Судові рішення

Постанова № 141303000 у справі № 924/1263/25 від 09.11.2026

Постанова від 09.11.2026 у господарській справі № 924/1263/25 (категорія «Поставки товарів, робіт, послуг»). Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд, суддя Гудак А.В.

Справа№ 924/1263/25
СудПівнічно-західний апеляційний господарський суд
СуддяГудак А.В.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяПоставки товарів, робіт, послуг
Дата ухвалення09.11.2026
Надійшло до реєстру10.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141303000

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Справа № 924/1263/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Маціщук А.В.

судді Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Мариненко О.В. самопредставництво

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Ткачук Б.М. адвокат

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2026 у справі №924/1263/25 (суддя Заярнюк І.В., м.Хмельницький, повний текст рішення складено 19.08.2026)

за первісним позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" м. Бровари, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Євразійська Торговельна Група'', м.Хмельницький

про стягнення 508 948,74 грн. штрафу

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Євразійська Торговельна Група'', м. Хмельницький

до Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" м. Бровари, Київська область

про стягнення 508 948,74 грн. штрафу

У грудні 2025 року Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій» (далі - КП «Бровари-Благоустрій», замовник, позивач за первісним позовом, апелянт) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразійська Торговельна Група» (далі - ТОВ «Євразійська Торговельна Група», постачальник, відповідач за первісним позовом) про стягнення 508 948,74 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі договору про закупівлю №538-к/25 від 07.08.2025 постачальник зобов`язався поставити 1000 тонн солі технічної у строк до 31.10.2025, продовжений додатковою угодою № 1 від 29.10.2025 до 21.11.2025, однак належної якості поставив і передав замовнику лише 24,98 т; партії товару, доставлені 01.10.2025 та 12.11.2025, були вологими, з домішками бруду та землі, у зв`язку з чим замовник відмовився від їх прийняття, що зафіксовано актами забору солі технічної. Посилаючись на пункт 7.2 договору, позивач нарахував постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленого товару (975,02 т Ч 2 609,94 грн = 2 544 743,70 грн), що становить 508 948,74 грн.

У січні 2026 року ТОВ «Євразійська Торговельна Група» звернулося до суду із зустрічним позовом до КП «Бровари-Благоустрій» про стягнення 508 948,74 грн штрафу на підставі пункту 7.3 договору.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до пункту 5.1 договору поставка товару здійснюється виключно на підставі заявок замовника; єдину заявку (усне замовлення від 02.10.2025) постачальник виконав, поставивши 24,98 т товару, які прийняті та оплачені; інших заявок замовник не направляв, а партії, доставлені постачальником 01.10.2025 та 12.11.2025 «на власний ризик», безпідставно не прийняв. Натомість замовник листами від 24.11.2025 № 01-759 та від 02.12.2025 № 01-794 в односторонньому порядку розірвав договір, оголосив нову закупівлю та 01.12.2025 уклав договір з іншим постачальником, що на думку позивача за зустрічним позовом, є безпідставною відмовою від виконання зобов`язань за договором. Штраф обчислено у розмірі 20 % від вартості непоставленого (незамовленого) товару в обсязі 975,02 т.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2026 у справі №924/1263/25 у первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з КП «Бровари-Благоустрій» на користь ТОВ «Євразійська Торговельна Група» 508 948,74 грн штрафу та 7 634,23 грн судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, КП «Бровари-Благоустрій» 03.09.2026 через систему «Електронний суд» звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 28 липня 2026 року у справі №924/1263/25 повністю і ухвалити нове рішення за яким первісний позов Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразійська Торговельна Група» про стягнення 508 948,74 грн штрафу задовольнити повністю та у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразійська Торговельна Група» до Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій» про стягнення 508 948,74 грн штрафу відмовити повністю.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2026 у справі №924/1263/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 30 вересня 2026 року.

25 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразійська Торговельна Група» адвокат Ткачук Богдан Миколайович подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій» залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 28 липня 2026 р. у справі №924/1263/25 залишити без змін.

28 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій» - адвоката Мариненка О.В. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи № 924/1263/25 доказу - показань свідка ОСОБА_1 , викладених у заяві від 16.02.2026, разом із додатками.

29 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразійська Торговельна Група» адвокат Ткачук Богдан Миколайович подав клопотання про визнання поважними причин його неявки та відкладення розгляду справи на іншу дату.

30 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» представник Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій» Мариненко Олександр Вікторович подав заяву, в якій повідомив про оголошення сигналу «Повітряна тривога» о 04:43 год. 30.09.2026 та його тривалість станом на 12:25 год. цього дня. Посилаючись на зазначені обставини та клопотання представника іншої сторони, заявник не заперечив проти відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.09.2026 розгляд справи відкладено на 29 жовтня 2026 року.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.10.2026 апеляційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2026 у справі №924/1263/25 залишено без руху. Надано Комунальному підприємству Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів доплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 6 870,80 грн тривалістю - 5 календарних днів з дня вручення даної ухвали. Роз`яснено Комунальному підприємству Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали суду, підлягають застосуванню наслідки, передбачені статтею 176 Господарського процесуального кодексу України.

02 листопада 2026 року Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 6 870,80 грн (платіжна інструкція №553 від 30.10.2026).

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.11.2026 продовжено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2026 у справі №924/1263/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09 листопада 2026 року.

09 листопада 2026 року Комунальним підприємством Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" через систему "Електронний суд" подано додаткові пояснення.

Представник Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" в судовому засіданні 09.11.2026 підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Підтримав клопотання про долучення доказу - заяви свідка до апеляційної скарги.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ''Євразійська Торговельна Група'' в судовому засіданні 09.11.2026 заперечив доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення.

Щодо клопотання апелянта про долучення до матеріалів справи доказу - заяви свідка, колегія суддів зазначає наступне.

Клопотання обґрунтоване тим, що в підготовчому засіданні 24.03.2026 суд першої інстанції відмовив у долученні заяви свідка та закрив підготовче провадження. Апелянт зазначає, що в цьому засіданні його представник брав участь у режимі відеоконференції через електронний кабінет підприємства, зареєстрований на ім`я директора Блажкуна В.А., натомість у засіданні 21.05.2026 за аналогічного способу підключення суд вказав на необхідність використання представником особистого електронного кабінету та відклав розгляд справи. На думку заявника, така непослідовність процесуальних дій суду обмежила можливість подати заяву свідка та забезпечити його допит.

Розглянувши наведені доводи та подані документи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Прийняття доказів судом апеляційної інстанції потребує перевірки як дотримання порядку їх подання, так і відповідності встановленим законом вимогам до відповідного засобу доказування. Згідно із частиною третьою статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються лише у виняткових випадках за умови доведення неможливості їх подання з причин, що об`єктивно не залежали від учасника справи. Водночас, якщо сторона посилається на подання доказу до суду першої інстанції та відмову в його прийнятті, оцінці підлягають обставини такого подання і підстави відмови, а не лише факт повторного звернення з відповідним клопотанням в апеляційному провадженні.

За приписами частин першої-третьої статті 88 ГПК України показання свідка викладаються письмово у заяві, яка повинна містити передбачені цією статтею відомості, зокрема про обставини, відомі свідку, джерела його обізнаності, обізнаність із відповідальністю за неправдиві показання та готовність з`явитися до суду. За загальним правилом підпис свідка посвідчується нотаріусом. Виняток установлено для сторін, третіх осіб та їхніх представників, які дали згоду на допит як свідків.

У заяві від 16.02.2026 ОСОБА_1 повідомляє про обставини виконання договору про закупівлю від 07.08.2025 №538-к/25, зокрема про телефонне спілкування з ОСОБА_2 щодо поставки солі, погодження способу направлення заявок, обставини доставки товару та відмови від його прийняття. Джерелом своєї обізнаності вона визначає виконання посадових обов`язків начальника відділу публічних закупівель КП «Бровари-Благоустрій» та особисту участь у відповідній комунікації.

