Справа № 175/13505/26
№ провадження 2-а/196/20/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Костюкова Д.Г., за участю секретаря судового засідання Дорошенко В.В., представника позивача адвоката Ніколаєва О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в с-щі Царичанка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: Капустянський Володимир Анатолійович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ніколаєв О.В., звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та в обґрунтування зазначив, що 21 серпня 2026 року рядовим поліції 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Грищенком Є.Ю. було винесено постанову ЕНА №7758510 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Згідно з описовою частиною вказаної постанови, 21.08.2026 року о 23.06 год. в с-щі Авангард (Шосе Тираспольське, 22/5 км) ОСОБА_1 керував напівпричепом-контейнеровозом НОМЕР_1 , у якому було здійснено переобладнання, а саме доставлено пристрій самовивантаження та не внесені зміни у реєстраційні документи, чим порушено п. 31.3 «а» Правил дорожнього руху України. Під час оформлення матеріалів справи відповідач допустив помилку, протиправно ототожнивши транспортування знімного вантажного контейнера з переобладнанням самого напівпричепа. На момент зупинки ОСОБА_1 керував спеціалізованим вантажним сідловим тягачем MAN TGS 18.440 (д.н. НОМЕР_2 ) із спеціалізованим напівпричепом KOEGEL (д.н. НОМЕР_1 ), який згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 має чітке технічне призначення: «Спеціалізований напівричіп п/пр-контейнеровоз для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур)». На даному напівпричепі перевозився знімний металевий контейнер «К 60 з пристроєм для самовивантаження» (зав. №35). Рівень безпеки контейнера К 60 відповідно до Технічного паспорта виробника (ТОВ «Зміїв-Транс-Захід») підтверджений сертифікатом відповідності №UA.IN.191.1450.23 від ТОВ «ОС ЄВРОСТАНДАРТ» в даній галузі та вироблений згідно ТУ У 29.2-39989905-001:2018, є самостійним виробом (вантажем), а його гідроциліндр є елементом конструкції самого контейнера, а не напівпричепа. Наявний підйомний механізм прямо передбачений Технічними умовами (ТУ У 29.2-39989905-001:2018), які регламентують конструкцію контейнерів для сипких вантажів як таких, що мають «пристрій для самовивантаження» та «гідроциліндр». Встановлений механізм є елементом погодженої конструкції, а не самовільне переобладнання. На підставі вищевикладеного позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7758510 від 21 серпня 2026 року, винесену рядовим поліції 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Грищенком Є.Ю, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.09.2026 року адміністративну справу №175/13505/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департамету патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення передано на розгляд до Царичанського районного суду Дніпропетровської області для розгляду справи за підсудністю (а.с. 22).
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2026 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Роз`яснено обов`язок відповідачу у відповідності до ч. 2 ст.77КАС України надати всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов (а.с. 37).
23 жовтня 2026 року представник відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що 21.08.2026 р. в ході виконання службових обов`язків на території блокпоста за адресою: Одеська область с-ще Авангард Тираспольське шосе 22/5 , поліцейський взводу №2 роти №3 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП рядовий поліції ОСОБА_2 виявив транспортний засіб марки TGS 18.440, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з напівпричепом контейнеровоз НОМЕР_1 , в якому було здійснено переобладнання, а саме доставлено пристрій само вивантаження та не внесено зміни у реєстраційні документи, чим порушив п. 31.3.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 та здійснив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП. під час перевірки документів було встановлено, що напівпричеп, згідно реєстраційного документу, мав би бути контейнеровозом, хоча по факту було встановлено , що він є самоскидом. В подальшому, інспектором повідомлено, що буде винесена постанова за ч.1 ст. 121 КУпАП. А тому, вважають позов ОСОБА_1 необґрунтованим та прохають відмовити у задоволенні позову повністю, залишивши рішення суб`єкта владних повноважень без змін.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ніколаєв О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та прохав їх задовольнити, з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,? ?серії ЕНА № 7758510 від 21.08.2026 року, винесену відповідачем - рядовим поліції 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Грищенком Є.Ю., позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 10).
Відповідно до змісту вищевказаної постанови позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 21.08.2026 о 23:06:44 год. в с-ще. Авангард шосе Тираспольське22/5 км. водій ОСОБА_1 керував напівпричепом контейнеровоз НОМЕР_1 в якому було здійснено переобладнання, а саме доставлено пристрій само вивантаження та не внесені зміни у реєстраційні документи, чим порушив вимоги п.31.3 "а" ПДР України.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до п.31.3 (а) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Зі змісту спірної постанови про адміністративне правопорушення слідує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у зв`язку із порушенням ним вимог п.31.3 а ПДР України, а саме експлуатація транспортних засобів у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В порушення вищевказаних вимог закону в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення, не зважаючи на невизнання позивачем своєї вини, інспектором поліції не зазначено жодного доказу наявності вини позивача, не наведено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався позивач, чи висловлених останнім доводів.
В оскаржуваній постанові не зазначено, яким саме стандартам, правилам та нормативам не відповідає технічний стан транспортного засобу, хоча п.п. "а" п. 31.3 ПДР забороняє експлуатацію транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Поміж тим, у своєму відзиві відповідач зазначив, що маса гідравлічного обладнання, кузову та обладнання для його кріплення та підйому є складовою повної маси напівпричепа та в даному випадку збільшує повну масу напівпричепа, яка відображена в реєстраційному документі, що за своєю суттю є переобладнанням.
Суд зауважує, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своєї позиції, у зв`язку з чим вона носить характер припущень.
Більш того, відповідно до вимог ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Вищевказаними вимогами чинного законодавства чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис. У разі відсутності в постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис або фото, такий відеозапис/фотознімки не можуть вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №524/1113/17, від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а.
Як встановлено в судовому засіданні, в оскаржуваній постанові не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено надані відповідачем відеозапис та фотознімки, що виключає можливість використання їх у якості доказів.
Таким чином, суду не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.
Вищенаведене є безумовним порушенням права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином суд доходить висновку, що при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення органом владних повноважень не було дотримано вимоги ст.ст. 245, 268, 280, 283 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Згідно п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У зв`язку з наведеним, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Згідно із ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 665,60 грн., а тому з відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь позивача необхідно стягнути витрати понесені на його сплату у розмірі 665,60 грн (а.с. 7).
Керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА № 7758510 від 21.08.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. шістдесят коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5.
Третя особа: ОСОБА_3 , НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков