Ухвала № 141264064 у справі № 910/19992/23 від 05.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.11.2026 Справа № 910/19992/23

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" про зобов`язання керівника Акціонерного Товариства «Укрнафта» (00135390) подати до Господарського суду міста Києва звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/19992/23 від 05.06.2024 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (01133, місто Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 18/7) до Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5) про стягнення 1250649,75 грн,

За участю представників:

від боржника - Пучка В. А.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/19992/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" до Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА" про стягнення 1250649,75 грн

Рішенням суду від 05.06.2024 позов задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (01133, місто Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 18/7, код ЄДРПОУ 43231355) 1 250 649 (один мільйон двісті п`ятдесят тисяч шістсот сорок дев`ять) грн 75 коп. та судовий збір у розмірі 18759 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 75 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі № 910/19992/23 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі № 910/19992/23 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2024 № 910/19992/23 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 зі справи № 910/19992/23.

Господарським судом міста Києва 18.11.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/19992/23 від 05.06.2024, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 залишено без змін та набрало законної сили 30.09.2024 видано відповідний наказ.

11.05.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" сформовано заяву про зобов`язання керівника Акціонерного Товариства «Укрнафта» (00135390) подати до Господарського суду міста Києва звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/19992/23 від 05.06.2024.

Обґрунтовуючи вказану заяву заявник стверджує про те, що заборгованість АТ «Укрнафта» виникла у період березня 2023 року що підтверджено рішенням суду, проте рішення суду яке набрало законної сили в добровільному порядку не виконується, в зв`язку із чим Позивач звернувся до органу примусового виконання судових рішень.

Представник вказує, що станом на сьогоднішній день примусове виконання рішень судів щодо стягнення з Боржника АТ «Укрнафта» грошових коштів зупинене в зв`язку із включенням АТ «Укрнафта» до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (Наказ Мінстратегпрому № 52 від 23.03.2023).

На переконання ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» передбачений законом захист від примусового стягнення грошових коштів підприємств оборонно промислового комплексу спрямований на забезпечення безперебійної діяльності вказаних підприємств від претензій кредиторів у складній економічній ситуації яка стала наслідком повномасштабного вторгнення російської федерації в тому числі внаслідок пошкодження майна військовими діями та внаслідок ракетних ударів, відключення електропостачання тощо.

Як зазначає представник заявника, АТ Укрнафта протягом 2023-2026 років в тому числі через власний сайт поширює наступні публікації:

«Укрнафта» сплатила майже 100 млрд грн на користь держави за три роки державного управління (https://www.ukrnafta.com/ukrnafta-splatyla-majzhe-100-mlrd-grn-na-koryst-derzhavy-za-try-roky-derzhavnogo-upravlinnya ) АТ «Укрнафта» за перше півріччя 2025 року отримала 5,2 млрд грн чистого прибутку (https://www.ukrnafta.com/at-ukrnafta-za-pershe-pivrichchya-2025-rokuotrymala-5,2-mlrd-grn-chystogo-prybutku)

За 2024 рік «Укрнафта» заробила 16,38 млрд грн чистого прибутку: проведено незалежний аудит (https://www.ukrnafta.com/za-2024-rik-ukrnafta-zarobyla-16,38-mlrd-grn-chystogo-prybutku-provedeno-nezalezhnyj-audyt)

Чистий прибуток «Укрнафти» за 2023 рік склав 23,6 млрд грн: результати міжнародного аудиту (https://www.ukrnafta.com/chystyj-prybutok-ukrnafty-za-2023-rik-sklav-23,6-mlrd-grn-rezultaty-mizhnarodnogo-audytu)

Зазначені в публікаціях відомості підтверджуються також фінансовою звітністю АТ «Укрнафта» яка знаходиться в публічному доступі.

Враховуючи вищезазначене, ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» має підстави вважати що АТ «Укрнафта» зловживає механізмом заборони примусового виконання рішення, і відмовляється направляти отримані прибутки на погашення заборгованості встановленої судовим рішенням яке набрало законної сили і у відповідності до ст. 129-1 підлягає обов`язковому виконанню.

Представник ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» наголошує, обмеження на примусове виконання рішення суду не звільняє боржника від обов`язку виконання рішення суду у добровільному порядку.

Представник заявника зазначив, що станом на травень 2026 року судове рішення боржником не виконано, що свідчить про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення Господарського суду міста Києва № 910/19992/23 від 05.06.2024.

Ухвалою суду від 15.05.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" про зобов`язання керівника Акціонерного Товариства «Укрнафта» (00135390) подати до Господарського суду міста Києва звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/19992/23 від 05.06.2024 задоволено. Зобов`язано керівника Акціонерного Товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/19992/23 від 05.06.2024, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 залишено без змін та набрало законної сили 30.09.2024.

01.06.2026 в системі «Електронний суд» керівником Акціонерного Товариства «Укрнафта» сформовано звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/19992/23. Представник просив прийняти звіт про виконання судових рішень у даній справі без подальшого зобов`язання щодо подання наступних звітів до моменту існування мораторію на вчинення виконавчих дій або із зобов`язанням подати такий звіт протягом встановленого судом строку після закінчення мораторію чи воєнного стану. Розгляд звіту проводити за участю представника АТ «УКРНАФТА».

05.06.2026 в системі «Електронний суд» представником заявника сформовано Заперечення на клопотання у відповідності до якого представник зокрема зазначив, що замість переліку конкретних заходів, що вживаються для виконання рішення, Звіт містить виключно правову аргументацію щодо мораторію. Відповідач не вказує ані на часткове погашення заборгованості, ані на резервування коштів, ані на будь-які переговори зі стягувачем щодо порядку виплати боргу. Сама по собі наявність мораторію на примусове виконання не є «заходом, що вживається для виконання рішення» у розумінні п. 5 ч. 2 ст. 345-3 ГПК - ця обставина не звільняє боржника від обов`язку описати активні дії, спрямовані на погашення заборгованості.

Окрім того представник зазначив, що відповідач зазначає, що строки «залежать від періоду дії воєнного стану» та не можуть бути визначені. Однак посилання на невизначену майбутню подію (закінчення воєнного стану) не є «орієнтовним строком та його обґрунтуванням» у розумінні п. 6 ч. 2 ст. 345-3 ГПК.

Закон вимагає конкретного прогнозу з обґрунтуванням, а не констатації невизначеності. Відповідач, маючи затверджені Урядом плани капітальних інвестицій та фінансову звітність з горизонтом планування, об`єктивно здатний навести хоча б орієнтовні часові рамки, проте цього не робить.

Ухвалою суду від 08.06.2026 з урахуванням клопотання посадової особи Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" Кукурою Богданом Михайловичем про розгляд звіту за участю представника АТ «УКРНАФТА» призначено судове засідання на 18.06.26 о 09:40 год.

Ухвалою суду від 12.06.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

У судовому засіданні 18.06.2026 представник заявника (стягувача) приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ), представник боржника у судове засідання прибув.

Ухвалою суду від 18.06.2026 відмовлено у прийнятті звіту вих. №__ 05.2026 №01/01/07-__ Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА" про виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/19992/23 від 05.06.2024, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 залишено без змін у справі №910/19992/23 та зобов`язано керівника Акціонерного товариства "УКPНAФТА" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) у строк до 20.08.2026 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/19992/23 від 05.06.2024, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 залишено без змін у справі №910/19992/23.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2026 №910/19992/23 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 910/19992/23 задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі №910/19992/23 скасовано та постановлено нову, якою прийнято звіт Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про виконання судових рішень у справі №910/19992/23; зобов`язано керівника Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у строк до 22.10.2026 надати Господарському суду міста Києва звіт про виконання судових рішень у справі № 910/19992/23.

22.10.2026 в системі «Електронний суд» представником керівника Акціонерного товариства "УКPНAФТА" сформовано звіт про виконання судового рішення по справі.

Ухвалою суду від 29.10.2026 з урахуванням клопотання посадової особи Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" Кукури Богдана Михайловича про розгляд звіту за участю представника АТ «УКРНАФТА» призначено судове засідання на 05.11.2026.

У судовому засіданні 05.11.2026 представник заявника (стягувача) не прибув, повідомлявся належним чином, представник боржника у судове засідання прибув.

В судовому засіданні 05.11.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Розглянувши звіт боржника про виконання судового рішення, суд дійшов до наступного висновку.

