Судові рішення

Постанова № 141302323 у справі № 910/4821/26 від 21.10.2026

Постанова від 21.10.2026 у господарській справі № 910/4821/26 (категорія «Інші справи»). Суд: Північний апеляційний господарський суд, суддя Доманська М.Л.

Справа№ 910/4821/26
СудПівнічний апеляційний господарський суд
СуддяДоманська М.Л.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяІнші справи
Дата ухвалення21.10.2026
Надійшло до реєстру10.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141302323

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2026 р. Справа№ 910/4821/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 21.10.2026,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2026

у справі №910/4821/26 (суддя Стасюк С.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі №910/4821/26 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс".

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі № 910/4821/26 (у разі визнання судом такого строку пропущеним) - згідно з окремим клопотанням, що подається разом із цією скаргою; прийняти нові докази, зазначені в розділі VI цієї скарги, та долучити їх до матеріалів справи; витребувати докази, зазначені в розділі VII цієї скарги; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" задовольнити; ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі № 910/4821/26 про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс" скасувати повністю та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва (п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України); альтернативно (у разі, якщо суд апеляційної інстанції визнає за можливе вирішити питання по суті) - ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі № 910/4821/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким: 6.1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс", 6.2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс" у розмірі, заявленому в Заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство. 6.3. Призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Овсієнко Аллу Вікторівну (свідоцтво № 1714 від 31.07.2013); судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Боржника.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Станік С.Р., Сковородіна О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4821/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс" про відкриття провадження у справі про банкрутство; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі №910/4821/26 до надходження матеріалів справи №910/4821/26 до Північного апеляційного господарського суду.

31.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4821/26 в 2-х томах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі №910/4821/26 залишено без руху; зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання доказів доплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (36 608,00 грн).

15.09.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якій скаржник зазначає, що в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору ТОВ "Укрбуд Девелопмент" посилається на перебування товариства у процедурі розпорядження майном у межах справи № 910/14968/22 про банкрутство, що, на думку скаржника, свідчить про наявність обставин, які ускладнюють можливість сплати судового збору у повному обсязі. На підтвердження наведених обставин скаржником надано копії судових рішень у справі про банкрутство, довідку Головного управління ДПС щодо переліку рахунків товариства, інформацію з Єдиного реєстру боржників, відомості щодо наявності у товариства нерухомого та рухомого майна, а також платіжну інструкцію від 27.07.2026 № 18 про часткову сплату судового збору в розмірі 3 328,00 грн. Посилаючись на зазначені обставини, скаржник просить відстрочити сплату судового збору в розмірі 36 608,00 грн. до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, а в альтернативному порядку - розстрочити його сплату або зменшити розмір судового збору, що підлягає доплаті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2026 відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" сплату судового збору у сумі 29 952,00 грн. за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі №910/4821/26 до ухвалення судового рішення за результатами розгляду вказаної апеляційної скарги; у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі №910/4821/26 відмовлено; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі №910/4821/26; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.10.2026 об 11 год. 50 хв.; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 05.10.2026; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 12.10.2026.

02.10.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс" надійшов відзив, в якому останній просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі № 910/4821/26 - залишити без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі № 910/4821/26 - залишити без змін; у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" про прийняття нових доказів та витребування доказів - відмовити.

Заявник просить суд врахувати, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" наявна правова невизначеність щодо належності права вимоги, яка безпосередньо впливає на можливість Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" реалізувати право на ініціювання справи про банкрутство. При цьому твердження апелянта про те, що Боржник нібито «імітує» спір про право, є виключно його суб`єктивною оцінкою, яка не спростовує наявності документально підтверджених обставин щодо переходу права вимоги до іншої особи. Так само необґрунтованим є твердження Апелянта про те, що для виникнення спору про право Боржник мав попередньо звернутися до суду з окремим позовом щодо Договору відступленння. Крім того, оригінали Договору відступлення права вимоги від 24.05.2021 № 24/05-2, актів приймання-передачі та інших документів, пов`язаних із його виконанням, перебувають у володінні його сторін, а саме: ТОВ "Укрбуд Девелопмент" та ТОВ «Хостлі». Натомість, ТОВ "Енерджисервіс", не будучи стороною зазначеного правочину, об`єктивно не володіє його оригіналом.

