Номер провадження: 22-ц/813/7112/26
Справа № 511/3444/25
Головуючий у першій інстанції Гринчак С. І.
Доповідач Громік Р. Д.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Роїка Д.Я.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 01 травня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Спільного підприємства «Вітмарк-Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ВСТАНОВИВ:
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення.
30 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Константінеді О.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, в якій заявник просить суд: 1. Поновити строк на подання заяви про відшкодування судових витрат. 2. Під час розподілу судових витрат врахувати факт виникнення спору у справі №511/3444/25 внаслідок неправильних дій відповідача. 3. Постановити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 150,00 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 01 травня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за заявою представника позивача - адвоката Константінеді О.М. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до СП «Вітмарк-Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявою від 30.04.2026 року представник позивача, реалізував надане йому право на відшкодування судових витрат на правничу допомогу в розмірі 3150,00 грн, понесених позивачем під час розгляду судового провадження №2-др/511/10/26 у справі №511/3444/25.
Таким чином, адвокат Константінеді О.М., діяв виключно в інтересах позивача, в рамках укладеного з ним договору та в межах закону, захищаючи право позивача на відшкодування судових витрат, понесених ним під час розгляду судового провадження №2-др/511/10/26.
Сповіщення сторін та заяви у справі.
Про судове засідання, призначене на 28 жовтня 2026 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з`явились.
27 жовтня 2026 року адвокат Константінеді О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав заяву про розгляд справи без їх участі.
28 жовтня від представника СП «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Повний текст судового рішення складено 04 листопада 2026 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до припису п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, послався на те, що в діях представника позивача вбачається зловживання правом щодо періодичності подання заяв про ухвалення додаткових рішень, та враховуючи той факт, що на даний час в апеляційному порядку (за апеляційною скаргою відповідача у справі) переглядається загальне рішення від 03 лютого 2026 року, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження.
Однак з такими висновками першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
За ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша-друга статті 2 ЦПК України).
У пунктах 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства.
Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частини третя-четверта статті 44 ЦПК України).
Водночас суд першої інстанції, застосовуючи положення про зловживання процесуальними права, відмовив у відкритті провадження за заявою про ухвалення додаткового рішення, що взагалі не передбачено нормами цивільного процесуального законодавства України.
Також колегія суддів зазначає, що відповідно до норм цивільного процесуального закону для визнання дій відповідача зловживанням процесуальними правами необхідно встановити наявність умислу на перешкоджання судочинству.
Верховний Суд у постанові від 30 травня 2025 року в справі №380/22793/23 зробив висновок, що суд повинен встановити в сукупності такі ознаки зловживання процесуальними правами: наявність намірів перешкодити судочинству (суб`єктивний елемент); недобросовісний характер дій (об`єктивний елемент); відсутність потреби у відповідній дії в рамках справи; наслідки для процесу у формі затягування, плутанини, перешкоджання іншій стороні.
Апеляційний суд зауважує, що в діях представника позивача не вбачається зловживання процесуальними права, оскільки останній подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення (провадження №2-др/511/10/26 у справі №511/3444/250). Саме по собі подання заяви про ухвалення додаткового рішення втретє з різних підстав і під час апеляційного оскарження інших судових рішень у справі не є зловживанням процесуальними правами.
Враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях сторони відповідача зловживання процесуальними правами.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, розглядаючи справу, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, а тому ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 01 травня 2026 року скасувати.
Справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 04 листопада 2026 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
Д.Я. Роїк