У поданому 22.10.2026 через систему «Електронний суд» керівником Акціонерного Товариства «Укрнафта» звіті про виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/19992/23 боржник просив суд прийняти звіт про виконання судових рішень у цій справі без подальшого зобов`язання щодо подання наступних звітів до моменту існування мораторію на вчинення виконавчих дій або із зобов`язанням подати такий звіт протягом встановленого судом строку після закінчення мораторію чи воєнного стану. У звіті АТ "УКРНАФТА" наведено такі аргументи:

- Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 23 березня 2023 року №52 АТ "УКРНАФТА" було включено до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану. З врахуванням внесених законодавцем змін до Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій спрямованих на виконання судових рішень у цій справі та станом на час подання звіту про виконання рішень суду постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій є чинними та не скасованими, а обставини, які були підставою для зупинення вчинення виконавчих дій боржником за якими є АТ "УКРНАФТА" не припинили свого існування;

- виконання зобов`язань АТ «Укрнафта» зі сплати податків, зборів та дивідендів до бюджету України з одного боку та виконання зобов`язань АТ «Укрнафта» перед Позивачем щодо оплати заборгованості за господарськими зобов`язаннями з іншого боку, мають різні правові підстави та фактично різні фінансово-економічні цілі;

- господарська та фінансова діяльність АТ «Укрнафта» в умовах воєнного стану має імперативне і домінантне спрямування на забезпечення потреб обороноздатності держави, зокрема, і шляхом виплати дивідендів державі та спрямування прибутків у затверджені Урядом капітальні інвестиції;

- воєнний стан дійсно є як коротко-, так і довгостроковою перешкодою у виконанні рішень суду у даній справі, а в АТ «Укрнафта» відсутня реальна можливість вжиття заходів спрямованих на усунення відповідних перешкод внаслідок наявності у статутному капіталі корпоративних прав держави Україна. Орієнтовні строки виконання судових рішень залежать від періоду дії воєнного стану, які з об`єктивних причин не можуть бути чітко визначені ані Відповідачем, ані самою державою, та на даний час окреслені з урахуванням положень Закону України № 4524-IX від 15.07.2025 «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні";

- неможливість добровільного виконання судового рішення обумовлена відсутню у Товариства можливості сплати заборгованості без настання негативних фінансово-господарських наслідків для діяльності Товариства в т.ч. і з врахуванням спрямування його діяльності на першочергове задоволення потреб обороноздатності держави у різних її формах з метою збереження незалежності та територіальної цілісності України. При цьому варто враховувати той факт, що Товариство не може здійснювати вибіркову сплату коштів на користь лише Позивача, як цього хоче заявник, оскільки це буде проявом дискримінації по відношенню до інших кредиторів АТ «Укрнафта» на чию користь також ухвалені судові рішення, що набрали законної сили та примусове виконання по яких зупинено на підставі мораторію;

- наявність у Товариства обігових коштів, сама по собі не може свідчити про можливість добровільного виконання судових рішень, позаяк в умовах воєнного стану на підприємства оборонно-промислового комплексу покладається додаткова відповідальність щодо забезпечення виконання оборонних завдань та в даному випадку забезпечення стабільності енергетичного сектору економіки, першоосновою чого слугує жорстке регулювання щодо використання коштів з врахуванням першочергових завдань, обумовлених дією особливого періоду;

- прибутковість АТ «УКРНАФТА» на даному етапі не може бути підставою, яка вказує на можливість добровільного виконання рішення, адже вихід Товариства зі збитковості на точку прибутковості і було одним із завдань вилучення його в управління держави з метою спрямування діяльності АТ «УКРНАФТА» в належні рамки та задля забезпечення вище згаданих завдань та потреб держави.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Отже виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як вбачається з матеріалів справи в електронному суді, на виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/19992/23 від 05.06.2024, був виданий відповідний наказ, який був пред`явлений стягувачами на примусове виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, постановою від 21.01.2025 відкрито виконавче провадження ВП № 76847621. Водночас постановою від 29.01.2025 зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 76847621 на підставі абзацу 22 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

Так, судовий контроль за виконанням судових рішень встановлено розділом VI ГПК України.

Згідно з ст. 339 ГПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Отже, запровадження інституту подачі боржником звіту про виконання судового рішення є елементом судового контролю за належним, своєчасним та ефективним виконанням судових рішень.