12.10.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" надійшли заперечення на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс", у яких заявник зазначає, що грошове зобов`язання Боржника за Договором № 01/02 існує, прострочене з 01.01.2022 і не виконане. Спору про право немає: суперечності щодо підстав, змісту чи обсягу зобов`язання немає, а заперечення щодо особи кредитора створені Боржником після звернення ТОВ "Укрбуд Девелопмент" до суду, ґрунтуються на чужому для Боржника правочині і не підтримуються «новим кредитором». Відсутність у ТОВ "Укрбуд Девелопмент" оригіналу Договору № 01/02 не має правового значення: копія є належним доказом, відповідність її оригіналу ніхто не оспорював, обставини договору визнані Боржником, оригінал є в самого Боржника, а закон не пов`язує з цим ні припинення зобов`язання, ні відмову у відкритті провадження. Неплатоспроможність боржника за заявою кредитора не підлягає доведенню кредитором у підготовчому засіданні; обов`язок довести спроможність погасити борг лежить на Боржнику, який його не виконав.

У зв`язку з перебуванням судді Сковородіної О.М. з 15.10.2026 по 28.10.2026 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2026, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/4821/26, у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Станік С.Р., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2026 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі №910/4821/26 до свого провадження у новому складі суду.

У судовове засідання 21.10.2026 з`явились представники скаржника та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс", виходячи з наступного.

У судовому засіданні представник скаржника заявив клопотання про поновлення строку для поданння та приєднання до матеріалів справи доказів, які додано в якості додатків до апеляційної скарги (Довідку з сайту «You Control» щодо ТОВ «Хостлі» (код ЄДРПОУ 42617253), сформовану 27.07.2026 о 09:31:37; Звіту за результатами перевірки «Грегуль Юрій Васильович», сформованого 27.07.2026 о 09:44; Звіту за результатами перевірки «Музичук Євген Валентинович», сформованого 27.07.2026 о 09:34); представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс" заперечував щодо задоволення даного клопотання скаржника.

У судовому засіданні колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" про поновлення строку для залучення доказів, які додано в якості додатків до апеляційної скарги та приєднання їх до матеріалів справи.

Прийняття та розгляд додаткових доказів у підтвердження своїх доводів та вимог на стадії апеляційного перегляду справи в порядку статті 269 ГПК України має бути здійснено з дотриманням принципу диспозитивності.

Так, за змістом частин 2 та 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Тобто, відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 914/1725/19; від 12.01.2021 у справі № 01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19; від 21.04.2021 у справі № 906/1179/20).

Отже, суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, але лише якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Судова колегія не вбачає наявності поважних причин неподання до суду першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" - Довідки з сайту «You Control» щодо ТОВ «Хостлі» (код ЄДРПОУ 42617253), сформованої 27.07.2026 о 09:31:37; Звіту за результатами перевірки «Грегуль Юрій Васильович», сформованого 27.07.2026 о 09:44; Звіту за результатами перевірки «Музичук Євген Валентинович», сформованого 27.07.2026 о 09:34. Таких причин скаржник не навів в суді.

В даному випадку при поданні таких доказів не зазначено жодних об`єктивних обставин та не надано належних доказів на підтвердження неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції. Судова колегія не вбачає виняткових обставин, з якими законодавство пов`язує можливість прийняття нових доказів в суді апеляційної інстанції.

Крім того, колегією суддів враховано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" подано нові докази, які датовано 27.07.2026, які не існували на час прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 у справі № 922/393/18 зробив висновок, що неіснування певних доказів на момент постановлення рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції таких додаткових доказів незалежно від інших причин неподання позивачем таких доказів до суду.

Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (Постанова ВС від 27.07.2022 у справі № 754/695/20).

Колегія суддів зауважує, що врахування судом апеляційної інстанції Довідки з сайту «You Control» щодо ТОВ «Хостлі» (код ЄДРПОУ 42617253), сформованої 27.07.2026 о 09:31:37; Звіту за результатами перевірки «Грегуль Юрій Васильович», сформованого 27.07.2026 о 09:44; Звіту за результатами перевірки «Музичук Євген Валентинович», сформованого 27.07.2026 о 09:34 було б за вказаних обставин порушенням норм процесуального права та принципу правової визначеності. До того ж, відомості з інтернет ресурсу «You Control» не є офіційною платформою, а є приватним комерційним ресурсом, тому не можуть розглядатись судом, як належний доказ.

