Справа № 211/3911/26
Провадження № 2/211/4096/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02 листопада 2026 року
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Костенко Є.К.,
за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.,
представника позивача Гальчишак М.В.,
представника відповідача Берзіня С.Л.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами, -
ВСТАНОВИВ:
10 квітня 2026 року до суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гальчишак Марії Володимирівни до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Позовна заява обгрунтована тим, що позивач з відповідачем перебували в шлюбі, який розірвано рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28.10.2016. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.11.2016 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу на утримання дитини ОСОБА_3 21.01.2021 рішенням Дружківського міського суду Донецької області задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини. 07.05.2020 ухвалою Дружківського міського суду Донецької області залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю. 07.12.2020 рішенням Дружківського міського суду Донецької області задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком. 26.02.2021 за судовим наказом виданим Дружківським міським судом Донецької області вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів її доходу. На виконанні в Дружківському ВДВС в Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває ВП №64734318 з примусового виконання виконавчого листа №2-н/229/108/2021 від 26.02.2021 про стягнення з позивачки на користь відповідача аліментів на утримання дитини, згідно з розрахунком від 18.02.2026 заборгованість позивачки зі сплати аліментів становить 162 008,25 грн. Починаючи з березня 2022 в зв`язку зі збройною агресією рф ОСОБА_3 виїхала за кордон разом зі своєю бабусею та з березня 2022 проживає за кордоном разом з матір`ю на території Німеччини. Зважаючи на зазначене позивачка просить звільнити її від сплати аліментів на користь відповідача на утримання доньки, що стягуються на підставі судового наказу від 26.02.2021 у справі №229/314/21, звільнити від сплати заборгованості за аліментами, що виникла в межах ВП №64734318 за період з 01.03.2022 по дату ухвалення рішення, а також стягнути судові витрати та витрати на правничу допомогу в розмірі 32000,00 грн.
Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Представником відповідача до суду скеровано відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що жодними належними доказами не підтверджено проживання дитини разом з матір`ю на території Німеччини взагалі, та, зокрема, з 01.03.2022. Звертає увагу, що є чинне рішення суду, де визначено місце проживання дитини разом з батьком. Також, зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та жодними доказами не доведено саме дану суму витрат. Зважаючи на вищевикладене, просить у задоволення позову відмовити та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 18000 грн.
Представником позивача до суду скеровано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому підтверджуються обставини викладені в позовній заяві, тому на задоволенні позовних вимог наполягають.
10 серпня 2026 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 22.10.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про направлення до Верховного Суду для визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами відмовлено.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши надані документи і матеріали, допитавши свідків, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
Судом встановлено, що сторони з 17.08.2013 пербували у шлюбі, який був розірваний на підставі рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28.10.2016, справа №227/3458/16-ц. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на дошлюбне « ОСОБА_6 ».
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис №11 від 28.01.2014, вчинений Виконавчим комітетом Часовоярської міської ради м. Артемівськ Донецької області. Батьками вказані сторони по справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2016 року у справі № 227/3460/16-ц позовну заяву ( ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ( ОСОБА_7 , паспорт серії НОМЕР_4 , аліменти на малолітню дочку ОСОБА_3 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу, але не менш 30 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 вересня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 21 січня 2021 року у справі № 229/4166/20 провадження 2/229/89/2021 позовні вимоги представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах позивача до ( ОСОБА_7 про звільнення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволено, звільнено ОСОБА_2 від сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , стягнутих на користь ( ОСОБА_6 ) ОСОБА_1 , за рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15.11.2016 у справі №227/3460/16-ц.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області у справі № 229/2080/20 провадження №2/229/999/2020 від 06 липня 2020 року позов ( ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини залишено без розгляду.
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 07 грудня 2020 року у справі №229/3727/20 провадження 2/229/1272/2020 позов ОСОБА_2 до ( ОСОБА_7 , третя особа - орган опіки та піклування Дружківської міської ради, про визначення місця проживання дитини задоволено. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , з батьком ОСОБА_2 .
26 лютого 2021 року Дружківським міським судом Донецької області видано судовий наказ справа № 229/314/21 провадження № 2-н/229/108/2021 про стягнення аліментів на дитину, згідно з яким в пункті 1 такого вирішено стягувати щомісячно з ( ОСОБА_6 ) ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів її доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 26.01.2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Зазначений судовий наказ перебуває на виконанні в Дружківському відділі державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), виконавче провадження № 64734318, відкрите 04.03.2021 року та станом на 18.02.2026 утворилась заборгованість в розмірі 162 008,25 грн.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що малолітня донька ОСОБА_3 проживає разом з нею та перебуває на її утриманні з березня 2022 року.
Так, згідно з історією (AZR-номер у центральному реєстрі іноземців:22[телефон приховано]) та дозволу на проживання НОМЕР_5 зафіксовано, що перший в`їзд ОСОБА_3 був зафіксований міграційним відомством Німеччини 21.03.2022, 21.03.2022 - надано дозвіл на проживання на території Німеччини за адресою: 36433, Бад Залцунґен, Якоб-Волфарт штр. 32.
ОСОБА_1 також проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до дозволу на проживання YZTKTW3WC.
Також, на підтвердження проживання дитини з матір`ю надано довідку про реєстрацію місця проживання, якою підтверджено, ОСОБА_1 проживає разом з дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за адресою: 36433, Бад Залцунґен, Якоб-Волфарт штр. 32 з 23.01.2024.
Відповідно до свідоцтва наданого школою «Ан ден Беетен», виданого 15.07.2022, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в ОСОБА_10 , та відвідувала 2 А клас, навчальний рік 2021/2022.
Також, надано свідоцтва школи «Ан ден Беетен» від 10.02.2023, 19.06.2024, 31.01.2025, 13.02.2026, якими підтверджено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала в ОСОБА_10 та відвідувала 3а клас, навчальний рік 2022/2023, 4а клас, навчальний рік 2023/2024, 5b клас, навчальний рік 2024/2025, 6b клас, навчальний рік 2025/2026.
Отже, суду не спростовано, що неповнолітня ОСОБА_3 до початку військових дій на території України проживала разом з батьком ОСОБА_2 , а потім виїхала до Німеччини, де з 21.03.2022 проживає разом з матір`ю у місті Бад Залцунґен та навчається у Німецькій школі «Ан ден Беетен», про що видані відповідні свідоцтва закордонними установами.
З огляду на заначене, суд вважає, що оскільки подані суд документи видані відповідними офіційними службами і закладами Німеччини, засвідчені апостилем та долучені суду з відповідним перекладом, засвідченим нотаріально, це є належними доказами, які у повній мірі доводять факт того, що з 21.03.2022 ОСОБА_3 проживає разом з позивачем. З огляду на зазначене, аргументи відповідача щодо відсутності належних доказів проживання неповнолітньої дитини з матір`ю повністю спростовуються матеріалами справи. Разом із цим, суд зазначає, що вважає доведеним проживання доньки з ОСОБА_1 не з 01.03.2022, як зазначено у позові, а з 21.03.2022, що підтверджено документами міграційного відомства.
Також, суд відхиляє доводи відповідача відносно того, що рішенням суду встановлено місце проживання дитини з батьком, що є беззаперечною підставою для продовження нарахування аліментів, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що змінилися обставини в країні, дитина залишила Україну і проживає з матір`ю, а не батьком, жодних доказів того, що для їх сумісного проживання позивач вчинила якісь незаконні дії, суду надано не було.
Статтею ст.51 Конституції України гарантовано, а ст.180 СК передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Зі змісту ст.181 СК вбачається, що право на предявлення позову про стягнення аліментів на утримання дитини належить тому з батьків, з ким проживає дитина.
Відповідно до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Разом з тим, нормами Сімейного кодексу України не передбачено припинення стягнення аліментів з батьків на утримання неповнолітніх дітей без припинення права на аліменти. Статтями 192 та 197 СК передбачено спеціальні способи захисту прав платників аліментів, які застосовуються у разі зміни обставин, які мають значення для визначення розміру аліментів, і такими способами є зміна розміру аліментів або звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
З огляду на те, що судом було встановлено, що ОСОБА_3 з 21.03.2022 не проживає разом з батьком ОСОБА_2 , якому продовжують нараховуватися аліменти на її утримання, тому відповідач фактично з цього періоду не розпоряджається ними в інтересах дитини та не здійснює її утримання.
Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
З аналізу статтей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад батько дитини не витрачає отримувані ним аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - батька дитини. При цьому обов`язок матері - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів.
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема, з одержувачем аліментів чи з їх платником.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 4 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Так, судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 , перебуває на утриманні матері ОСОБА_1 з 21.03.2022, про що свідчать дослідженні письмові докази, відтак після набрання рішенням суду законної сили, яким з позивача стягувалися періодичні платежі у виді аліментів на користь відповідача на утримання неповнолітньої дитини, встановлено обставини, що впливають на їх припинення. Чинним законодавством не передбачено можливість внесення змін до судового наказу про стягнення аліментів чи його скасування. Тому, вимога про припинення стягнення з позивача ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , що стягуються за судовим наказом Дружківського міського суду Донецької області від 26 лютого 2021 у справі №229/314/21 підлягає задоволенню, однак датою припинення стягнення з позивача аліментів суд вважає дату, яка підтверджує, що дитина офіційно проживає в іншій країні з матір`ю ОСОБА_1 - 21.03.2022.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості по аліментах, якщо вона виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Отже, платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами у разі, якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або інших обставин, що мають істотне значення та можуть бути безумовною підставою для звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів.
Як встановлено, донька ОСОБА_3 проживає з матір`ю - позивачем по справі та її родиною, а тому повністю знаходиться на її утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання ОСОБА_3 , які стягуються на підставі судового наказу, виданого Дружківським міським судом Донецької області від 26 лютого 2021 у справі №229/314/21, та звільнити її від сплати заборгованості за аліментами з 21.03.2022 - дати, коли офіційно підтверджено проживання дитини за кордоном з матір`ю.
У відповідності до положень ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2951,28 грн.
Сторонами заявлено, що питання, відносно витрат на правничу допомогу, ними буде заявлено після ухвалення судового рішення відповідно до вимог ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 191,192,197, 273 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 258-259,263-265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами - задовольнити частково.
Припинити з 21.03.2022 стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу, виданого Дружківським міським судом Донецької області від 26.02.2021 у справі № 229/314/21, та звільнити з цієї дати по дату ухвалення рішення суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від сплати заборгованості за аліментами.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 2951 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят одна) гривня 28 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи,якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 02.11.2026.
Суддя Костенко Є. К