Зі змісту ст. 345-1 - 345-4 ГПК України вбачається, що як крайній захід для захисту прав стягувача, закон встановив можливість звернення до суду з заявою про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення. У той же час, перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує боржника здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається невиконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку ст. 345-1 ГПК України (аналогічна правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20).

Відповідно до ч. 2 ст. 345-2 ГПК України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином суд зазначає, що подача звіту про виконання судового рішення можлива на стадії примусового, а не добровільного виконання рішення суду.

Згідно із частиною 2 ст. 345-3 ГПК України звіт боржника про виконання судового рішення має містити, зокрема, відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення.

Судом встановлено, що поданий боржником звіт містить вказівку на обставини, які ускладнюють виконання судового рішення у справі № 910/19992/23, а саме віднесення АТ "УКРНАФТА" до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, тоді як господарська та фінансова діяльність Товариства в умовах воєнного стану має імперативне і домінантне спрямування на забезпечення потреб обороноздатності держави, зокрема, і шляхом виплати дивідендів державі та спрямування прибутків у затверджені Урядом капітальні інвестиції; включення боржника на підставі наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 23 березня 2023 року №52 ПАТ "Укрнафта" до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Відповідно до Законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону України", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану", згідно з наказом Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2022 року "Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача від 05.11.2022 року", наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України від 06.11.2022, на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.11.2022, акції, емітентом яких є ПАТ "Укрнафта", активи що належали фізичним і юридичним особам, примусово відчужено у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану.

Акціонерами Товариства наразі є Держава Україна в особі Міністерства оборони України та АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". При цьому АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на 100% належить Державі Україна.

Суд частково приймає доводи боржника, що господарська та фінансова діяльність боржника в умовах воєнного стану має першочергове спрямування на забезпечення потреб держави, що значною мірою перешкоджає виконувати, зокрема, грошові зобов`язання підприємства.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №340/5977/22 наведений правовий висновок, що наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує боржника його виконати. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України №1404-VIII "Про виконавче провадження" від 02.06.2016, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку судового контролю за виконанням рішення суду. Суд апеляційної інстанції на підстав ч. 4 ст. 236 ГПК України застосовує вказані правові висновки.

Отже, предметом оцінки суду під час розгляду звіту боржника є не факт добровільного невиконання судового рішення, а обставини, які перешкоджають його виконанню в межах виконавчого провадження, а також заходи, що вживаються боржником для усунення таких перешкод та забезпечення виконання судового рішення. При цьому суд зазначає, що за загальним правилом, рішення може бути виконано й у добровільному порядку на будь-якій стадії. Водночас, в даному випадку під час військового стану діє мораторій і спеціальне законодавство.

25 серпня 2022 року набрали чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану" та Закон України "Про внесення зміни до пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" щодо зупинення виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги у період дії воєнного стану".

Цими Законами пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено новими абзацами.

Зокрема, визначено: "Зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Дія заборони, встановленої абзацом дванадцятим цього пункту, не поширюється на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб`єкти, визначені в абзаці дванадцятому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення".

06 травня 2023 року набрав чинності новий Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану", яким пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" викладено в новій редакції.

Положення щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, залишилися незмінними.

Отже, з 25 серпня 2022 року у період дії воєнного стану в Україні:

- зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу;

- такий перелік боржників - підприємств оборонно-промислового комплексу визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з наказом Міністерства з питань стратегічних галузей Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 23 березня 2023 року №52 ПАТ "Укрнафта" було включено до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Як вбачається з матеріалів справи, з врахуванням вище вказаних обставин та положень законодавства державним виконавцем було винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, спрямованих на виконання судових рішень у даній справі.

Станом на день подання звіту про виконання рішень суду у даній справі, постанова державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій є чинною та не скасованою, а обставини, які слугували підставою для зупинення вчинення виконавчих дій боржником, за якими є АТ "УКРНАФТА", не припинили свого існування.

В даному аспекті, суд враховує судову практику Верховного Суду щодо питання можливості виконання судових рішень при наявності мораторію, встановленого державою.

Так, постановою Верховного Суду від 12.06.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 у справі №910/5724/23 в частині часткового задоволення скарги Приватного акціонерного товариства "Кінто" на дії державного виконавця щодо зупинення виконавчих дій було скасовано, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2024, якою у скарзі було відмовлено в цій частині - залишено в силі.