До заяви додано посадову інструкцію начальника відділу публічних закупівель та постачання, наказ від 01.05.2025 №80-к про переведення ОСОБА_1 на відповідну посаду, а також протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису від 16.02.2026. Зазначений протокол містить відомості про підписання ОСОБА_1 електронного контейнера, до складу якого включено файл «Свідок ОСОБА_3 .doc» та файл із додатками, і підтвердження успішної перевірки підпису та цілісності даних.

Отже, відсутність графічного відображення власноручного підпису на поданій копії заяви сама собою не свідчить про її непідписання. Разом із тим накладення кваліфікованого електронного підпису та нотаріальне посвідчення підпису є різними юридичними діями. Протокол перевірки електронного підпису підтверджує підписання відповідних електронних файлів, однак не засвідчує вчинення нотаріусом нотаріальної дії, передбаченої частиною третьою статті 88 ГПК України.

Посилання у заяві на згоду ОСОБА_1 бути допитаною як свідок не є самостійною підставою для звільнення від нотаріального посвідчення її підпису. Такий виняток пов`язаний не лише зі згодою на допит, а й із належністю особи до визначеного законом кола суб`єктів - сторін, третіх осіб або їхніх представників.

Додані до клопотання наказ і посадова інструкція підтверджують трудові відносини ОСОБА_1 з підприємством та зміст її посадових функцій. Водночас ці документи не містять повноважень на представництво підприємства в суді або на участь у справі в порядку самопредставництва юридичної особи. Передбачене посадовою інструкцією право діяти від імені відділу та представляти його інтереси у відносинах з іншими структурними підрозділами підприємства не є повноваженням на представництво юридичної особи в суді.

Таким чином, саме перебування ОСОБА_1 на посаді начальника відділу публічних закупівель, здійснення нею комунікації з постачальником та виконання функцій уповноваженої особи у сфері закупівель не підтверджують наявності процесуального статусу, з яким частина третя статті 88 ГПК України пов`язує можливість подання заяви свідка без нотаріального посвідчення підпису. Подані з клопотанням документи не підтверджують підстав для застосування такого винятку.

Колегія суддів також відхиляє наведене у клопотанні обґрунтування неможливості реалізувати право на подання доказу через особливості участі представника у відеоконференції. За викладеними самим апелянтом обставинами, 24.03.2026 представник брав участь у підготовчому засіданні та заявив клопотання про долучення заяви свідка, яке було розглянуто судом. Отже, ці обставини свідчать про реалізацію права на звернення з клопотанням, хоча результат його розгляду не відповідав позиції заявника.

Посилання на завдання підготовчого провадження, принципи змагальності та право на справедливий судовий розгляд не усувають обов`язку учасника справи дотримуватися вимог до форми доказів. Незгода з відмовою суду першої інстанції у прийнятті доказу підлягає перевірці під час апеляційного перегляду, проте сама собою не надає поданому документу ознак належно оформленої заяви свідка.

Наведене не означає заперечення можливості підтверджувати показаннями свідка обставини особистого телефонного спілкування щодо виконання договору. Однак використання таких відомостей як показань свідка потребує дотримання спеціального процесуального порядку їх оформлення. Виклик особи для допиту як свідка за статтею 89 ГПК України не може використовуватися в порушення, встановлених статтею 88 цього Кодексу.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання КП «Бровари-Благоустрій» від 28.09.2026 про прийняття заяви ОСОБА_1 від 16.02.2026 як доказу у формі показань свідка. Додані кадрові документи та протокол перевірки електронного підпису враховані під час вирішення цього клопотання, та не усувають порушення вимог ст.ст. 88, 89, ч. 3 ст. 269 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції щодо поданих КП «Бровари-Благоустрій» 09.11.2026 додаткових пояснень зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частини перша, п`ята статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Суд апеляційної інстанції не визнавав необхідним одержання від учасників справи додаткових пояснень щодо окремих питань справи та не призначав строк для їх подання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції керуючись приписами статей 118, 256, 266, ч.5 ст.161 ГПК України, залишає без розгляду подані 09.11.2026 апелянтом додаткові пояснення.

Північно-західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення викладені у відзиві на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст рішення суду першої інстанції.

Відмовляючи у первісному позові, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 5.1 договору сторони погодили поставку товару на підставі заявок замовника, тому виникнення обов`язку постачальника поставити відповідну партію пов`язане з направленням заявки; належних доказів направлення замовником заявок на поставку залишку товару в кількості 975,02 т не подано; акти про невідповідність товару складені замовником і самі по собі не мають наперед встановленої доказової сили, а отже, прострочення постачальника не доведено, а підстави для застосування пункту 7.2 договору відсутні.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме ненаправлення замовником заявок перешкодило постачальнику виконати поставку решти товару, тому одностороннє розірвання договору з посиланням на невиконання постачальником зобов`язань є необґрунтованим; укладення замовником нового договору з іншим постачальником у сукупності з іншими обставинами підтверджує припинення ним дій щодо виконання договору, а відтак наявні підстави для застосування пункту 7.3 договору.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій» посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінку доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апелянт заперечує висновок суду першої інстанції про те, що укладення договору про закупівлю від 07.08.2025 № 538-к/25 саме собою не створювало обов`язку постачальника поставити весь погоджений обсяг товару без відповідних заявок замовника. Скаржник звертає увагу, що пунктом 1.1 договору сторони погодили поставку 1000 тонн солі технічної загальною вартістю 2 609 940,00 грн, тоді як пункт 5.1 визначав лише порядок здійснення поставки на підставі заявок. На переконання скаржника, цей пункт не скасовував зобов`язання щодо погодженого обсягу товару, а надане судом тлумачення суперечить суті договору, принципам обов`язковості та добросовісності його виконання.

Скаржник стверджує, що відмова від прийняття окремих партій солі зумовлена неналежною якістю товару та відповідала пунктам 2.1, 2.4- 2.6 договору. Зокрема, поставлена 01.10.2025 сіль у кількості 26,570 тонни, за твердженням апелянта, була вологою та містила сторонні домішки - бруд, сміття і землю, що суперечило вимогам тендерної документації. На підтвердження цих обставин апелянт посилається на акт, підписаний водієм, який доставив товар від постачальника, фотоматеріали, відеозапис та акт забору солі технічної від 02.10.2025.

Також апелянт зазначає, що товар загальною кількістю 72,840 тонни, поставлений за товарно-транспортними накладними від 11.11.2025 № 251111-0015, № 251111-0016 та №251111-0017, не був прийнятий із тієї самої причини - невідповідності договірним вимогам щодо якості, що за його доводами, зафіксовано актом забору солі технічної від 12.11.2025. Натомість партію товару належної якості в кількості 24,980 тонни, поставлену 13.10.2025, замовник прийняв та повністю оплатив. Наведеним скаржник обґрунтовує відсутність наміру безпідставно ухилятися від виконання договору.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції фактично обмежив оцінку доказів неналежної якості товару посиланням на складення відповідних актів замовником, не оцінивши належним чином їх підписання водієм постачальника, фотоматеріали, відеозапис та акти забору солі. При цьому, як зазначено у скарзі, суд першої інстанції не встановив недопустимості чи недостовірності таких доказів або порушення погодженого сторонами порядку їх оформлення. У цьому зв`язку скаржник посилається на статтю 86 ГПК України та постанову Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №910/6981/19 щодо необхідності оцінки кожного доказу окремо та доказів у їх сукупності й взаємозв`язку.

Посилаючись на статті 526, 610, 612, 673 ЦК України, апелянт наголошує, що доставка товару неналежної якості не є належним виконанням зобов`язання з поставки. Зазначає, що додатковою угодою від 29.10.2025 № 1 строк поставки було продовжено до 21.11.2025, однак і в межах додатково наданого строку постачальник не забезпечив поставки погодженого обсягу товару належної якості. Тому висновок суду про відсутність прострочення постачальника скаржник вважає необґрунтованим.

Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову, апелянт зазначає, що дострокове розірвання договору було реалізацією права, передбаченого пунктом 6.2.1 договору на випадок невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов`язань. На виконання цього пункту замовник направив повідомлення від 02.12.2025 № 01-794 про розірвання договору з 09.12.2025. Відтак, на думку скаржника, його дії не становили безпідставної відмови від виконання зобов`язань, а отже, не утворювали підстав для застосування штрафу за пунктом 7.3 договору.

Проведення нової процедури закупівлі солі апелянт пояснює необхідністю забезпечення утримання вулично-дорожньої мережі Броварської міської територіальної громади та безпеки дорожнього руху в осінньо-зимовий період. Стверджує, що повторна закупівля була вимушеним наслідком непоставки відповідачем товару належної якості у погоджені строки, тому не підтверджує безпідставної відмови замовника від виконання договору.

Окремо скаржник посилається на порушення порядку проведення підготовчого провадження. Зазначає, що 24.03.2026 суд без належного обґрунтування відмовив у долученні заяви свідка та закрив підготовче провадження, тоді як питання участі представника у відеоконференції через його особистий електронний кабінет було порушене судом лише 21.05.2026. На переконання апелянта, такі дії обмежили можливість подання та дослідження доказів, порушили принципи змагальності й рівності учасників процесу та вплинули на повноту встановлення обставин справи.

Крім того, апелянт вказує на неналежне дослідження судом обставин комунікації сторін щодо поставки. За його твердженням, звернення та повідомлення замовника здійснювалися за номером телефону особи, зазначеної на електронному майданчику Prozorro як контактна особа постачальника - Ковальця Антона. Постачальник заперечував трудові чи представницькі відносини з цією особою, проте, як наголошує скаржник, не пояснив підстав зазначення її контактних даних у закупівлі. Апелянт вважає, що без з`ясування змісту такої комунікації, її учасників та значення для виконання договору висновок про відсутність заявок замовника є недостатньо обґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Євразійська Торговельна Група» заперечує проти доводів апеляційної скарги Комунального підприємства «Бровари-Благоустрій», вважає їх необґрунтованими, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2026 у справі №924/1263/25 - законним та таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Насамперед товариство зазначає, що 07.08.2025 між сторонами укладено договір про закупівлю №538-к/25, предметом якого є поставка 1000 тонн солі технічної загальною вартістю 2 609 940,00 грн. Відповідно до пункту 5.1 договору поставка товару мала здійснюватися виключно на підставі заявок замовника, які могли направлятися будь-яким способом, зокрема засобами телефонного зв`язку або електронною поштою. Відтак саме направлення замовником відповідної заявки було необхідною передумовою виникнення у постачальника обов`язку поставити конкретну партію товару.

Стверджує, що після укладення договору замовник не направляв передбачених його умовами заявок на поставку всього погодженого обсягу товару. Водночас постачальник, діючи добросовісно та з метою виконання договірних зобов`язань, 01.10.2025 здійснив доставку 26,570 тонни солі, що підтверджується товарно-транспортною накладною №450 від 01.10.2025, однак замовник відмовився прийняти товар, пославшись на відсутність відповідної заявки та його невідповідність умовам договору.

Натомість 02.10.2025 замовник в усному порядку замовив окрему партію товару, на виконання чого 13.10.2025 постачальник поставив 24,980 тонни солі за товарно-транспортною накладною №2510113-0038, яку замовник прийняв без зауважень щодо кількості та якості й оплатив.

Крім того, після укладення додаткової угоди №1 від 29.10.2025, якою строк поставки продовжено до 21.11.2025, відповідач 11.11.2025 повторно здійснив доставку трьох партій товару загальною кількістю 72,840 тонни за товарно-транспортними накладними №251111-0015, №251111-0016 та №251111-0017, від прийняття яких замовник також відмовився.

На переконання відповідача, зазначені обставини підтверджують вчинення ним дій, спрямованих на належне виконання договору, тоді як відсутність заявок замовника на поставку решти 975,020 тонни товару виключає можливість покладення на постачальника відповідальності за порушення строків її поставки.

При цьому відповідач посилається на статті 6, 627, 530, 613 Цивільного кодексу України та правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, щодо необхідності врахування умов договору під час визначення строку виконання зобов`язання.

Вважає, що ненаправлення замовником відповідних заявок свідчить про прострочення кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, оскільки останній не вчинив необхідних дій для належного виконання постачальником своїх зобов`язань.

Заперечуючи доводи апелянта щодо направлення заявок у телефонному режимі, відповідач за первісним позовом зазначає, що посилання замовника на здійснення комунікації з Ковальцем Антоном за номером телефону НОМЕР_1 , зазначеним на електронному майданчику Prozorro, не підтверджує належного направлення заявок. Стверджує, що зазначена особа ніколи не перебувала з ТОВ «Євразійська Торговельна Група» у трудових або цивільно-правових відносинах та не мала повноважень представляти інтереси товариства під час виконання договору.

Наголошує, що в розділі 16 договору сторони погодили контактний номер телефону постачальника НОМЕР_4, на який за винятком одного випадку замовлення поставки, інші заявки не надходили.

У зв`язку із цим, товариство посилається на частину першу статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 526 та 638 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що зобов`язання повинні виконуватися відповідно до погоджених сторонами умов договору, а розміщення контактних даних певної особи на електронному майданчику Prozorro саме по собі не підтверджує наявності у неї повноважень на отримання заявок від імені постачальника.

Щодо доводів апеляційної скарги про неналежну якість поставленого товару товариство зазначає, що такі обставини не мають визначального значення для вирішення питання про наявність прострочення поставки решти товару. На його переконання, предметом доказування насамперед є встановлення факту виникнення у постачальника обов`язку поставити відповідну кількість товару, що згідно з пунктом 5.1 договору залежало від направлення замовником заявки.

Зазначає, що товар, поставлений 13.10.2025 на виконання усного замовлення від 02.10.2025, був прийнятий та оплачений без зауважень, тоді як поставки 01.10.2025 та 11.11.2025 здійснювалися за відсутності відповідних заявок замовника. При цьому наголошує, що суд першої інстанції встановив відсутність достатніх об`єктивних доказів невідповідності саме поставленого 11.11.2025 товару погодженим сторонами вимогам до якості. Вважає, що навіть встановлення неналежної якості окремих партій товару не доводить факту прострочення поставки всього залишку в кількості 975,020 тонни, оскільки замовник не підтвердив направлення відповідних заявок.

Також зазначає, що необхідність забезпечення утримання вулично-дорожньої мережі Броварської територіальної громади не змінює погодженого сторонами порядку поставки та не покладає на постачальника обов`язку самостійно визначати необхідні замовнику обсяги товару.

Стосовно правомірності одностороннього розірвання договору відповідач за первісним позовом посилається на відсутність передбачених підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 договору підстав для такого розірвання. Зазначає, що реалізація замовником права на одностороннє розірвання договору можлива лише за умови встановлення факту невиконання або неналежного виконання постачальником своїх договірних зобов`язань. Водночас, оскільки замовник не довів направлення заявок на поставку залишку товару, у постачальника не виник відповідний обов`язок щодо його поставки, а отже відсутні підстави вважати його таким, що допустив порушення умов договору.

Наголошує, що саме по собі направлення замовником повідомлення про розірвання договору від 02.12.2025 із посиланням на пункт 6.2.1 договору не створює самостійної правової підстави для його припинення за відсутності встановленого порушення з боку постачальника. На переконання відповідача, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що невчинення замовником необхідних дій щодо направлення заявок перешкодило належному виконанню договору, у зв`язку із чим одностороннє розірвання договору з мотивів непоставки решти товару є безпідставним.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин та правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

10 липня 2025 року КП «Бровари-Благоустрій» оголосило в електронній системі закупівель відкриті торги з особливостями на закупівлю солі технічної для посипання доріг (ДК 021:2015: 34920000-2 «Дорожнє обладнання» (34927100-2 «Дорожня сіль»)), ідентифікатор закупівлі UA-2025-07-10-000290-a, очікувана вартість - 3 777 000,00 грн. За результатами аукціону 21.07.2025 переможцем визнано ТОВ «Євразійська Торговельна Група» з ціновою пропозицією 2 609 999,99 грн з ПДВ. У відомостях про учасника-переможця, відображених в електронній системі закупівель, контактною особою зазначено Ковальця Антона, контактний телефон НОМЕР_1 , електронна пошта [пошта прихована].

07 серпня 2025 року між КП «Бровари-Благоустрій» (замовник) та ТОВ «Євразійська Торговельна Група» (постачальник) укладено договір про закупівлю № 538-к/25 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність замовника сіль технічну (для посипання доріг) в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у специфікації (додаток 1), а замовник - прийняти товар та сплатити його вартість (а.с.10 на звороті-13, 78-80 на звороті т.1).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені замовником в односторонньому порядку залежно від реального фінансування видатків; пунктом 4.3 - що замовник залишає за собою право на зменшення обсягів закупівлі залежно від бюджетного фінансування без нарахування штрафних санкцій; підпунктом 6.2.3 - право замовника зменшувати обсяг закупівлі та ціну договору залежно від реального фінансування видатків, а також у випадку зменшення обсягу споживчої потреби в товарі.

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник повинен поставити новий товар, якість якого відповідає умовам закупівлі, чинним нормативним актам (державним стандартам, технічним умовам, нормам). Якість товару засвідчується документами, що надаються разом з товаром (пункт 2.3). Прийняття замовником неякісного товару не звільняє постачальника від обов`язку поставити якісний товар; термін поставки при цьому визначається датою поставки якісного товару (пункт 2.4). Замовник має право відмовитися від прийняття товару, який не відповідає за якістю умовам договору (пункт 2.5). У разі поставки товару неналежної якості замовник зобов`язаний повідомити про це постачальника в найкоротші строки, а постачальник - наступного дня направити свого представника для з`ясування обставин, за участю якого сторони складають дефектний акт; у разі неявки постачальника замовник складає такий акт одноособово (пункт 2.6).

Пунктом 5.1 договору встановлено: «Строк (термін) поставки (передачі) Товару до 31.10.2025 року. Згідно заявок від Замовника направлених у будь-якому вигляді (телефон, електронна пошта тощо)». Місце поставки - м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 2 (пункт 5.3).

Відповідно до підпункту 6.2.1 договору у разі невиконання зобов`язань постачальником замовник має право достроково розірвати договір, повідомивши про це постачальника у строк за 5 днів.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі прострочення поставки товару постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленого товару. За пунктом 7.3 договору безпідставна відмова будь-якої сторони від виконання зобов`язань за договором призводить до виникнення права у іншої сторони вимагати сплати штрафу в розмірі 20 % від загальної ціни договору.

Договір діє до 31.12.2025 (пункт 13.1). У розділі 16 договору в реквізитах постачальника зазначено телефон [телефон приховано].

Згідно зі специфікацією предметом поставки є сіль кам`яна з антизлежувачем для посипання доріг, вищого гатунку, крупність 3, у кількості 1000 т за ціною 2 174,95 грн без ПДВ за тонну; загальна вартість - 2 609 940,00 грн з ПДВ (пункт 3.2 договору). У специфікації окремо зазначено, що кількість поставки може бути зменшено замовником в односторонньому порядку без нарахування штрафних санкцій, у відповідності до наявності відповідного фінансування (а.с.13 на звороті, 81 т.1).

Як вбачається з наявного у справі листування сторін у месенджері Viber, після укладення договору представники замовника підтримували зв`язок з абонентом номера НОМЕР_1 («Антон ЄвразТГ Сіль»): 05.08.2025 обговорювалося надсилання листа «по солі на вимогу» (у відповідь абонентом надіслано файл); 19.09.2025 замовник повідомив адресу поставки та контакт відповідального працівника - начальника дільниці утримання доріг та тротуарів ОСОБА_4 ; 02.10.2025 замовник надіслав відеозаписи автомобіля з товаром та стану солі (а.с.124-146 т.1).

01 жовтня 2025 року на адресу замовника доставлено партію солі технічної масою нетто 26,570 т за товарно-транспортною накладною №450 від 01.10.2025 (а.с.18 т.1) (замовник (платник) - ТОВ «Євразійська Торговельна Група», вантажовідправник - ТОВ «Портінвест Лоджистик» (м. Чорноморськ), перевізник - ТОВ «Агенція експедиції та логістики», водій ОСОБА_5 ). Актом забору солі технічної від 02.10.2025, складеним начальником дільниці утримання доріг та тротуарів КП «Бровари-Благоустрій» ОСОБА_4., зафіксовано, що сіль перебуває в мокрому стані та є непридатною для подальшого цільового використання; копію акта отримав водій ОСОБА_5 (а.с.16 т.1). Зазначена партія замовником не прийнята.

02 жовтня 2025 року замовник телефоном замовив у постачальника поставку товару. Факт отримання усного замовлення від 02.10.2025 визнається обома сторонами. На його виконання 13.10.2025 за товарно-транспортною накладною №251013-0038 від 13.10.2025 (вантажовідправник - ТОВ «Кононівський елеватор» від ТОВ «Кернел-Трейд», супровідний документ - посвідчення якості № 2403 від 13.10.2025) постачальник доставив 24,980 т солі, яку замовник прийняв без зауважень (а.с.14 т.1).

16 жовтня 2025 року ТОВ «Євразійська Торговельна Група» звернулося до замовника з листом №16/10-25-02 у якому посилаючись на складну логістичну ситуацію, гостру відсутність водіїв з причини мобілізації та брак автомобілів для перевезення вантажів з порту, просило перенести термін постачання до 30.11.2025 (а.с.15, 82 на звороті т.1).

28 жовтня 2025 року представник замовника у месенджері нагадав абоненту «Антон ЄвразТГ Сіль» про необхідність направлення листа з обґрунтуванням для укладення додаткової угоди.

29 жовтня 2025 року сторони уклали додаткову угоду № 1, якою пункт 5.1 договору викладено в редакції: «Строк (термін) поставки (передачі) Товару до 21.11.2025 року». У пункті 3 додаткової угоди сторони підтвердили свої зобов`язання за всіма іншими умовами договору в повному обсязі (а.с.15, 82 на звороті т.1).

11 листопада 2025 року постачальником оформлено товарно-транспортні накладні №251111-0015 (24,380 т), №251111-0016 (24,720 т) та №251111-0017 (23,740 т) (а.с.18 на звороті-19 на звороті т.1) (вантажовідправник - ТОВ «Кононівський елеватор» від ТОВ «Кернел-Трейд», перевізник - ТОВ «Транс агро-М»), загальною масою 72,840 т. Товар доставлено замовнику 12.11.2025 близько 11:00. Актами забору солі технічної від 12.11.2025 (по кожній із трьох накладних) (а.с.16 на звороті-17 на звороті т.1), складеними за участю головного інженера Фрока В.Ю., начальника дільниці ОСОБА_4. та водіїв перевізника, зафіксовано, що сіль перебуває в мокрому стані, з домішками бруду та землі, злежана, непридатна для подальшого цільового використання. Від прийняття зазначених партій замовник відмовився. Того ж дня представник замовника надіслав абоненту «Антон ЄвразТГ Сіль» фотографії вантажу з повідомленням «Усі машини сміття».

17 листопада 2025 року у листуванні представник замовника повідомив абоненту «Антон ЄвразТГ Сіль»: «нам потрібна сіль до 21 листопада, до цієї Пт», на що отримав відповідь: «Це ми будемо робити» (а.с.132 т.1).

Після 12.11.2025 і до спливу строку поставки (21.11.2025) жодних інших поставок товару постачальник не здійснював, доказів пропонування замовнику іншого виконання матеріали справи не містять.

