Постанова № 141019221 у справі № 1109/9662/12 від 26.10.2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2026 року м. Кропивницький

справа № 1109/9662/12

провадження № 22-ц/4809/1370/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І.,

за участі секретаря - Бойко В. В.,

учасники справи:

заявник - Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк»,

заінтересовані особи - ОСОБА_1 , Фортечний відділ державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» на ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 01 вересня 2025 року у складі судді Іванової Н. Ю. і

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст вимог заяви

В червні 2025 року Публічне акціонерне товариство «Український комунальний банк» (далі - ПАТ «Укркомбанк») звернулось до суду із заявою та просило:

-поновити строк пред`явлення виконавчого документа - виконавчого листа №1109/9662/12, що виданий 17.12.2012 Кіровським районним судом м. Кіровограда, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укркомбанк» заборгованості за кредитним договором № 00013/07-8101 від 10.12.2007 у розмірі 43 239 грн 06 коп та судовий збір в сумі 432 грн 39 коп - до виконання;

- видати дублікат виконавчого листа № 1109/9662/12, що виданий 17.12.2012 Кіровським районним судом м. Кіровограда, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укркомбанк» заборгованості за кредитним договором № 00013/07-8101 від 10.12.2007 у розмірі 43 239 грн 06 коп та судовий збір в сумі 432 грн 39 коп.

Заява мотивована тим, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 листопада 2012 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укркомбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 43 239,06 грн та 432,39 грн судового збору.

На виконання рішення суду 17 грудня 2012 року видано виконавчий лист, який перебував на примусовому виконанні у Фортечному відділі державної виконавчої служби у м. Кропивницькому в межах виконавчого провадження № 42724253, однак згодом виконавче провадження було завершено, а відомості про дату та підстави його закінчення, результати виконання рішення та місцезнаходження виконавчого документа відсутні.

Виконавчий лист ПАТ «Укркомбанк» не повертався, постанови державного виконавця не надходили, а кошти в рахунок погашення заборгованості не стягувалися.

Виконавчий лист міг залишитися у відповідному відділі державної виконавчої служби або бути не надісланим стягувачу після завершення виконавчого провадження, а також міг бути втрачений під час поштового пересилання

Крім того, через бойові дії та тимчасову окупацію м. Луганська, призупинення своєї діяльності, непередання колишнім керівництвом документації уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також запровадження карантину та воєнного стану заявник не мав належної інформації про перебіг виконавчого провадження та можливості своєчасно вжити заходів для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 01 вересня 2025 року в задоволенні заяви ПАТ «Укркомбанк» про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дублікату виконавчого листа відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що заявник не довів поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Суд першої інстанції зазначив, що запровадження ліквідаційної процедури банку та перебування його головного офісу на тимчасово окупованій території самі по собі не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для своєчасного вчинення необхідних процесуальних дій.

Банк не надав доказів належного контролю за виконанням судового рішення та вжиття всіх залежних від нього заходів для захисту своїх прав.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність поважних причин для поновлення пропущеного строку виключає можливість видачі його дубліката.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ПАТ «Укркомбанк» просить скасувати ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 01 вересня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про видачу дублікату виконавчого листа задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена внаслідок неповного з`ясування обставин справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви, не дочекавшись отримання витребуваних ним доказів щодо стану виконавчого провадження, дати та підстав його закінчення, фактичного стягнення заборгованості й місцезнаходження виконавчого листа.

Відсутність цих відомостей унеможливлювала належне встановлення обставин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Через окупацію м. Луганська банк утратив доступ до головного офісу, первинної документації та баз даних, що істотно ускладнило з`ясування обставин виконання судового рішення.

Банк належно виконав свої обов`язки як стягувач, своєчасно отримавши виконавчий лист і пред`явивши його до органу ДВС, тоді як подальше виконання рішення та збереження виконавчого документа належали до компетенції державної виконавчої служби.

Оскільки виконавчий лист банку не повертався, а рішення суду залишається невиконаним, заявник вважає втрату документа такою, що сталася не з його вини.

Відзив на апеляційну скаргу

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду, проведеного в режимі відеоконференції, представник ПАТ «Укркомбанк» адвокат Лобань Д. М. підтримав доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_1 та представник Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, які не з`явилися, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 листопада 2012 року у справі № 1109/9662/12 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укркомбанк» заборгованість за кредитним договором від 10 грудня 2007 року № 00013/07-8101 у розмірі 43 239 грн 06 коп та судовий збір у розмірі 432 грн 39 коп, на виконання якого видано виконавчий лист.

Згідно з відповіддю в. о. начальника Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12 вересня 2024 року № 77977/30.19-29, зазначений виконавчий документ перебував на примусовому виконанні у виконавчому провадженні № 42724253, відкритому 28 березня 2014 року, яке на цей час завершено.

Постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 309/БТ ПАТ «Укркомбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Цього ж дня виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 96 про запровадження в банку тимчасової адміністрації, яка розпочалася 13 травня 2015 року.

Надалі, на підставі постанови Правління Національного банку України від 14 вересня 2015 року № 604 та рішення виконавчої дирекції Фонду від цієї ж дати № 169, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Укркомбанк» і призначено уповноважену особу Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора банку.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному дашборді Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, м. Луганськ Луганської області має статус тимчасово окупованої території з 07 квітня 2014 року.

Відомості про відповідну територію включено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства від 22 грудня 2022 року № 309.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-мунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18).

Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 02 червня 2016 року № 1404-VIII) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю у повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом ч. 5 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Згідно висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання не створює перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

У контексті передбаченого ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року права на справедливий суд, яке відповідно до ст. 2 ЦПК України є завданням цивільного судочинства Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження у цивільних справах, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання (див. «Стаднюк проти України» (Stadnyuk c.Ukraine), N 30922/05, п. 21, 27 листопада 2008 року).Однак виконавче провадження не може бути відокремлене від судового розгляду, і тому вони мають розглядатись як цілісний процес (див.«Сіка проти Словаччини» (Sika c. Slovaquie), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року; «Побегайло проти України» (Pobegailo c. Ukraine), N 18368/03, п. 18, 29 березня 2007 року).

Європейський суд з прав людини у контексті змісту права на справедливий суд також зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» (Жовнер проти України, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

Суд враховує вказану практику Європейського суду з прав людини, однак вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку суд лише сприяє стягувачу у його намаганні звернути стягнення на підставі рішення суду, і самостійно не вправі ініціювати це питання.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Крім того, законодавець пов`язує право на отримання стягувачем дубліката виконавчого листа з втратою його оригіналу, а також незавершеним строком для пред`явлення його до виконання, що є запобіжником від подвійного стягнення боргу.

За таких обставин першочерговим є вирішення судом питання стосовно наявності поважних підстав пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджується, що заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 листопада 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укркомбанк» заборгованість у розмірі 43 239 грн 06 коп та судовий збір у розмірі 432 грн 39 коп (а. с. 42-43).

Кіровський районний суд м. Кіровограда на підставі вказаного рішення видав виконавчий лист, який було отримано представником стягувача 25.12.2012, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 53).

Згідно відповіді в. о. начальника Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Любові Чубари від 12 вересня 2024 року № 77977/30.19-29 виконавчий документ перебував на примусовому виконанні у Фортечному відділі державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 42724253 (дата відкриття - 28 березня 2014 року). Виконавче провадження завершено (а. с. 67 на звороті).

Згідно з довідкою від 05 червня 2025 року вих. № 135/25-Л ПАТ «Укркомбанк» перевіркою відомостей журналу реєстрації вхідної кореспонденції ПАТ «Укркомбанк» з`ясовано, що поштове відправлення - рекомендований лист від Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34977781), який би містив постанову державного виконавця, а також оригінал виконавчого листа № 1109/9662/12, що виданий 17.12.2012 Кіровським районним судом м. Кіровограда, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укркомбанк» заборгованості за кредитним договором № 00013/07-8101 від 10.12.2007 у розмірі 43 239 грн 06 коп та судовий збір в сумі 432 грн 39 коп на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укркомбанк» не надходив та не реєструвався (а. с. 69 на звороті).

За змістом довідки ПАТ «Укркомбанк» 05 червня 2025 року вих. № 134/25-Л перевіркою відомостей ПАТ «Укркомбанк» в системі програмного забезпечення «Клієнт-банк» АБС «БАРС Millennium» встановлено, що будь яких коштів, стягнутих в результаті примусового виконання за виконавчим листом № 1109/9662/12, що виданий 17.12.2012 Кіровським районним судом м. Кіровограда, а також сплачених у добровільному порядку від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на накопичувальний рахунок ПАТ «Укркомбанк» не надходило (а. с. 70).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14 вересня 2026 року витребувано з Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) докази у вигляді відомостей, а саме: ідентифікатор доступу до АСВП по виконавчому провадженню № 42724253; інформацію про стан виконання за виконавчим листом № 1109/9662/12, що виданий 17.12.2012 Кіровським районним судом м. Кіровограда, зокрема, чи відбувалось стягнення з боржника заборгованості та в якій сумі, яка сума залишку нестягнутого боргу; інформацію про дату та підстави закінчення виконавчого провадження № 42724253; інформацію про направлення постанови про закінчення виконавчого провадження на адресу стягувача Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк», роздруківку «ВП-спецрозділ» по виконавчому провадженню № 42724253, копії постанов про відкриття та закінчення названого виконавчого провадження (а. с. 166-167).

