У Х В А Л А
Справа №753/4260/25
Провадження №2/377/38/26
27 жовтня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої -судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В.,
представника позивача ( за первісним, відповідача за зустрічним позовом) -адвоката Кебкало Т.М.,
відповідача ( за первісним, позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,
представника відповідача ( за первісним, позивача за зустрічним позовом) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду адвоката Допи В.І.,
розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
В С Т А Н О В И В:
03 березня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_2 , в інтересах якого діяв адвокат Піндур М.М., звернувся з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна, в якому просив суд:
- припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на автомобіль марки AUDI E-TRON 55, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер ( VIN) - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , та виділити вказаний автомобіль ОСОБА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію ринкової вартості за частку автомобіля марки AUDI E-TRON 55, 2021 року випуску , ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , в розмірі 712 017,50 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, судові витрати за надання послуг по здійсненню належної оцінки транспортного засобу (надання звіту) ФОП ОСОБА_3 в розмірі 3 000,00 грн та витрати на правничу допомогу 20 000 грн.
Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову. Накладено арешт на автомобіль марки «AUDI E-TRON 55», 2021 року випуску, НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нього, який зареєстрований за ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Дарницького районного суду від 14 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Дарницького районного суду від 02 квітня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05 червня 2025 року.
16 квітня 2025 року відповідач за первісним ( позивач за зустрічним) позовом ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якій просила:
- задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 та визнати спільним майном подружжя автомобіль марки AUDI E-TRON 55, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль шляхом виділення ;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за його частку у праві спільної сумісної власності на майно подружжя - ринкової вартості автомобіля в сумі 712 017,50 грн;
- припинити право спільної сумісної власності на автомобіль марки AUDI E-TRON 55, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер ( VIN) - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ( свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 );
- визнати за нею, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , право особистої власності на автомобіль марки AUDI E-TRON 55, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ( свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ).
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 квітня 2025 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Призначено справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 05 червня 2026 року.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя передано на розгляд за підсудністю до Славутицького міського суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Славутицького міського суду Київської області від 04.09.2025 справу передано на розгляд судді Славутицького міського суду Київської області Малишенко Т.О.
Ухвалою судді Славутицького міського суду Київської області Малишенко Т.О. від 16 вересня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження, визначено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16 жовтня 2025 року.
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 16 жовтня 2025 року задоволено клопотання позивача за первісним позовом ОСОБА_2 про зміну предмету позову, прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову з пакетом документів, зазначених в переліку до заяви, та вирішено здійснювати розгляд справи з урахуванням цієї заяви. Підготовче засідання відкладено на 23 грудня 2025 року.
30 жовтня 2025 року від відповідача за первісним ( позивача за зустрічним) позовом ОСОБА_1 надійшов відзив на заяву ОСОБА_2 про зміну предмета та підстав позову.
23 грудня 2025 року підготовче засідання відкладено на 04 лютого 2026 року за клопотанням представника відповідача за первісним позовом.
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 27 січня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 04 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01 квітня 2026 року. Задоволено клопотання ОСОБА_1 про виклик свідка ОСОБА_4 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Кебкало Т.М., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 27 січня 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року апеляційну скаргу адвоката Кебкало Т.М., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , залишено без задоволення. Ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 27 січня 2026 року залишено без змін.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 12.05.2026 № 880/0/15/26 прийнято відставку судді Славутицького міського суду Київської області ОСОБА_5 .
На підставі розпорядження керівника апарату Славутицького міського суду Київської області від 07 липня 2026 року №5 у зв`язку із наявністю підстав, передбачених п.п. 2.3.45, 2.3.46 , 2.3.47, 2.3.48 пункту 2.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Славутицького міського суду Київської області та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_5 призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи між суддями.
За результатами повторного розподілу відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 липня 2026 року цивільну справу №753/4260/25, провадження №2 /377/38/26, передано для розгляду судді Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С.
Ухвалою судді Бабич Н.С. від 10 липня 2026 року цивільну справу №753/4260/25, провадження №2 /377/38/26, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, прийнято до свого провадження з розглядом справи в порядку загального позовного провадження. Призначено судове засідання на 23 вересня 2026 року.
У період з 05.08.2026 по 04.09.2026 головуюча у справі-суддя Бабич Н.С. перебувала у щорічній відпустці.
23 вересня 2026 року на підставі частини другої статті 240 ЦПК України за клопотанням сторони позивача за первісним позовом оголошено перерву в судовому засіданні до 08 жовтня 2026 року.
02 жовтня 2026 року представник позивача за первісним ( відповідача за зустрічним) позовом адвокат Кебкало Т.М. звернулась до суду з клопотанням про встановлення строку для попереднього внесення грошової компенсації на депозитний рахунок суду. Посилаючись на частини другу, четверту, п`яту статті 71 СК України, просила встановити ОСОБА_1 строк для попереднього внесення на депозитний рахунок Славутицького міського суду Київської області грошової компенсації у розмірі 712 017,50 грн, яка відповідає заявленому нею у зустрічному позові розміру компенсації ОСОБА_2 за його частку у праві на спірний автомобіль AUDI E-TRON 55, 2021 року випуску; зобов`язати ОСОБА_1 після внесення зазначеної грошової суми надати суду документ, що підтверджує її зарахування на депозитний рахунок суду.
Клопотання обґрунтовано тим, що у зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 погодилась з визначеною у звіті про оцінку ринковою вартістю автомобіля у розмірі 1 424 035,00 грн та зазначила, що вважає можливим стягнення з неї на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за його частку у розмірі 712 017,50 грн. Результатом задоволення підтримуваних ОСОБА_1 зустрічних вимог має стати передання їй у одноосібну власність неподільної речі та заміна майнового інтересу ОСОБА_2 щодо цього автомобіля грошовою компенсацією, розмір якої сама ОСОБА_1 визначила у сумі 712 017,50 грн. На момент подання зустрічної позовної заяви первісні вимоги ОСОБА_2 передбачали інший спосіб вирішення спору: залишення автомобіля ОСОБА_1 із присудженням ОСОБА_2 компенсації вартості його частки. Саме на цю первісну редакцію вимог посилається ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві. Надалі ОСОБА_2 змінив предмет первісного позову. В актуальній редакції він уже не просить передати автомобіль ОСОБА_1 та стягнути з неї компенсацію, а заявляє вимогу про визнання спірного автомобіля його особистою приватною власністю. Відтак первісна процесуальна ситуація, за якої саме ОСОБА_2 погоджувався отримати компенсацію замість автомобіля, на цей час відсутня. Натомість саме ОСОБА_1 продовжує підтримувати самостійну зустрічну вимогу, спрямовану на одержання нею у власність усього неподільного автомобіля із виплатою ОСОБА_2 грошової компенсації.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 розмежувала дві правові ситуації. Попереднє внесення коштів на депозит стосується випадку, коли позивач вимагає припинення права відповідача на частку у спільній власності та фактично претендує на одержання неподільної речі собі. Натомість коли сам позивач просить виділити неподільну річ відповідачу та стягнути на свою користь компенсацію за власну частку, обов`язок відповідача попередньо внести таку компенсацію не виникає. Наведений висновок не заперечує заявленого клопотання, оскільки після зміни предмета первісного позову ОСОБА_2 більше не вимагає передати автомобіль ОСОБА_1 в обмін на компенсацію. На теперішній час саме ОСОБА_1 , як позивач за зустрічним позовом, підтримує вимогу про одержання у власність усього неподільного автомобіля, тоді як ОСОБА_2 такому способу вирішення спору заперечує та претендує на сам автомобіль. Таким чином, питання про попереднє внесення компенсації має оцінюватися судом, виходячи не з первісної редакції позову ОСОБА_2 , яка надалі була змінена, а з актуального предмета спору та тих матеріально-правових наслідків, яких ОСОБА_1 просить досягти своїм зустрічним позовом. ОСОБА_1 у зустрічному позові погодилася з ринковою вартістю автомобіля 1 424 035,00 грн та сама визначила належну ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 712 017,50 грн. Тому на цій стадії для вирішення питання про суму, яка відповідає заявленому ОСОБА_1 способу поділу, не потрібно формувати новий розрахунок: саме 712 017,50 грн є сумою компенсації, на стягненні якої у межах запропонованого нею способу поділу вона наполягає у власній зустрічній заяві. Отже, метою клопотання є забезпечення виконання матеріально -правової передумови того способу поділу неподільної речі, який на цей час самостійно підтримує ОСОБА_1
08 жовтня 2026 року цивільну справу знято з розгляду, судове засідання призначено на 20 жовтня 2026 року.
