Рішення № 141326976 у справі № 638/16666/26 від 09.11.2026

Провадження № 2/641/5276/2026 Справа № 638/16666/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючої судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (ТОВ «ФК Єврокредит») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Представник позивача ТОВ «ФК Єврокредит» адвокат Журавльов С.Г. звернувся через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором від 12.03.2021 № 41-110-868-2-21-Г у розмірі 42 573,57 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 20 285,42 грн, заборгованості за процентами 5 324,95 грн, заборгованості за комісією 16 963,20 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 200,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 12.03.2021 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 41-110-868-2-21-Г (з ануїтетними платежами), за яким банк надав відповідачу кредит, а відповідач зобов`язалася повернути його в строк до 11.03.2024, сплачувати проценти та щомісячну комісійну винагороду. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість. 03.09.2024 за результатами відкритих торгів (аукціону) АТ «Мегабанк» відступило право вимоги за цим договором ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» на підставі Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, а 27.12.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило право вимоги позивачу на підставі Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги. Нові кредитори додаткових нарахувань не здійснювали. Заборгованість відповідача станом на 03.09.2024 становить 42 573,57 грн.

Відповідач правом на подання відзиву не скористалася. 09.11.2026 відповідач подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі та долучити до матеріалів справи копії квитанцій про сплату боргу, врахувавши їх при вирішенні справи.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Харкова від 20.07.2026 справу передано до Слобідського районного суду міста Харкова за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2026 справу передано на розгляд судді Василенко О.Я.

Ухвалою судді від 14.09.2026 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з незарахуванням судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та відсутністю реквізитів рахунку позивача і документа, що підтверджує його наявність.

На виконання ухвали представник позивача 15.09.2026 сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн згідно з платіжною інструкцією № 9175, 18.09.2026 та 19.09.2026 подав клопотання про долучення доказів, а 21.09.2026 подав заяву про усунення недоліків та уточнену позовну заяву.

Ухвалою судді від 21.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 20.10.2026.

У судовому засіданні 20.10.2026 відповідач не з`явилася, розгляд справи відкладено на 09.11.2026.

Представник позивача в судові засідання не з`явився, в уточненій позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача та його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судові засідання 20.10.2026 та 09.11.2026 не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток за адресою її місця проживання як внутрішньо переміщеної особи, поштові відправлення повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній», що згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та практикою Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17-ц, провадження № 14-507цс18) вважається належним повідомленням. Причини неявки в судове засідання 20.10.2026 відповідач суду не повідомила, відзиву не подала. 09.11.2026 відповідач подала до суду заяву (вх. № 38934/26 від 09.11.2026), в якій просила проводити розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки відповідач заявила клопотання про розгляд справи без її участі, її неявка в судове засідання 09.11.2026 не є неявкою без поважних причин або без повідомлення причин у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, а тому підстави для заочного розгляду справи відсутні. Враховуючи, що обидві сторони просили розглядати справу без їх участі, суд розглядає справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

12.03.2021 між АТ «Мегабанк» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Кредитний договір № 41-110-868-2-21-Г (з ануїтетними платежами) (далі Кредитний договір), який разом з Правилами обслуговування клієнтів в АТ «Мегабанк» становить єдиний договір. За умовами Кредитного договору кредитодавець надав позичальнику кредит на споживчі цілі готівкою через касу банку, а позичальник зобов`язалася повернути кредит у повному обсязі до 11.03.2024 згідно з графіком платежів, своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні ануїтетні платежі та комісійну винагороду (пп. 1.1, 1.2, 3.2.3, 7.1 Кредитного договору). Пунктом 3.3.4 Кредитного договору передбачено право кредитодавця без згоди позичальника відступити свої права за договором.

Згідно з випискою за особовими рахунками позичальника 12.03.2021 відповідачу через касу банку видано кредит у сумі 27 900,00 грн. Відповідач здійснювала погашення кредиту, процентів та щомісячної комісійної винагороди в сумі 530,10 грн до 01.02.2022 включно, після чого платежі припинила.

Відповідно до довідки-розрахунку уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк» та виписок за рахунками позичальника станом на 03.09.2024 заборгованість відповідача становить 42 573,57 грн, з яких заборгованість за основним боргом 20 285,42 грн, заборгованість за процентами 5 324,95 грн, заборгованість за комісією 16 963,20 грн.

З виписки за рахунками, сформованої в Єдиній інформаційно-обліковій системі за період з 03.12.2022 по 03.09.2024, вбачається, що після закінчення строку кредитування банк продовжував нараховувати проценти, зокрема за періоди з 11.03.2024 по 31.03.2024 у сумі 117,86 грн, з 01.04.2024 по 30.04.2024 у сумі 169,05 грн, з 01.05.2024 по 31.05.2024 у сумі 174,68 грн, з 01.06.2024 по 30.06.2024 у сумі 169,05 грн, з 01.07.2024 по 31.07.2024 у сумі 174,68 грн, з 01.08.2024 по 31.08.2024 у сумі 174,68 грн, з 01.09.2024 по 02.09.2024 у сумі 11,27 грн, а всього 991,27 грн. Комісійна винагорода в сумі 16 963,20 грн нарахована за 32 місяці з лютого 2022 року по вересень 2024 року (530,10 грн ? 32), з яких за 6 місяців з квітня по вересень 2024 року, тобто після закінчення строку кредитування, нараховано 3 180,60 грн.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким новий кредитор набув права вимоги до боржників, зазначених у Додатку № 1, у тому числі за Кредитним договором з ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Додатку № 1. Оплата за лот GL1N426240 здійснена згідно з платіжною інструкцією № 66895 від 31.07.2024.

27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК Єврокредит» (новий кредитор) укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за яким до позивача перейшло право вимоги, зокрема, за Кредитним договором з ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Додатку № 1 (Реєстр боржників). Ціна договору сплачена згідно з платіжними інструкціями № 1074 від 27.12.2024, № 1091 від 31.01.2025, № 1822 від 22.09.2025.

ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» є фінансовими установами, які мають ліцензії на надання фінансових послуг, зокрема послуг з факторингу.

Після звернення позивача до суду з цим позовом відповідач перерахувала на рахунок позивача НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк» (код отримувача 40932411) кошти трьома платежами по 4 000,00 грн кожний: 31.08.2026 (код документа 8426-0503-3827-0762, призначення платежу «Сплата за .... погашення боргу»), 30.09.2026 (код документа 8429-0718-3469-2755, призначення платежу «Сплата за кредит..») та 09.11.2026 (код документа 9433-0405-3542-1249, призначення платежу «Сплата за кредит; ОСОБА_1 »), а всього 12 000,00 грн, що підтверджується квитанціями АТ КБ «ПриватБанк», у яких платником зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а результатом операцій - «Вдало».

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

Суд встановив, що право вимоги за Кредитним договором перейшло до позивача на підставі послідовно укладених договорів про відступлення прав вимоги, ціна яких сплачена, а нові кредитори є фінансовими установами. Отже, ТОВ «ФК Єврокредит» є належним позивачем у справі і набуло права вимоги в обсязі, що існував на момент відступлення, тобто станом на 03.09.2024.

Заборгованість відповідача за основним боргом станом на 03.09.2024 у сумі 20 285,42 грн підтверджується випискою за рахунками та довідкою-розрахунком. Доказів повернення кредиту до звернення позивача до суду відповідач не надала; сплачені нею після пред`явлення позову кошти оцінюються судом нижче.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після закінчення строку кредитування кредитор має право на стягнення з позичальника лише сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Строк кредитування за Кредитним договором закінчився 11.03.2024. Оскільки проценти в сумі 991,27 грн нараховані за період після закінчення строку кредитування, вимога про їх стягнення задоволенню не підлягає. Обґрунтованою є вимога про стягнення заборгованості за процентами, нарахованими у межах строку кредитування, у сумі 4 333,68 грн (5 324,95 грн мінус 991,27 грн).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21).

Кредитним договором визначено лише розмір щомісячної комісійної винагороди (530,10 грн), однак не визначено, які саме послуги (дії) кредитодавець надає відповідачу за цю плату. Водночас позивач не надав суду доказів витрат кредитодавця на обслуговування кредитної заборгованості відповідача поза межами обов`язкової інформації, встановленої зазначеними нормами закону, зокрема доказів надання відповідачу на її вимогу інформації про стан кредиту частіше одного разу на місяць чи інших послуг, які мали б самостійну цінність для споживача.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Оскільки позивач не довів, за які саме послуги відповідачу нараховано комісію за обслуговування кредитної заборгованості, вимога про стягнення заборгованості за комісією у сумі 16 963,20 грн є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про прийняття поданих відповідачем доказів, суд враховує, що ухвала про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачу, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній», а платіж від 09.11.2026 здійснено в день подання заяви, тобто відповідну квитанцію не могло бути подано раніше. За таких обставин суд вважає, що відповідач обґрунтувала неможливість подання доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 83 ЦПК України). Крім того, квитанції підтверджують перерахування коштів на рахунок самого позивача, тобто відомості про ці платежі наявні у позивача, тому відсутність підтвердження надсилання їх копій позивачу не перешкоджає їх врахуванню (ч. 9 ст. 83 ЦПК України).

Квитанції містять відомості про платника (прізвище, ім`я, по батькові та РНОКПП відповідача), а також код за ЄДРПОУ та IBAN отримувача, які збігаються з реквізитами позивача, наявними в матеріалах справи. Відмінність у написанні найменування отримувача в квитанції від 31.08.2026 («ТОВ «ФК ЄВРО КРЕДИТ») не впливає на ідентифікацію отримувача, оскільки код та рахунок отримувача збігаються з реквізитами позивача. Хоча у призначенні платежів не зазначено номер Кредитного договору, матеріали справи не містять відомостей про наявність у відповідача перед позивачем інших грошових зобов`язань, на погашення яких могли бути зараховані ці кошти, а відповідач у заяві прямо вказала, що кошти сплачено в рахунок боргу, про стягнення якого заявлено позов. Підстав сумніватися у достовірності квитанцій суд не вбачає. Отже, суд вважає доведеним, що після пред`явлення позову відповідач сплатила позивачу в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором 12 000,00 грн.

Оскільки вимога про стягнення комісії є необґрунтованою, а доказів витрат кредитора, пов`язаних з одержанням виконання, суду не надано, сплачені відповідачем кошти зараховуються в рахунок погашення заборгованості за процентами в сумі 4 333,68 грн, а в решті 7 666,32 грн (12 000,00 грн мінус 4 333,68 грн) - в рахунок погашення заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість за процентами погашена в повному обсязі, а заборгованість за кредитом становить 12 619,10 грн (20 285,42 грн мінус 7 666,32 грн).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначила, що відсутність предмета спору має місце, зокрема, тоді, коли спірні питання врегульовано самими сторонами і на час ухвалення судом першої інстанції рішення між ними не залишилося неврегульованих питань; закриття провадження з цієї підстави можливе і в разі, якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі.

Оскільки після пред`явлення позову відповідач погасила заборгованість за процентами в сумі 4 333,68 грн та заборгованість за кредитом у сумі 7 666,32 грн, а всього 12 000,00 грн, у цій частині предмет спору відсутній, тому провадження у справі в частині стягнення 12 000,00 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, про що суд постановляє окрему ухвалу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 12 619,10 грн (заборгованість за кредитом). У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією в сумі 16 963,20 грн та заборгованості за процентами в сумі 991,27 грн, а всього 17 954,47 грн, слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Погашення відповідачем частини заборгованості в сумі 12 000,00 грн після пред`явлення позову свідчить про те, що на час звернення до суду позовні вимоги в цій частині були обґрунтованими, а спір у цій частині виник унаслідок невиконання відповідачем свого зобов`язання. Тому судові витрати, що припадають на цю частину вимог, суд покладає на відповідача і розподіляє в цьому рішенні. Отже, розмір обґрунтованих позовних вимог для цілей розподілу судових витрат становить 24 619,10 грн (12 619,10 грн + 12 000,00 грн), тобто 57,83 % від заявлених вимог (24 619,10 грн із 42 573,57 грн), а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 539,59 грн (2 662,40 грн ? 24 619,10 / 42 573,57).

Судовий збір, сплачений позивачем 26.03.2026 згідно з платіжною інструкцією № 7234 на рахунок Шевченківського районного суду міста Харкова, до спеціального фонду Державного бюджету України за цією справою не зарахований, тому до розподілу не береться. Позивач не позбавлений права звернутися із заявою про його повернення у порядку, встановленому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав Договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС», з додатками, Реєстр боржників, Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12095123 від 05.01.2026 на суму 11 200,00 грн (юридичний та фінансовий аналіз 1 200,00 грн, складання, підписання та подання позовної заяви 10 000,00 грн), ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Безпосередньо пов`язаною з розглядом цієї справи є послуга зі складання, підписання та подання позовної заяви вартістю 10 000,00 грн. Юридичний та фінансовий аналіз (1 200,00 грн) є підготовчою дією, яка охоплюється складанням позовної заяви і самостійного процесуального значення не має, тому ці витрати розподілу не підлягають. З урахуванням викладеного вище щодо розміру обґрунтованих позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно цьому розміру у сумі 5 782,72 грн (10 000,00 грн ? 24 619,10 / 42 573,57).

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 81, 83, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за Кредитним договором № 41-110-868-2-21-Г від 12.03.2021 у розмірі 12 619,10 грн (дванадцять тисяч шістсот дев`ятнадцять гривень 10 копійок), а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 539,59 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять дев`ять гривень 59 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 782,72 грн (п`ять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 72 копійки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», код за ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: пров. Ушинського 1, офіс 105, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49001, IBAN НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Суддя О.Я.Василенко