Судові рішення

Ухвала № 141285773 у справі № 200/8673/25 від 06.11.2026

Ухвала від 06.11.2026 в адміністративній справі № 200/8673/25 (категорія «Військової служби»). Суд: Харківський окружний адміністративний суд, суддя Мороко А.С.

Справа№ 200/8673/25
СудХарківський окружний адміністративний суд
СуддяМороко А.С.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення06.11.2026
Надійшло до реєстру07.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141285773

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

06 листопада 2026 р. Справа № 200/8673/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мороко А.С., розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін звіт Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 у справі № 200/8673/25 за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до 1) Військової частини НОМЕР_2 адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), 2) Військової частини НОМЕР_1 (адреса АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду 16 грудня 2025 року у справі №200/8673/25 позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до 1) Військової частини НОМЕР_2 адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), 2) Військової частини НОМЕР_1 (адреса АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації-різниці грошового забезпечення з 15.07.2020 до 04.08.2021 відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення з 15.07.2020 до 04.08.2021 відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації-різниці грошового забезпечення з 05.08.2021 до 14.09.2023 відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення з 05.08.2021 до 14.09.2023 відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 15.07.2020 до 04.08.2021, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 15.07.2020 до 04.08.2021, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 05.08.2021 до 20.05.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 05.08.2021 до 20.05.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2020 рік.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2020 рік.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані щорічну основну відпустку за 2021, 2022, 2023 роки, додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2023 роки.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані щорічні основні відпустки за 2021, 2022, 2023 роки, додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2023 роки.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки без урахування премії захисникам.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки з урахуванням премії захисникам.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі ОСОБА_2 довідки про вартість речового майна та невиплати грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Службі безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державне спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захист інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року № 178.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби з 05.08.2021 по 14.09.2023 речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Службі безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державне спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захист інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року № 178 за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 01.01.2020.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року справа №200/8673/25 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 р. у справі № 200/8673/25 - скасовано в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2020 рік, зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 2020 рік.

Прийнято нове судове рішення у цій частині, яким відмовлено у задоволені позовних вимог.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 р. у справі № 200/8673/25 - залишено без змін.

Вказане судове рішення у справі набрало законної сили.

Представником позивача через підсистему "Електронний суд" подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового контролю у справі №200/8673/25.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2026 задоволено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 200/8673/25.

Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року в адміністративній справі 200/8673/25.

Зобов`язано Військову частини НОМЕР_2 та Військову частину НОМЕР_1 у строк до 14 серпня 2026 року подати звіти про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року в адміністративній справі 200/8673/25 за позовом ОСОБА_1 .

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2026 апеляційну скаргу Матвійчук Наталії Євгеніївни, що діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі №200/8673/25 - задоволено частково.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі №200/8673/25 змінено.

У абзаці третьому резолютивної частини ухвали слова і цифри " 14 серпня 2026 року", замінено словами і цифрами " 20 липня 2026 року", доповнено абзац третій словами "з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №200/8673/25"

В іншій частині ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі №200/8673/25 залишено без змін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 по справі №200/8673/25 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі № 200/8673/25.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі № 200/8673/25, із детальним розрахунком усіх видів перерахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 подати у двомісячний термін звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі №200/8673/25, із детальним розрахунком усіх видів перерахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Заяву представника позивача про накладення штрафу - задоволено частково.

Накладено на керівника Військової частини НОМЕР_2 штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

Стягнуто з керівника Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) штраф у сумі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн.

Стягнуто з керівника Військової частини НОМЕР_2 на користь Державного бюджету України штраф у сумі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн.

Заяву представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу - задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн.

Клопотання представника позивача про постановляння окремої ухвали - залишити без задоволено.

Не погодившись із ухвалою суду від 30.07.2026 по справі № 200/8673/25 представником позивача та представником Військової частини НОМЕР_2 подано апеляційні скарги.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2026 по справі №200/8673/25 апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_2 - залишено без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 по справі № 200/8673/25 - залишено без змін.

Суддя Мороко А.С. у період з 10.08.2026 по 24.08.2026 перебувала у щорічній відпустці.

Суддя Мороко А.С. у період з 21.09.2026 по 25.09.2026 включно перебувала на навчанні.

Суддя Мороко А.С. у період з 19.10.2026 по 29.10.2026 включно перебувала у відпустці, у зв`язку із чим розгляд справ не здійснювався.