Листом Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому від 22 вересня 2026 року № 118667/30.19-29 повідомлено, що за результатами перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено перебування на виконанні виконавчого листа № 1109/9662/2012, виданого 17 грудня 2012 року Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укркомбанк» заборгованості в розмірі 43 239,06 грн та судового збору в розмірі 432,39 грн, усього 43 671,45 грн, у виконавчому провадженні № 42724253.

Зазначено, що 10 червня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

Водночас відділ ДВС повідомив про неможливість надання детальнішої інформації щодо виконавчого провадження з огляду на встановлені правила ведення діловодства та строки зберігання документів, які для відповідної категорії виконавчих проваджень становлять три роки.

До листа долучено витяг з автоматизованої системи виконавчого провадження № 42724253, у якому відображено дату відкриття виконавчого провадження - 28 березня 2014 року, дату повернення виконавчого документа - 10 червня 2016 року, а також відомості про те, що строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання спливав 10 червня 2017 року.

Враховуючи, що виконавчий документ повернуто стягувачу 10.06.2016, строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання згідно положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сплив через 3 роки - 10.06.2019.

Звертаючись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, ПАТ «Укркомбанк» посилалось на те, що на час повернення виконавчого документу стягувачу діяльність банку була призупинена, головний офіс перебував на тимчасово окупованій території України в м. Луганськ, а постанова про повернення виконачого документа стягувачу і виконавчий лист не надходили.

Аналізуючи встановлені обставини та надані заявником докази, суд приходить до висновку, що наведені в заяві ПАТ «Укркомбанк» обставини не можна вважати поважними причинами пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання протягом тривалого часу до моменту звернення до суду із вказаною заявою, оскільки вони не доводять існування обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.

За змістом статей 36, 37, 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» після запровадження тимчасової адміністрації керівництво банку втрачає свої повноваження, а Фонд (уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень) набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Таким чином, запровадження у банку ліквідаційної процедури саме по собі не може бути поважною причиною пропуску вказаного строку, а посилання заявника на запровадження ліквідаційної процедури, не заслуговують на увагу, оскільки Уповноважена особа Фонду мала достатньо підстав для ведення судово-претензійної роботи щодо примусового стягнення заборгованості.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі № 616/4465/12 (провадження № 61-25805св18).

Суд звертає увагу, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

Банк, який є юридичною особою, зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні в органах ДВС.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

За таких обставин, не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що органом державної виконавчої служби належних і достатніх заходів, спрямованих на примусове виконання рішення, не вжито та рішення залишається не виконаним з вини органів державної виконавчої служби.

При цьому суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено, однак суд наголошує, що закон пов`язує можливість видачі дубліката виконавчого документа не лише із його втратою, а й із дотриманням строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки, визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання. Законодавець обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися, однак визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 липня 2024 року у справі № 183/4446/13 (провадження № 61-5832св24).

Перевіривши доводи, викладені в заяві, дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що причини, на які посилається заявник, як на підстави пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не є поважними та не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому відсутні підстави для поновлення пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

За таких обставин, враховуючи вимоги з п. п. 17.4 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд першої інстанції також дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про видачу дублікатів виконавчих листів, адже суд може видати дублікат виконавчого листа, якщо стягувач звернувся з заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання і така видача передбачена законодавством лише у разі його втрати.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 14 липня 2025 року у справі № 1111/8365/12 (провадження № 61-8422ск25).

Посилання апеляційної скарги на окупацію м. Луганська, втрату документації та ліквідацію банку самі собою не доводять об`єктивної неможливості своєчасно звернутися до суду, а заявник не надав доказів вчинення протягом установленого строку дій для з`ясування долі виконавчого листа або поновлення строку його пред`явлення.

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про невиконання судового рішення та порушення права на справедливий суд, оскільки ці обставини не звільняють стягувача від обов`язку довести поважність причин пропуску процесуального строку.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України судапеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» залишити без задоволення, а ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 01 вересня 2025 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 28.10.2026.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. І. Чельник