Справа № 679/112/25
Провадження № 2-др/486/16/2026
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Нікітюка Павла Михайловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позов ною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Нікітюк П.М. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.
Заява обґрунтована тим, що у провадженні Південноукраїнського міського суду Миколаївської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою. На підтвердження понесення витрат представником позивача було надано до суду 22.06.2026 ряд доказів, в строки визначені ЦПК України, разом з клопотанням про долучення доказів на підтвердження витрат на правову допомогу. У зв`язку з тим, що при прийнятті рішення у даній справі не вирішено питання про судові витрати, зокрема стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, які понесені позивачем ОСОБА_1 , представник, на підставі ст. 270 ЦПК України просить винести додаткове рішення у справі щодо стягнення судових витрат - витрат понесених на правничу допомогу адвоката.
Ухвалою суду від 06.10.2026 призначено заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду.
В судове засідання представник позивача адвокат Нікітюк П.М. не з`явився, 28.10.2026 надав суду письмову заяву про розгляд без його участі та без участі позивача, просив заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідачів та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, судом належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких клопотань, заяв, заперечень не надавали.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши доводи заяви, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15.06.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 35 671,17 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: суму судового збору у розмірі 1627,38 грн; 3170,00 грн витрати на проведення експертизи.
Під час судових дебатів представник позивача просив суд вирішити питання щодо судових витрат на правничу допомогу, докази понесення яких, зазначив, що надасть до суду протягом п`яти днів.
22.06.2026 останнім було надано до суду клопотанням про долучення доказів на підтвердження витрат на правову допомогу.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15.09.2026 апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник ОСОБА_3 , та ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» залишено без задоволення, рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15.06.2026 без змін.
Питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу Південноукраїнським міським судом Миколаївської області не вирішено.
Відповідно до п. 3 ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Види судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації: гонорар адвоката за представництво в суді; послуги надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; витрати на збір доказів; вартість послуг помічника адвоката; витрати на прибуття до суду та очікування судового засідання; інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором (ст. 137 ЦПК України та ст. ст. 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Разом з тим, порядок розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/дії/бездіяльність обох сторін.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Встановлено, що 12.04.2022 між Адвокатським бюро «Павла Нікітюка», в особі керуючого бюро Нікітюка Павла Михайловича, та ОСОБА_1 , укладено договір про надання професійної правової допомоги та представлення інтересів в суді.
Відповідно до п.2.1 Договору адвокат приймає завдання-доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу.
Пунктом п.4.1 Договору визначено, що на визначення розміру гонорару Адвокатському бюро впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.
На підтвердження наданих послуг адвокатом Нікітюком П.М. долучено: ордер про надання правничої допомоги серії ВК №1160601 від 15.04.2025, договір про надання професійної правової допомоги та представлення інтересів в суді від 12.04.2022; акт від 22.06.2026 приймання виконаних робіт, наданих згідно договору про надання професійної правової допомоги та представлення інтересів суді б/н від 12.04.2024, згідно з яким загальна вартість робіт становить 15000 грн; рахунок №151 від 30.01.2026 за юридичні послуги на суму 2000,00 грн; квитанція від 04.02.2026 на суму 2000,00 грн.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який однак повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Наведена правова позиція викладена в Додатковій Постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
При цьому, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Суд, дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат на надання правничої допомоги, погоджується з доводами представника позивача про те, що додані докази підтверджують надання адвокатом правової допомоги позивачу ОСОБА_1 при розгляді справи №679/112/25 у розмірі 15 000 грн.
Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи, відсутність зі сторони відповідача будь-яких заперечень чи клопотаннь про зменшення суми судових витрат, дійшов до висновку, що заявлені представником позивача ОСОБА_3 до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн. є обґрунтованими.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» слід стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Нікітюка Павла Михайловича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186, адреса: 02081, м.Київ, вул.Здолбунівська, буд.7д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.О. Волощук