26.10.2026 справа №200/8673/25 надійшла до Харківського окружного адміністративного суду після перегляду ухвали суду від 30.07.2026 Другим апеляційним адміністративним судом.

13.08.2026 від військової частини НОМЕР_2 до суду надійшов звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі № 200/8673/25.

В обґрунтування звіту зазначено, щодо вимог стосовно перерахунку посадового окладу військовою частиною НОМЕР_2 вказано, що відповідно до довідки - розрахунку від 29.12.2025 року № 12944 ОСОБА_2 нараховано суму в розмірі 46 347, 08 грн.

Відповідно до платіжних інструкцій від 10.08.2026 року № 3321, 3322, 3323 ОСОБА_2 нарахована на картковий рахунок 44 029, 73 грн, утримано військовий збір 2 317, 35 грн, утримано ПДФО 8 342, 47 грн, компенсовано ПДФО 8 342, 47 грн.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації-різниці відповідачем вказано, що відповідно до довідки - розрахунку суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 15.07.2020 по 04.08.2021 № 12945 від 29.12.2025 ОСОБА_2 нараховано - 0, 00 грн.

Так, на думку представника відповідача, військовою частиною НОМЕР_2 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 року по справі № 200/8673/25 виконано в повному обсязі відповідно до чинного законодавства.

Від представника позивача подано до суду заперечення на звіт Військової частини НОМЕР_2 .

Представником позивача зазначено, що нарахування відповідачем індексації-різниці позивачу за період 15.07.2020 до 04.08.2021 у розмірі 0,00 грн є неналежним виконанням рішення суду, оскільки резолютивна частина судового рішення містить не декларативний висновок і не обов`язок повторно розглянути питання про наявність права позивача на індексацію-різницю, а чіткий зобов`язальний припис - нарахувати та виплатити її.

Також представником позивача зазначено, що на стадії виконання рішення суду Військова частина НОМЕР_2 не наділена повноваженнями повторно оцінювати, чи має позивач право на індексацію-різницю, проте, на думку представника позивача військова частина НОМЕР_2 фактично нівелює встановлений судом обов`язок шляхом визначення розміру індексації - різниці на рівні 0 грн.

У зв`язку із викладеним представник позивача просила суд:

- відмовити у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №200/8673/25;

- накласти на ТВО командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_3 штраф у порядку та розмірі, передбачених статтею 382-3 КАС України, з урахуванням факту попереднього накладення штрафу та повторного невиконання судового рішення;

- встановити Військовій частині НОМЕР_2 новий строк для подання звіту про повне виконання судового рішення в частині нарахування та фактичної виплати ОСОБА_2 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 15.07.2020 до 04.08.2021 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 разом із наступним звітом надати суду належний розрахунок індексації-різниці та докази фактичного перерахування належних коштів позивачу.

02.11.2026 від Військової частини НОМЕР_2 до суду надійшли квитанції АТ КБ Приват Банку № 9432-0560-1599-7433 від 30.10.2026 та № 8432-3497-6137-9285 від 02.11.2026 про сплату штрафу на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2026 по справі №200/8673/25.

Від військової частини НОМЕР_1 надійшов до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №200/8673/25.

В обґрунтування звіту зазначено, що Військовою частиною НОМЕР_1 подано рапорт на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі №200/8673/25 за позовом ОСОБА_1 .

Згідно довідки-розрахунок від 08 червня 2026 року №3181/ФЕС зазначено сума до сплати за рішенням суду 132634,74 грн.

Згідно довідки-розрахунку від 28 липня 2026 року №4243/ФЕС грошової компенсації за невикористані щорічні основні відпустки за 2021, 2022, 2023, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2023 становить 91501,08 грн.

Згідно довідки-розрахунку від 08 червня 2026 року №3189/ФЕС індексація-різниці грошового забезпечення становить 1 грн.

В частині нарахування і виплати ОСОБА_2 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби з 05.08.2021 по 14.09.2023 військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено, що речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Службі безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державне спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захист інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року № 178 за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 01.01.2020, начальником речової служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 відправлено запит до військової частини НОМЕР_6 , щодо повернення речового атестата №2 від 15.09.2023 та витягу з послужного списку для проведення нарахування та виплати грошової компенсації за недоотримане речове майно.

Згідно довідки №48/П про вартість речового майна, що належить до видачі головному сержанту ОСОБА_1 зазначено суму до виплати 15 312, 28 грн.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 13.09.2026 року №3536 про виплату грошової компенсації за не отримане речове майно зазначено, вирішено виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно наступним військовослужбовцям відповідно до довідки-розрахунку №48/П головному сержанту ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 15 312,28 грн (п`ятнадцять тисяч триста дванадцять гривень, 28 копійок).

Як повідомлено представником відповідача, Військова частина НОМЕР_1 подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за липень 2026 року наявне прізвище позивача ОСОБА_1 позиція 62.

Також Військова частина НОМЕР_1 подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за серпень 2026 року, де наявне прізвище позивача ОСОБА_1 та подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за вересень 2026 року, де наявне прізвище позивача ОСОБА_1 .

Щодо нарахування індексації грошового забезпечення за 2023 рік представником Військової частини НОМЕР_1 надані наступні пояснення.

Як зазначає представник відповідача, представником позивача подано до Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву (справа 520/23837/26), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_7 щодо нарахування ОСОБА_2 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 05.08.2021 по 14.09.2023 у сумі 1,00 грн на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №200/8673/25;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення період з 05.08.2021 по 14.09.2023 у сумі 113 084,66 грн; - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_7 нарахування ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки у сумі 91 501,08 грн на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №200/8673/25;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані щорічні основні та додаткові відпустки у сумі 92 032,32 грн; - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №200/8673/25 в частині нарахування та виплати допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки з урахуванням премії захисникам;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки у сумі 130 000,00 грн.

Разом з тим, пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" було зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Зазначене зупинення діяло протягом усього 2023 року, а дію Закону № 1282-XII було відновлено з 01 січня 2024 року.

Таким чином, протягом періоду з 01.01.2023 по 31.12.2023 законодавчі підстави для проведення індексації грошового забезпечення відповідно до Закону України № 1282-XII були відсутні.

Зокрема, у зв`язку із зупиненням дії зазначеного Закону у 2023 році не здійснювалося обчислення індексу споживчих цін для цілей нарахування сум індексації за цей період. Такий підхід також був викладений Міністерством соціальної політики України у роз`ясненні від 23.05.2023 № 35/0/214-23. Враховуючи наведене, військовою частиною при проведенні розрахунку грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року індексація грошового забезпечення за вказаний період не нараховувалася, оскільки відповідна законодавча підстава була відсутня.

У зв`язку з цим у відповідній довідці про грошове забезпечення/розрахунок сум, що підлягали виплаті, сума індексації за період 2023 року не визначалася як така, що підлягає нарахуванню та виплаті, а у графі відповідної виплати зазначено 1,00 грн відповідно до сформованого розрахунку.

Окремо відповідачем зазначено, що зупинення дії Закону України № 1282-XII на 2023 рік не є тотожним скасуванню права на індексацію на майбутні періоди. Дію зазначеного Закону було відновлено з 01 січня 2024 року. Отже, підстав для донарахування індексації грошового забезпечення саме за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 військова частина не вбачає.

Відповідно, зазначення у довідці суми 1,00 грн за відповідною позицією здійснено з урахуванням вимог чинного законодавства, що діяло у зазначений період.

Як повідомляє представник військової частини НОМЕР_1 на момент подання звіту бюджетних асигнувань до відповідача не надходило.

Також представником відповідача НОМЕР_1 зазначено, що командиром військової частини НОМЕР_1 здійснено усі залежні від нього заходи за для своєчасного виконання рішення суду у цій справі, однак через незалежні від нього обставини останнє виконати неможливо фізично, у зв`язку із чим просить не накладати штраф.

Від представника позивача до суду надійшли заперечення на поданий військовою частиною НОМЕР_1 звіт.

В обґрунтування поданих заперечень представником позивача зазначено, що подані військовою частиною НОМЕР_1 документи підтверджують складання окремих довідок-розрахунків і включення частини сум до заявок, проте жодної виплати позивачеві не здійснено.

На думку представника позивача для підтвердження виконання недостатньо показати, що військова частина підготувала заявку. Потрібно довести правильність нарахування кожного виду виплати та її фактичне перерахування позивачеві.

Представником позивача зазначено, що заявка за липень, серпень та вересень не містить доплати допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки. У вересневій заявці також відсутня компенсація речового майна 15 312,28 грн, хоча, за самим звітом, наказ про її виплату видано 13.09.2026.

Довідкою № 3189/ФЕС від 08.06.2026 військова частина визначила 1 грн індексації- різниці за весь період з 05.08.2021 до 14.09.2023. У звіті вона обґрунтовує це, зокрема, зупиненням у 2023 році дії Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Такі твердження відповідача на переконання представника позивача не є розрахунком виконання рішення, оскільки рішення стосується індексації-різниці за конкретний період, а не лише поточної індексації за 2023 рік; посилання на законодавче регулювання 2023 року не пояснює, чому за 05.08.2021-31.12.2022 визначено фактично нульову суму; відповідач не навів помісячного розрахунку, не визначив суму можливої індексації та розмір підвищення доходу в місяці підвищення окладів, не показав, на підставі яких чисел одержав результат саме 1 грн; довідка посилається на подальший перерахунок посадового окладу, проте не пояснює, яким чином цей перерахунок впливає на вже присуджений судом обов`язок розрахувати індексацію-різницю відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Представником позивача зазначено, що оскільки підвищення грошових доходів в березні не відбулось, починаючи з березня 2018 року сума індексації грошового забезпечення (індексація-різниця) має виплачуватися у фіксованому розмірі 4463,15 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення. Сума індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 грн на місць за період з 05.08.2021 до 14.09.2023 складає 113 085,66 грн. В той же час Військова частина НОМЕР_1 нарахувала суму індексації-різниці за період з 05.08.2021 до 14.09.2023 - 1 грн із чим позивач категорично не згоден.

Щодо грошової компенсації відпусток представником зазначено таке.

Згідно з довідкою № 4243/ФЕС від 28.07.2026 військова частина НОМЕР_1 визначила 103 календарні дні невикористаних відпусток: 61 день щорічної основної та 42 дні додаткової як учаснику бойових дій. Для розрахунку взято місячне грошове забезпечення 26 650,80 грн, денний показник 888,36 грн, підсумок - 91 501,08 грн.

Так, відповідно до довідки-розрахунку (перерахунку) грошового забезпечення, складеної на виконання рішення суду, Військова частина НОМЕР_1 визначила, що після застосування прожиткового мінімуму відповідного року розмір грошового забезпечення позивача на момент звільнення становив 40 785,20 грн, до складу якого входять: посадовий оклад - 4 830,00 грн; оклад за військовим званням - 1 340,00 грн; надбавка за вислугу років - 1 851,00 грн; надбавка за особливості проходження служби - 5 213,65 грн; премія - 23 087,40 грн; індексація-різниця - 4 463,15 грн.

Таким чином, на переконання представника позивача, відповідач сам документально підтвердив, що після виконання рішення суду місячне грошове забезпечення позивача становить 40 785,20 грн, однак під час визначення компенсації за невикористані відпустки без будь-якого правового обґрунтування використав інший показник - 26 650,80 грн.

Представником позивача зазначено, що відповідач безпідставно не врахував і суму індексації-різниці, хоча саме рішенням суду його зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу індексацію різницю за весь період служби.

За умови належного виконання цього рішення індексація-різниця входить до складу грошового забезпечення, яке повинно враховуватися під час визначення розміру всіх похідних виплат, у тому числі компенсації за невикористані відпустки. Таким чином, правильним є розрахунок компенсації виходячи із фактичного місячного грошового забезпечення 40 785,20 грн, встановленого самим відповідачем після виконання рішення суду. За такого розрахунку одноденний розмір грошового забезпечення становить 1 359,51 грн (40 785,20 грн * 30 календарних днів). Визначена самою Військовою частиною НОМЕР_1 кількість 103 дні невикористаних відпусток при застосуванні перерахованого місячного грошового забезпечення 40 785,20 грн дає компенсацію 140 029,19 грн (40 785,20 * 30 *103). Натомість у довідці № 4243/ФЕС нараховано 91 501,08 грн виходячи з не перерахованої бази 26 650,80 грн. Різниця становить 48 528,11 грн.

Щодо допомоги на оздоровлення представником позивача зазначено, що військовою частиною НОМЕР_1 її взагалі не перераховано.

Посилаючись на архівні відомості представник позивача зазначила, що раніше виплачена допомога становила 15 407,65 грн за 2022 рік і 23 647,80 грн за 2023 рік, а премії захисникам у відповідні місяці - 100 000 грн і 30 000 грн.

На переконання представника позивача, військова частина не надала розрахунку або документів, які спростовують включення цих премій у розрахунок відповідно до рішення, ані заявки на кошти для такої доплати.

Також представником позивача зазначено, що речову компенсацію визначено, але її виплату та фінансування не підтверджено.

У зв`язку із викладеним представник позивача просила відмовити у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 та накласти штраф на командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 .

Також представником позивача подано до суду клопотання, в якому просила суд:

- витребувати у військової частини НОМЕР_2 протягом п`яти днів з дня отримання відповідної ухвали: повні прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП, дату народження, адресу зареєстрованого місця проживання чинного командира або особи, яка виконує його обов`язки; засвідчені витяги з наказів про його призначення, вступ на посаду, покладення та припинення виконання обов`язків із зазначенням відповідних дат;

- витребувати у військової частини НОМЕР_1 протягом п`яти днів з дня отримання відповідної ухвали: повні прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП, дату народження, адресу зареєстрованого місця проживання командира або особи, яка виконує його обов`язки; засвідчені витяги з наказів про його призначення, вступ на посаду, покладення та припинення виконання обов`язків із зазначенням відповідних дат;

- відмовити у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_2 від 12.08.2026 про виконання рішення у справі № 200/8673/25;

- накласти на керівника військової частини НОМЕР_2 штраф у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України;

- відмовити у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2026 про виконання рішення у справі № 200/8673/25.

- накласти на керівника військової частини НОМЕР_1 штраф у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України.

- половину кожного накладеного штрафу стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , іншу половину - до Державного бюджету України.

- встановити військовим частинам НОМЕР_2 , НОМЕР_1 новий строк для подання належного звіту - десять календарних днів з дня отримання відповідної ухвали, зобов`язавши надати детальні розрахунки всіх належних виплат, докази їх фактичного перерахування, а щодо невиконаних зобов`язань - підтвердні документи про вжиті заходи та орієнтовний строк виконання.

Також представником позивача подано до суду заяву, в якій просила суд:

- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Окрім цього, представником подано до суду клопотання, в якому просила суд вжити заходів щодо звернення до виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року у справі №200/8673/25 в частині стягнення з керівника військової частини НОМЕР_2 - 33 280 грн штрафу до Державного бюджету України.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За приписами ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Згідно частин 1, 2 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За приписами частин 2 та 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).

Згідно із частиною 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2цього Кодексу.

Щодо поданого звіту Військовою частиною НОМЕР_1 про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Зі змісту наданого відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_1 звіту вбачається, що відповідачем проведено перерахунок грошового забезпечення позивача та нараховано суму до сплати за рішенням суду 132634,74 грн згідно довідки-розрахунку від 08.06.2026 №3181/ФЕС.

Цей перерахунок стосується виконання рішення суду в частині зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 15.07.2020 до 20.05.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2020, 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, урахуванням раніше виплачених сум.

Отже, враховуючи, що Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування грошового забезпечення за період з 15.07.2020 до 20.05.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2020, 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, урахуванням раніше виплачених сум, проте не здійснено виплату перерахованого грошового забезпечення, суд доходить висновку, що рішення суду в цій частині виконано не повністю, проте з незалежних від відповідача причин (відсутності фінансування).

Щодо грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021, 2022, 2023, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2023, судом встановлено таке.

Згідно довідки-розрахунку від 28.07.2026 №4243/ФЕС розмір грошової компенсації за не використані щорічні основні відпустки за 2021, 2022, 2023, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2023, становить 91501,08 грн.

Як вбачається з наданого розрахунку військова частина НОМЕР_1 визначила 103 календарні дні невикористаних відпусток: 61 день щорічної основної та 42 дні додаткової як учаснику бойових дій. Для розрахунку взято місячне грошове забезпечення 26 650,80 грн, денний показник 888,36 грн, підсумок - 91 501,08 грн.

Проте, суд звертає увагу відповідача, що рішенням суду у цій справі підтверджено право позивача на належний розмір грошового забезпечення у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на відповідний рік, що своєю чергою відповідачем виконано (здійснено перерахунок грошового забезпечення за спірні періоди), а отже перерахунок компенсації за невикористані дні відпусток повинен проводитись з урахуванням перерахованого грошового забезпечення позивача, докази чого матеріали справи не містять.

У зв`язку з чим суд доходить до висновку про неналежне виконання судового рішення в цій частині.

Щодо виконання рішення суду в частині нарахування і виплати ОСОБА_2 індексації-різниці грошового забезпечення з 05.08.2021 до 14.09.2023 відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, відповідач надав довідку-розрахунок від 08.06.2026 №3189/ФЕС в частині нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення становить 1 грн.

При розгляді справи суди першої та апеляційної інстанцій виснували, що за спірні періоди з 15.07.2020 по 04.08.2021, з 05.08.2021 по 14.09.2023 нарахування та виплата індексації повинні здійснюватися відповідно до абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078.

Своєю чергою відповідач у поданому звіті на виконання ухвали суду від 30.07.2026 повторно стверджує, що у зв`язку зі здійсненним перерахунком на виконання цього ж рішення грошове забезпечення позивача збільшилось, а тому підстав для нарахування індексації-різниці немає.

При цьому детального розрахунку щодо індексації-різниці грошового забезпечення з 05.08.2021 до 14.09.2023 відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, відповідачем також не надано, а отже рішення в цій частині не можливо вважати виконаним.

Також суд звертає увагу представника військової частини НОМЕР_1 , що на етапі виконання рішення суду, яке набрало законної сили, військова частина НОМЕР_1 не повинна надавати оцінки тому чи має право позивач на виплату індексації - різниці чи ні, оскільки право позивача на індексацію - різниці за спірний період вже визначено судом, а отже від відповідача вимагається чітке виконання приписів суду, які були покладенні в резолютивній частині рішення суду від 16 грудня 2025 року у справі №200/8673/25.

Щодо наведеного представником позивача розрахунку індексації - різниці за період 05.08.2021 по 14.09.2023 у сумі 113 085,66 грн, суд зазначає таке.

Як вбачається з резолютивної частини рішення суду від 16 грудня 2025 року у справі №200/8673/25, судом не було визначено конкретної суми індексації - різниці за період 05.08.2021 по 14.09.2023, що дає можливість відповідачу самостійно здійснити її розрахунок.

З огляду на це, суд зазначає, що метою судового контролю є нагляд за дотриманням порядку виконання рішення суду, а не вирішення нових спірних правовідносин або зміну рішення як такого.

Таким чином, суд зазначає, що оскільки військовою частиною НОМЕР_1 не надано до суду жодного розрахунку індексації - різниці за період 05.08.2021 по 14.09.2023, суд не досліджує правильність її нарахування та не встановлює нових зобов`язань щодо до цього.

Також в частині зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 роки з урахуванням премії захисникам, відповідачем доказів на вчинення дій щодо виконання рішення в цій частині не надано.

Щодо зобов`язання НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби з 05.08.2021 по 14.09.2023 речове майно, відповідач повідомив, що головному сержанту ОСОБА_2 наказано виплатити компенсацію за неотримане речове майно відповідно до довідки-розрахунку №48/П у розмірі 15 312,28 грн, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 13.09.2026 №3536. Проте виплату на час розгляду звіту не проведено.

Отже з аналізу звіту вбачається, що рішення у цій справі відповідачем, ВЧ НОМЕР_8 виконано частково.

Згідно частини 11 статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строку для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд вважає за можливе прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі №200/8673/25.

Враховуючи, що Військовою частиною НОМЕР_1 здійснюються дії щодо виконання судового рішення, зокрема частково здійснено перерахунок грошового забезпечення позивачу та Військова частина НОМЕР_1 не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача.

Оскільки рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі №200/8673/25 виконано не в повному обсязі, не здійснено виплати позивачу перерахованого грошового забезпечення та не надано доказів перерахунку усіх видів грошового забезпечення на виконання рішення суду, із детальним розрахунком сум грошового забезпечення, суд не припиняє здійснення судового контролю та вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення - два місяці з дня отримання копії цієї ухвали.

При цьому, підстав для застосування штрафу до керівника Військової частини НОМЕР_1 немає, оскільки звіт відповідачем наданий та судом прийнятий.

Щодо поданого звіту Військовою частиною НОМЕР_2 про виконання рішення суду, суд зазначає таке.

Як вбачається з поданого звіту військовою частиною НОМЕР_2 здійснено перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення у розмірі 44029,73 грн утримано військовий збір 2 317, 35 грн, утримано ПДФО 8 342, 47 грн, компенсовано ПДФО 8 342, 47 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 10.08.2026 року № 3321, 3322, 3323.

Таким чином рішення суду в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 15.07.2020 до 04.08.2021, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, урахуванням раніше виплачених сум, відповідачем виконано.

Щодо доводів військової частини НОМЕР_2 стосовно нарахування та виплати індексації - різниці у розмірі 0,00 грн, оскільки така індексація вже була нарахована відповідачем раніше, суд оцінює критично.

Так, при розгляді справи №200/8673/25 Донецьким окружним адміністративним судом встановлено, що відповідачем не виплачена позивачу індексація - різниці за спірний період, апеляційною інстанцією в цій частині рішення залишено без змін, з чого слідує, що військовою частиною НОМЕР_2 на етапі розгляду справи не доведено здійснення виплати індексації - різниці позивачу.

Суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для виконання.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Таким чином, суд зазначає, що доводи щодо того, що позивачу вже була нарахована індексація - різниці є неналежним виконанням рішення суду, оскільки відповідачем не надано до суду довідки - розрахунку №12945 від 29.12.2025.

Отже з аналізу звіту вбачається, що рішення у цій справі відповідачем, ВЧ НОМЕР_8 виконано частково.

Згідно частини 11 статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строку для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд вважає за можливе прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі №200/8673/25.

Враховуючи, що Військовою частиною НОМЕР_1 здійснюються дії щодо виконання судового рішення, зокрема здійснено перерахунок грошового забезпечення позивачу та Військова частина НОМЕР_1 не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто.

Оскільки рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі №200/8673/25 виконано не в повному обсязі, не здійснено виплати позивачу індексації - різниці та не надано доказів нарахування на виконання рішення суду, суд не припиняє здійснення судового контролю та вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення - два місяці з дня отримання копії цієї ухвали.

При цьому, підстав для застосування штрафу до керівника Військової частини НОМЕР_2 немає, оскільки звіт відповідачем наданий та судом прийнятий.

Щодо клопотання представника позивача про витребування даних керівника, суд зазначає таке.

Так, клопотання представника позивача обґрунтовано тим, що для вирішення питання про персональний штраф необхідно встановити осіб, відповідальних за виконання рішення та відомості, необхідні для належного виконання ухвали.

Вимоги статті 382-3 КАС України передбачають накладення штрафу саме на керівника суб`єкта владних повноважень як на посадову особу, яка відповідає за діяльність відповідного органу чи установи та зобов`язана забезпечити виконання судового рішення. Водночас положення КАС України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового зазначення в резолютивній частині ухвали конкретного прізвища, імені, по батькові чи інших персональних анкетних даних особи, яка обіймає посаду керівника на момент винесення судового рішення.

Штраф накладається на посаду - керівника (командира), як на суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду.

Як визначено у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2026 по справі №200/8673/25 відсутність у резолютивній частині оскаржуваної ухвали персональних анкетних даних командира не свідчить про невизначеність суб`єкта, на якого покладено відповідальність, не є процесуальним порушенням та не перешкоджає подальшому виконанню судового рішення, оскільки ідентифікація конкретної посадової особи здійснюється на стадії виконавчого провадження на підставі відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання представника позивача про витребування даних керівника військових частин по даній справі, одночасно враховуючи ту обставину, що штраф як захід процесуального примусу, під час винесення цієї ухвали, судом не застосовується.

Щодо вжиття заходів щодо звернення до виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2026 року у справі №200/8673/25 в частині стягнення з керівника військової частини НОМЕР_2 - 33 280 грн штрафу до Державного бюджету України, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківським окружним адміністративним судом з метою виконання судових рішень про стягнення судового збору та штрафу на користь Державного бюджету України направлено виконавчі документи для вжиття Державною судовою адміністрацією всіх необхідних заходів щодо їх фактичного та повного виконання, що підтверджується, супровідним листом від 20.10.2026 №34276/26.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правову допомогу, суд вказує наступне.

Статтею 139 КАС України встановлено, що стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 р. у справі № 826/4959/16.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 р. у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 р. у справі № 520/9115/19, № 640/19536/18 від 03.02.2022 р.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які входять до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Верховний Суд в постанові від 03 березня 2021 року у справі №640/18964/17 зазначив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серія НОМЕР_9 ), у подальшому Клієнт", з однієї сторони, та адвокатом Матвійчук Наталією Євгеніївною (свідоцтво ДН № 5581 від 31.07.2019, видане Радою адвокатів Донецької області), з іншої сторони, укладено Договір 14.08.2025 про наступне:

В порядку та на умовах, визначених цим договором, Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту, в тому числі у справі щодо стягнення в судовому порядку заборгованості з виплати грошового забезпечення, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, моральної шкоди та ін., а клієнт зобов`язується оплатити надані юридичні послуги.

