Ухвала № 141337823 у справі № 588/2132/26 від 10.11.2026

Справа № 588/2132/26

Провадження № 2/588/1078/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Огієнко О.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення у порядку регресу сплачених житлово-комунальних послуг,

У С Т А Н О В И В:

02.11.2026 до Тростянецького районного суду Сумської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення у порядку регресу сплачених житлово-комунальних послуг.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду Тростянецьким районним судом Сумської області із таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Вказане правило загальної підсудності (за місцем знаходження відповідача) діє у всіх випадках, коли закон не обумовлює інше стосовно конкретного виду справ.

В науці такий принцип організації підсудності отримав назву принципу інтересу, який полягає в тому, що особа, яка зацікавлена в захисті свого права, звертається до того суду, на території юрисдикції якого знаходиться відповідач.

У позовній заяві представник позивачки зазначив, що звертається до Тростянецького районного суду Сумської області із даним позовом, оскільки місцем проживання відповідачки ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 .

Відповідно до частин 6,8 статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно відповіді виконавчого комітету Боромлянської сільської ради Охтирського району Сумської області від 04.11.2026 за № 1367/02-23 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована на території Боромлянської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 , з 21.06.1988 по теперішній час.

Відповідно до відповіді з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу від 06.11.2026 за № 3569976 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09.09.2022 по даний час зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді з Єдиного демографічного реєстру від 06.11.2026 за № 3569982 та інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 09.11.2026 за № 12-0[телефон приховано], ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована з 11.02.2019 по 19.11.2019 за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до відповіді з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу від 06.11.2026 за № 3569959 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 08.04.2022 по даний час зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_4

Таким чином, зареєстроване місце перебування відповідачок не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Тростянецького районного суду Сумської області.

Разом із тим, як вбачається із матеріалів позовної заяви, предметом спору між сторонами є заборгованість за житлово-комунальні послуги, якими користувалися відповідачки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , у розмірі 111516,11 грн, та яка була сплачена позивачкою ОСОБА_2 .

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17, житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Правила виключної підсудності виключають можливість застосування при пред`явленні позову норм інших видів підсудності - загальної, альтернативної, договірної і підсудності пов`язаних між собою вимог. У разі конкуренції правил підсудності, повинні застосовуватися правила виключної підсудності.

Отже, спір з приводу стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги повинен розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.

Відтак, за правилом виключної підсудності дана справа підсудна Комінтернівському районному суду м. Харкова.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами про підсудність згідно ст. 32 ЦПК України не допускаються.

Також суд при вирішенні питання про передання справи за підсудністю враховує положення ст. 378 ЦПК України відповідно до яких, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Відтак, розгляд справи з недотриманням правил підсудності є порушенням права на справедливий суд гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а ухвалення рішення у справі з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для його скасування.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне передати матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення сплачених житлово-комунальних послуг на розгляд за підсудністю до Комінтернівському районному суду м. Харкова.

Керуючись ст. 30, 31, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Передати на розгляд за підсудністю до Комінтернівському районному суду м. Харкова матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення у порядку регресу сплачених житлово-комунальних послуг.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду складена і підписана суддею 10.11.2026.

Суддя О. О. Огієнко