Колегією суддів також відмовлено у задоволенні клопотання скаржника, яке заявлено в апеляційній скарзі, про витребування у ТОВ "Енерджисервіс": оригіналу (примірника) Договору купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2018 № 01/02 з додатками та актом приймання-передачі; докази отримання у 2021 письмового повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні; оригінал листа-запиту від 05.05.2026 та листа- підтвердження від 11.05.2026 та витребування у ТОВ «Хостлі»: оригіналу договору відступлення права вимоги від 24.05.2021 № 24/05-2 з усіма додатками та актами; докази фактичного проведення розрахунків за цим договором (платіжні інструкції, банківські виписки, акти звірки); письмові пояснення щодо того, чи заявляло товариство коли-небудь вимоги до ТОВ "Енерджисервіс" за Договором № 01/02 і чи повідомляло Боржника про заміну кредитора; відомості про особу, яка підписала лист-підтвердження від 11.05.2026, та про її повноваження станом на цю дату.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство судом першої інстанції ставилось на обговорення питання щодо наявності в Ініціюючого кредитора оригіналу договору купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2018 № 01/02. У відповідь на запитання суду представник ТОВ «Укрбуд Девелопмент» повідомив про відсутність у товариства оригіналу зазначеного договору.

При цьому колегія суддів зауважує, що саме на Ініціюючого кредитора покладено підвищений стандарт доказування, тому звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, заявник повинен довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, зокрема, наявність у нього відповідного права вимоги до Боржника та дотримання обов`язку вжиття вичерпних заходів, щодо отримання цього доказу самостійно.

Судова колегія враховує, що представник ТОВ "Енерджисервіс" не заперечував самого факту укладення договору купівлі-продажу майнових прав, а його заперечення стосувалися належності права вимоги Ініціюючому кредитору після укладення вищевказаного договору відступлення. За таких обставин, скаржник не навів достатніх аргументів, які б свідчили про необхідність витребування саме у Боржника - ТОВ "Енерджисервіс" оригіналу (примірника) Договору купівлі- продажу майнових прав від 12.06.2018 № 01/02 з додатками та актом приймання- передачі.

Крім того, судова колегія не вбачає підстав для витребування у ТОВ "Енерджисервіс" доказів отримання у 2021 письмового повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні; оригіналу листа-запиту від 05.05.2026 та листа- підтвердження від 11.05.2026 та необхідності витребувати у ТОВ «Хостлі»: оригіналу договору відступлення права вимоги від 24.05.2021 № 24/05-2 з усіма додатками та актами; докази фактичного проведення розрахунків за цим договором (платіжні інструкції, банківські виписки, акти звірки); письмових пояснень щодо того, чи заявляло товариство коли-небудь вимоги до ТОВ "Енерджисервіс" за Договором № 01/02 і чи повідомляло Боржника про заміну кредитора; відомості про особу, яка підписала лист-підтвердження від 11.05.2026, та про її повноваження станом на цю дату, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, який не має можливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про їх витребування судом. Таке клопотання має містити, зокрема, зазначення обставин, які може підтвердити відповідний доказ, підстав, з яких випливає, що доказ перебуває у відповідної особи, а також заходів, яких учасник справи вжив для самостійного отримання доказу, та доказів вжиття таких заходів або причин неможливості його самостійного отримання.

Отже, звернення з клопотанням про витребування доказів передбачає не лише визначення їх переліку та обґрунтування значення для справи, а й підтвердження того, що учасник справи вжив залежних від нього заходів для самостійного отримання відповідних доказів, проте, не зміг отримати їх з причин, що від нього не залежать.

Разом із тим, зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів не вбачається, що скаржник не навів конкретних обставин, які свідчили б про вжиття ним заходів для самостійного отримання у ТОВ «Енерджисервіс» та ТОВ «Хостлі» документів і відомостей, про витребування яких заявлено клопотання в суді апеляційної інстанції. Зокрема, скаржником не надано доказів звернення до зазначених товариств із відповідними запитами щодо надання документів, відмови в їх наданні або існування інших об`єктивних перешкод для самостійного отримання таких доказів.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що скаржником не дотримано вимог статті 81 ГПК України, у зв`язку з чим підстави для задоволення відповідного клопотання відсутні.

Крім того, колегія суддів враховує, що в судовому засіданні представник скаржника зазначив, що відповідне питання щодо витребування у ТОВ «Хостлі» відповідних документів не ставилось на обговорення у суді першої інстанції.

Представник скаржника просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі № 910/4821/26 та прийняти нове судове рішення, яким відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс".

