Рішення № 141346107 у справі № 922/2313/26 від 28.10.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р. м. Харків Справа № 922/2313/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Харківобленерго», 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка буд. 149

до відповідача 1 Фонду державного майна України, 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9 відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Telesens Ventures", 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1 відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма естейт", 61022, м. Харків, вул. Куликівська, буд. 23 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, 61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 3

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

позивача: Іващенко А.О. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);

відповідача 1: Пономаренко В.С. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);

відповідача 2: не з`явився;

відповідача 3: Ставров С.Ю. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Харківобленерго": Подус М.О.;

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 Фонду державного майна України, відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Telesens Ventures", відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма естейт" про солідарне стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з червня 2022 року по грудень 2022 року у сумі 517 069,74 грн., 3% річних у сумі 45 267,31 грн. та інфляційні втрати у сумі 138 057,59 грн.

Також, до стягнення заявлені судові витрати.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про залучення Акціонерного товариства «Харківобленерго» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; витребувати у Акціонерного товариства «Харківобленерго» наявну інформацію про попереднього постачальника електричної енергії, який отримав статус «Дефолтний», та який надавав послуги постачання електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» до 22.03.2022 року (до переведення споживача на постачальника Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут»), а саме: назву юридичної особи, код ЄДРПОУ, місцезнаходження.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року 1. позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх. № 2313/26) залишено без руху.

06.07.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 16382/26) про усунення недоліків позовної заяви, у якій останній, зокрема зазначає, що позивач просить суд, позовній вимоги вважати дійсними в редакції цієї заяви, а саме: - залучити Акціонерне товариство «Харківобленерго» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; - витребувати у Акціонерного товариства «Харківобленерго» наявну інформацію про попереднього постачальника електричної енергії, який отримав статус «Дефолтний», та який надавав послуги постачання електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» до 22.03.2022 (до переведення споживача на постачальника Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут»), а саме: назву юридичної особи, код ЄДРПОУ, місцезнаходження; - стягнути солідарно з Фонду державного майна України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Telesens VenturesПозовній вимоги вважати дійсними в редакції цієї заяви, а саме:, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» грошові кошти за завдані збитки у розмірі 517 069,74 грн.; - стягнути солідарно з Фонду державного майна України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Telesens Ventures», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» 3% річних у сумі 45 267,31 грн. та інфляційні втрати у сумі 138 057,59 грн.; - витрати зі сплати судового збору покласти на Фонд державного майна України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Telesens Ventures», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт».

Ухвалою суду від 13.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12 серпня 2026 року о 13:20 год. У клопотання позивача викладеного у прохальній частині позовної заяви про витребування у Акціонерного товариства «Харківобленерго» наявної інформації про попереднього постачальника електричної енергії, який отримав статус «Дефолтний», та який надавав послуги постачання електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» до 22.03.2022 року (до переведення споживача на постачальника Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут»), а саме: назву юридичної особи, код ЄДРПОУ, місцезнаходження - відмовлено. Клопотання позивача викладене у 3 пункті прохальної частини позовної заяви про залучення Акціонерного товариства "Харківобленерго" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Харківобленерго».

14.07.2026 року від 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерного товариства «Харківобленерго» через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 17207/26 від 14.07.2026 року) про продовження процесуального строку.

Ухвалою суду від 14.07.2026 року заяву (вх. № 17207/26 від 14.07.2026 року) 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерного товариства «Харківобленерго» про продовження процесуального строку - задоволено частково. Продовжено 3-й особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерному товариству «Харківобленерго» процесуальний строк для подання до суду пояснень по 27.07.2026 року включно.

20.07.2026 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерного товариства «Харківобленерго» через канцелярію суду надійшли письмові пояснення (вх. № 17684/26).

23.07.2026 року від відповідача 3 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 18008/26) у якому останній, просить суд, закрити провадження у справі № 922/2313/26 в частині позовних вимог ПрАТ «Харківенергозбут» до ТОВ «СІГМА ЕСТЕЙТ» на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. У разі відмови у закритті провадження - у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Харківенергозбут» до ТОВ «СІГМА ЕСТЕЙТ» (як за первинною позовною заявою, так із урахуванням заяви від 06.07.2026 року про «усунення недоліків») відмовити повністю. Застосувати наслідки спливу позовної давності відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України та відмовити у позові з цієї підстави. Судові витрати покласти на позивача.

23.07.2026 року від відповідача 3 через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 18029/26).

28.07.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 18403/26) у якій останній, просить суд, прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи відповідь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» на відзив. У задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» щодо застосування наслідків спливу позовної давності відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України - відмовити. У задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» про закриття провадження у справі № 922/2313/26 в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України - відмовити. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

30.07.2026 року від відповідача 3 через канцелярію суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 18589/26) у яких останній, просить суд, прийняти ці заперечення та долучити їх до матеріалів справи № 922/2313/26. Врахувати викладені заперечення при вирішенні клопотання відповідача-3 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ПрАТ «Харківенергозбут» до ТОВ «СІГМА ЕСТЕЙТ» на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, а також при розгляді справи по суті. Крім того, врахувати доводи ТОВ "СІГМА ЕСТЕЙТ" щодо спливу для позивача позовної давності. У задоволенні позовних вимог ПрАТ «Харківенергозбут» до ТОВ «СІГМА ЕСТЕЙТ» відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві та цих запереченнях.

30.07.2026 року від відповідача 3 через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 18668/26) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 04.08.2026 року заяву (вх. № 18668/26 від 30.07.2026 року) відповідача 3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

04.08.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 19017/26) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 05.08.2026 року заяву (вх. № 19017/26 від 04.08.2026 року) позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

06.08.2026 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 19232/26) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 10.08.2026 року заяву (вх. № 19232/26 від 06.08.2026 року) позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

08.08.2026 року від відповідача 1 через канцелярію надійшла заява (вх. № 19232/26 від 06.08.2026 року) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

06.08.2026 року від Акціонерного товариства «Харківобленерго» через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 19234/26 від 06.08.2026 року) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 10.08.2026 року заяву (вх. № 19232/26 від 06.08.2026 року) відповідача 1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

Ухвалою суду від 10.08.2026 року заяву (вх. № 19234/26 від 06.08.2026 року) 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

12.08.2026 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 19723/26).

Ухвалою суду від 12.08.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, для справедливого та неупередженого вирішення даного спору, необхідністю встановлення усіх фактичних обставин, які не підтверджуються та не спростовуються жодними наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про залучення у страві 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

Ухвалою суду від 12.08.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 12.08.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 02 вересня 2026 року о(б) 13:20 год. Постановлено, позивачу надати до суду письмові пояснення щодо залученої 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області. Також, судом задоволено усні клопотання позивача, 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Харківобленерго», відповідача 1, відповідача 3 від 12.08.2026 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

17.08.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 20074/26) про долучення до матеріалів справи документів.

17.08.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 20150/26), у якій останній, просить суд, прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи відповідь на відзив Фонду державного майна України. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

26.08.2026 року від відповідача 3 через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 20903/26) у яких останній, просить суд, долучити ці додаткові пояснення та фото - таблиці до матеріалів справи № 922/2313/26. Врахувати фото -таблиці, як докази фактичного стану належних ТОВ «СІГМА ЕСТЕЙТ» будівель, їх пошкодження та об`єктивної неможливості здійснення в них господарської діяльності з 24.02.2022 року. Врахувати, що ТОВ «СІГМА ЕСТЕЙТ» систематично вживало залежних від нього заходів для організації окремого обліку електричної енергії, а його відсутність у спірний період не була наслідком бездіяльності чи вини відповідача-3. Врахувати документально підтверджену можливість електроспоживання на об`єкті поза приладом обліку ТОВ «СІГМА ЕСТЕЙТ» № 37074489 та фактичне здійснення на теперішній час електропостачання державних підвальних приміщень без використання зазначеного приладу обліку. Врахувати наведені обставини при вирішенні питання про наявність у поведінці ТОВ «СІГМА ЕСТЕЙТ» протиправності, вини та причинного зв`язку із заявленими позивачем збитками. Одночасно заявляє, що підтримує раніше подані нашим підприємством - ТОВ "СІГМА ЕСТЕЙТ" у цій справі процесуальні заяви та клопотання та викладені в них доводи та аргументи.

28.08.2026 року від позивача через канцелярію суду надійшли пояснення (вх. № 21148/26), у яких, просить суд, прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи пояснення. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

31.08.2026 року від відповідача 3 через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 21239/26), у яких останній, просить суд, долучити ці додаткові пояснення до матеріалів справи № 922/2313/26. Врахувати, що пояснення позивача від 28.08.2026 року не містять доводів чи доказів, спроможних спростувати позицію відповідача-3, та не містять жодних заперечень проти доказів, поданих відповідачем-3 у справі № 922/2313/26. Врахувати преюдиційно встановлені постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 року у справі № 922/3783/23 обставини, які позивач самостійно відтворює у власних Поясненнях, при вирішенні питання про наявність підстав для покладення на відповідача-3 відповідальності з заявленими вимогами. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

02.09.2026 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 21522/26) у яких останній, просить суд, долучити додаткові пояснення Фонду до матеріалів справи. У задоволені позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 02.09.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма естейт".

Ухвалою суду від 02.09.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, суд приймаючи до уваги те, що під час підготовчого провадження у даній справі було вчинено усі необхідні процесуальні дії для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 30 вересня 2026 року о(б) 12:30 год. Також, судом задоволено усні клопотання позивача, відповідача 1, відповідача 3 та 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Харківобленерго" від 02.09.2026 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

30.09.2026 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення (вх. № 24034/26).

Ухвалою суду від 30.09.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 28 жовтня 2026 року о(б) 13:00 год. Також, судом задоволено усні клопотання позивача, відповідача 1, відповідача 3 та 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Харківобленерго" від 30.09.2026 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Уповноважені представники відповідача 2 та 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області у судове засіданні з розгляду справи по суті 28.20.2026 року не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Присутній у судовому засіданні з розгляду справи по суті 28.10.2026 року уповноважений представник позивача надав усні пояснення щодо позовних вимог, та просив суд, позов задовольнити у повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні з розгляду справи по суті 28.10.2026 року уповноважений представник відповідача 1 (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів) надав усні заперечення, та просив суд, відмовити у задоволенні позову.

Присутній у судовому засіданні з розгляду справи по суті 28.10.2026 року уповноважений представник відповідача 3 (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів) надав усні заперечення, щодо задоволення позову заперечував.

Присутній у судовому засіданні з розгляду справи по суті 28.10.2026 року уповноважений 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерного товариства "Харківобленерго" надав усні пояснення щодо позовних вимог.

Судом у судовому засіданні 28.10.2026 року було оголошено рішення скорочене (вступну та резолютивну) частини.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, та надані докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні 28.10.2026 року уповноважених представників сторін, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, ПрАТ «Харківенергозбут» 22 березня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» (відповідач 3, споживач) було переведено на постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ПрАТ «Харківенергозбут».

Таким чином, як зазначає позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» (відповідач 3, споживач) та Приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут» (позивач) було укладено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 22.03.2022 року № 321.33, на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів.

Також, позивач зазначає, що після укладення публічного договору № 321.33 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» (відповідач 3) було спожито електричну енергію, а також здійснено сплати за вищевказаним договором, згідно платіжних інструкцій від 14.10.2022 року № 232, від 19.10.2022 року № 237, від 11.11.2022 року № 259, від 18.01.2023 № року 18.

Відповідно до заяви-приєднання, що є додатком до договору № 321.33, постачання електричної енергії споживачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» (відповідач 3) здійснюється за такими об`єктами: - офіс, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z4548547678368 (місцерозташування вул. Академіка Проскури, б. 1, м. Харків); - офіс, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z5915253198606 (місцерозташування вул. Академіка Проскури, б. 1, м. Харків).

За твердженнями позивача, Акціонерним товариством «Харківобленерго» передано Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут» інформацію щодо обсягу розподіленої електричної енергії споживачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» (відповідачу 3) у формі додатку 10 до договору № 19/13979 за період з червня 2022 року по грудень 2022 року, отже споживача було забезпечено розподіл електричної енергії мережами ОСР АТ «Харківобленерго» за ТКО Споживача:

- за червень 2022 року у кількості 15 001 кВт*год; - за липень 2022 року у кількості 13 650 кВт*год; - за серпень 2022 року у кількості 15 227 кВт*год; - за вересень 2022 року у кількості 12 392 кВт*год; - за жовтень 2022 року у кількості 13 970 кВт*год; - за листопад 2022 року у кількості 11 175 кВт*год; - за грудень 2022 року у кількості 21 366 кВт*год. та на підставі переданих ОСР даних щодо кількості спожитої електричної енергії споживачем, позивачем було виставлено рахунки відповідачу 3, а саме:

- за червень 2022 року на загальну суму разом з ПДВ 61 058,09 грн; - за липень 2022 року на загальну суму разом з ПДВ 61 555,55 грн; - за серпень 2022 року на загальну суму разом з ПДВ 67 390,62 грн; - за вересень 2022 року на загальну суму разом з ПДВ 58 827,00 грн; - за жовтень 2022 року на загальну суму разом з ПДВ 76 777,27 грн; - за листопад 2022 року на загальну суму разом з ПДВ 68 211,17 грн; - за грудень 2022 року на загальну суму разом з ПДВ 133 963,80 грн.

При цьому, 18.01.2023 року відповідачем 3 було здійснено сплату за електроенергію, згідно платіжної інструкції № 18, у розмірі 38 000,00 грн., з яких 10 713,76 грн. зараховано як часткова сплата за спожиту електричну енергію за червень 2022 року. Копії рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії за період з червня 2022 року по грудень 2022 року з доказами їх направлення.

У відповідності до умов пункту 4 Комерційної пропозиції № 1 «Рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. У разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення». Проте, відповідачем 3 рахунки за спожиту електричну енергію за період з червня 2022 року по грудень 2022 року сплачені не були.

За розрахунком позивача, станом на 01.05.2026 року за споживачем наявна заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 517 069,74 грн., заборгованість х нарахованих 3% річних за період з 01.06.2023 року по 30.04.2026 року у сумі 45 267,31 грн. та інфляційні втрати за період червень-липень 2023 року, з жовтня 2023 року по липень 2024 року, з вересня 2024 року по липень 2025 року, з жовтня 2025 року по квітень 2026 року у сумі 138 057,59 грн., щодо якої ПрАТ «Харківенергозбут» вже зверталось до Господарського суду Харківської області, а саме у справі № 922/3783/23 за позовною заявою ПрАТ «Харківенергозбут» до ТОВ «Сігма Естейт», третя особа АТ «Харківобленерго», Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Telesens Ventures», Військова частина НОМЕР_1 МВС України, про стягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.02.2025 року у справі № 922/3783/23 позов задоволено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 року у справі № 922/3783/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» задоволено, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволені позову повністю, рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2025 року у справі № 922/3783/23 скасовано.

При цьому, Східним апеляційним господарським судом встановлено, що нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт». Це підтверджується наданими до справи документами, зокрема витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію власності № 300828446 від 22.02.2022 року та № 300830638 від 22.02.2022 року, а також договором про розподіл електричної енергії № 624/321.33, укладеним 24.10.2019 року між Акціонерним товариством «Харківобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» щодо вказаних приміщень. У підвальному приміщенні однієї з цих будівель (літ. «II-6») розміщена захисна споруда цивільного захисту № 76187 (інв. № 000131), яка за своєю природою є спеціальним інженерно-технічним об`єктом, призначеним для укриття населення у разі загроз надзвичайного характеру.

Вказане за твердженнями позивача свідчить про те, що з липня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» (відповідач 3) є власником адміністративної будівлі по вул. Академіка Проскури, буд. 1 у м. Харкові та було обізнане щодо наявності у вищевказаній будівлі захисної споруди цивільного захисту № 76187, однак проявила бездіяльність, та не здійснивши жодних дій для врегулювання питання щодо встановлення окремого вузла обліку для майна, яке знаходиться у його (ТОВ «Сігма Естейт») власності.

Тому, у зв`язку із бездіяльністю відповідача 3, позивачем понесено збитки, що проявляється у тому, що Товариством було завчасно за власні кошти куплено електричну енергію для виконання умов договору № 321.33 та здійснено постачання товару (електричної енергії) на об`єкт за адресою: вул. Академіка Проскури, буд. 1, м. Харків, за період з червня 2022 року по грудень 2022 року, однак у результаті позивач не отримав коштів за надані послуги, а також йому не повернуто товар назад.

При цьому, у справі № 922/3783/23 Східним апеляційним господарським судом було встановлено, що Фонд державного майна України як власник та утримувач бомбосховища № 76187 є відповідальною особою, на яку покладається обов`язок з оплати за комунальні послуги у державному об`єкті, згідно зі статтями 183, 185, 187 Господарського кодексу України та Законом України «Про управління об`єктами державної власності».

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області уклало договір відповідального зберігання від 29.03.2007 року № 45 із ТОВ «Telesens Ventures» щодо бомбосховища № 76187. Також встановлено, що ТОВ «Сігма Естейт» стало правонаступником ТОВ «Telesens Ventures» - юридичної особи, якій у власність перейшли нежитлові будівлі, розташовані над захисною спорудою цивільного захисту № 76187. Проте, матеріали справи не містять передавального акта, розподільчого балансу або будь-якого іншого належного документа, який би посвідчував перехід прав чи обов`язків за договором відповідального зберігання, укладеним між Фондом державного майна України та ТОВ «Telesens Ventures» (договір від 29.03.2007року № 45). За умов вищевказаного, у період з червня 2022 року саме ТОВ «Telesens Ventures» було відповідальним зберігачем захисної споруди цивільного захисту № 76187, однак свої функції не виконувало.

Таким чином, за твердженнями позивача, саме Фонд державного майна України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати право власності держави на захисну споруду цивільного захисту № 76187, що розташована за адресою: вул. Академіка Проскури. Буд. 1, м. Харків, та здійснювати захист інтересів держави у даних правовідносинах. Саме ФДМУ має право щодо володіння, користування та розпоряджання (відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України) захисною спорудою цивільного захисту № 76187, що розташована за адресою: вул. Академіка Проскури. Буд. 1, м. Харків.

При цьому, за твердженнями позивача, Фонд державного майна України був обізнаний, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» стало правонаступником ТОВ «Telesens Ventures», якому у власність перейшли нежитлові будівлі, розташовані над захисною спорудою цивільного захисту № 76187. Також, зазначає, що Фонд звертався з листами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» щодо укладення нового договору відповідального зберігання щодо захисної спорудою цивільного захисту № 76187, однак останнє не виявляло згоди щодо даної пропозиції. Інших дій (крім вищевказаної), з метою врегулювання питання щодо зберігання захисної спорудою цивільного захисту № 76187, Фонд державного майна України з липня 2018 року не вчинив.

Як єдиний власник захисної споруди цивільного захисту № 76187 Фондом державного майна України не було здійснено будь-яких дії щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з АТ «Харківобленерго» та відповідно встановлення окремого вузла обліку електричної енергії для потреб захисної споруди цивільного захисту № 76187, а також не вчинено дій щодо укладення договору про постачання електричної енергії із ПрАТ «Харківенергозбут».

ФДМУ завдано збитки ПрАТ «Харківенергозбут», що проявляється у бездіяльності відповідача 1 щодо врегулювання питання встановлення окремого вузла обліку електричної енергії для потреб захисної споруди цивільного захисту № 76187, укладення договір на розподіл та постачання електроенергії.

Позивачем було закуплено електричну енергію та здійснено її постачання у період з червня 2022 року по грудень 2022 року за адресою: вул. Академіка Проскури, буд. 1, м. Харків, де споживалась електроенергія для потреб захисної споруди цивільного захисту № 76187, власником якої є держава в особі ФДМУ.

Натомість, ФДМУ не бажає у добровільному порядку відшкодувати вартість поставленої електроенергії на державний об`єкт, що підтверджується листом ФДМУ до ПрАТ «Харківенергозбут», вих. від 24.03.2026 року № 02-37/1921, у якому відповідач 1 відмовив позивачеві у сплаті за надані послуги з постачання електроенергії.

Таким чином, Фондом державного майна України не виконано обов`язок, покладений на нього державою та чинним законодавством, щодо належного управління державним майном, що сприяло завданню збитків ПрАТ «Харківенергозбут».

Вказане за твердженнями позивача, свідчить про те, що сукупна бездіяльність відповідачів, а саме, щодо сплати за комунальні послуги - призвело до завданню ПрАТ «Харківенергозбут» збитків згідно пункту 1 частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України, а тому, Фонд державного майна України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Telesens Ventures» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» мають нести солідарну відповідальність за завдані збитки ПрАТ «Харківенергозбут».

Вказані обставини стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

За приписами статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зокрема зазначає, що сукупна бездіяльність відповідачів, а саме, щодо сплати за комунальні послуги - призвело до завданню ПрАТ "Харківенергозбут" збитків згідно пункту 1 частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України у виді несплаченої послуги за поставлену електричну енергію, що була спожита за адресою: вул. Академіка Проскури, буд. 1, м. Харків у період з червня 2022 року по грудень 2022 року у розмірі 517 069,74 грн., а тому, на думку позивача Фонд державного майна України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Telesens Ventures" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма Естейт" мають нести солідарну відповідальність за завдані збитки ПрАТ "Харківенергозбут".

З вищевикладеного слідує, що предметом спору у цій справі є відшкодування збитків, які, за твердженням позивача, виникли внаслідок бездіяльності відповідачів щодо належного забезпечення обліку та оплати електричної енергії, спожитої у захисній споруді цивільного захисту № 76187(інв. №000131), розташованій за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1.

Крім того, позивач в обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, посилається на обставини, встановлені постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 року у справі № 922/3783/23, якою скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позову ПрАТ "Харківенергозбут" до ТОВ "Сігма Естейт" про стягнення заборгованості за електричну енергію.

Зокрема, зазначеною постановою встановлено, що як вбачається із матеріалів справи, нежитлові будівлі розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "СІГМА ЕСТЕЙТ". Це підтверджується наданими до справи документами, зокрема витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію власності №300828446 від 22.02.2022 року та №300830638 від 22.02.2022 року, а також договором про розподіл електричної енергії № 624/321.33, укладеним 24.10.2019 року між АТ "Харківобленерго" та ТОВ "СІГМА ЕСТЕЙТ" щодо вказаних приміщень. У підвальному приміщенні однієї з цих будівель (літ. "II-6") розміщена захисна споруда цивільного захисту № 76187 (інв. № 000131), яка за своєю природою є спеціальним інженерно-технічним об`єктом, призначеним для укриття населення у разі загроз надзвичайного характеру.

Згідно з листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 14.04.2023 року №11-08-01544, захисна споруда цивільного захисту №76187 є об`єктом державної власності.

У процесі приватизації будівель по вул. Академіка Проскури, 1 дана захисна споруда не була включена до статутного капіталу приватизованих підприємств, не була передана у власність жодному іншому суб`єкту господарювання, а залишилася у державній власності.

У 2007 році Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області уклало договір відповідального зберігання № 45 від 29.03.2007 року із ТОВ "Telesens Ventures" щодо бомбосховища № 76187.

Надалі, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "СІГМА ЕСТЕЙТ" стало правонаступником ТОВ "Telesens Ventures" - юридичної особи, якій у власність перейшли нежитлові будівлі, розташовані над захисною спорудою цивільного захисту №76187. Водночас, важливо підкреслити, що жоден із документів у справі не підтверджує передачу або перехід на користь ТОВ "СІГМА ЕСТЕЙТ" будь-яких прав щодо зазначеного бомбосховища ані у формі договору оренди, ані у вигляді іншого правочину.

Також, апеляційним судом було встановлено, що приміщення використовувалися без оформлення будь-якого договору оренди, користування чи іншого правового зв`язку з ТОВ "СІГМА ЕСТЕЙТ", що підтверджено Листом Департаменту цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації від 11.04.2023 року №02-01-05/897, в якому зазначено, що захисна споруда цивільного захисту №76187 перебуває у державній власності, її використання можливе виключно за погодженням з Фондом державного майна України.

За висновком Східного апеляційного господарського суду у постанові від 28.04.2025 року у справі № 922/3783/23 - належним відповідачем у справі має бути держава в особі Регіонального відділення Фонду держмайна України в Харківській області як власника та утримувача бомбосховища №76187.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З аналізу вищевикладеного слідує, що у постанові від 28.04.2025 року у справі № 922/3783/23 Східний апеляційний господарський суд, надавши правову оцінку встановленим обставинам, дійшов висновку, що належним відповідачем у спорі щодо відповідальності за утримання захисної споруди цивільного захисту № 76187 є держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області як власника та утримувача цієї споруди, отже вказані обставини підлягають урахуванню судом під час розгляду цієї справи в межах, визначених статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем 1 у відзиві на позовну заяву (вх. № 19723/26 від 12.08.2026 року) зокрема зазначено, що держава Україна в особі Фонду державного майна України є власником захисної споруди цивільного захисту № 76187, в свою чергу функції органу управління вказаної ЗСЦЗ Фонд наказом від 05 березня 2001 року № 357 поклав на Регіональне відділення, яке як орган управління здійснює контроль за ефективним використанням та збереженням вказаного об`єкта, у зв`язку із чим, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частинами 1, 2 та 4 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов`язує.

Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, яке належить державі Україна, а від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади в межах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» управління об`єктами державної власності полягає у здійсненні уповноваженими органами повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних із володінням, користуванням і розпоряджанням ними.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку регіональні відділення, які є його відокремленими структурними підрозділами та не мають статусу юридичної особи.

З аналізу вищевикладеного слідує, що Фонд державного майна України реалізує повноваження держави як власника об`єктів державної власності безпосередньо та через свої регіональні відділення, зокрема щодо здійснення управління відповідним державним майном у межах визначеної законом компетенції.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони), зокрема протирадіаційні укриття, належали до об`єктів, які не підлягали приватизації (відчуженню).

Аналогічне положення закріплено у частині другій статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та частині 12 статті 32 Кодексу цивільного захисту України.

Вказане свідчить про те, що захисна споруда цивільного захисту № 76187 є об`єктом державної власності, який не міг бути відчужений у приватну власність, а повноваження щодо реалізації прав держави як власника такого майна здійснюються Фондом державного майна України через відповідне регіональне відділення.

Враховуючи вищевикладене, та з огляду на встановлену належність захисної споруди цивільного захисту № 76187 до об`єктів державної власності, а також висновок Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/3783/23 щодо належного відповідача, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах належним відповідачем за вимогами, пов`язаними із управлінням та утриманням зазначеної державної захисної споруди, є держава в особі уповноваженого органу - Фонду державного майна України, який здійснює відповідні повноваження через Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

Водночас позивачем заявлено позов до Фонду державного майна України як самостійного відповідача, тоді як належним суб`єктом, на якого, за висновком суду, має покладатися відповідальність у спірних правовідносинах, є держава в особі відповідного уповноваженого органу, оскільки визначення належного суб`єкта відповідальності має здійснюватися із урахуванням правового статусу держави як власника майна та повноважень відповідного органу державної влади щодо реалізації прав держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 4 статті 48 Господарського процесуального кодексу України заміна неналежного відповідача належним відповідачем здійснюється судом за клопотанням позивача.

Оскільки позивачем відповідного клопотання про заміну відповідача не заявлено, суд позбавлений процесуальної можливості здійснити таку заміну з власної ініціативи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з Фонду державного майна України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Telesens Ventures», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Естейт» грошових коштів за завдані збитки у розмірі 517 069,74 грн., 3% річних у сумі 45 267,31 грн. та інфляційні втрати у сумі 138 057,59 грн. не підлягають до задоволення, оскільки заявлені до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "РуїсТоріха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статтею 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018 року, від 24.04.2019 року, від 05.03.2020 року Верховного Суду у справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу, які залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови у задоволені позовних вимог.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про солідарне стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з червня 2022 року по грудень 2022 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір у даній справі покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 126, 128, 129, 183, 236 - 238, 240 - 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивача: Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ЄДРПОУ 42206328);

відповідача 1: Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9, ЄДРПОУ 00032945);

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Telesens Ventures" (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, ЄДРПОУ 31632075);

відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма естейт" (61022, м. Харків, вул. Куликівська, буд. 23, ЄДРПОУ 42231731);

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 3, ЄДРПОУ 44223324);

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка буд. 149, ЄДРПОУ 00131954).

Повне рішення складено "09" листопада 2026 р.

Суддя О.О. Ємельянова