24 листопада 2025 року абонент «Антон ЄвразТГ Сіль» на запит замовника («Ви видаткову на 25 тонн даєте?») надіслав у месенджері видаткову накладну №511 та рахунок № 397 від 13.10.2025, а після прохання замовника прибрати дату - їх виправлені примірники. 26.11.2025 замовник платіжною інструкцією №1561 перерахував ТОВ «Євразійська Торговельна Група» 65 196,30 грн (у т.ч. ПДВ 10 866,05 грн) з призначенням платежу «Сіль технічна; дог. № 538-к/25 від 07.08.2025, акт № 511 від 25.11.2025»; платіж виконано 27.11.2025 (а.с.14 на звороті). Таким чином, поставлений товар оплачено замовником у повному обсязі.

24 листопада 2025 КП «Бровари-Благоустрій» листом №01-759 повідомило ТОВ «Євразійська Торговельна Група» про розірвання договору з 29.11.2025 на підставі підпункту 6.2.1 договору, зазначивши, що 02.10.2025 телефоном зроблено заявку постачальнику, поставлені 01.10.2025 та 12.11.2025 партії були мокрими, а станом на 21.11.2025 замовник недоотримав 975,02 т товару (а.с.85 т.1).

25 листопада 2025 року замовник оголосив закупівлю солі технічної UA-2025-11-25-019387-a (а.с.42 т.1), за результатами якої 01.12.2025 уклав з ТОВ «Натурленд» договір №718-к/25 на поставку 750 т солі технічної із протизлежувальною добавкою за ціною 2 415,00 грн за тонну, загальною вартістю 2 173 500,00 грн з ПДВ, зі строком поставки по 25.12.2025 (а.с.86-91 т.1).

01 грудня 2025 року замовник направив постачальнику претензію № 01-784 про сплату на підставі пункту 7.2 договору штрафу у розмірі 508 948,74 грн, яку отримано адресатом 04.12.2025 та залишено без задоволення (а.с.21 на звороті-23 на звороті т.1).

02 грудня 2025 року замовник листом № 01-794, направленим 03.12.2025 цінним листом з описом вкладення, повторно повідомив постачальника про розірвання договору на підставі підпункту 6.2.1 - з 09.12.2025 та надіслав для підписання проєкт угоди про розірвання договору у двох примірниках (а.с.20-21, 99 на звороті-100 на звороті т.1). Угода про розірвання договору від 09.12.2025 підписана лише замовником, постачальником її не підписано (а.с.99 т.1).

10 грудня 2025 року замовник оприлюднив в електронній системі закупівель звіт про виконання договору, у якому зазначено суму оплати 65 196,30 грн та причини розірвання договору - непоставлення постачальником товару належної якості та у строки, визначені договором. У цьому звіті, сформованому електронною системою на підставі даних учасника, номером телефону постачальника також зазначено НОМЕР_1 (а.с. 83-84 т.1).

22 грудня 2025 року КП «Бровари-Благоустрій» звернулося до суду з первісним позовом; 07 січня 2026 року ТОВ «Євразійська Торговельна Група» подало зустрічний позов.

Колегія суддів відзначає, що укладений 07.08.2025 сторонами договір про закупівлю №538-к/25 за своєю правовою природою є договором поставки, укладеним за результатами процедури публічної закупівлі, до якого застосовуються положення статей 712, 655- 697 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості).

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором.

Зміст обов`язку постачальника за спірним договором визначається не лише граничним обсягом товару (1000 т) та кінцевим строком поставки (21.11.2025), а й погодженим сторонами механізмом поставки «згідно заявок від Замовника» (пункт 5.1), у поєднанні з умовами, які надають замовнику право в односторонньому порядку зменшувати обсяг закупівлі без нарахування штрафних санкцій (пункти 1.2, 4.3, підпункт 6.2.3 договору, специфікація). Така модель договірних відносин відповідає підпункту 1 пункту 19 Особливостей та пункту 1 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», які допускають зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Таким чином, загальна кількість товару, визначена у специфікації, є граничним (максимальним) обсягом закупівлі, а конкретний обсяг товару, який постачальник зобов`язаний поставити до 21.11.2025, визначається заявками замовника. Відповідно, з одного боку, обов`язок постачальника поставити певну кількість товару і, як наслідок, його прострочення можуть бути встановлені лише щодо замовленого обсягу; з другого боку, ненаправлення замовником заявок на весь граничний обсяг не є порушенням його договірного обов`язку, оскільки договір не покладає на замовника обов`язку придбати весь обсяг товару, а прямо передбачає право зменшити його без санкцій.

Саме з урахуванням такої правової природи договору колегія суддів надає оцінку первісним та зустрічним позовним вимогам.

Щодо первісного позову (вимоги про стягнення штрафу за пунктом 7.2 договору), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частини перша, друга статті 549 ЦК України).

Отже, для стягнення штрафу за пунктом 7.2 договору позивач за первісним позовом мав довести наявність у постачальника обов`язку поставити визначений обсяг товару у визначений строк та факт прострочення виконання саме цього обов`язку, при цьому база нарахування штрафу «вартість непоставленого Товару» має відповідати вартості того товару, обов`язок поставити який виник і не був виконаний у строк.

Позивач за первісним позовом обчислив штраф, виходячи з усього невибраного залишку товару (1000 т - 24,98 т = 975,02 т), тобто фактично ототожнив граничний обсяг закупівлі з обсягом зобов`язання постачальника. Такий підхід не узгоджується з умовами пункту 5.1 договору та положеннями договору про право замовника зменшувати обсяг закупівлі.

Колегія суддів зауважує, що сам замовник у листах від 24.11.2025 № 01-759 та від 02.12.2025 № 01-794, тобто в документах, складених ним після спливу строку поставки, вказав, що на виконання пункту 5.1 договору «телефоном зроблено 02.10.2025 року заявку Постачальнику про постачання Товару». Ані в цих листах, ані у претензії від 01.12.2025 №01-784, ані у позовній заяві не зазначено обсягу, який був замовлений 02.10.2025, а також не стверджується про направлення інших заявок із визначенням кількості та строку поставки.

Заявка від 02.10.2025 виконана постачальником поставкою 24,98 т товару 13.10.2025, яку замовник прийняв без зауважень та оплатив. Доказів того, що зазначеною заявкою замовлено більший обсяг товару, матеріали справи не містять.

Доводи апелянта про те, що заявки направлялися систематично, телефоном, у вересні - листопаді 2025 року (у відзиві на зустрічний позов зазначено 26 дат), колегія суддів відхиляє як такі, що не підтверджують обставин, які входять до предмета доказування. Наявні у справі знімки екрана журналу телефонних викликів підтверджують лише факт і тривалість з`єднань, але не їхній зміст. Листування у месенджері Viber містить загальні нагадування про потребу в солі («нам потрібна сіль до 21 листопада»), однак не містить жодного повідомлення, яке б за змістом було заявкою на поставку певної кількості товару у визначений строк.

Водночас колегія суддів враховує, що відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог, вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Стандарт вірогідності доказів передбачає зіставлення судом доказів, поданих сторонами (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів з урахуванням приписів ст.79 ГПК України дійшла висновку, що позивач за первісним позовом не довів більшої вірогідності того, що постачальник отримав заявки на поставку товару в обсязі 975,02 т (або в будь-якому іншому визначеному обсязі понад виконану заявку від 02.10.2025), а отже і того, що у постачальника виник обов`язок поставити такий обсяг до 21.11.2025.

Колегія суддів також враховує доводи апелянта про те, що партії товару, доставлені 01.10.2025 та 12.11.2025, мали неналежну якість. Проте ці доводи не змінюють висновку щодо первісного позову. По-перше, штраф заявлено не у зв`язку з простроченням поставки зазначених партій (26,57 т та 72,84 т), а від вартості всього невибраного залишку товару. По-друге, згідно з позицією самого замовника, викладеною в листах від 24.11.2025 та 02.12.2025, ці партії не були предметом окремих заявок із визначеними обсягом і строком. По-третє, акти забору солі технічної від 02.10.2025 та 12.11.2025 складено працівниками замовника без повідомлення постачальника та виклику його представника для складання дефектного акта, як це передбачено пунктом 2.6 договору, без відбору проб і лабораторного дослідження показників якості, встановлених для солі кам`яної вищого гатунку, крупності 3; підписи на актах водіїв перевізників, які не є представниками постачальника, засвідчують лише отримання копії акта. За таких обставин ці акти, а також фото- та відеоматеріали, з яких неможливо ідентифікувати партію товару, кількісні показники вологості та вміст нерозчинних домішок, не є достатніми для встановлення невідповідності товару умовам договору щодо якості в обсязі, необхідному для покладення на постачальника відповідальності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність прострочення постачальником поставки товару в заявленому обсязі та про відсутність підстав для стягнення штрафу за пунктом 7.2 договору. Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що тлумачення пункту 5.1 договору, за яким поставка здійснюється згідно з заявками замовника, «звільняє постачальника від будь-якої відповідальності». Таке тлумачення не позбавляло замовника можливості захистити свої права - шляхом направлення заявок у будь-який, у тому числі письмовий спосіб, що дозволяє зафіксувати їх зміст, а у разі невиконання постачальником замовленого обсягу - шляхом застосування договірних санкцій до вартості саме замовленого і непоставленого товару.

Щодо доводів апелянта про порушення норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише у разі, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (стаття 277 ГПК України).

Апелянт посилається на те, що 24.03.2026 суд першої інстанції без обґрунтування відмовив у долученні заяви свідка та закрив підготовче провадження, а питання про порядок участі його представника у засіданнях в режимі відеоконференції було вирішено лише 21.05.2026.

Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається участь представника апелянта в судових засіданнях 20.01.2026 (а.с.161-162 т.1) та 17.02.2026 (а.с.1-2 т.2) в суді першої інстанції, подання ним заяв по суті справи (відзиву на зустрічний позов, заперечення, пояснень) з доказами, а розгляд справи 21.05.2026 був відкладений, тобто апелянт не був позбавлений можливості викласти свою позицію.

Отже, наведені апелянтом процесуальні обставини не призвели до неправильного вирішення справи і не є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо зустрічного позову (вимоги про стягнення штрафу за пунктом 7.3 договору), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойка є мірою цивільно-правової відповідальності і може бути стягнута лише за наявності порушення зобов`язання. Підставою для застосування штрафу за пунктом 7.3 договору є безпідставна відмова будь-якої Сторони від виконання зобов`язань за цим договором. Тобто для задоволення зустрічного позову ТОВ «Євразійська Торговельна Група» мало довести: 1) наявність у замовника конкретного договірного обов`язку; 2) відмову замовника від його виконання; 3) безпідставність такої відмови (частина третя статті 13, частина перша статті 74 ГПК України).

Судом першої інстанції задоволено зустрічний позов відповідно до пункту 7.3 договору з обставини, яка стала підставою для відмови у первісному позові, зокрема недоведеності направлення заявок на поставку 975,02 т товару та з подальшим одностороннім розірванням договору заявником. Проте, колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки недоведеність прострочення постачальника сама по собі не свідчить про порушення договору замовником. Ці обставини мають різну правову природу та різний предмет доказування.

Щодо ненаправлення заявок на поставку залишку товару, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Договір не покладав на замовника обов`язку замовити та придбати весь граничний обсяг товару. Навпаки, пункти 1.2, 4.3, підпункт 6.2.3 договору та специфікація прямо передбачають право замовника в односторонньому порядку зменшувати обсяг закупівлі, а специфікація та пункт 4.3, що таке зменшення здійснюється без нарахування штрафних санкцій. Направлення заявки за пунктом 5.1 договору є дією кредитора (замовника), необхідною для виконання обов`язку боржником (виконавцем); невчинення такої дії, за умови її договірної необхідності, у розумінні статті 613 ЦК України може мати наслідком прострочення кредитора, яке звільняє боржника від відповідальності за прострочення (частина четверта статті 612 ЦК України), відстрочує виконання зобов`язання та за певних умов надає боржнику право на відшкодування завданих збитків, але не є відмовою від виконання зобов`язань, за яку договором встановлено штраф.

Позиція ТОВ «Євразійська Торговельна Група» в цій частині є внутрішньо суперечливою, оскільки заперечуючи проти первісного позову, товариство стверджує, що поставка мала заявочний характер і без заявок обов`язок поставити залишок товару в нього не виникав. Водночас у зустрічному позові воно вимагає застосувати до замовника штраф за те, що той не замовив і не прийняв цей самий залишок. Більше того, розмір штрафу позивач за зустрічним позовом обчислив не від загальної ціни договору, як передбачено пунктом 7.3 договору, а як 20 % від вартості «непоставленого» товару в обсязі 975,02 т, тобто фактично заявив штрафну санкцію саме за недопоставку товару, яку сторони прямо виключили в специфікації та пункті 4.3 договору.

Слід також врахувати, що в листі від 16.10.2025 № 16/10-25-02 постачальник пояснював неможливість поставки товару в погоджений строк не відсутністю заявок замовника, а складною логістичною ситуацією та браком водіїв і транспорту, і саме на його прохання строк поставки продовжено до 21.11.2025. Така поведінка постачальника не узгоджується з його подальшим твердженням про те, що недопоставка товару виникла виключно через бездіяльність замовника.

Щодо відмови від прийняття партій товару, доставлених 01.10.2025 та 12.11.2025, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з позицією самого позивача за зустрічним позовом ці партії доставлялися ним без заявок замовника, «на власний ризик». Обов`язок замовника приймати товар (підпункт 6.1.2 договору) кореспондує обов`язку постачальника здійснити поставку відповідно до умов договору, у тому числі за заявкою замовника. Тому, виходячи з позиції самого постачальника, неприйняття незамовленого товару не може кваліфікуватися як відмова від виконання договірного обов`язку. Крім того, неприйняття цих партій не було безпідставним, оскільки замовник у день доставки зафіксував у письмових актах, фото- та відеоматеріалах, які були невідкладно надіслані контактній особі постачальника, причини відмови - вологий, злежаний стан солі, наявність домішок бруду і землі, тобто реалізував право, передбачене пунктом 2.5 договору. Те, що ці докази визнано недостатніми для покладення на постачальника відповідальності за неякісну поставку, не означає доведеності протилежного - належної якості товару, тягар доведення якої за зустрічним позовом покладався на ТОВ «Євразійська Торговельна Група». Документів, передбачених пунктом 2.3 договору, які б засвідчували якість саме цих партій, позивач за зустрічним позовом суду не надав.

Щодо одностороннього розірвання договору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Підпунктом 6.2.1 договору сторони передбачили право замовника достроково розірвати договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це за 5 днів.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про розірвання договору (листи від 24.11.2025 № 01-759 та від 02.12.2025 № 01-794) направлені замовником після спливу строку поставки (21.11.2025), який був продовжений на прохання самого постачальника. На цей момент: з граничного обсягу 1000 т прийнято лише 24,98 т; дві спроби доставки товару (01.10.2025 та 12.11.2025) закінчилися неприйняттям товару з причин, зафіксованих замовником в актах; після 12.11.2025 постачальник не здійснював жодних поставок і не пропонував іншого виконання; власні зобов`язання замовника щодо прийнятого товару (прийняти і оплатити) були виконані в повному обсязі - оплату здійснено 27.11.2025 на підставі документів, надісланих постачальником.

За таких обставин після спливу строку поставки в замовника не залишилося невиконаного обов`язку щодо оплати перед постачальником, від виконання якого він міг би «відмовитися». В даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що розірвання договору в цій ситуації було формалізацією припинення договірних відносин, строк поставки за якими сплив, а також реалізацією права замовника не закуповувати залишок граничного обсягу товару, яке договір прямо передбачає. Підстави наведені замовником у повідомленнях про розірвання, зокрема невиконання постачальником зобов`язань, не знайшли свого підтвердження для стягнення з постачальника штрафу, це не перетворює дії замовника на безпідставну відмову від виконання зобов`язань.

Колегія суддів враховує, що неустойка (штраф чи пеня) може бути передбачена для забезпечення виконання зобов`язання. При цьому навіть визначення неустойки дозволяє констатувати, що законодавець пов`язує її стягнення саме з порушенням зобов`язання. Це підтверджується застосуванням таких понять та словосполучень, як "забезпечення зобов`язання", "порушення зобов`язання". Тому недопустимим є встановлення неустойки (штрафу чи пені) за правомірну відмову від виконання зобов`язання або односторонню відмову від договору". (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11.11.2020 у справі №591/3176/17).

Щодо проведення замовником нової закупівлі, колегія суддів зазначає наступне.

Так, оголошення 25.11.2025 нової закупівлі та укладення 01.12.2025 договору з ТОВ «Натурленд» відбулися вже після спливу строку поставки за спірним договором, за умови, що замовник, на якого покладено утримання вулично-дорожньої мережі Броварської міської територіальної громади, на початок зимового періоду отримав лише 24,98 т протиожеледного матеріалу з потрібних йому обсягів. Такі дії є розумними і спрямованими на забезпечення безпеки дорожнього руху та виконання статутних завдань комунального підприємства, а не на ухилення від виконання договору. Суд першої інстанції сам зазначив, що ця обставина не є підставою для застосування договірної відповідальності, однак, оцінюючи її у сукупності з іншими обставинами, не врахував, що вона мала місце після закінчення строку поставки.

Щодо особи, через яку здійснювалася комунікація сторін, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки цій обставині. Абонент номера НОМЕР_1 ( ОСОБА_6 ) був зазначений ТОВ «Євразійська Торговельна Група» в електронній системі закупівель як контактна особа учасника-переможця (а.с.180-181 т.1), цей номер відображений як телефон постачальника у звіті про виконання договору, саме через цього абонента замовник 02.10.2025 здійснив єдине визнане обома сторонами замовлення, а 24.11.2025 отримав від нього видаткову накладну №511 та рахунок №397 постачальника, на підставі яких здійснено оплату, прийняту товариством без заперечень. Відповідно до частини першої статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі подальшого схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Прийняття ТОВ «Євразійська Торговельна Група» замовлення від 02.10.2025 до виконання та оплати за документами, надісланими цим абонентом, свідчить про схвалення товариством дій цієї особи у відносинах із замовником. Отже, твердження позивача за зустрічним позовом про те, що замовник спілкувався з «невстановленою особою», не відповідають матеріалам справи.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ця обставина додатково свідчить про те, що замовник не ухилявся від взаємодії з постачальником, а навпаки - систематично вимагав поставки товару.

Подані ТОВ «Євразійська торговельна група» відомості про учасника від 17.07.2025 №19, лист щодо повноважень посадових осіб від 04.07.2025 №1, довідки про наявність працівників від 03.09.2025 №6, від 08.09.2025 №7, від 26.09.2025 №6, від 30.09.2025 №9, від 16.10.2025 №6, від 26.10.2025 №11 та довідка про підтвердження місця роботи від 19.01.2026 №1 не підтверджують обставин, на які посилається ТОВ «ЄТГ» (а.с.208-212 т.1). Вони суперечать один одному і не відповідають вимогам статей 77- 79 ГПК України.

Насамперед усі вказані документи є довідками та листами в довільній формі. Їх склав і підписав директор ТОВ «Євразійська Торговельна Група» ОСОБА_7 , тобто вони містять лише односторонні твердження сторони про власні обставини. Наявність працівників, характер трудових відносин і стаж роботи підтверджуються первинними кадровими документами: наказами про прийняття на роботу, трудовими договорами, штатним розписом, повідомленнями про прийняття працівника на роботу, податковими розрахунками (додаток 4ДФ), звітністю з єдиного соціального внеску та відомостями з реєстру застрахованих осіб. Жодного такого документа ТОВ ТОВ «Євразійська Торговельна Група» не подало. Довідка, яку сторона склала сама про себе, не може бути достатнім доказом обставин, що підлягають доказуванню.

Крім того, довідка від 19.01.2026 №1 спростовує зміст довідок про працівників, поданих раніше. У довідках вересня-жовтня 2025 року ТОВ «Євразійська Торговельна Група» стверджувало, що в нього постійно та штатно працюють сім осіб, кожна зі стажем на посаді два роки: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . У довідках від 26.09.2025 та 30.09.2025 загальна чисельність працівників прямо зазначена як сім осіб. Проте в довідці від 19.01.2026 №1 товариство називає лише чотирьох працівників: ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . З семи осіб, заявлених раніше, у ній є лише директор, а шести інших «постійних» працівників зі стажем два роки немає взагалі.

Водночас довідки 2025 року не включають осіб, які за даними самого ТОВ «Євразійська Торговельна Група» на той час уже працювали в товаристві. Згідно з довідкою від 19.01.2026 №1, ОСОБА_15 працює комірником з 14.02.2023 на підставі наказу №5-К від 13.02.2023, а ОСОБА_16 - комірником з 04.09.2025 на підставі наказу №10-К від 03.09.2025. Отже, станом на 08.09.2025, 26.09.2025, 30.09.2025, 16.10.2025 та 26.10.2025 у товаристві мали працювати щонайменше двоє комірників, яких немає в жодній довідці того періоду. Натомість комірником у цих довідках вказано ОСОБА_11 . Тому твердження про загальну чисельність працівників у сім осіб є недостовірним навіть за даними самого ТОВ «Євразійська Торговельна Група».

Подані документи також суперечать один одному щодо повноважень директора. У листі від 04.07.2025 №1 зазначено, що ОСОБА_7 на посаді директора з 11.08.2022. Водночас у довідці від 19.01.2026 №1 вказано, що він обіймає посаду директора з 11.08.2025. Якщо правильною є друга дата, лист від 04.07.2025 №1 та відомості від 17.07.2025 №19 підписала особа, яка на той момент не мала повноважень директора. Якщо ж правильною є перша дата, довідка від 19.01.2026 №1 містить недостовірні відомості. Крім того, у довідках 2025 року стаж директора на посаді зазначено як два роки, хоча при призначенні 11.08.2022 станом на вересень-жовтень 2025 року він становив би понад три роки.

Довідка від 19.01.2026 №1 має й внутрішні недоліки, оскільки вона підтверджує склад працівників «на 16.01.2025», але містить осіб, які за її ж змістом прийняті на роботу у вересні та грудні 2025 року, тобто після цієї дати. ОСОБА_14 призначено головним бухгалтером з 13.12.2025 наказом від 10.10.2025, тобто наказ виданий більш ніж за два місяці до початку роботи. Водночас у довідках від 16.10.2025 та 26.10.2025, складених уже після цього наказу, головним бухгалтером, що працює постійно, вказано ОСОБА_9 . Кадрові накази мають нумерацію 5-К (2023 рік), 10-К та 11-К (2025 рік). Отже, з дня створення товариства в 2022 році видано щонайбільше одинадцять кадрових наказів. Цього не вистачає, щоб оформити прийняття, а тим більше звільнення, всіх працівників, названих у різних довідках.

Про недостовірність поданих документів свідчить і порушення порядку реєстрації вихідної кореспонденції. Номер «Вих. №6» присвоєно трьом різним документам: від 03.09.2025, від 26.09.2025 та від 16.10.2025. Нумерація документів не відповідає їх хронології: №1 - від 04.07.2025, №19 - від 17.07.2025, №6 - від 03.09.2025, №7 - від 08.09.2025, №9 - від 30.09.2025, №11 - від 26.10.2025. Це свідчить, що документи не реєструвалися в журналі вихідної кореспонденції під час їх створення і могли виготовлятися під кожну окрему закупівлю або пізніше. Це ставить під сумнів як дату їх складення, так і достовірність їх змісту. Також у документах 2025 року вказано банківський рахунок НОМЕР_2 , а в довідці від 19.01.2026 №1 - рахунок НОМЕР_3 , і ТОВ «Євразійська Торговельна Група» цієї розбіжності не пояснило.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази на її підтвердження є більш вірогідними, ніж докази, подані на її спростування. Документи, подані ТОВ «Євразійська Торговельна Група», не підтверджені первинними кадровими документами і спростовують один одного щодо складу, чисельності та стажу працівників, а також дати призначення директора. Тому вони не можуть вважатися достовірними доказами в розумінні статті 78 ГПК України і не доводять обставин, на які посилається ТОВ «Євразійська Торговельна Група».

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ «Євразійська Торговельна Група» не довело факту безпідставної відмови КП «Бровари-Благоустрій» від виконання зобов`язань за договором, а отже - наявності передбачених пунктом 7.3 договору підстав для стягнення штрафу у розмірі 508 948,74 грн. Поведінка замовника, який прийняв і оплатив замовлений товар, неодноразово вимагав поставки, на прохання постачальника продовжив строк поставки, фіксував причини неприйняття доставленого товару і лише після спливу строку поставки припинив договірні відносини, свідчить про намір виконати договір, а не про відмову від нього.

Висновок суду першої інстанції про протилежне зроблено внаслідок неправильного застосування статей 549, 610, 611, 613, 651 ЦК України, неправильного тлумачення умов договору, без урахування пунктів 1.2, 4.3, підпункту 6.2.3 договору та специфікації, а також за невідповідності висновків суду обставинам справи.

Щодо інших доводів сторін колегія суддів зазначає, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але це не може тлумачитися як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29). Інші доводи апеляційної скарги та відзиву на неї не впливають на висновки, викладені в цій постанові.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що з апеляційною скаргою апелянтом подано копії документів, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій»; копія Договору № 538-к/25 про закупівлю солі технічної від 07.08.2025року, укладеного між Комунальним підприємством Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євразійська Торговельна Група»; копія Специфікації до Договору про закупівлю солі технічної від 07.08.2025 року, укладеного між КП «Бровари-Благоустрій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євразійська Торговельна Група»; копія товарно-транспортної накладної № 251013-0038 від 13.10.2025 року; копія платіжної інструкції № 1561 від 26.11.2025 року про оплату поставленого товару; копія листа звернення відповідача щодо неможливості виконання зобов`язань у первісно встановлений строк, з проханням продовження строку поставки від 16.10.2025 року; копія Додаткової угоди № 1 від 29.10.2025 року до Договору №538-к/25 від 07.08.2025 року про продовження строку (терміну поставки) товару; копія акту забору солі технічної від 02.10.2025 року; копія актів забору солі технічної від 12.11.2025 року; копія товарно-транспортної накладної № 450 від 01.10.2025 року; копія товарно-транспортної накладної № 251111-0015 від 11.11.2025 року; копія товарно-транспортної накладної № 251111-0016 від 11.11.2025 року; копія товарно-транспортної накладної №251111-0017 від 11.11.2025 року; копія листа КП «Бровари-Благоустрій» № 01-794 від 02.12.2025 року про розірвання Договору № 538-к/25 від 07.08.2025 року в односторонньому порядку; копія опису поштового вкладення № 07403 0336650; копія претензії КП «Бровари-Благоустрій» від 01.12.2025 року № 01-784 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразійська Торговельна Група» з вимогою сплатити штраф у розмірі 508 948,74 грн; копія опису поштового вкладення № 07437 0004193 2; копія повідомлення про вручення відправлення № 07 437 0004 1932 відповідачу; копія статуту Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій»; копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари- Благоустрій»; копія наказу № 205-к від 21.10.2025 року про призначення директора Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій»; рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області від 29.01.2026 № 2487-110-08.

Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та повторно досліджує обставини, встановлені у суді першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів встановила, що додані до апеляційної скарги документи наявні в матеріалах справи. Вони подавалися під час розгляду справи в суді першої інстанції та були предметом дослідження і оцінки суду першої інстанції.

Отже, вказані копії документів не є новими доказами в розумінні частини третьої статті 269 ГПК України і питання про їх прийняття чи неприйняття судом апеляційної інстанції не вирішується.

4. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга КП «Бровари-Благоустрій» підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2026 у справі № 924/1263/25 в частині задоволення зустрічного позову про стягнення 508 948,74 грн штрафу та 7 634,23 грн судового збору - скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову. В іншій частині (відмова в задоволенні первісного позову) рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює або ухвалює нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

Апелянтом оскаржено рішення суду першої інстанції як у частині первісного, так і в частині зустрічного позову, ціна кожного з яких становить 508 948,74 грн. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а з урахуванням коефіцієнта 0,8, встановленого частиною третьою статті 4 цього Закону для документів, поданих в електронній формі - по 9 161,07 грн щодо кожної з оскаржуваних частин рішення (7 634,23 грн х 150% х 0,8), а всього 18 322,14 грн.

Оскільки апеляційна скарга задоволена в частині зустрічного позову, з ТОВ «Євразійська Торговельна Група» на користь КП «Бровари-Благоустрій» підлягає стягненню 9 161,07 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

У частині первісного позову апеляційна скарга залишена без задоволення, тому судовий збір у цій частині покладається на апелянта. Судовий збір, сплачений ТОВ «Євразійська Торговельна Група» за подання зустрічного позову, з урахуванням відмови в його задоволенні покладається на позивача за зустрічним позовом. Судовий збір за подання первісного позову залишається за КП «Бровари-Благоустрій».

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2026 у справі №924/1263/25 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2026 у справі №924/1263/25 в частині задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійська Торговельна Група" до Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" про стягнення 508 948,74 грн штрафу та 7 634,23 грн судового збору скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійська Торговельна Група" до Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" про стягнення 508 948,74 грн штрафу.

В іншій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2026 у справі №924/1263/25 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ''Євразійська Торговельна Група'', (вул. Трудова, буд. 9/4, кв. 67, м. Хмельницький, 29000, ЄДРПОУ 44689471) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" (вул. Олега Онікієнка, буд. 2, м. Бровари, Київська область, 07400, ЄДРПОУ 38337116) - 9161,07 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Хмельницької області видачу судового наказу.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "09" листопада 2026 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
03.11.2026 Ухвала № 141143622 Північно-західний апеляційний господарський суд
29.10.2026 Ухвала № 141024667 Північно-західний апеляційний господарський суд
05.10.2026 Ухвала № 140307108 Північно-західний апеляційний господарський суд
30.09.2026 Ухвала № 140228475 Північно-західний апеляційний господарський суд
23.09.2026 Ухвала № 139976914 Північно-західний апеляційний господарський суд
18.09.2026 Ухвала № 139858844 Північно-західний апеляційний господарський суд
10.09.2026 Ухвала № 139631317 Північно-західний апеляційний господарський суд
28.07.2026 Рішення № 139206419 Господарський суд Хмельницької області
21.07.2026 Ухвала № 138362631 Господарський суд Хмельницької області
01.07.2026 Ухвала № 137850131 Господарський суд Хмельницької області
09.06.2026 Ухвала № 137225670 Господарський суд Хмельницької області
21.05.2026 Ухвала № 136900030 без тексту Господарський суд Хмельницької області
11.05.2026 Ухвала № 136392020 без тексту Господарський суд Хмельницької області
04.05.2026 Ухвала № 136236147 без тексту Господарський суд Хмельницької області
05.02.2026 Ухвала № 133834630 без тексту Господарський суд Хмельницької області
20.01.2026 Ухвала № 133447061 без тексту Господарський суд Хмельницької області
09.01.2026 Ухвала № 133182618 без тексту Господарський суд Хмельницької області
31.12.2025 Ухвала № 133047436 без тексту Господарський суд Хмельницької області
23.12.2025 Ухвала № 132828159 без тексту Господарський суд Хмельницької області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 38337116. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг