Ухвала № 141345603 у справі № 914/172/26 від 05.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

05.11.2026 Справа № 914/172/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., при секретарі судді Полюхович Х.М., розглянувши заяву: Представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів"

про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню

у справі № 914/172/26

за позовом: Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Моршин Львівської облаті

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів", м. Львів

про зобов`язання звільнити та повернути технологічний майданчик

заінтересована особа: державний виконавець Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції

Від учасників справи:

Віз заявника: Купецька Мар"яна Михайлівна - представник;

Від позивача: Бауман Юрій Тіберійович (в режимі відеоконференції) - представник;

Від заінтересованої особи: Маланчук Ольга Петрівна - представник

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала позовна заява Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів" про зобов`язання відповідача за власний рахунок звільнити технологічний майданчик загальною площею 320,0 м. кв., розташований за адресою: м. Моршин, вул. Паркова Площа, 3, шляхом демонтажу технологічного обладнання та збірно-розбірних конструкцій/тимчасових споруд; привести технологічний майданчик у первинний стан та повернути його позивачу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 позовні вимоги задоволено повністю. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 року рішення Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

29.07.2026 Господарським судом Львівської області на виконання рішення від 15.04.2026 року та постанови Західного апеляційного суду від 02.07.2026 року у справі №914/172/26 було видано накази.

За заявами Стягувача про примусове виконання даних виконавчих документів, державним виконавцем Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавчі провадження.

19.10.2026 року через систему "Електронний суд" представником відповідача (боржника) подано заяву за вх.№4816/26 від 19.10.2026 року про визнання виконавчого документу - Наказ Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 у справі №914/172/26 про: "Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів" (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 72, ідент. код: 39674924) за власний рахунок звільнити технологічний майданчик загальною площею 320, 0 м. кв., розташований за адресою: м. Моршин, вул. Паркова Площа, 3, шляхом демонтажу технологічного обладнання та збірно-розбірних конструкцій/тимчасових споруд" таким, що не підлягає виконанню. Зупинити виконання за даним наказом №914/172/26 Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 року в межах виконавчого провадження №ВП 82126595 до розгляду цієї заяви судом.

19.10.2026 року через систему "Електронний суд" представником відповідача (боржника) подано заяву за вх.№4822/26 від 19.10.2026 року про визнання виконавчого документу - Наказ Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 року у справі №914/172/26 про: "Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів" (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 72, ідент. код: 39674924) привести технологічний майданчик загальною площею 320,0 м. кв., розташований за адресою: м. Моршин, вул. Паркова Площа, 3, у первинний стан". Зупинити виконання за даним наказом №914/172/26 Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 року в межах виконавчого провадження №ВП 82126355 до розгляду цієї заяви судом.

19.10.2026 року через систему "Електронний суд" представником відповідача (боржника) подано заяву за вх.№4823/26 від 19.10.2026 року про визнання виконавчого документу - Наказ Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 року у справі №914/172/26 про: "Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів" (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 72, ідент. код: 39674924) повернути Дочірньому підприємству "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (місцезнаходження: 82482, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Моршин, вул. Паркова Площа, буд. 3, ідент. код: 02649905) технологічний майданчик загальною площею 320,0 м. кв.". Зупинити виконання за даним наказом №914/172/26 Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 року в межах виконавчого провадження №ВП 82126512 до розгляду цієї заяви судом.

На підставі розпорядження Господарського суду Львівської області №333 від 19.10.2026 року, протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2026 року заяви за вх.№4816/26, вх.№4822/26 та вх.№4823/26 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у цій справі розподілено судді Коссакy С.М., у зв"язку з відпусткою судді Никон О.З.

Ухвалою суду від 20.10.2026 року прийнято заяву від 19.10.2026 року за вх.№4816/26, вх.№4822/26 та вх.№4823/26 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у справі №914/172/26 до розгляду. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання за виконавчими документами - наказом Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 року у справі №914/172/26 в межах виконавчого провадження №ВП 82126595; наказом Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 року у справі №914/172/26 в межах виконавчого провадження №ВП 82126355; наказом Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 року у справі №914/172/26 в межах виконавчого провадження №ВП 82126512; Заяви від 19.10.2026 року за вх.№4816/26, вх.№4822/26 та вх.№4823/26 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у справі №914/172/26 призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.10.2026 року на 13:20 год.

В судовому засіданні 26.10.2026 року представник заявника надав пояснення по суті поданої заяви та представник позивача, засідання з яким проводиться в режимі відеоконференції надав свої заперечення на подану заяву з підстав, викладених у поданих через систему «Електронний суд» запереченнях за вх.№ 30254/26, відтак, враховуючи думку присутніх представників заявника та позивача, суд постановив відкласти розгляд заяви на 05.11.2026 року о 14:00год.

04.11.2026 року представником позивача подано через систему «Електронний суд» додаткові письмові пояснення стягувача на подані заяви боржника за вх.№31294/26.

В судове засідання 05.11.2026 року заявник (відповідач) явку представника забезпечив, підтримав подані заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, просить їх задоволити та надав пояснення по суті поданих заяв.

В судове засідання 05.11.2026 року позивач (стягувач) явку представника в режимі відеоконференції забезпечив, який заперечив проти задоволення поданих заявником заяв, з підстав викладених у поданих запереченнях на заяви та додаткових поясненнях на подані заяви.

Заінтересована особа - начальник Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції явку забезпечив, надав пояснення щодо поданих заяв та зазначив що дані накази перебувають на виконанні у виконавчій службі та є не виконані.

Дослідивши подані заяви, заперечення та додаткові пояснення, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяв, виходячи з такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною першою статті 327 ГПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема обов`язковість судового рішення.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 4 статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.97, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

29.07.2026 Господарським судом Львівської області на виконання рішення від 15.04.2026 року та постанови Західного апеляційного суду від 02.07.2026 року у справі №914/172/26 було видано наступні накази:

1. Наказ від 29.07.2026 у справі №914/172/26 про: "Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів" (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 72, ідент. код: 39674924) за власний рахунок звільнити технологічний майданчик загальною площею 320, 0 м. кв., розташований за адресою: м. Моршин, вул. Паркова Площа, 3, шляхом демонтажу технологічного обладнання та збірно-розбірних конструкцій/тимчасових споруд".

2. Наказ від 29.07.2026 року у справі №914/172/26 про: "Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів" (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 72, ідент. код: 39674924) привести технологічний майданчик загальною площею 320,0 м. кв., розташований за адресою: м. Моршин, вул. Паркова Площа, 3, у первинний стан".

3. Наказ від 29.07.2026 року у справі №914/172/26 про: "Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів" (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 72, ідент. код: 39674924) повернути Дочірньому підприємству "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (місцезнаходження: 82482, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Моршин, вул. Паркова Площа, буд. 3, ідент. код: 02649905) технологічний майданчик загальною площею 320,0 м. кв.".

4. Наказ від 29.07.2026 у справі №914/172/26 про: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів" (вул. Героїв Упа, буд. 72, м. Львів, Львівська обл., 79018, ідентифікаційний код 39674924) на користь Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Паркова площа, буд. 3, м. Моршин, Стрийський р-н, Львівська обл., 82482, ідентифікаційний код 02649905) 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції».

5. Наказ від 29.07.2026 у справі №914/172/26 про: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Львів" (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 72, ідент. код: 39674924) на користь Дочірнього підприємства "Санаторій "Моршинкурорт" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (місцезнаходження: 82482, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Моршин, вул. Паркова Площа, буд. 3, ідент. код: 02649905) 7 987, 20 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору».

За заявами Стягувача про примусове виконання даних виконавчих документів відкрито виконавчі провадження ВП №82126595.

Відповідно до ст.328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання.

У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 12.10.2018 №910/9026/13.

Сутність процедури визнання наказу таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, який виник після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом наказу або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд виходить із того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, обмежується як переліком таких обставин, так і пов`язується із наявністю самого обов`язку. Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього ж Кодексу).

Факт виконання обов`язку, як і переліку обставин визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, матеріалами справи та належними доказами не підтверджено, заявником не подано.

Як встановлено судом та відповідно до матеріалів справи і наданих пояснень начальника Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на даний час накази Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 по справі №914/172/26 перебувають на виконанні у Стрийському відділі державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції та не виконані.

Щодо підставності звернення, суд наголошує, що Заявник не навів жодних аргументів визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню з підстав, передбачених ст.328 ЦПК України. Акцент його звернення зосереджено на словосполученні «не підлягає виконанню з інших причини», оскільки він не є власником майна.

Відповідно до п.3.3. постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2022 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставами визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, є: якщо його видано помилково; - якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Зі змісту частини другої статті 328 ГПК України вбачається, що законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. При цьому словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний (постанова КГС ВС від 03.06.2026 у справі № 873/52/22).

Зазначення заявником про те, що технологічне обладнання та збірно-розбірні конструкції, що були розміщені на орендованому у Стягувача технологічному майданчику належать на праві власності третій особі, а саме, ОВ «ТЕПЛОТРЕЙД-ІНВЕСТ», і було отримане ТОВ «ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ЛЬВІВ» у тимчасове платне користування на правах оренди за Договором оренди №ТТІ/21-09/5 від 15.09.2021 з метою використання для виробництва теплової енергії для потреб Стягувача, вже судом при прийнятті рішення у даній справі 15.04.2026 року були предметом дослідження у Західному апеляційному господарському суді. У суді першої інстанції Заявник (відповідач у справі) участі не брав, відзиву на позов не подав, щодо заявлених вимог в установленому порядку не заперечив.

Фактично доводи Заявника, як аргумент визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, зводяться до укладення 16.09.2026 року між Боржником та ТзОВ «ТЕПЛОТРЕЙД-ІНВЕСТ» додаткової угоди №4 до Договору зберігання №ТТІ/24-04/1 від 01.04.2024 про припинення дії вказаного договору, а також акту повернення майна зі зберігання від 16.09.2026 року. Суд зазначає, що дані господарські операції здійснені боржником (заявником) після ухвалення рішення у даній справі та видачі наказів на виконання рішення господарського суду Львівської області від 15.04.2026 року по справі №914/172/26 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 року та такі дії не підтверджують намір виконати накази у даній справі, видані на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 року, яке набрало законної сили 02.07.2026 року.

У мотивувальній частині постанови Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 року зазначено: «Колегія суддів погоджується з твердженнями позивача, наведеними у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що сама по собі обставина належності технологічного обладнання та збірно-розбірних конструкцій/тимчасових споруд, які розташовані на орендованому технологічному майданчику, іншій особі не спростовує вищевикладених обставин та не звільняє відповідача від обов`язку повернути позивачу об`єкт оренди, вільний від майна, розміщеного відповідачем у межах здійснення своєї господарської діяльності, незалежно від того, чи є таке майно його власністю, чи перебуває у користуванні або на зберіганні, а також не може покладати на орендодавця обов`язок приймати об`єкт оренди разом із таким майном або самостійно вживати заходів щодо його демонтажу».

Отже, враховуючи те, що накази Господарського суду Львівської області від 29.07.2026 року, які були видані на виконання рішення від 15.04.2026 року та постанови Західного апеляційного суду від 02.07.2026 року у справі №914/172/26, перебувають на виконанні у Стрийському відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а рішення Господарського суду від 15 квітня по справі №914/172/26 на сьогоднішній день не виконано, відтак правових підстав для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у справі №914/172/26 немає.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які вже були предметом доказування у даній справі. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, Заявник не навів жодних аргументів визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню з підстав, передбачених ст.328 ЦПК України. Фактично аргументи Заявника зводяться до переоцінки та досліджені доказів, а не до наявності підстав, передбачених ст.328 ГПК України.

Керуючись статтею 234, 328 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяв від 19.10.2026 року за вх.№4816/26, вх.№4822/26 та вх.№4823/26 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у справі №914/172/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.255-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.11.2026 року.

Суддя Коссак С.М.