Ухвала № 141338669 у справі № 344/21941/26 від 09.11.2026

Справа № 344/21941/26

Провадження № 2/344/9541/26

У Х В А Л А

09 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі судді Кіндратишин Л.Р. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову, що заявлений до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором поставки,-

В С Т А Н О В И Л А:

Представник позивача- адвокат -Римарук Ю.І. до суду з позовом до відповідача, в якому просить : стягнути з відповідача в користь позивача 135 000 грн. авансового платежу за договором поставки.

Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ( електронні гроші) на рахунках ФОП ОСОБА_2 в межах ціни позову у розмірі 135 000 грн.

В обґрунтування заяви, зокрема зазначено, що порушення зобов`язання виникло з вини відповідача. Разом з тим, зважаючи на недобросовісну поведінку вважають за необхідне звернутися із заявою про забезпечення позову, оскільки існують обґрунтовані ризики невиконання рішення суду про стягнення авансового платежу. Звертають увагу, що Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області здійснюється розгляд справи №344/8180/26 за позовом ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення авансового платежу. Крім того, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( інформаційна довідка №500721960 від 03.11.2026) у ОСОБА_2 відсутнє майно, на яке можна б було звернути стягнення у разі задоволення позовної заяви.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується шляхом :

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій інших осіб, які за час розгляду справи можуть продати, знищити чи знецінити майно, тощо.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України чітко передбачено, що накладення арешту на майно в межах здійснення судом заходів забезпечення позову можливе щодо майна, яке належить відповідачеві або підлягає передачі йому і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, у постанові №760/18839/23 від 11.12.2024 ВС зазначив, що «метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суди не врахували, що накладення арешту на грошові кошти відповідача є співмірним з позовними вимогами, сприятиме позивачу в можливості захистити свої права та інтереси шляхом забезпечення належного виконання рішення в разі задоволення позову.

За обставин цієї справи Верховний Суд вказує на наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках у банківських та фінансових установах в межах суми, про стягнення якої подано позов, оскільки такий захід забезпечення позову є обґрунтованим, адекватним і співмірним із заявленими позовними вимогами та дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення у разі задоволення позову і, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Заявник просить накласти арешт як на кошти, що знаходяться на відкритих рахунках відповідача.

Суд вважає обґрунтованою заяву в частині накладення арешту на належні відповідачеві кошти, що знаходяться на його рахунках у банках та інших фінансових установах і будуть виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання ухвали.

Також, слід зазначити, що арешт грошових коштів не може поширюватися на рахунки, на які зараховуються заробітна плата, пенсія, стипендія, соціальні та інші виплати, на які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» не може бути звернено стягнення.

Враховуючи наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх розумність, співмірність та адекватність, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог стягнення збитків у сумі 135 000 грн, те, що між сторонами дійсно виник спір, слід вжити заходи забезпечення позову шляхом арешту на грошові кошти ФОП ОСОБА_2 в межах ціни позову, а саме 135 000 (сто тридцять п`ять тисяч ) гривень, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банках та/або інших фінансових установах, за винятком коштів, призначених для сплати обов`язкових платежів, податків, зборів і заробітної плати, а також коштів, накладення арешту на які заборонено законом.

Строк дії заходів забезпечення позову унормовано в ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, зокрема: у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи; якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення; у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Згідно ч. 1ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 149, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150, ст. 151, ч. 10 ст. 153, ст. 154, ч. 1ст. 157, 260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву сторони позивача про забезпечення позову задоволити частково.

Вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти ФОП ОСОБА_2 в межах ціни позову, а саме 135 000 (сто тридцять п`ять тисяч ) гривень, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банках та/або інших фінансових установах, за винятком коштів, призначених для сплати обов`язкових платежів, податків, зборів і заробітної плати, а також коштів, накладення арешту на які заборонено законом.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 09.11.2029.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу скерувати до виконання у Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та учасникам справи для відома.

Ухвалу може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів, як дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_2 .

Повна ухвала 09.11.2026.

Суддя Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.