Ухвалою від 20 жовтня 2026 року суд прийняв рішення повернутися до стадії підготовчого провадження та призначив підготовче засідання на 27 жовтня 2026 року.
У підготовчому засіданні представник позивача за первісним ( відповідача за зустрічним) позовом адвокат Кебкало Т.М. подане клопотання про встановлення строку для попереднього внесення грошової компенсації на депозитний рахунок суду підтримала та просила задовольнити, посилаючись на зазначені в ньому обставини.
Позивач за первісним ( відповідач за зустрічним) позовом ОСОБА_2 та інший його представник адвокат Кушнеренко Є.Ю. у призначене підготовче засідання не прибули, про дату, час і місце якого повідомлені належним чином у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Від Кушнеренка Є.Ю. надійшла заява про розгляд справи без його участі у зв`язку із перебуванням його в іншому судовому засіданні.
Відповідач за первісним ( позивач за зустрічним) позовом ОСОБА_1 та її представник адвокат Допа В.І. заперечували проти задоволення клопотання про встановлення строку для попереднього внесення грошової компенсації на депозитний рахунок суду, посилаючись на те, що з урахуванням тривалого розгляду справи, сторона відповідача за первісним ( позивача за зустрічним) позовом не погоджується з вартістю спірного автомобіля, зазначеною в звіті про оцінку майна, яку надав ОСОБА_2 , тому для її визначення потрібно призначити у справі судову автотоварознавчу експертизу. У разі, не прийняття судом доводів сторони відповідача за первісним ( позивача за зустрічним) позовом, встановити ОСОБА_1 більш тривалий строк для попереднього внесення грошової компенсації на депозитний рахунок суду- до винесення судом рішення.
З урахуванням положень частини першої статті 198, частини першої статті 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення підготовчого засідання за відсутності учасників справи, які не з`явились.
Заслухав думку учасників справи щодо клопотання про встановлення строку для попереднього внесення грошової компенсації на депозитний рахунок суду, суд дійшов такого висновку.
У частині першій статті 60 СК України зазначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У постанові від 14 лютого 2024 року у справі №752/18272/18 Верховний Суд дійшов такого висновку: «Тлумачення статті 60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує». Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17. Аналогічний висновок підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 (провадження № 14-94цс21).
У постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-801цс16 викладена правова позиція, що «у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя».
У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).
Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Згідно зі статтею 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 зауважувала, що приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.
В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила : «Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду урахував висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2565цс16. За її обставинами спір у подружжя виник щодо поділу набутих у шлюбі предметів домашньої обстановки та вжитку, автомобіля та заборгованості за кредитом. Позивачка за первісним позовом просила, зокрема, виділити їй у власність автомобіль та стягнути з неї компенсацію у розмірі 1/4 його вартості, а відповідач за первісним позовом у зустрічному просив залишити автомобіль у спільній частковій власності сторін. Верховний Суд України виснував, що у разі, коли один із подружжя не вчинив передбачених частиною п`ятою статті 71 СК України дій з попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можна реально поділити між сторонами відповідно до їхніх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя у цьому майні без його реального поділу та залишає майно у спільній частковій власності».
