Рішення № 141325014 у справі № 564/4533/25 від 02.11.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4533/25

Рядок статзвіту № 7

02 листопада 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Грипіч Л. А.

секретар судового засідання Вознюк Ю. В.

за участю учасників справи :

представника позивача -адвоката Остапенка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовои ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Костопільського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 27 квітня 2017 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб у виконавчому комітеті Мирненської сільської ради Костопільського району Рівненської області, актовий запис № 2.

Від спільного подружнього життя сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 07 червня 2023 року у справі № 564/1371/23 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Позивачка зазначає, що під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, а саме 04 листопада 2019 року, за договором купівлі-продажу було придбано нерухоме майно, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, а також земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на зазначене нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_1 , однак позивачка вважає, що в силу положень сімейного законодавства України воно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки придбане за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.

Загальна площа житлового будинку становить 70,6 кв. м, житлова площа - 49,8 кв. м. До складу домоволодіння входять господарські будівлі та споруди. Земельна ділянка має кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0777 та площу 0,0596 га.

Після розірвання шлюбу між сторонами виник спір щодо порядку володіння, користування та розпорядження спільним нерухомим майном.

Добровільної згоди щодо поділу житлового будинку, господарських будівель та земельної ділянки сторони не досягли.

Позивачка вказує, що має право на виділення належної їй частки у спільному майні в натурі, оскільки подальше перебування нерухомого майна у спільній власності за відсутності домовленості щодо порядку користування ним порушує її права як співвласника.

Посилаючись на положення статей 60, 63, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, статей 364, 367, 370, 372 Цивільного кодексу України, позивачка просила здійснити поділ спільного нерухомого майна в натурі, виділивши їй та відповідачу відповідні частини житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та земельної ділянки.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 05 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У ході судового розгляду представник позивачки - адвокат Остапенко Володимир Сергійович - звернувся до суду з клопотанням про призначення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертиз з метою визначення технічної можливості поділу житлового будинку, господарських будівель і земельної ділянки в натурі, а також встановлення можливих варіантів такого поділу.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 20 січня 2026 року у справі призначено судову земельно-технічну та будівельно-технічну експертизи, проведення яких доручено судовому експерту Сапуновій Аллі Іванівні. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

На вирішення експерта поставлено питання щодо можливих варіантів поділу в натурі житлового будинку загальною площею 70,6 кв. м, житловою площею 49,8 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, а також земельної ділянки площею 0,0596 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0777, з урахуванням рівності часток співвласників і технічної можливості переобладнання приміщень в ізольовані квартири.

На виконання ухвали суду експертом проведено дослідження нерухомого майна, матеріалів цивільної справи, технічної документації та фактичного стану об`єктів нерухомості.

09 липня 2026 року до суду надійшов висновок судового експерта Сапунової А. І. № 01/26 від 30 червня 2026 року за результатами проведення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертиз.

Після надходження зазначеного висновку ухвалою суду провадження у справі поновлено.

У подальшому представником позивачки подано заяву про зміну предмета позову, в якій з урахуванням результатів проведеної судової експертизи конкретизовано вимоги щодо поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки в натурі, стягнення компенсації за відступ від ідеальних часток та понесених судових витрат.

Зокрема, позивачка просила здійснити поділ нерухомого майна за запропонованим експертом першим варіантом, виділивши сторонам відповідні приміщення житлового будинку, надвірні будівлі та споруди, а також земельні ділянки площею по 0,0298 га кожному.

Крім того, просила стягнути з відповідача грошову компенсацію за відступ від ідеальних часток у розмірі 9 351 грн та понесені нею судові витрати.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Остапенко В. С. підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмета позову та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, надані докази і висновок судової експертизи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

З урахуванням належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду, відсутності відзиву та заперечень позивачки щодо заочного розгляду справи суд дійшов висновку про наявність передбачених статтею 280 ЦПК України підстав для ухвалення заочного рішення за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 27 квітня 2017 року.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 07 червня 2023 року у справі № 564/1371/23 шлюб між сторонами розірвано.

Із договору купівлі-продажу від 04 листопада 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Дідовець Аллою Григорівною, вбачається, що ОСОБА_1 придбала житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 листопада 2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на зазначений житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1952953456234.

Згідно з технічною документацією загальна площа житлового будинку становить 70,6 кв. м, житлова площа - 49,8 кв. м.

До складу домоволодіння входять житловий будинок, прибудова, погріб, сараї, сарай-літня кухня, вбиральня, колодязь та огорожі.

Крім того, 04 листопада 2019 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дідовець А. Г., за позивачкою зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0596 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0777, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1847324056234.

Земельна ділянка розташована за тією самою адресою, що й житловий будинок, та призначена для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Таким чином, судом встановлено, що спірні житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами і земельна ділянка придбані 04 листопада 2019 року, тобто під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.

Сам по собі факт державної реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачкою не спростовує презумпції спільності майна подружжя.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що зазначене майно було набуте за особисті кошти одного з подружжя або належить до особистої приватної власності будь-кого зі сторін.

Суд також враховує, що відповідачем не надано доказів на спростування обставин придбання спірного нерухомого майна в період шлюбу та правового режиму такого майна як спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого майнового або особистого немайнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав із поважної причини самостійного заробітку (доходу).

При цьому щодо майна, набутого подружжям під час шлюбу, діє презумпція спільності такого майна, яка може бути спростована належними доказами.

Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За змістом статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно зі статтею 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною першою статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, підлягає поділу в натурі. У разі недосягнення подружжям домовленості про порядок такого поділу спір вирішується судом.

За змістом статей 370, 372 ЦК України співвласники мають право на виділ частки із майна, що перебуває у спільній сумісній власності, а при поділі такого майна частки співвласників вважаються рівними, якщо інше не встановлено законом, домовленістю сторін або рішенням суду.

Таким чином, аналіз наведених норм законодавства свідчить, що кожна зі сторін має право на одну другу частину спірного нерухомого майна.

Оскільки сторонами не досягнуто домовленості щодо добровільного поділу спільного майна, спір підлягає вирішенню судом з урахуванням технічної можливості поділу житлового будинку, надвірних будівель, споруд та земельної ділянки в натурі.

З метою встановлення технічної можливості поділу спірного майна у справі проведено судову земельно-технічну та будівельно-технічну експертизи.

Відповідно до висновку судового експерта Сапунової Алли Іванівни № 01/26 від 30 червня 2026 року, складеного за результатами проведення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертиз, досліджено технічний стан житлового будинку, його планування, конструктивні особливості, склад господарських будівель і споруд, а також площу, конфігурацію та межі земельної ділянки.

При проведенні експертного дослідження експертом використано матеріали цивільної справи, технічний паспорт на житловий будинок, інвентаризаційні матеріали, правовстановлюючі документи, відомості Державного земельного кадастру, а також результати натурного обстеження нерухомого майна.

Експертом установлено, що житловий будинок загальною площею 70,6 кв. м, житловою площею 49,8 кв. м, розташований на земельній ділянці площею 0,0596 га та складається з житлових і допоміжних приміщень.

За результатами дослідження встановлено технічну можливість поділу житлового будинку в натурі між співвласниками з утворенням окремих ізольованих частин за умови виконання необхідних будівельно-ремонтних робіт, перепланування та переобладнання відповідних приміщень.

При цьому експертом ураховано конструктивні особливості будинку, розміщення капітальних стін, площу приміщень, можливість організації окремих входів та забезпечення самостійного користування кожною з виділених частин.

Висновком експерта запропоновано варіанти поділу житлового будинку та господарських будівель із відповідним розподілом приміщень і споруд між співвласниками та визначенням вартості часток.

Зокрема, за першим варіантом поділу передбачено виділення позивачці приміщень 1-1, 1-2, 1-3 загальною площею 35,4 кв. м, у тому числі житловою - 25,2 кв. м, а відповідачу - приміщень 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8 загальною площею 36,1 кв. м, у тому числі житловою - 24,6 кв. м.

До частини позивачки пропонується віднести кухню 1-1 площею 10,2 кв. м, житлову кімнату 1-2 площею 14,6 кв. м, житлову кімнату 1-3 площею 10,6 кв. м, а також відповідні господарські будівлі та споруди.

До частини відповідача пропонується віднести житлову кімнату 1-4 площею 8,9 кв. м, житлову кімнату 1-5 площею 17,7 кв. м, коридор 1-6 площею 4,2 кв. м, ванну кімнату 1-7 площею 3,3 кв. м, коридор 1-8 площею 4,0 кв. м, а також відповідні господарські будівлі та споруди.

Експертом визначено, що ринкова вартість частини нерухомого майна, яка пропонується до виділення позивачці, становить 769 922 грн, що відповідає 494/1000 частки загальної ринкової вартості нерухомого майна.

Ринкова вартість частини нерухомого майна, яка пропонується до виділення відповідачу, становить 788 624 грн, що відповідає 506/1000 частки загальної ринкової вартості нерухомого майна.

Таким чином, загальна ринкова вартість нерухомого майна, яке підлягає поділу, становить 1 558 546 грн.

При цьому ідеальна вартість однієї другої частини нерухомого майна становить 779 273 грн.

За запропонованим варіантом поділу частка позивачки за вартістю є меншою від її ідеальної частки на 9 351 грн, а частка відповідача відповідно перевищує його ідеальну частку на зазначену суму.

З метою забезпечення майнової рівноваги співвласників експертом визначено необхідність сплати відповідачем на користь позивачки грошової компенсації за відступ від ідеальних часток у сумі 9 351 грн.

Окрім цього, висновком експерта встановлено технічну можливість поділу земельної ділянки площею 0,0596 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0777, на дві самостійні земельні ділянки площею по 0,0298 га кожна.

Запропонований варіант поділу земельної ділянки розроблено з урахуванням розташування житлового будинку, господарських будівель і споруд, забезпечення доступу до кожної з частин домоволодіння та можливості їх самостійного використання.

Межі земельних ділянок визначено графічними матеріалами експертного висновку з наведенням геометричних розмірів за периметром.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 102 ЦПК України висновок експерта є докладним описом проведених експертом досліджень, зроблених у результаті них висновків та обґрунтованих відповідей на питання, поставлені експертові.

За змістом статті 110 ЦПК України висновок експерта не має для суду заздалегідь установленої сили та оцінюється разом з іншими доказами за правилами статті 89 цього Кодексу.

Оцінюючи висновок судового експерта Сапунової А. І. № 01/26 від 30 червня 2026 року, суд ураховує, що його складено експертом, який має відповідну кваліфікацію, на підставі дослідження технічної документації та фактичного стану об`єкта нерухомого майна.

Висновок містить опис проведених досліджень, розрахунки, технічне обґрунтування запропонованих варіантів поділу та відповідні графічні матеріали.

Наведені експертом висновки узгоджуються з технічною документацією на житловий будинок, відомостями щодо земельної ділянки та іншими письмовими доказами, дослідженими судом.

Доказів, які б спростовували висновки експерта щодо технічної можливості поділу спірного майна в натурі, матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, суд приймає висновок експерта як належний, допустимий та достовірний доказ щодо технічної можливості поділу житлового будинку, господарських будівель, споруд і земельної ділянки та визначення вартості часток співвласників.

Вирішуючи питання щодо поділу спірного житлового будинку в натурі, суд виходить із необхідності забезпечення кожному зі співвласників можливості самостійного володіння та користування виділеною йому частиною майна.

При цьому суд ураховує, що поділ житлового будинку в натурі допускається за умови технічної можливості утворення самостійних ізольованих частин, які можуть використовуватися відповідно до їх житлового призначення.

Із висновку експерта вбачається, що запропонований перший варіант поділу житлового будинку передбачає виділення сторонам окремих груп приміщень із можливістю їх подальшого самостійного використання після проведення необхідних будівельно-ремонтних робіт.

Суд ураховує, що виконання відповідних робіт із переобладнання та облаштування відокремлених частин будинку повинно здійснюватися з дотриманням вимог чинного законодавства, державних будівельних норм і правил.

Сам по собі факт необхідності виконання таких робіт не виключає можливості поділу житлового будинку в натурі, оскільки експертним дослідженням підтверджено технічну можливість відповідного переобладнання.

Разом із тим розподіл приміщень за запропонованим варіантом забезпечує можливість утворення двох самостійних частин будинку та не призводить до втрати ним житлового призначення.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що запропонований експертом перший варіант поділу житлового будинку та господарських будівель є технічно можливим, обґрунтованим і таким, що відповідає правам та законним інтересам сторін.

Визначене експертом незначне відхилення вартості виділених часток від ідеальних компенсується шляхом стягнення відповідної грошової компенсації.

Таким чином, суд вважає можливим здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами відповідно до першого варіанта, запропонованого висновком судового експерта Сапунової А. І. № 01/26 від 30 червня 2026 року.

Вирішуючи позовні вимоги в частині поділу земельної ділянки, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка є об`єктом цивільних прав, формування якого передбачає визначення його площі та меж і внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Положеннями статті 86 ЗК України передбачено можливість перебування земельної ділянки у спільній власності.

Відповідно до статті 88 ЗК України співвласники земельної ділянки мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка площею 0,0596 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0777, придбана під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, а отже, є об`єктом права спільної сумісної власності сторін.

Оскільки частки співвласників є рівними, кожному з них належить право на одну другу частину земельної ділянки, що відповідає площі 0,0298 га.

Згідно з висновком судового експерта № 01/26 від 30 червня 2026 року земельна ділянка може бути поділена в натурі на дві частини по 0,0298 га з урахуванням розташування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Експертом визначено геометричні розміри і конфігурацію кожної з новоутворених земельних ділянок, а також запропоновано їх розподіл відповідно до обраного варіанта поділу житлового будинку.

Суд ураховує, що запропонований варіант поділу земельної ділянки узгоджується з варіантом поділу житлового будинку та забезпечує можливість користування кожною зі сторін належною їй частиною нерухомого майна.

При цьому поділ земельної ділянки здійснюється зі збереженням її цільового призначення.

Таким чином, враховуючи встановлену експертом технічну можливість поділу земельної ділянки в натурі та рівність часток сторін у праві спільної сумісної власності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України при поділі спільного майна подружжя частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У разі поділу нерухомого майна в натурі суд має враховувати не лише площу об`єктів, які виділяються співвласникам, а й їх ринкову вартість.

Із висновку судового експерта № 01/26 від 30 червня 2026 року вбачається, що загальна ринкова вартість нерухомого майна, яке підлягає поділу, становить 1 558 546 грн.

Вартість ідеальної однієї другої частки кожного зі співвласників становить 779 273 грн.

При цьому вартість майна, яке пропонується виділити ОСОБА_1 , становить 769 922 грн, а ОСОБА_2 - 788 624 грн.

Отже, вартість майна, яке виділяється відповідачу, перевищує належну йому ідеальну частку на 9 351 грн, тоді як вартість майна, яке виділяється позивачці, на таку саму суму є меншою за її ідеальну частку.

Зазначене відхилення обумовлене технічними та конструктивними особливостями житлового будинку і господарських будівель, які не дозволяють здійснити поділ нерухомого майна на абсолютно рівні за ринковою вартістю частини без урахування їх функціонального призначення.

Враховуючи, що позивачка просить стягнути компенсацію за відступ від ідеальних часток, розмір якої визначений висновком судового експерта, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 9 351 грн.

Стягнення зазначеної компенсації забезпечить дотримання засади рівності майнових прав сторін при поділі спільного нерухомого майна.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на проведення експертизи та інші витрати, необхідні для розгляду справи.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати розподіляються судом відповідно до результатів вирішення спору.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачкою понесено судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду та розглядом справи, а саме:

-судовий збір, сплачений при поданні первинної позовної заяви, - 2 422 грн 40 коп.;

-судовий збір, сплачений при поданні заяви про зміну предмета позову, - 11 530 грн 66 коп.;

-витрати, пов`язані з проведенням судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертиз, - 23 744 грн;

-витрати на виготовлення технічної документації на житловий будинок - 5 859 грн.

Загальний розмір понесених позивачкою судових витрат становить 43 556 грн 06 коп.

Суд ураховує, що проведення судової експертизи було необхідним для встановлення технічної можливості поділу нерухомого майна в натурі, визначення відповідних варіантів поділу та вартості часток співвласників.

Виготовлення технічної документації також було необхідним для проведення експертного дослідження та встановлення фактичних характеристик спірного об`єкта нерухомості.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки понесених нею та підтверджених належними доказами судових витрат у загальному розмірі 43 556 грн 06 коп.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна з яких повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд установив, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і земельна ділянка придбані сторонами в період перебування у зареєстрованому шлюбі, а тому є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя.

Частки сторін у праві власності на зазначене майно є рівними та становлять по одній другій частині кожному.

Висновком судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертиз № 01/26 від 30 червня 2026 року підтверджено технічну можливість поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки в натурі.

Запропонований експертом перший варіант поділу забезпечує можливість виділення сторонам окремих частин нерухомого майна, які можуть використовуватися самостійно після проведення необхідних будівельно-ремонтних робіт.

Відхилення вартості виділених часток від ідеальних підлягає компенсації шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки 9 351 грн.

При цьому суд вважає, що такий спосіб вирішення спору відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, забезпечує захист порушених майнових прав сторін і сприяє припиненню спору щодо користування спільним нерухомим майном.

Враховуючи встановлені обставини справи, положення чинного законодавства України, висновок судового експерта та відсутність доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 76-81, 89, 102, 110, 133, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279-284 ЦПК України, статтями 16, 316, 317, 319, 355, 368, 370, 372 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі, що перебуває у спільній частковій власності - задовольнити.

Виділити в натурі ОСОБА_1 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кухню 1-1, площею 10,2 кв. м; житлову кімнату 1-2, площею 14,6 кв. м; житлову кімнату 1-3, площею 10,6 кв. м., загальною площею приміщень - 35,4 кв. м, у тому числі житловою - 25,2 кв. м.; погріб «Пг/а», приміщення II та III у будівлі «Б» - сарай-літня кухня, 1/2 частину будівлі «Д» - колодязь, 2/3 частини огорожі № 1, всього на суму 769 922 (сімсот шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дві) грн, що становить 494/1000 частки від загальної ринкової вартості нерухомого майна.

Виділити в натурі ОСОБА_2 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житлову кімнату 1-4, площею 8,9 кв. м; житлову кімнату 1-5, площею 17,7 кв. м; коридор 1-6, площею 4,2 кв. м; ванну кімнату 1-7, площею 3,3 кв. м; коридор 1-8, площею 4,0 кв. м., загальною площею приміщень 36,1 кв. м, у тому числі житловою- 24,6 кв. м.; приміщення I в будівлі «Б» - сарай-літня кухня, сарай «В», вбиральню «Е», 1/3 частину огорожі № 1, огорожу № 2, вимощення № 1; всього на суму 788 624 (сімсот вісімдесят вісім тисяч шістсот двадцять чотири) грн, що становить 506/1000 частки від загальної ринкової вартості нерухомого майна.

Виділити в натурі ОСОБА_1 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0777, загальною площею 0,0596 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0298 га (298 кв. м), відповідно до І варіанта поділу, визначеного висновком судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 30.06.2026 року, з наступними геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 4,75; 1,36; 4,96; 30,04; 3,81; 7,24; 0,82; 0,13 (м); далі по лінії поділу: 1,28 (м), далі по лінії поділу будівлі під літ. «Б»: 4.08(м); далі по лінії поділу: 2,00; 5,53; 6,41; 3,10; 2,00 (м); далі по лінії поділу будинку: 4,40; 0,65; 7,23 (м); далі по лінії поділу: 2,26 (м), зображеної білим кольором із червоним вкрапленням на Плані земельної ділянки.

Виділити в натурі ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0777, загальною площею 0,0596 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0298 га (298 кв. м), відповідно до І варіанта поділу, визначеного висновком судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 30.06.2026 року, з наступними геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього лівого кута, по межі: 3,19; 0,97; 4,63 (м); далі по лінії поділу: 2,26 (м); далі по лінії поділу будинку: 7,23; 0,65; 4,40 (м); далі по лінії поділу: 2,00; 7,50; 6,33; 13,46; 2,00 (м); далі по лінії поділу будівлі під літ. «Б»: 4,08 (м); далі по лінії поділу: 1,43 (м); далі по межі: 4,58; 8,21; 21,39 (м), зображеної на Плані земельної ділянки, білим кольором із зеленим вкрапленням.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відступ від ідеальних часток у розмірі 9 351 (дев`ять тисяч триста п`ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в загальному розмірі 43 556 (сорок три тисячі п`ятсот п`ятдесят шість) гривні 06 копійок, з яких:

- 2 422 грн 40 коп. - судовий збір, сплачений при поданні первинного позову;

- 11 530 грн 66 коп. - судовий збір, сплачений при поданні заяви про зміну предмета позову;

- 23 744 грн 00 коп. - витрати, пов`язані з проведенням судової земельно-будівельної технічної експертизи;

- 5 859 грн 00 коп. - витрати на виготовлення технічної документації житлового будинку.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .)

Повне рішення складено

06 листопада 2026 року.

Суддя Л. А. Грипіч