 від 28.10.2026 з ЄДРЮОФОПГФ судом встановлено, що Мартинюк Ніна Василівна є керівником Відповідача.

Щодо сплати судового збору

Судом встановлено, що скаржник не додав до апеляційної скарги доказів сплати судового збору, не зазначив підстав звільнення від сплати судового збору.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, скаржник оскаржує рішення суду в частині визначення розміру судового збору, що підлягає стягненню з Чернівецької міської ради на його користь, та просить збільшити суму стягнення з 887,29 грн до 7 141,59 грн.

Суд зазначає, що вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних та не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Враховуючи, що розмір судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), то і підстави вимагати сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду щодо розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №240/6150/18, при апеляційному та касаційному оскарженні судових рішень, якими вирішується виключно питання щодо судових витрат, судовий збір не сплачується. Верховний Суд дійшов висновку, що питання розподілу судових витрат не є самостійною позовною вимогою та не впливає на розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №2040/6743/18.

Таким чином, апеляційна скарга на судове рішення в частині розподілу судових витрат не підлягає оплаті судовим збором.

Щодо надсилання копії апеляційної скарги іншому учаснику справи

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 42 ГПК України визначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Водночас до апеляційної скарги не додано доказів її надсилання Чернівецькій міській раді.

З огляду на наведене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська Надія» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.09.2026 у справі № 926/162/26 слід залишити без руху.

Відповідно до ч.2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська Надія» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.09.2026 у справі №926/162/26 залишити без руху.

2. Визначити, що недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті шляхом подання до апеляційного суду: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.09.2026 із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та доказами на їх підтвердження або наведенням інших підстав для його поновлення; доказів надсилання Чернівецькій міській раді копії апеляційної скарги з усіма додатками відповідно до вимог статті 42 ГПК України.

3. Встановити скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

4. Копію ухвали надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Ржепецький