Правова допомога здійснюється Адвокатом на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

На виконання доручення Клієнта Адвокат надає правову допомогу: усне та письмове консультування; складання та направлення адвокатських запитів з метою отримання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази; складання та направлення до суду процесуальних документів, в тому числі: позовних заяв; заяв про збільшення (зменшення) позовних вимог; відзивів та заперечень; апеляційних та касаційних скарг; відзивів на апеляційні та касаційні скарги; заяв про видачу виконавчих документів; та ін; представництво інтересів Клієнта в судах, перед підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та управління, органами місцевого самоврядування, фізичними особами; супроводження виконавчого провадження.

Як вбачається з додаткової угоди до договору від 14.08.2025 №4/25 від 09.05.2026 Адвокат приймає на зобов`язання з надання Клієнту юридичних послуг в суді в порядку судового контролю за виконанням рішення у справі № 200/8673/25.

Гонорар адвоката за надані юридичні послуги складає 10 000,00 (десять тисяч) гривень.

Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) гривень не пізніше 3 днів після ухвалення судового рішення.

Дана додаткова угода є невід`ємною частиною Договору від 14.08.2025 №4/25, складена у двох примірниках, по одному для кожної зі сторін.

З акту наданих послуг б/н до договору від 14.08.2025 №4/25 від 03.10.2026 судом встановлено, що адвокатом були надані наступні послуги: складання та направлення до суду заперечень на звіт вч НОМЕР_2 в порядку судового контролю у справі № 200/8673/25 - 2000 грн; складання та направлення до суду заперечень на звіт вч НОМЕР_1 в порядку судового контролю у справі № 200/8673/25 - 2000 грн. Усього 4000 грн.

Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи принцип обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд приходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 в розмірі 700 грн та з військової частини НОМЕР_2 в розмірі 700 грн.

Таким чином, заява про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 253, 256, 374, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі № 200/8673/25.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати у шестидесятиденний строк з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі № 200/8673/25, із детальним розрахунком усіх видів перерахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі № 200/8673/25.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 подати у шестидесятиденний строк з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 по справі № 200/8673/25, із детальним розрахунком усіх видів перерахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Заяву представника позивача про накладення штрафів - залишити без задоволення.

Заяву представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу у сумі 700 (сімсот) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу у сумі 700 (сімсот) грн.

Клопотання представника позивача про витребування даних керівника - залишити без задоволення.

Попередити відповідачів, що відповідно до ч.10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя А.С. Мороко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.11.2026 Ухвала № 141481350 Другий апеляційний адміністративний суд
13.11.2026 Ухвала № 141481348 Другий апеляційний адміністративний суд
04.11.2026 Ухвала № 141198240 Харківський окружний адміністративний суд
02.11.2026 Ухвала № 141121825 Харківський окружний адміністративний суд
07.10.2026 Постанова № 140397877 Другий апеляційний адміністративний суд
07.09.2026 Ухвала № 139527164 Другий апеляційний адміністративний суд
07.09.2026 Ухвала № 139527156 Другий апеляційний адміністративний суд
25.08.2026 Ухвала № 139272224 Харківський окружний адміністративний суд
25.08.2026 Ухвала № 139221714 Другий апеляційний адміністративний суд
11.08.2026 Ухвала № 138926621 Другий апеляційний адміністративний суд
07.08.2026 Ухвала № 138836144 Другий апеляційний адміністративний суд
05.08.2026 Ухвала № 138792898 Харківський окружний адміністративний суд
30.07.2026 Ухвала № 138619939 Харківський окружний адміністративний суд
18.06.2026 Постанова № 137513415 Перший апеляційний адміністративний суд
18.06.2026 Ухвала № 137513411 Перший апеляційний адміністративний суд
18.06.2026 Постанова № 137513389 Перший апеляційний адміністративний суд
18.06.2026 Ухвала № 137513388 Перший апеляційний адміністративний суд
28.05.2026 Ухвала № 136915469 без тексту Перший апеляційний адміністративний суд
20.05.2026 Ухвала № 136673866 без тексту Донецький окружний адміністративний суд
11.05.2026 Ухвала № 136395040 без тексту Перший апеляційний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 34390710. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг