Постанова № 141339656 у справі № 591/640/26 від 10.11.2026

Справа №591/640/26

Номер провадження 22-ц/816/3058/26

Категорія - 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Замченко А.О. (суддя-доповідач), суддів: Петен Я.Л., Худика А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Климова Костянтина Валерійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 ,

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 серпня 2026 року в складі судді Северинової А.С., ухвалене в м. Суми (повний текст виготовлено 31 серпня 2026 року)

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в :

28.01.2026 ТОВ «Коллект Центр» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, який мотивувало тим, що 22.09.2021 між ТОВ «Мілоан» і відповідачкою було укладено кредитний договір №4118188 (індивідуальна частина), на підставі якого остання отримала в кредит 5000 грн, за що зобов`язалася сплачувати проценти. 13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №13-01/2022-79, згідно з яким ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» належні йому права вимоги за кредитними договорами, у тому числі й до відповідачки за кредитним договором від 22.09.2021 №4118188. 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №10-01/2023, відповідно до якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «Вердикт Капітал», у тому числі й до ОСОБА_1 на загальну суму 20915 грн, з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 15915 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги.

Крім того, 13.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і відповідачкою було укладено кредитний договір №77533966 та додатковий договір, на підставі яких остання отримала в кредит 4000 грн. 22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №22/02/2022, згідно з яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» належні йому права вимоги за договорами, у тому числі й до відповідачки за договором позики №77533966 від 13.09.2021. 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №10-01/2023, згідно з яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «Вердикт Капітал», у тому числі й до ОСОБА_1 на загальну суму 13529 грн 17 коп., з яких: 4000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9528 грн 52 коп. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 65 коп. - 3% річних.

Таким чином, у результаті неналежного виконання своїх зобов`язань у відповідачки утворилася заборгованість перед позивачем за договором позики від 22.09.2021 №4118188 та кредитним договором від 13.09.2021 №77533966 на загальну суму 34444 грн 17 коп., з яких: 9000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25443 грн 52 коп. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 65 коп. - 3% річних.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму та судові витрати.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 31.08.2026 позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» 20015 грн заборгованості за кредитним договором від 22.09.2021 №4118188 та 6388 грн 65 коп. за договором від 13.09.2021 №77533966, 2041 грн судового збору, 2299 грн 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні ін шої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Климов К.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду в частині стягнення процентів за кредитним договором від 22.09.2021 № 4118188 та постановити нове, яким зменшити стягнуту за договором суму до 5015 грн, де 5000 грн основного боргу, 15 грн процентів, а в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів, нарахованих на підставі п. 2.3.1.2 договору в сумі 15000 грн, відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що застосування кредитодавцем ставки в розмірі 5% на день (що становить 1825% річних) саме з моменту порушення боржником строку повернення кредиту за своєю правовою природою є прихованою штрафною санкцією (пенею), а не платою за правомірне користування кредитом.

Вказує, що Верховний Суд у численних постановах неодноразово наголошував, що кредитор не може маскувати штрафні санкції під виглядом підвищених чи «базових» процентів за пролонгацію, що настає автоматично внаслідок делікту (порушення) з боку позичальника.

Зазначає, що в своєму рішенні суд першої інстанції слушно процитував постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, де чітко вказано: «після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється... Права та інтереси кредитодавця забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України». Вважає, що суд першої інстанції зробив хибний висновок, що п. 2.3.1.2 договору нібито скасовує це правило Верховного Суду. Умови договору мікрокредитування, які передбачають автоматичну зміну статусу простроченої заборгованості на «пролонговану» виключно з метою обходу ст. 1050 ЦК України та легалізації надвисоких нарахувань, є нікчемними.

Звертає увагу, що після 22.10.2021 позивач втратив право нараховувати договірні проценти і міг розраховувати виключно на 3% річних та інфляційні втрати згідно зі ст. 625 ЦК України, вимог про стягнення яких ним не заявлялося.

Крім того, в оскаржуваному рішенні суд відмовив позивачу в стягненні аналогічних понадстрокових процентів за договором №77533966, чітко мотивувавши це тим, що «нарахування процентів за користування позикою понад встановлений договором строк є за своєю природою пенею», яка не може стягуватися, оскільки сума кредиту не перевищувала одну мінімальну заробітну плату відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», тоді як до договору №4118188 суд застосував діаметрально протилежний підхід, стягнувши 15000 грн прихованої пені (5% на день), назвавши її «платою за пролонгацію на базових умовах». Сума кредиту за першим договором (5000 грн) також не перевищувала розміру однієї мінімальної заробітної плати (6000 грн у 2021 році). Відтак, нарахування будь-яких штрафних санкцій чи прихованої пені за порушення строків повернення цього мікрокредиту було прямо заборонено законом.

Так, суд першої інстанції прямо встановив, що на дату першого відступлення права вимоги (13.01.2022) від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за процентами становила 5415 грн. Далі суд встановив, що ТОВ «Вердикт Капітал» незаконно донарахувало ще 10500 грн процентів після цієї дати. Визнавши післястрокові нарахування факторингової компанії неправомірними, суд як максимум повинен був обмежити стягнення залишком у 5415 грн. Натомість суд застосував гіпотетичну формулу (5000 х 5% х 60) і присудив 15000 грн, фактично донарахувавши позивачу 9585 грн, які не підтверджуються жодним первинним документом на момент відступлення права вимоги.

30.10.2026 ТОВ «Коллект Центр» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому рішення суду першої інстанції просить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказує, що твердження представника відповідача є необґрунтованими та безпідставними, апеляційна скарга має очевидно безпідставний характер і спрямована на затягування виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 22.09.2021 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву на кредит №4118188 та цього ж дня між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №4118188 (індивідуальна частина), відповідно до умов якого останній надано 5000 грн на 30 днів з датою повернення позики 22.10.2021 (том 1 а. с. 25-29, 84).

Згідно з п. 1.5.1, 1.5.2, 1.6, 1.7 договору комісія за надання кредиту становить 0,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,00% від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом становлять 15 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього договору.

У п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених у п. 1.5.1-1.5.2 договору, у термін (дату) вказаний у п. 1.4. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний у п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2, або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 договору.

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.

Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування, визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно з п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно з п. 1.6 договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою, встановленою п. 1.6 та процентною ставкою, визначеною п. 1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

Пунктом 2.3 договору передбачена пролонгація строку кредитування.

Відповідно до п. 2.3.1, 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору продовження вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:

Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на вебсайті товариства miloan.ua (далі - сайт товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 правил, у т. ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту: строк продовження 3 дні - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 3%; строк продовження 7 днів - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 5%; строк продовження 15 днів - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 10%. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2 договору.

Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо в позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Вказаний договір був підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором S66577.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, наданою ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 ідентифікована товариством одноразовим ідентифікатором S66577, який було відправлено позичальниці 22/09/2021 на номер телефону НОМЕР_1 (том 1 а. с. 107).

Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №4118188 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 10415 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5415 грн - заборгованість за відсотками (том 1 а. с. 109-110).

13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №13-01/2022-79, згідно з яким ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» належні йому права вимоги за кредитними договорами, у тому числі й до відповідачки за кредитним договором від 22.09.2021 №4118188 у сумі 10415 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 5000 грн, заборгованість по відсоткам - 5415 грн (том 1 а. с. 33-48).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №4118188 ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Вердикт Капітал» у розмірі 20915 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5415 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, 10500 грн - відсотки, нараховані відповідно до кредитного договору (том 1 а. с. 31).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір факторингу №10-01/2023, згідно з яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «Вердикт Капітал», у тому числі й до ОСОБА_1 на загальну суму 20915 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5415 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, 10500 грн - відсотки, нараховані відповідно до кредитного договору (том 1 а. с. 65-83).

Відповідно до розрахунку заборгованості загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором №4118188 перед ТОВ «Коллект Центр» станом на 08.01.2026 становить 20915 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15915 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги (том 1 а. с. 32).

13.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено договір позики №77533966, відповідно до умов якого останній надано 1050 грн на 30 днів з датою повернення позики 13.10.2021 (том 1 а. с. 8).

Вказаний договір був підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором Vrt5iBCSSP.

14.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №77533966 до договору позики від 13.09.2021 №77533966, відповідно до умов якої збільшено позику на 2950 грн. Таким чином загальний розмір наданої позики становить 4000 грн (том 1 а. с. 9).

Вказана додаткова угода підписана відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором GGE0cFRxW5 (том 1 а. с. 9).

Відповідно до п. 2.3, 4 договору базова процентна ставка в день становить 1,99%, знижена процентна ставка в день - 0,8% (застосовується відповідно до умов програми лояльності). Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,7% (не застосовується в період карантину), пеня 2,7% за день (не застосовується в період карантину). Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1253,68%. Орієнтовна загальна вартість позики у зв`язку зі збільшенням загальної розміру позики становить 4923 грн 36 коп.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Згідно з п. 16 договору, якщо сума позики, зазначена в п.п. 2.1 п. 2 договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати за користування позикою понад встановлений договором строк, позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 договору, за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування».

13.09.2021 ТОВ «ФК «Фінекспрес», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, перерахувало ОСОБА_1 1050 грн, а 14.09.2021 - 2950 грн на картку НОМЕР_2 (том 1 а. с. 16, 18).

Згідно з розрахунком загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором №77533966 станом на 22.02.2022 становить 13528 грн 52 коп. (том 1 а. с. 23-24).

22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №22/02/2022, згідно з яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» належні йому права вимоги за договорами, у тому числі й до відповідачки за договором позики від 13.09.2021 №77533966 на загальну суму 13528 грн 52 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 4000 грн, заборгованість по процентах - 9528 грн 52 коп. (том 1 а. с. 49-62).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №77533966 вбачається, що станом на 10.01.2023 ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Вердикт Капітал» за договором у розмірі 13529 грн 17 коп., з яких: 4000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9528 грн 52 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, 65 коп. - 3% річних за користування грошовими коштами відповідно до ст. 625 ЦК України (том 1 а. с. 31 зв.).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір факторингу №10-01/2023, згідно з яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «Вердикт Капітал», у тому числі й до ОСОБА_1 на загальну суму 13529 грн 94, з яких: 4000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9528 грн 52 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками, 65 коп. - відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно зі ст. 625 ЦК України (том 1 а. с. 65-70, 83-83 зв.).

Відповідно до розрахунку заборгованості загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором №77533966 перед ТОВ «Коллект Центр» становить 13529 грн 17 коп., з яких: 4000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9528 грн 52 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками, 65 коп. - заборгованість на дату відступлення права вимоги (том 1 а. с. 32 зв.).

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що відповідачка, скориставшись кредитними коштами, умови договорів не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за тілом кредиту та відсотками.

Колегія суддів не повністю погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони не в повній мірі відповідають матеріалами справи.

У даній справі рішення районного суду оскаржується виключно в частині стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом від 22.09.2021 №4118188 у розмірі 15000 грн, тому в іншій частині судове рішення в цьому апеляційному провадженні не переглядається.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно нарахування відсотків, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача, що, на підставі ст. 599 та ч. 1 ст. 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості. При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти.

Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №202/4494/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 з приводу застосування приписів статті 1048 ЦК України в разі неправомірного, незаконного користування боржником грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов`язання, суд вказав на таке.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

У постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання за ч. 1 ст. 1050 ЦК України, застосуванню в таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зроблено висновок, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Судом першої інстанції встановлено, що в п.п. 1.3 кредитного договору погоджено, що кредит надано на строк 30 днів з 22.09.2021 по 22.10.2021.

Умови пролонгації договору були передбачені в п.п. 2.3.1, 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору, відповідно до яких продовження вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:

Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на вебсайті товариства miloan.ua (далі - сайт товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 правил, у т. ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту: строк продовження 3 дні - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 3%; строк продовження 7 днів - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 5%; строк продовження 15 днів - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 10%. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2 договору.

Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо в позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 договору.

У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Оскільки відповідачка не повернула кредит та продовжила користуватися коштами, строк кредиту було продовжено на підставі п.п. 2.3.1.2 на 60 днів.

Згідно з відомостями ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором від 22.09.2021 №4118188 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 10415 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5415 грн - заборгованість за нарахованими відсотками за період з 22.09.2021 по 21.12.2021 (том 1 а. с. 109-110). Саме цю суму ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору факторингу від 13.01.2022 №13-01/2022-79 (том 1 а. с. 48).

У подальшому за період з 13.01.2022 по 23.02.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало ОСОБА_1 10500 грн відсотків за кредитним договором від 22.09.2021 №4118188 (том 1 а. с. 31).

З огляду на викладене, оскільки відсотки за період з 13.01.2022 по 23.02.2022 були нараховані після закінчення кредитного договору від 22.09.2021 №4118188, тому доводи апеляційної скарги в зазначеній частині є частково обґрунтованими.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 1-4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суд першої інстанції викладеного вище не врахував, тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 22.09.2021 №4118188 необхідно змінити та стягнути з відповідачки на користь товариства 5000 грн заборгованості за тілом кредиту, 5415 грн заборгованості за відсотками. При цьому колегія суддів звертає увагу, що рішенням суду стягнуто загальну суму заборгованості за вказаним кредитним договором, а тому рішення суду підлягає зміні в цілому в зазначеній частині.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним вимогам (49%) необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача 1304 грн 58 коп. судового збору, сплаченого в суді першої інстанції (2662 грн 40 коп. х 49%), 1470 грн (3000 грн х 49%) витрат на професійну правничу допомогу, а всього 2774 грн 59 коп. (том 1 а. с. 103-106, 113).

При цьому колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції витрати на професійну правничу допомогу було зменшено до 3000 грн і рішення суду в зазначеній частині не оскаржувалося.

Крім того, пропорційно задоволеним апеляційним вимогам (36%), враховуючи, що рішення суду оскаржувалося лише в частині стягнення 15000 грн відсотків, з товариства на користь відповідачки необхідно стягнути 1437 грн 70 коп. судового збору, сплаченого при зверненні до апеляційного суду (3993 грн 60 коп. х 36%) (том 2 а. с. 3 зв., 16 зв.).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу адвоката Климова Костянтина Валерійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 серпня 2026 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 22 вересня 2021 року №4118188 змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 10415 грн заборгованості за кредитним договором від 22 вересня 2021 року №4118188, 2774 грн 58 коп. судових витрат.

В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 серпня 2026 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 1437 грн 70 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - А.О. Замченко

Судді: Я.Л. Петен

А.М. Худик