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс" просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржик зазначає, що заяву про відкриття провадження подано 27.02.2026, станом на цю дату, на думку скаржника, жодного спору між Ініціюючим кредитором і Боржником не існувало: Боржник не оспорював Договір № 01/02, не звертався до суду з жодним позовом, не заявляв заперечень щодо суми чи строку оплати; не існує такого спору і станом на дату підготовчого засідання: жодного позовного провадження щодо Договору № 01/02 або Договору відступлення не відкрито. Натомість, як зазначає скаржник, «заперечення» Боржника з`явилися виключно у процесуальній формі відзиву від 19.05.2026, тобто майже через три місяці після ініціювання справи. Це є класичним прикладом «спору заради спору», проти якого прямо застерігає Верховний Суд. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції обмежився посиланням на ч. 1 ст. 204 ЦК України (презумпція правомірності правочину) і зазначив, що «суду не надано доказів того, що договір відступлення права вимоги від 24.05.2021 № 24/05-2 є розірваним чи визнаний недійсним», проте, такий підхід є помилковим, оскільки Ініціюючий кредитор посилався не на недійсність Договору відступлення, а на інший, самостійний правовий механізм. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. За змістом ст. 92, 237, 239, 246 ЦК України правочин, вчинений особою, яка взагалі не мала повноважень діяти від імені юридичної особи, за відсутності схвалення не створює для цієї юридичної особи жодних правових наслідків. Такий правочин не потребує окремого визнання недійсним - суд зобов`язаний оцінити його з точки зору настання (ненастання) правових наслідків для представлюваної особи безпосередньо при розгляді справи. Ініціюючий кредитор надав суду першої інстанції копію постанови Верховного Суду від 06.08.2025 у справі № 910/14968/22 (910/9453/22), якою підтверджено обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025, а саме: єдиний учасник ТОВ «УБД» - компанія «Bazert Development LLP» - жодної довіреності на ім`я Майбороди О.Г. (у тому числі довіреності від 09.04.2019 у жодній з її редакцій) не видавав; особа, яка нібито підписала довіреність, її не підписувала і Майбороду О.Г. не знає; оригінал довіреності суду не надано, а призначену судом почеркознавчу експертизу не проведено саме через його відсутність. Обставину невидачі довіреності також встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/10318/22. Ці обставини мають преюдиційне значення в розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс", вказавши на наявність грошових вимог у сумі 3 229 805,72 грн.

В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2018 № 01/02.

За умовами договору продавець продав, а покупець придбав майнові права - на об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення у багатоквартирному житловому будинку №31 по вул. Дегтярній у Подільському районі міста Києва з наступними характеристиками: - найменування об`єкту нерухомості - дахова газова котельня (літ. " 1Г"); - загальна площа - 109,6 кв.м.

Згідно з п. 4.1. договору загальна вартість майнових прав об`єкту нерухомості складала 1 801 101,60 гривень (один мільйон вісімсот одна тисяча сто одинадцять гривень 60 копійок), в т.ч. ПДВ.

Пунктом 4.3. договору передбачено обов`язок покупця здійснити оплату вартості майнових прав до 31.12.2021, однак, як зазначив заявник зазначений обов`язок ТОВ "Енерджисервіс" не виконало, грошові кошти на користь ТОВ "Укрбуд Девелопмент" не перерахувало, проте, продовжує користуватися нерухомим майном, що ним не оплачене.

Таким чином, за доводами ТОВ "Укрбуд Девелопмент", заборгованість ТОВ "Енерджисервіс" становить 3 229 805,72 грн, з яких: 1 801 101,60 грн - основний борг, 233 452,37 грн - 3% річних, 1 195 251,75 грн - інфляційних втрат.

На підтвердження своїх вимог ТОВ "Укрбуд Девелопмент", звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства, надало копію договору купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2018 № 01/02, копію акту приймання-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості від 12.08.2018, копію додатку № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2018 № 01/02.

У свою чергу, ТОВ "Енерджисервіс", заперечуючи щодо відкриття провадження у справі про банкрутство, вказував про те, що 24.05.2021 між ТОВ "Укрбуд Девелопмент" (первісний кредитор) та ТОВ "Хостлі" (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №24/05-2. Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває всі права вимоги (включаючи всі види неустойок та штрафних санкцій), до ТОВ "Енерджисервіс" (код ЄДРПОУ 42085610) (боржник) належні первісному кредитору, зокрема, за договором купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2018 №01/02. Також, 24.05.2021 ТОВ "Укрбуд Девелопмент" та ТОВ "Хостлі" було складено акт приймання-передачі документів №1 до договору відступлення права вимоги від 24.05.2021 №24/05-2 та акт приймання-передачі права вимоги №1 до договору відступлення права вимоги від 24.05.2021 №24/05-2. Отже, 24.05.2021 ТОВ "Укрбуд Девелопмент" відступило належні йому права вимоги до ТОВ "Енерджисервіс", у тому числі за договором купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2018 №01/02, на користь ТОВ "Хостлі". Крім того, ТОВ "Енерджисервіс" зазначило, що з метою підтвердження чинності вказаного договору відступлення, 05.05.2026 ТОВ "Енерджисервіс" звернулось з листом-запитом до ТОВ "Хостлі" з проханням надання інформації щодо дійсності договору від 24.05.2021 №24/05-2, а також належності кредитора за цим договором. У відповідь ТОВ "Енерджисервіс" отримано лист-підтвердження від 11.05.2026 щодо прав вимоги за договором купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2018 №01/02, згідно зі змістом якого, ТОВ "Хостлі" повідомило, що станом на дату цього листа він є єдиним належним кредитором ТОВ "Енерджисервіс" за вказаним зобов`язанням. Договір відступлення права вимоги №24/05-2 є чинним, не розірваним та не визнавався недійним у судовому порядку. При цьому також зазначено, що оригінали договору №24/05-2 та актів до нього наявні у ТОВ "Хостлі" та ТОВ "Укрбуд Девелопмент". Таким чином, починаючи з 24.05.2021 право вимоги за відповідним зобов`язанням належить виключно ТОВ "Хостлі", тоді як ТОВ "Укрбуд Девелопмент" вибуло із зобов`язання як кредитор.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі №910/4821/26 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджисервіс".

Вказана ухвала мотивована тим, що суд дійшов висновку про наявність спору про право, що є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Суд звертає увагу, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас, у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства, серед іншого, визначено, що:

- боржник - це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

- грошове зобов`язання (борг) - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

- кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;

- неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

Так, порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Частиною п`ятою статті 39 КУзПБ унормовано, що за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: відкриття провадження у справі про банкрутство; відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

При цьому системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Судова колегія звертає увагу на те, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення чи незадоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Слід зауважити, що системний аналіз положень статей 36, 39 КУзПБ з урахуванням статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов`язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора, - обов`язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.

На дату проведення підготовчого засідання усі суперечності між кредитором та боржником з приводу їх прав та обов`язків мають бути ними усунені самостійно або вирішені в судовому порядку з ухваленням судового рішення. Вимоги ініціюючого кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили би прострочення виконання грошового зобов`язання боржника.

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником.

Однією із підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства).

Суд також враховує висновок Верховного Суду у постанові від 03.06.2020 у справі №905/2030/19, згідно з яким у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур, передбачених КУзПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Тож чинне законодавство, окрім добровільного погашення боржником кредиторської заборгованості, визначає два основних способи її погашення із застосуванням державного примусу: шляхом вирішення судом спору між кредитором та боржником про стягнення відповідної суми заборгованості в позовному порядку або шляхом задоволення відповідних вимог у межах провадження у справі про банкрутство.

Відсутність спору про право в розумінні процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету), підстави виникнення, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

А тому суди повинні надавати оцінку наявності / відсутності спору про право саме у правовідносинах між боржником та ініціюючим кредитором, однак, не іншими кредиторами, та за тими підставами, за яких заявлені грошові вимоги для відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки порядок розгляду судових справ у позовному провадженні (яке передбачає вирішення наявного спору про право з іншими кредиторами боржника та /або з ініціюючим кредитором, однак, за інших матеріально-правових підстав, ніж заявлені грошові вимоги у справі про банкрутство) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника врегульоване положеннями частини другої статті 7 КУзПБ.

Одним із методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є:

- дослідження господарським судом відзиву боржника, який надається до господарського суду та заявнику до дати проведення підготовчого засідання із зазначенням у відзиві, зокрема, заперечень боржника щодо вимог заявника, докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності), інші відомості, що мають значення для розгляду справи (частини перша, друга третя статті 36 КУзПБ);

- оцінка обґрунтованості як вимог заявника, так і викладених у відзиві боржника заперечень (частини перша, друга статті 39 цього Кодексу);

- заслуховування пояснень представників і заявника, і боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (частина друга статті 39 КУзПБ).

Отже, на ініціюючого кредитора покладено обов`язок документально довести наявність грошового зобов`язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, в той час, як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити.

Наведені висновки сформульовані з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Поряд з цим, у силу ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Отже, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

За таких обставин, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство недостатньо аргументованої кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство недостатньо аргументованої кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі.

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.08.2024 у справі № 916/735/23 зазначав, що при ініціюванні справи про банкрутство наявність боргу підтверджується в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України, та доказами у такому обсязі, який є необхідним з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредитором;

Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов`язань.

При цьому на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

У постанові Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 910/9327/24 зазначено, що наявність "спору про право" може бути виражена у двох формах: (1) процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора); (2) матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника).

Колегія суддів доходить висновку, що наявні у справі обставини свідчать про існування спору щодо належності права вимоги до боржника саме у ТОВ «Укрбуд Девелопмент». Спірним є питання щодо сторін зобов`язання, невиконання якого боржником є підставою заяви ТОВ «Укрбуд Девелопмент».

Так, між сторонами наявні протилежні позиції щодо юридично значущого питання - належності права вимоги ініціюючому кредитору за договором купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2018 № 01/02. Ініціюючий кредитор обґрунтовує свої вимоги невиконанням Боржником зобов`язань за зазначеним договором, тоді як Боржник заперечує проти відкриття провадження у справі про банкрутство, посилаючись на відступлення відповідного права вимоги ТОВ «Укрбуд Девелопмент» на користь ТОВ «Хостлі» на підставі договору від 24.05.2021 № 24/05-2, який є чинним в силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Вирішення питання про наявність у ТОВ «Укрбуд Девелопмент» права вимоги до ТОВ «Енерджисервіс» потребує з`ясування обставин укладення договору відступлення, обсягу повноважень особи, яка його підписала, можливого наступного схвалення правочину товариством, а також правового значення обставин, установлених судовими рішеннями в інших справах. Зазначені обставини мають істотне значення для визначення належного кредитора за відповідним зобов`язанням і, відповідно, для встановлення обґрунтованості вимог саме заявника, а вирішення цих питань потребує розгляду в порядку позовного провадження.

На підтвердження обґрунтованості своїх заперечень проти доводів ТОВ «Укрбуд Девелопмент» та обґрунтованості своїх доводів щодо заміни кредитора у відповідному зобов`язанні боржник подав на огляд в судовому засіданні 21.10.2026 оригінал повідомлення від 24.05.2024 № 2 про заміну кредитора у зобов`язанні та оригінал листа- підтвердження від 11.05.2026, копії яких містяться в матеріалах справи.

З цих документів вбачається, що ТОВ «Укрбуд Девелопмент» повідомлено ТОВ «Енерджисервіс», що 24.05.2021 між ТОВ «Укрбуд Девелопмент», як первісним кредитором та ТОВ «Хостлі» (код ЄДРПОУ 42617253), як новим кредитором, укладено Договір відступлення права вимоги №24/05-2Я, зокрема, за Договором купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2018 № 01/02. ТОВ «Хостлі» повідомило, що станом на дату листа - 11.05.2026, є єдиним належним кредитором ТОВ «Енерджисервіс» за Договором купівлі-продажу майнових прав від 12.06.2018 № 01/02. Договір відступлення права вимоги №24/05-2 є чинним, не розірваним та не визнавався недійним у судовому порядку.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбаченої частиною шостою статті 39 КУзПБ самостійної підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Енерджисервіс»: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право.

Водночас, доводи апелянта про відсутність спору про право через неподання Боржником окремого позову до моменту звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство не спростовують зазначених висновків. Наявність спору про право не залежить виключно від факту відкриття окремого позовного провадження, оскільки визначальним є існування обґрунтованих заперечень боржника та розбіжностей сторін щодо належності суб`єктивного права, на якому ґрунтуються заявлені вимоги, та необхідність їх вирішення в порядку позовного провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 39 КУзПБ відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Доводів скаржника по суті апеляційної скарги, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваної ухвали та впливали на її правильність, в апеляційній скарзі суду не наведено.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі №910/4821/26 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" - без задоволення.

Повний текст постанови складено після виходу судді Станіка С.Р. з відпустки.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 у справі №910/4821/26 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/4821/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст підписано 09.11.2026

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді С.Р. Станік

В.О. Пантелієнко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.11.2026 Постанова № 141302326 Північний апеляційний господарський суд
20.10.2026 Ухвала № 140788883 Північний апеляційний господарський суд
23.09.2026 Ухвала № 140018352 Північний апеляційний господарський суд
08.09.2026 Ухвала № 139631141 Північний апеляційний господарський суд
30.07.2026 Ухвала № 138610214 Північний апеляційний господарський суд
25.06.2026 Ухвала № 138290679 Господарський суд міста Києва
30.04.2026 Ухвала № 136147692 без тексту Господарський суд міста Києва

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 42085610. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг