Ухвала № 141127431 у справі № 562/3473/26 від 02.11.2026

Справа № 562/3473/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 року Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі судді Чорного І.А., розглянувши розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області лейтенанта поліції Мукорез Леоніда Леонідовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С ТА Н О В И В:

В провадження Здолбунівський районний суд Рівненської області надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області лейтенанта поліції Мукорез Леоніда Леонідовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У своєму позові позивач просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 11.10.2026 серії ЕНА №08030074 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. та провадження закрити.

До позову позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, де просить зупинити дію постанови у справі про адміністративне правопорушення від 11.10.2026 серії ЕНА №08030074 до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

У своїй заяві позивач вказує на можливість відкриття відносно нього виконавчого провадження та проведення заходів із примусового стягнення у виконавчому провадженні арешту та примусовому стягненню суми штрафу та витрат виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи та матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом частин 1-2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Водночас підстави забезпечення позову є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Види забезпечення позову передбачені ч. 1 ст. 151 КАС України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.03.2026 в рамках справи № 380/12281/25.

Як вбачається із змісту поданої заяви, доводи заявника зводяться до припущень щодо можливого стягнення грошових коштів та/або можливого накладення арешту у майбутньому.

Водночас заявником не доведено належними доказами, які б підтверджували, що відповідні заходи примусового виконання вже розпочаті або що внаслідок таких дій виконання судового рішення на користь заявника буде істотно ускладнене чи унеможливлене.

Саме лише посилання на можливість настання негативних наслідків, без наведених конкретних обставин, не може бути достатньою підставою для застосування заходів забезпечння адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, за результатами розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, аналізу доводів заявника, суд вважає, що заява є необґрунтованою, а тому наразі відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 77, 150-152, 154 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області лейтенанта поліції Мукорез Леоніда Леонідовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.А. Чорний