За обставинами цієї справи колишня дружина позивача за первісним ( відповідача за зустрічним) позовом ОСОБА_2 - відповідач за первісним ( позивач за зустрічним) позовом ОСОБА_1 заявила вимогу про припинення права спільної сумісної власності на спірний автомобіль шляхом визнання за нею права особистої власності на вказаний автомобіль та стягнення з неї на користь ОСОБА_2 компенсації за його частку у праві спільної сумісної власності на майно подружжя - ринкової вартості автомобіля в сумі 712 017,50 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за первісним ( позивач за зустрічним) позовом ОСОБА_1 не надала суду доказів внесення на депозитний рахунок суду заявленої нею суми грошової компенсації для відповідача за зустрічним позовом.
Разом із тим, положення як частини п`ятої статті 71 СК України, так і статті 365 ЦК України не уточнюють, коли саме має бути внесена грошова сума на депозитний рахунок суду, проте, оскільки позивач за первісним позовом звернулась з вимогами в порядку вказаних норм права, попереднє внесення вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду є обов`язковим для позивача за зустрічним позовом.
З поданого позивачем за первісним позовом звіту про оцінку майна, з яким у зустрічній позовній заяві погодилась ОСОБА_1 , вбачається, що ринкова вартість об`єкта рухомого майна - автомобіля AUDI E-TRON 55, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер ( VIN) - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 30 січня 2025 року складає ( без ПДВ): 1 424 035,00 грн, отже вартість частки спірного автомобіля становить 712 017,50 грн.
Відтак, наявні правові підстави для задоволення клопотання представника позивача за первісним ( відповідача за зустрічним) позовом адвоката Кебкало Т.М. про встановлення строку для попереднього внесення грошової компенсації на депозитний рахунок суду.
Оскільки попереднє внесення грошової компенсації вартості частки у спільному майні є матеріально-правовою передумовою для присудження іншому з подружжя такої грошової компенсації, необхідно встановити позивачу за первісним позовом ОСОБА_1 строк для її внесення на депозитний рахунок суду до закінчення розгляду справи та винесення рішення суду по суті.
При цьому, доводи сторони відповідача за первісним ( позивача за зустрічним) позовом щодо непогодження з оцінкою вартості спірного майна, яка визначена у звіті про оцінку майна, що надав позивач за первісним позовом, не впливають на можливість вирішення судом заявленого іншою стороною клопотання про встановлення строку для попереднього внесення грошової компенсації на депозитний рахунок суду, оскільки саме такий розмір компенсації ( 712 017,50 грн), який визначений, виходячи з наданого суду звіту про оцінку майна, позивач за зустрічним позовом просить стягнути з неї на користь відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись статтями 260, 261 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання представника позивача за первісним ( відповідача за зустрічним) позовом адвоката Кебкало Тетяни Михайлівни про встановлення строку для попереднього внесення грошової компенсації на депозитний рахунок суду задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 строк до закінчення розгляду справи та винесення рішення суду по суті справи для попереднього внесення на депозитний рахунок суду грошової компенсації у розмірі 712 017 гривень 50 копійок вартості частки рухомого майна - автомобіля AUDI E-TRON 55, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер ( VIN) - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , яка відповідає заявленому нею у зустрічному позові розміру компенсації ОСОБА_2 за його частку на спірний автомобіль, та зобов`язати ОСОБА_1 після внесення зазначеної грошової компенсації надати суду документ, що підтверджує її зарахування на депозитний рахунок за такими реквізитами:
Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.
Код отримувача (код ЄДРПОУ): 26268119
Банк отримувача: Державна казначейська служба України, місто Київ
Рахунок отримувача: [рахунок приховано]
Призначення платежу: вказати відомості щодо внесення ОСОБА_1 грошової компенсації вартості частки рухомого майна - автомобіля AUDI E-TRON 55, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер ( VIN) - НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , та відомості про ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 27.10.2026 у справі № 753/4260, провадження №2/377/38/26, відповідно до якої таке внесення здійснене.
Копію ухвали направити відповідачу за первісним ( позивачу за зустрічним) позовом ОСОБА_1 - до виконання, іншим учасникам справи до відома.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 02 листопада 2026 року.
Суддя Н. С. Бабич