Верховний Суд у вказаній вище постанові виснував, що на момент відкриття виконавчого провадження до відома органу державної виконавчої служби був доведений наказ Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 23.03.2023 №52 про включення АТ «Укрнафта» до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій, за якими зупиняється у період воєнного стану на підставі п. 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".

Так, у мотивувальній частині постанови Верховний Суд зазначив (п. 4.19), що фактично погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент відкриття виконавчого провадження до відома органу державної виконавчої служби був доведений наказ Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 23.03.2023 №52 про включення відповідача до Переліку. «З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що державний виконавець правомірно зупинив вчинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями № 75600998, ВП № 75601089, ВП № 75601150, ВП № 75601507. Вказане також обмежує можливість державного виконавця вчиняти активні дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, зокрема, накладати арешт на грошові кошти відповідача».

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд.

Згідно зі ст. 36 вказаного Закону Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Суд зазначає, що норма пункту 10-2 розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" та прийнятий на її виконання механізм формування Переліку підприємств оборонно-промислового комплексу мають винятковий, публічно-правовий характер.

Їх правова природа полягає у тимчасовому відкладенні застосування заходів примусового виконання з мотивів захисту національної безпеки та обороноздатності держави.

Також дана норма направлена на встановлення спеціального правового режиму діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу в умовах воєнного стану, за якого пріоритет публічного інтересу щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки держави тимчасово переважає над приватним майновим інтересом окремих кредиторів.

Законодавець, усвідомлюючи критичне значення безперервного функціонування таких підприємств, виходив із необхідності унеможливити будь-яке відволікання їх фінансових і матеріальних ресурсів, яке може негативно вплинути на виконання покладених на них оборонних завдань. З цією метою запроваджено спеціальний перелік підприємств, щодо яких на період воєнного стану встановлено імперативну заборону на вчинення виконавчих дій, що є проявом особливого правового режиму захисту стратегічно важливих для держави суб`єктів господарювання.

Суд зазначає, що неможливість своєчасного виконання судових рішень обмеженим державою колом суб`єктів господарської діяльності та з врахуванням умов воєнного стану не може однозначно кваліфікуватись як невиконання судових рішень в контексті їх обов`язковості і відповідно не може трактуватись як порушення усталеної судової практики (як вітчизняних так і міжнародних судів) щодо обов`язковості виконання судових рішень з урахуванням вказаної правової невизначеності та наявності виключної правової проблеми.

Окрім вказаного, суд зазначає, що органи публічної влади повинні діяти відповідно до закону і в межах норм, що визначають їхні повноваження. Вони не повинні діяти свавільно.

Якщо дії органу публічної влади виходять за межі його повноважень (ultra vires), такі дії будуть незаконними. Саме тому зазначену норму необхідно тлумачити системно, з урахуванням її мети та завдань.

Включення підприємства до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, свідчить про те, що держава визначила його ресурси такими, що мають пріоритетне значення для забезпечення обороноздатності.

Оскільки визначені за змістом звіту обставини, які зумовили ускладнення у виконанні рішення, власне, як і зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання судових рішень у цій справі рівною мірою залежать від тривання періоду воєнного стану, визначеність яких конкретною датою об`єктивно перебуває поза межами впливу і контролю боржника, а тому обставини неможливості виконання рішення суду у даній справі є обґрунтованими та такими, які ускладнюють його виконання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту. Оскільки встановлення нового строку для подання звіту відповідно до ч. 3 ст. 345-2 ГПК України (фактично є імперативними), а тому підлягають застосуванню.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але боржником судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 345-2 цього Кодексу (ч. 7 ст. 345-4 ГПК України).

З урахуванням приписів ч. 7 ст. 345-4 ГПК України суд встановлює строк для подання звіту до 22.10.2026.

Керуючись ст.ст. 233-235, 345-2, 345-3, 345-4 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти звіт Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про виконання судових рішень у справі №910/19992/23.

2. Зобов`язати керівника Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у строк до 04.02.2027 надати Господарському суду міста Києва звіт про виконання судових рішень у справі № 910/19992/23.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення - 05.11.2026 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено: 06.11.2026.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