Ухвала № 141264046 у справі № 910/6641/26 від 06.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

06.11.2026 Справа № 910/6641/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши без виклику учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-Інвест" про забезпечення позову у справі

За позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД - ІНВЕСТ"

вул. Амосова Миколи, 4, м. Київ, 03110; код ЄДРПОУ 43865715

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ"

вул. Бойчука Михайла, 44А, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 43715128

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

про визнання положень статуту недійсними

За первісним позовом

ОРУМ (КІПР) ЛІМІТЕД

1065, вул. Зінас Кантер 7-й пов,17 кв/офіс 25-26, Нікосія

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ"

вул. Бойчука Михайла, 44А, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 43715128

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОРУМ (КІПР) ЛІМІТЕД звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ", оформлене протоколом №07/04/2026 від 07.04.2026 року, у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

03.11.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД - ІНВЕСТ" звернулось до суду з позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ", треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним Статуту ТОВ «Скай-Девелопмент», затвердженого протоколом № 24/12/2025 від 24.12.2025 загальних зборів учасників ТОВ «Скай-Девелопмент», в частині підпункту 8.6.7. пункту 8.6. Статуту; визнання недійсним Статуту ТОВ «Скай-Девелопмент», затвердженого протоколом № 24/12/2025 від 24.12.2025 загальних зборів учасників ТОВ «Скай-Девелопмент», в частині пункту 8.8. Статуту щодо підпункту 8.6.7.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД - ІНВЕСТ" вказує про порушення його корпоративних прав учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ". Формулювання підпункту 8.6.7. пункту 8.6. та пункту 8.8. щодо підпункту 8.6.7. Статуту не лише позбавляє учасників Товариства здійснювати управління, але й створює ризики для функціонування Товариства, оскільки реалізація учасниками товариства своїх корпоративних прав на управління товариством ставиться у повну залежність від явки всіх учасників Товариства на загальні збори учасників та одностайності у прийнятті ними рішень.

03.11.2026 разом із позовною заявою третьою особою з самостійними вимогами подано заяву про забезпечення позову, за змістом якої заявник просить:

- заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства Юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функції державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ" щодо зміни відомостей про орган управління юридичної особи (керівника, директора), інших змін про відомості органів управління юридичної особи;

- заборонити ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам представляти Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ" у відносинах з третіми особами, окрім як дирекції у складі тимчасово виконуючого обов?язки директора ОСОБА_1 та виконавчого директора ОСОБА_4 та уповноважених ними осіб.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначає, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», оформленим протоколом № 07/04/2026 від 07.04.2026, директора товариства ОСОБА_3 відсторонено від виконання обов`язків, а тимчасове виконання обов`язків директора покладено на учасника товариства ОСОБА_1 до обрання нового директора.

Як зазначено у протоколі загальних зборів, підставами для такого рішення стали неналежне та недобросовісне виконання ОСОБА_3 обов`язків керівника, перевищення повноважень та вчинення дій без погодження з виконавчим директором.

Зокрема, 02.04.2026 ОСОБА_3 одноосібно повідомив адвоката ОСОБА_5 про відкликання його повноважень на представництво інтересів товариства, а також направив відповідні повідомлення розпорядникам майна АТ «Галичфарм» та АТ «Київмедпрепарат». На переконання заявника, такі повідомлення не мали юридичної сили через відсутність обов`язкового другого підпису виконавчого директора, оскільки відповідно до пунктів 8.1, 9.1- 9.4 Статуту дирекція товариства є колегіальним виконавчим органом, члени якого діють спільно та не вправі одноособово представляти інтереси товариства перед третіми особами.

Крім того, заявник стверджує, що після відсторонення ОСОБА_3 не передав товариству установчі, організаційні, бухгалтерські та фінансові документи, печатку й інші матеріальні цінності. Водночас у ЄДР він продовжує значитися директором товариства, що, на думку заявника, створює передумови для використання ним електронного підпису керівника та вчинення дій від імені товариства у відносинах із третіми особами.

На підтвердження ризику вчинення таких дій заявник посилається на те, що на початку листопада 2026 року йому стало відомо про існування договору, нібито укладеного ОСОБА_3 у березні 2025 року з ТОВ «ФК «Ю-Бейс», за яким товариство придбало права вимоги за кредитними договорами на загальну суму 110 000 000,00 грн. При цьому про укладення такого договору учасникам та дирекції товариства не було відомо, у фінансовій звітності за 2025 рік він не відображений, а сам ОСОБА_3 не згадував про нього у своїх поясненнях на загальних зборах учасників 03.08.2026.

З огляду на викладене заявник вважає, що ОСОБА_3 , попри відсторонення від посади, продовжує використовувати документи та печатку товариства для вчинення від його імені правочинів без належних повноважень, у тому числі датованих минулими періодами, що може призвести до виникнення у товариства значних, не погоджених його учасниками майнових зобов`язань.

Таким чином, за твердженням заявника, у випадку невжиття заходів забезпечення позову можуть бути підписані ОСОБА_3 без згоди учасників нових документів «задніми числами», спрямованих на безпідставне прийняття на себе товариством обов`язків перед третіми особами, на відкликання повноважень представників, як він вже робив до цього, уповноваження сторонніх осіб на представництво інтересів Товариства, внесення змін до реєстру юридичних осіб у частині керівника та осіб, які мають право підпису. Зазначене може завдати шкоду майну, права та інтересам Товариства та його учасників, оскільки Товариство є учасником численних судових процесів, володіє корпоративними правами та забезпеченими правами вимоги до боржників, вартістю понад 2 млрд грн.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема:

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до усталених висновків Верховного Суду, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

В свою чергу, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Суд зауважує, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття таких заходів.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені в постановах Верховного Суду від 26.10.2020 у справі №907/477/20, від 21.12.2021 у справі №910/10598/21 та від 28.08.2023 у справі №906/304/23.

Суд при дослідженні даного спору звертає увагу сторін на те, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.08.2020 у справі №917/1274/19, від 25.02.2021 у справі №910/6729/20, від 15.04.2022 у справі №904/7930/21.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В обґрунтування підстав звернення до суду із заявою про забезпечення позову ТОВ "Завод - Інвест" посилається на ту обставину, що заявлені позивачем вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії до набрання чинності рішенням суду, яке буде винесено в результаті розгляду справи по суті поданих позовних вимог, є цілком співмірними з предметом позову, оскільки спрямовані виключно на унеможливлення вчинення дій ОСОБА_3 та сторонніми особами на шкоду учасникам та товариству.

Суд, надавши оцінку матеріалам поданої заяви, нормам чинного законодавства, доходить висновку, що наведені в заяві заходи забезпечення позову, безпосередньо стосуються предмету спору, дозволять забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача в разі задоволення позову.

Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 та постанові Верховного Суду від 17.08.2020р. по справі №910/679/20).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018р. Верховного Суду по справі №905/2130/17 та від 13.02.2018р. по справі №911/2930/17.

Суд зазначає, що при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Верховний Суд у постанові №918/124/23 від 29.06.2023 звернув увагу, що забезпечення позову є підтримання "status quo", поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, проаналізувавши викладені позивачем доводи та дослідивши надані докази, суд зазначає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки, викладені в ній доводи, підтверджуються належними доказами; між запропонованими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог наявний зв`язок; запропоновані заходи до забезпечення позову є адекватними, оскільки, відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються; заходи до забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами: невжиття цих заходів призведе до неефективності захисту порушених прав з огляду на наступне.

Як встановлено судом, предметом поданого позову третьої особи з самостійними вимогами є визнання недійсним положень статуту товариства, які визначають порядок призначення та припинення повноважень виконавчого органу товариства. У свою чергу предметом первісного позову є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства про відсторонення директора товариства, яке, за твердженням позивача, мало прийматись у тому самому порядку, що й призначення та припинення повноважень виконавчого органу товариства.

Заявник у заяві жодним не ставить питання про заборону або обмеження володіти та користуватись належним товариству майном. Заходи забезпечення позову заявляються виключно у зв`язку із вирішенням в судовому порядку корпоративного конфлікту.

Заявлені заходи забезпечення позову відповідають інтересам товариства та його учасників, спрямовані на недопущення завдання їм шкоди неправомірними діями відстороненого директора товариства.

Заявлений ТОВ «Завод-Інвест» захід забезпечення позову спрямований не на вирішення спору по суті, а виключно на збереження існуючого становища сторін (status quo) до моменту вирішення судом спору по суті.

З огляду на викладене, невжиття заходу забезпечення позову в даній справі зумовить виникнення інших судових спорів, що, у свою чергу, не відповідає принципам господарського судочинства та ефективному захистові порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2022 року у справі № 910/3268/22.

Суд зазначає, що за змістом норм Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Судом враховано, що обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовим, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд вважає, що запропонований заявником захід забезпечення позову не матиме наслідком втручання у господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ» та його учасників.

Відтак тимчасова (до вирішення спору по суті) заборона вчиняти дії не є втручанням в господарську діяльність забезпечення позову не матиме наслідком втручання у господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ» у розумінні ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльності".

Крім того, суд відзначає, що захід забезпечення позову, запропонований заявником, не призведе до зупинення господарської діяльності, забезпечення позову не матиме наслідком втручання у господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ» та його учасників.

Суд вважає обґрунтованою вимогу про заборону ОСОБА_3 та іншим особам, окрім визначеної Статутом дирекції товариства та уповноважених нею осіб, представляти інтереси ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» у відносинах із третіми особами, оскільки такий захід спрямований на недопущення вчинення від імені товариства юридично значущих дій особами, які не мають на це належних повноважень, та запобігання виникненню для товариства необґрунтованих майнових зобов`язань. При цьому встановлене обмеження не позбавляє інших учасників товариства належних їм корпоративних прав, не обмежує їх у можливості брати участь в управлінні товариством та стосується виключно порядку його представництва у відносинах із третіми особами. Відтак такий захід є співмірним із заявленими вимогами, безпосередньо пов`язаний із предметом спору та спрямований на збереження існуючого становища до вирішення спору по суті.

Отже, такий захід спрямований на зменшення ризику порушення майнових прав заявника, який є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ».

При цьому судом встановлено, що можливість настання негативних наслідків та зловживання зі сторони директора ОСОБА_3 підтверджена доказами, доданими до заяви про забезпечення позову.

За таких обставин адекватним та ефективним способом забезпечення позову та таким, що відповідає меті вжиття заходів щодо забезпечення позову є:

- заборона державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства Юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функції державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ" щодо зміни відомостей про орган управління юридичної особи (керівника, директора), інших змін про відомості органів управління юридичної особи;

- заборона ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам представляти Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ" у відносинах з третіми особами, окрім як дирекції у складі тимчасово виконуючого обов?язки директора Котинкевича Василя Івановича та виконавчого директора Жадько Ольги Миколаївни та уповноважених ними осіб.

За висновками суду, визначені заявником заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, у випадку задоволення позовних вимог, гарантуватимуть ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких останній звернулося до суду.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року).

З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Перелік заходів забезпечення позову наведений в ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обрані позивачами заходи забезпечення є співрозмірними до позовних вимог та фактичних обставин господарської діяльності сторін, забезпечують виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Згідно з ч. 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи достатність наданих заявником відомостей та доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, та відсутність підстав для зустрічного забезпечення (оскільки заходи забезпечення не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача чи інших осіб), суд не вбачає необхідності викликати особу, що подала заяву, та призначати розгляд заяви у судовому засіданні.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, заява від 03.11.2026 про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом:

- заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства Юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функції державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ" щодо зміни відомостей про орган управління юридичної особи (керівника, директора), інших змін про відомості органів управління юридичної особи;

- заборони ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам представляти Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ" у відносинах з третіми особами, окрім як дирекції у складі тимчасово виконуючого обов?язки директора ОСОБА_1 та виконавчого директора ОСОБА_4 та уповноважених ними осіб.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову є такими, що відповідають вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та вимогам щодо наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та спрямовані на забезпечення виконання судового рішення як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду та до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту як кінцевої мети звернення до суду. Вжиті заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

За таких обставин, враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом поданого позову, з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, з огляду на основну мету судового захисту, відповідно до якої, права особи мають бути захищені реально, а не декларативно, суд приходить до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню.

Разом з цим, суд не знайшов підстав для вжиття зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136, 137, 140, ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД - ІНВЕСТ» про забезпечення позову задовольнити повністю.

2. Вжити заходи до забезпечення позову.

3. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/6641/26 за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД - ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ", треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання положень статуту недійсними, за первісним позовом ОРУМ (КІПР) ЛІМІТЕД до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ", треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення загальних зборів, заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства Юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функції державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Бойчука Михайла, 44А, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 43715128) щодо зміни відомостей про орган управління юридичної особи (керівника, директора), інших змін про відомості органів управління юридичної особи.

4. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/6641/26 за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД - ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ", треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання положень статуту недійсними, за первісним позовом ОРУМ (КІПР) ЛІМІТЕД до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ", треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення загальних зборів, заборонити ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) та будь-яким іншим особам представляти Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Бойчука Михайла, 44А, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 43715128) у відносинах з третіми особами, окрім як дирекції у складі тимчасово виконуючого обов?язки директора Котинкевича Василя Івановича (РНОКПП НОМЕР_1 ) та виконавчого директора ОСОБА_4 ([номер приховано]) та уповноважених ними осіб.

4. Стягувачем за ухвалою суду є:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД - ІНВЕСТ" (вул. Амосова Миколи, 4, м. Київ, 03110; код ЄДРПОУ 43865715)

5. Боржниками за ухвалою суду є:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙ - ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Бойчука Михайла, 44А, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 43715128)

2. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 )

6. Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.

7. Строк пред`явлення вказаної ухвали до виконання - протягом трьох років з наступного дня після набрання цією ухвалою законної сили, тобто до 06.11.2029.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України

Суддя Максим Олександрович Лиськов