Рішення № 141313639 у справі № 332/67/26 від 09.11.2026

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/67/26

Провадження № 2/332/1336/26

Рішення

Іменем України

09 листопада 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Фурик Андрій Ярославович, до Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області про визнання права власності,

Встановив:

У січні 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Фурик Андрій Ярославович, звернулась до суду з позовною заявою до Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що їй, на підставі договору купівлі-продажу будинку від 26.10.1992, належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на будинок було зареєстровано Мелітопольським бюро технічної інвентаризації за № 172. Вказане підтверджується рядом доказів, долучених до позовної заяви.

З метою внесення відомостей про право власності на вищевказаний будинок позивач звернулась до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради. Рішенням державного реєстратора № 80514807 від 25.08.2025 їй відмовлено в проведенні реєстраційних дій з причин неотримання запитуваної інформації щодо зареєстрованого права власності на запитуваний об`єкт нерухомого майна.

Позивач звернулась до суду задля підтвердження права власності на належне їй майно та внесенні відомостей про нього до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, адже в позасудовому порядку вона не має змоги вирішити посталу проблему. У зв`язку з цим вона просить суд задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою суду від 11.06.2026 поновлено провадження у справі, позовна заява прийнята суддею Яцуном О.С. до свого провадження, розгляд справи розпочатий спочатку зі стадії підготовчого провадження (а.с. 34-35).

Ухвалою суду від 16.09.2026 закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті (а.с. 83).

Від представник позивача - адвоката Фурика А.Я., в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити у повному обсязі.

Від представника відповідача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі їх представника, не будуть заперечувати щодо ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов до переконання про наявність підстав для задоволення вимог позову з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 26.10.1992, позивачеві належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 75-76).

Право власності на будинок було зареєстровано Мелітопольським бюро технічної інвентаризації за № 172, що підтверджується відповідним штампом (а.с. 76).

Належність житлового будинку позивачеві також підтверджується належним чином засвідченою копією технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 від 11.11.1999, в якому міститься відмітка про те, що позивач ОСОБА_1 є власником (а.с. 21-23).

Позивач зареєстрована в цьому будинку з 13.03.1989 (а.с. 19).

З метою внесення відомостей про право власності на вищевказаний будинок, позивач звернулась до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради.

Рішенням державного реєстратора № 79891923 від 14.07.2025 розгляд заяви був зупинений, направлено запит до БТІ (а.с. 14), а рішенням державного реєстратора № 80514807 від 25.08.2025 ОСОБА_1 відмовлено в проведенні реєстраційних дій з причин неотримання запитуваної інформації щодо зареєстрованого права власності на запитуваний об`єкт нерухомого майна (а.с. 15).

Також, в ході розгляду справи, судом досліджений Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта та щодо суб`єкта (а.с. 89-90). З цих довідок вбачається, що право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстровано, та що позивач не має у власності такого житлового будинку.

Наразі позивачеві необхідно зареєструвати право власності на належне їй майно та внести відомості про нього до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак вона не має змоги вирішити посталу проблему в позасудовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, що набрав чинності 03.08.2004, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 2013 року реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інше нерухоме майно, проводилася Бюро технічної інвентаризації (БТІ), з видачею про це документів або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частина 1 ст. 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Приписами п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 визначено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Ураховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України, набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 24.06.2015 у справі № 6-318цс15, від 21.11.2018 у справі № 920/615/16 та Верховний Суд у постановах від 07.08.2019 у справі № 902/869/17, від 22.02.2020 у справі № 5006/5/39б/2012.

За умов, коли державним реєстратором було відмовлено у проведенні реєстраційних дій щодо права власності на спірне майно за позивачем з підстав відсутності належних документів, які б свідчили або дали можливість встановити набуття, зміну або припинення речових прав на це нерухоме майно, необхідним є доведення позивачем перш за все своїх прав на спірне майно в порядку ст. 392 ЦК України.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.10.2024 в рамках справи № 925/1414/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, зважаючи на всі вищезазначені норми закону, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 належним чином обґрунтованими та вмотивованими, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), від імені якої діє адвокат Фурик Андрій Ярославович, до Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області (місцерозташування: Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Центральна, буд. 1, ЄДРПОУ 04351831) про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що має загальну площу 63,8 м2, житлову - 34,6 м2 та складається з: сіни, кладовки, прихожої, двох кімнат, кухні, ванної кімнати, котельні та надвірних побудов, а саме сарая, гаража, туалету, погребу, огорожі та воріт.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун