Ухвала
10 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 459/593/25
провадження № 61-12638ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коротенка Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля», третя особа - т.в.о. Генерального директора Державного підприємства «Львіввугілля» ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася з до суду позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Львіввугілля» (далі - ДП «Львіввугілля») від 29 січня 2025 року № 75 «Про кадрові питання» (в редакції наказу від 03 лютого 2025 року № 87-к «Про внесення змін»);
поновити її на роботі на посаді заступника Генерального директора з правових питань ДП «Львіввугілля»;
стягнути з ДП «Львіввугілля» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу (не допуску до роботи) з 04 серпня 2023 року до дня поновлення її на роботі (посаді), який на день подачі позову становить 912 367,80 грн.
Шептицький міський суд Львівської області рішенням від 01 липня 2025 року позов задовольнив частково. Скасував наказ ДП «Львіввугілля» від 29 січня 2025 року № 75 «Про кадрові питання» зі змінами внесеними наказом від 03 лютого 2025 року № 87-к «Про внесення змін». У решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Львівський апеляційний суд постановою від 02 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Шептицького міського суду Львівської області від 01 липня 2025 року - без змін.
Верховний Суд постановою від 27 травня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 02 лютого 2026 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасував, справу в цій частині передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Львівський апеляційний суд постановою від 16 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Шептицького міського суду Львівської області від 01 липня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково. Поновив ОСОБА_1 на посаді заступника Генерального директора з правових питань ДП «Львівугілля». Стягнув із ДП «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 січня 2025 року до 16 вересня 2026 року в розмірі 523 736,00 грн з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
03 жовтня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником виконано.
В уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04 серпня 2023 року до 29 січня 2025 року та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі № 708/447/23, від 05 серпня 2026 року у справі № 760/9123/24, від 26 листопада 2025 року у справі № 541/3201/22, від 22 травня 2023 року у справі № 212/2542/22, від 05 лютого 2025 року у справі № 757/22199/22-ц;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 235 КЗпП України у подібних правовідносинах, а саме: з якого моменту обраховується початок вимушеного прогулу при тривалій бездіяльності роботодавця; з якого моменту виплачується середній заробіток при тривалій бездіяльності роботодавця, а саме при не допуску до основного місця роботи і не прийнятті рішення про звільнення такого працівника на протязі 1,5 року;
- суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля», третя особа - т.в.о. Генерального директора Державного підприємства «Львіввугілля» ОСОБА_2, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
І. А. Воробйова Є. В. Коротенко