Рішення № 141346261 у справі № 925/991/26 від 02.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Черкаси Справа № 925/991/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Гвоздик А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Вінницької окружної прокуратури, в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає

позивач - Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області,

до відповідача 1. - Комунального некомерційного підприємства "Літинська центральна районна лікарня" Літинської селищної ради,

до відповідача 2. - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд",

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 242 359,37 грн,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Антощук С.В., прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,

від позивача - участі не брали,

від відповідача 1. - участі не брали,

від відповідача 2. - Костенко В.В., адвокат.

14.07.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає позивач - Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області (далі - Літинська селищна рада) з вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 11.06.2024 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е від 29.12.2023 про постачання електричної енергії, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Літинська центральна районна лікарня" Літинської селищної ради (далі - КНП "Літинська ЦРЛ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" (далі - ТОВ "Енерджигазтрейд");

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.07.2024 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е від 29.12.2023 про постачання електричної енергії, укладену між КНП "Літинська ЦРЛ" та ТОВ "Енерджигазтрейд";

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 26.11.2024 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е від 29.12.2023 про постачання електричної енергії, укладену між КНП "Літинська ЦРЛ" та ТОВ "Енерджигазтрейд";

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 17.12.2024 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е від 29.12.2023 про постачання електричної енергії, укладену між КНП "Літинська ЦРЛ" та ТОВ "Енерджигазтрейд";

- стягнути з ТОВ "Енерджигазтрейд" на користь Літинської селищної ради грошові кошти у розмірі 242 359,37 грн.

Ухвалою від 27.08.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 28.09.2026 о 12:30. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

Суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету КНП "Літинська ЦРЛ" 27.08.2026.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у справі суд встановив для відповідачів строк - не більше п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Отже, строк для подання відзиву відповідачем 1. сплив 11.09.2026, проте відповідач 1. своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.

10.09.2026 ТОВ "Енерджигазтрейд" подало відзив, в якому заявило клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з недоведеністю прокурором наявності передбачених законом підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

21.09.2026 Вінницька окружна прокуратура подала відповідь на відзив.

23.09.2026 ТОВ "Енерджигазтрейд" подало заперечення на відповідь на відзив.

28.09.2026 ТОВ "Енерджигазтрейд" подало клопотання про підсудність справи.

28.09.2026 Вінницька окружна прокуратура подала додаткові пояснення (щодо заперечень відповідача 2. на відповідь на відзив прокурора).

Ухвалами, занесеними до протоколу судового засідання від 28.09.2026, суд: у зв`язку з відсутністю підстав для передачі справи за підсудністю відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Енерджигазтрейд" про підсудність справи; залишив без розгляду додаткові пояснення Вінницької окружної прокуратури; на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на сім днів; на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.11.2026 о 12:00.

Присутня у судовому засіданні 02.11.2026 прокурор позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Присутній у режимі відеоконференцзв`язку представник відповідача 2. проти задоволення позову заперечив.

Представники позивача та відповідача 1. у судовому засіданні участі не брали, про дату та час розгляду справи належно повідомлені, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (копій ухвали суду від 28.09.2026) до їх електронних кабінетів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що КНП "Літинська ЦРЛ" у грудні 2023 року провело закупівлю товару "Електрична енергія" в кількості 310 000 кВт/год, очікуваною вартістю 2 040 000 грн. Згідно зі звітом про результати проведеної процедури закупівлі від 01.01.2024 переможцем закупівлі визначено ТОВ "Енерджигазтрейд" з остаточною ціновою пропозицією 1 999 500 грн з ПДВ. У подальшому, 29.12.2023 між КНП "Літинська ЦРЛ" (Споживач) та ТОВ "Енерджигазтрейд" (Постачальник) укладено договір № 076-ЕГТ-24/Е про постачання електричної енергії в кількості 310 000 кВт/год на суму 1 999 500 грн з ПДВ.

Упродовж виконання Договору сторонами укладено ряд додаткових угод:

1) додаткову угоду № 1 від 11.06.2024, якою внесено зміни до договору № 076-ЕГТ-24/Е в частині збільшення вартості 1 кВт*год електричної енергії з 6,45 грн до 7,68 грн (на 19,07 % від початкової ціни вказаної у договорі), а також визначено, що нова ціна застосовується з 01.06.2024. Підставою для укладання цієї додаткової угоди стали листи Постачальника від 10.05.2024 № 278/22 та від 07.06.2024 № 370/76, Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 07.06.2024 № О-235;

2) додаткову угоду № 2 від 15.07.2024 якою внесено зміни до договору № 076-ЕГТ-24/Е в частині збільшення вартості 1 кВт*год електричної енергії до 8,904 грн (на 38,05 % від початкової ціни вказаної у договорі), а також визначено, що нова ціна застосовується з 01.07.2024. Підставою для укладання цієї додаткової угоди стали листи Постачальника від 10.06.2024 № 377/076 від 09.07.2024 № 431/076 та Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 09.07.2024 № О-320;

3) додаткову угоду № 3 від 26.11.2024, якою внесено зміни до Договору в частині зменшення очікуваного договірного обсягу постачання електричної енергії до 217 239,483 кВт*год та зменшено суму договору до 1 707 500 грн;

4) додаткову угоду № 4 від 17.12.2024, якою внесено зміни до Договору в частині зменшення очікуваного договірного обсягу постачання електричної енергії до 192 840 кВт*год та зменшено суму договору до 1 490 247 грн.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю, Договір є виконаним. За період дії Договору Постачальник фактично поставив 192 840 кВт/год електричної енергії загальною вартістю 1 490 247 грн. На виконання Договору замовником було сплачено за поставлену електричну енергію кошти на загальну суму 1 490 247 грн, з яких 1 347 894,01 грн становили кошти місцевого бюджету.

Прокурор стверджує, що Додаткову угоду № 1 укладено з порушенням вимог закону і безпідставно збільшено ціну за одиницю товару (за відсутності коливань ціни на ринку в бік збільшення), відтак і всі наступні додаткові угоди укладені з порушенням законодавства, адже внаслідок їх укладання ціна за одиницю товару зросла безпідставно (у т.ч. більше ніж на 10% від ціни, визначеної в Договорі), що, на переконання прокурора, є підставою для визнання їх недійсними та стягнення з ТОВ "Енерджигазтрейд" надмірно сплачених грошових коштів.

У відзиві відповідач 2., заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що у позовній заяві прокуратурою не було обґрунтовано, в чому полягає суть порушення інтересів держави, не стали і предметом обґрунтування підстави для звернення до суду, а саме прокуратурою не було доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, також прокурором не було досліджено/встановлено належного суб`єкта влади, до компетенції якого віднесені повноваження представництва в даній категорії справ.

На переконання відповідача 2., оскільки позов подано прокурором в інтересах держави в особі Літинської селищної ради, без наявних на те повноважень в силу визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", то такий позов прокуратури підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо: позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи дану норму, суд встановив, що залишення позову без розгляду з таких підстав не залежить від подання іншим учасником справи відповідного клопотання, а є правом суду і здійснюється у випадку, якщо суд самостійно дійшов висновку про відсутність у особи, яка подала позовну заяву права її підписувати.

При цьому наявність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у цій справі буде досліджена судом нижче.

Також у відзиві відповідач 2. зауважує, що при розгляді правових підстав для укладання Договору, його виконання, а також застосування порядку зміни ціни за укладеними додатковими угодами, необхідно розмежовувати як період часу в який він укладений, характер регулювання правовідносин з урахуванням зміни порядку застосування процедур закупівлі, фактори запровадженого воєнного стану в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, і макроекономічні та політичні наслідки воєнних дій. На час проведення процедури закупівлі та укладення Договору № 076-ЕГТ-24/Евід 29.12.2023 одночасно існували два різні механізми зміни ціни: загальний - п. 2 і п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", і спеціальний воєнний - пп. 2 і 7 п. 19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. Саме другий механізм, за твердженням відповідача 2., підлягає застосуванню до спірних правовідносин як lex specialis.

При цьому відповідач 2. стверджує, що спірний Договір не "відсилає до закону взагалі". Він повторює пп. 2 і 7 п. 19 Особливостей № 1178, називає конкретний індикатив РДН, конкретні докази, конкретну точку відліку і конкретну дату початку дії нової ціни. Додаткові угоди № 1 та № 2 є застосуванням цих пунктів, а не зміною правил після підписання Договору.

Відповідач 2. стверджує про неправильне застосування прокурором судової практики, меж застосування судової практики та помилкове ототожнення різних правових механізмів. Прокуратура фактично ототожнює коливання ціни товару на РДН, яке є предметом регулювання пп. 2 п. 19 Особливостей за Договором, із зміною середньозважених цін (біржових індикаторів) на електричну енергію на ринку "на добу наперед", які є об`єктивними показниками формування ціни електричної енергії та прямо передбачені пп. 7 п. 19 Особливостей.

Щодо визнання недійсною Додаткової угоди № 1, відповідач 2. зазначає, що прокуратурою не надано доказів відсутності факту коливання ціни на електричну енергію у зазначеному періоді між датою укладання Договору та періодом проведення експертизи Черкаською ТПП як передумови для укладення сторонами додаткової угоди про зміну ціни внаслідок зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед".

Щодо визнання недійсною Додаткової угоди № 2 відповідач 2. зазначає про маніпулятивність підрахунку "38,05 %" від первісної ціни: ключовою помилкою і водночас маніпуляцією прокуратури є обчислення відсотка підвищення ціни шляхом порівняння ціни за Додатковою угодою № 2 із первісною редакцією Договору. Відповідач 2. стверджує, що ні умови Договору, ні положення пп. 7 п. 19 Постанови про особливості не містять вимоги або дозволу сумувати наслідки декількох додаткових угод або оцінювати їх "у сукупності" як єдине підвищення.

Крім того, відповідач 2. вважає, що твердження прокурора про те, що додаткові угоди № 1 та № 2 мають зворотну дію та у зв`язку з цим автоматично суперечать ст. 632 ЦК України, є необґрунтованим. Сам факт поширення сторонами дії додаткової угоди на попередній період не є самостійною та безумовною підставою для визнання її недійсною.

Відповідач 2. стверджує про недоведеність предмету спору в частині визнання недійсними Додаткової угоди №3 та Додаткової угоди №4, зауважуючи, що єдиним аргументом уточненої позовної заяви в цій частині є теза про "похідну" недійсність зазначених угод від нібито недійсної Додаткової угоди № 2. При цьому перенесення кримінально-процесуальної доктрини допустимості доказів (плодів отруйного дерева) на оцінку змісту додаткових угод є юридично неприпустимим.

Також відповідач 2. звертає увагу на те, що змінами до законодавства, а саме до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" чітко врегульовано питання збільшення ціни за одиницю товарів, як істотної умови договорів про закупівлю. Вказані зміни скасовують обмеження щодо можливості внесення змін не більше ніж на 10 відсотків в сукупності, а передбачає можливість збільшувати ціну товару на 10 відсотків у кожному окремому випадку. При цьому відповідач 2. покликається на лист Міністерства економіки та довкілля України від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України "Про публічні закупівлі" від 27.05.2026 № 4888-IX".

У відповіді на відзив прокурор заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві та зазначає, що Літинська селищна рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами (майном) місцевого бюджету та здійсненням контролю за їх використанням. Разом з тим, Літинська селищна рада такий контроль не здійснила, внаслідок чого інтереси держави залишились незахищеними. Враховуючи викладене, факт нездійснення уповноваженим органом заходів з метою захисту інтересів держави, на переконання прокурора, є повністю підтвердженим, а звернення прокурора до суду з вказаним позовом повністю обґрунтованим.

Прокурор стверджує, що доводи відповідача є такими, що не підлягають врахуванню та не спростовують доводи прокурора, про те, що при укладенні спірних додаткових угод не дотримано вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), безпідставно змінено істотні умови Договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами Договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії на ринку після укладення Договору та попередньої угоди.

Щодо нової редакції положень Закону України "Про публічні закупівлі" та ретроспективної дії до спірних правовідносин, прокурор вважає, що твердження відповідача є необґрунтованим, оскільки він помилково застосовує до спірних правовідносин нормативне регулювання, яке не підлягало застосуванню на момент проведення закупівлі та внесення змін до договору. Укладення додаткових угод із перевищенням сукупного 10-відсоткового збільшення ціни за одиницю товару не відповідало вимогам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач 2. заперечує проти доводів прокурора та наполягає на тому, що даний спір не належить до виключних випадків для представництва прокурором інтересів держави в суді відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1Конституції України.

Відповідач 2. стверджує про неналежний суб`єктний склад позивачів та помилкове визначення прокурором Літинської селищної ради як позивача. На думку відповідача 2., якщо прокурор вважає, що внаслідок недійсності спірних додаткових угод виникли правові наслідки, передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України, то він повинен був визначити належного суб`єкта, на користь якого відповідно до цієї норми має бути повернуто одержане за недійсним правочином. Натомість у цій справі прокурор просить стягнути кошти не на користь іншої сторони правочину, а на користь Літинської селищної ради, яка не є стороною спірних договірних відносин.

Крім того відповідач 2. підтримує доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача 2., дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

29.12.2023 КНП "Літинська ЦРЛ" (далі - Замовник або Споживач) та ТОВ "Енерджигазтрейд" (далі - Постачальник) підписали Договір № 076-ЕГТ-24/Е про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).

Цей договір про постачання електричної енергії (далі - Договір) є господарським договором, за яким передбачається постачання замовленого обсягу споживання електричної енергії Споживачу Постачальником. (п. 1.1. Договору)

В цьому Договорі терміни вживаються в значеннях наведених в законах України "Про ринок електричної енергії", "Про публічні закупівлі", Кодексі системи передачі, затвердженому постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 309, Кодексі системи розподілу, затвердженому постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 310, Кодексі комерційного обліку, затвердженому постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 311, та Правилах роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від14.03.2018 р. № 312. (п. 1.2. Договору)

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. (п. 2.1. Договору)

Найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія). Очікуваний договірний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р. становить 310 000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. (п. 2.3. Договору)

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору. (п. 3.1. Договору)

Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору. (п. 3.3. Договору)

Постачальник зобов`язується поставити Споживачу електричну енергію в строк по 31.12.2024 р. (п. 3.4. Договору)

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Ціна 1 кВт*год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії становить 6,45 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 5,375 грн; податок на додану вартість у розмірі 20 % від ціни електричної енергії - 1,075 грн. (п. 5.1. Договору)

Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 1 999 500 грн, з урахуванням ПДВ - 333 250 грн. (п. 5.2. Договору)

Ціна (сума) цього Договору розрахована згідно очікуваної вартості предмета закупівлі, відповідає остаточній тендерній пропозиції Учасника. При цьому, фінансування закупівлі здійснюється в межах реально затверджених видатків Замовника на дану потребу. На дату укладання Договору платіжні (бюджетні) зобов`язання виникають щодо оплати частини предмета закупівлі в межах доведеної суми (у межах кошторисних призначень), які складають: за рахунок коштів територіальної громади - 1 640 000 грн, за рахунок власних коштів - 359 500 грн з ПДВ. Оплата залишку предмета закупівлі відбувається виключно за наявності коштів згідно з постійним кошторисом (планом використання бюджетних коштів) при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань), з урахуванням листа інформаційного характеру Мінекономрозвитку України "Щодо планування закупівель" № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 року. (п. 5.4. Договору)

Згідно з п. 5.5. Договору умови цього Договору не відрізняються від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі у тому числі за результатами електронного аукціону. Порядок зміни ціни визначається у додатку 2 (Комерційна пропозиція) договору, та є невід`ємною частиною цього Договору. Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, Argus, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Порядок зміни ціни визначається у додатку 2 (Комерційна пропозиція) договору; 8) зміни умов Договору у зв`язку із застосуванням положень частини шостої ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У випадку наявності підстав для зміни умов цього Договору, Постачальник має право письмово звернутися до Споживача з відповідною пропозицією про зміну умов цього Договору. (п. 5.7. Договору)

Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі на підставі акту приймання-передачі електричної енергії та рахунку. Розрахунок за фактично спожиту електричну енергію здійснюється протягом 5 робочих днів від дати отримання Споживачем рахунку на оплату, але не пізніше 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії (розрахункового місяця). (п. 5.9. Договору)

Сторони домовились, що датою, коли Сторони дізнались про зміну ціни на ринку, є дата формування повідомлення (на виконання вимог п.п. 3.1.1., 9.2.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 щодо можливої зміни тарифів (цін)), або ініціативного листа про перегляд відповідної Договірної ціни та її направлення Стороні, а не дата укладання додаткової угоди, чи публікації її в системі закупівель Prozorro.

У разі надання у встановленому цим Договором порядку Постачальником Споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання Споживачу повідомлення):

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою Споживача - у разі надання Постачальнику письмової заяви Споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;

2) зміненим на запропонованих Постачальником умовах - якщо Споживач не надав Постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у термін, зазначений у повідомленні. Факт зміни ціни на електричну енергію підтверджується відповідною додатковою угодою. Сторони мають право в такій додатковій угоді встановити, що змінена ціна починає діяти як з дати укладання додаткової угоди, дати ініціативного листа, так і з першого числа місяця в якому така додаткова угода укладена.

У випадку непогодження Сторони, до якої надіслано відповідний ініціативний лист з експертними висновками про обґрунтованість перегляду ціни, така Сторона надає свої заперечення у письмовій формі також з документальним підтвердженням у вигляді експертних висновків, які математично спростовують обставини коливання та зміни ціни, на які посилається ініціативна Сторона. У випадку ненадання Стороною вищезазначених документів, що спростовують обставини коливання та зміни ціни, Сторона, яка ініціює перегляд ціни по Договору має право достроково розірвати цей Договір без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації, попередивши про це іншу Сторону за 20 днів до відмови.

У випадку неузгодження нової ціни, Сторони мають право розірвати Договір за взаємною згодою, шляхом укладання відповідної додаткової угоди. (п. 5.22. Договору)

Постачальник має право змінити ціну на електричну енергію, у тому числі внаслідок зміни регульованих складових тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" та/або зміни індексів базового навантаження на РДЦ в торговій зоні "ОЕС Україна" та/або змін у нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни. (пп. 9 п. 7.1. Договору)

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 01.01.2024 р. до 31.12.2024 р. (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов`язків за цим Договором. Початок постачання електричної енергії зазначається в заяві-приєднання, яка є додатком № 1 до Договору. Початком постачання електричної енергії Споживачу, вважається дата з якої Адміністратор комерційного обліку підтвердив Постачальника про зміну електропостачальника. (п. 14.1. Договору)

Можливість зміни ціни застосовується Сторонами протягом усієї дії Договору. Сторони мають право актуалізувати ринкову вартість товару шляхом укладання відповідної додаткової угоди. Зміна ціни електричної енергії відбувається за ініціативою однієї зі Сторін Договору. (п. 14.5. Договору)

Сторони погодили між собою та визнають, що як індикатив коливання ціни електричної енергії на ринку, яке відбулось з моменту укладення цього договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару, застосовується інформація щодо середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що оприлюднюється на веб-сайті АТ "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua/) або інформація щодо індексів базового навантаження на РДД в торговій зоні "ОЕС Україна", що публікується на веб-сайті Української енергетичної біржі. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни товару на ринку) та не повинна призвести до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. (п. 14.6. Договору)

Зміна ціни електричної енергії відбувається шляхом укладання Сторонами відповідної додаткової угоди. Сторони мають право в такій додатковій угоді встановити, що змінена ціна починає діяти як з дати укладання додаткової угоди, дати ініціативного листа, так і з першого числа місяця в якому така додаткова угода укладена. (п. 14.7. Договору)

У випадку не узгодження нової ціни, Сторони мають право розірвати Договір за взаємною згодою шляхом укладання відповідної додаткової угоди. (п. 14.8. Договору)

Всі зміни до цього Договору оформлюються письмовими додатковими угодами, що стають невід`ємною частиною Договору і мають переважаючу силу над положеннями Договору. (п. 14.9. Договору)

Додатком № 1 до Договору є Заява-приєднання від 29.12.2023 до договору про постачання електричної енергії, відповідно до якої, початок постачання визначено з 01.01.2024.

Додатком № 2 до Договору є Комерційна пропозиція (на умовах закупівлі UA-2023-12-08-010557-а) (далі - Комерційна пропозиція), відповідно до п. 1 якої ціна та умови постачання електричної енергії для підприємств та установ, які фінансуються з державного чи місцевого бюджету, визначається на умовах тендерної документації та за результатами проведення процедури закупівлі № UA-2023-12-08-010557-а згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (із змінами).

Оплата за спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді здійснюється за ціною (тарифом), визначеною договором за результатами публічної закупівлі за 1 кВт*год (1 МВт*год).

Ціна за 1 кВт*год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, становить 6,45 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна електричної енергії - 5,375 грн;

- податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії 1,075 грн.

Фактична ціна (тариф) купованої Споживачем електроенергії у розрахунковому періоді зазначається в акті купівлі-продажу електроенергії. При проведенні розрахунків тарифні коефіцієнти для зон доби не застосовуються.

У п. 13 Комерційної пропозиції сторони погодили порядок зміни ціни.

1. Зміни в цей Договір можуть бути внесені відповідно до норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України з дотриманням вимог, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" за взаємною згодою Сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

2. Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

2.1. Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

2.2. Погодження зміни ціни за одиницю товару цього Договору у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення Договору або останнього внесення змін до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) та не повинна призвести до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

У випадку передбаченому пунктом 2.2. цього Додатку, зміна ціни за одиницю електричної енергії здійснюється на таких умовах;

2.2.1 Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". При цьому Сторони цього Договору погодили між особою і визнають, що під час документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, вони використовують дані (інформацію) про ціну електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН), які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України", що оприлюднені на офіційному веб-сайті АТ "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua/ - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" або дані (інформацію) щодо індексів базового навантаження на РДД в торговій зоні "ОЕС Україна", що оприлюднюється на веб-сайті Українська енергетична біржа (https://www.ueex.com.ua/), а для документального підтвердження даних (інформації), передбачених цим підпунктом. Сторони визначають наступні документи:

- або копії (роздруківки з вебсайтів) Звітів про результати роботи РДН та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць або період, які оприлюднюються відповідно до законодавства АТ "Оператор ринку" https://www.oree.com.ua/ або опубліковані місячні індекси базового навантаження на РДД в торговій зоні "ОЕС Україна", що оприлюднюються на веб-сайті Українська енергетична біржа (https://www.ueex.com.ua),

- або довідки або висновки Торгово-промислової палати України,

- або довідки або висновки Української регіональної торгово-промислової палати,

- або довідки, або висновки ДП "Держзовнішінформ",

- або довідки, або висновки державної служби статистики України тощо.

Вказані у цьому підпункті довідки або висновки, повинні містити інформацію про середньозважену ціну на момент укладення Договору або на момент останнього внесення змін до Договору та середньозважену ціну на електричну енергію на відповідний період, в якому пропонується відповідна зміна ціни, та відсоток коливання ціни за цей період.

2.2.2 Зміна ціни за одиницю електричної енергії відбувається у разі коливання ціни електричної енергії на ринку (середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед"). Нова (змінена) ціна за одиницю електричної енергії обраховується наступним чином: Цн = ((Цбаз - Т1)*( Црдн.нова / Црдн.баз) +Т2)*1.2.

2.7. Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, Argus, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Встановлений наступний порядок зміни ціни:

2.7.1. У випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в Договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, інших тарифів, які встановлені НКРЕКП або можуть бути встановлені у майбутньому, і які враховані в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачається за Договором, зміна ціни здійснюється у такому порядку:

Підставою для зміни ціни є набрання чинності рішення НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується в Договорі.

Нова (змінена) ціна за одиницю електричної енергії обраховується наступним чином: Цм=Ц0+Трег + ПДВ.

Сума регульованих тарифів, які встановлені або можуть бути встановлені НКРЕКП у майбутньому та враховані в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачається за Договором, для цілей пункту 2.7.2 цього Додатку обчислюється за формулою: Трег = Тпер + Тn.

У разі зміни ціни електричної енергії у зв`язку зі зміною регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в Договорі, загальна ціна Договору (сума, яка зазначена в Договорі) відповідним чином змінюється (збільшується або зменшується), відповідно до зміни ціни (тарифів) і нормативів.

3. Сторона, яка ініціює зміну Договору, надсилає іншій Стороні пропозицію про зміну умов Договору з обґрунтуванням підстав для внесення відповідних змін, до якої додається документальне підтвердження підстав для зміни умов Договору у випадках, передбачених цим Договором.

4. Сторони домовились, що датою, коли Сторони дізнались про зміну ціни на ринку, є дата формування ініціативного листа про перегляд відповідної Договірної ціни та її направлення Стороні, а не дата укладання додаткової угоди, чи публікації її в системі закупівель Prozorro.

5. Факт зміни ціни на електричну енергію оформлюється відповідною додатковою угодою. Сторони мають право в такій додатковій угоді встановити, що змінена ціна починає діяти як з дати укладання додаткової угоди, дати ініціативного листа, так і з першого числа місяця в якому така додаткова угода укладена.

ТОВ "Енерджигазтрейд" звернулося до КНП "Літинська ЦРЛ" з повідомленням від 10.05.2024, в якому повідомило про поступове збільшення ціни на ринку електричної енергії.

ТОВ "Енерджигазтрейд" звернулося до КНП "Літинська ЦРЛ" з пропозицією про зміну умов договору з обґрунтуванням підстав для внесення змін, в частині підвищення ціни за одиницю товару та підтвердження коливання ціни за одиницю товару на ринку електричної енергії від 07.06.2024, в якому констатувало значну зміну середньозважених цін електричної енергії на ринку "на добу наперед" у бік збільшення, яке склалося у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України", у порівнянні на день пропозиції зміни ціни (07.06.2024) до дня укладення Договору / останньої зміни до договору (більш ніж на 10 %), через що виконання укладеного договору стало для ТОВ "Енерджигазтрейд" невигідним.

З огляду на викладене ТОВ "Енерджигазтрейд" надіслало КНП "Літинська ЦРЛ" проєкт додаткової угоди, відповідно до якої, ціна за 1 кВт*год становить 7,68 грн.

На підтвердження викладених обставин ТОВ "Енерджигазтрейд" надало експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-235 від 07.06.2024.

11.06.2024 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2023 (далі - Додаткова угода № 1) відповідно до умов якої вирішили внести зміни до Договору шляхом зменшення договірного обсягу постачання електричної енергії до 274 382,046875 кВт*год та збільшення вартості електричної енергії до 7,68 грн/кВт*год починаючи з 01.06.2024.

Отже підписанням Додаткової угоди № 1 сторони збільшили ціну товару з первісної ціни на 19,07 % та зменшили договірний обсяг постачання електричної енергії.

ТОВ "Енерджигазтрейд" звернулося до КНП "Літинська ЦРЛ" з повідомленням від 10.06.2024, в якому повідомило про поступове збільшення ціни на ринку електричної енергії.

ТОВ "Енерджигазтрейд" звернулося до КНП "Літинська ЦРЛ" з пропозицією про зміну умов договору з обґрунтуванням підстав для внесення змін, в частині підвищення ціни за одиницю товару та підтвердження коливання ціни за одиницю товару на ринку електричної енергії від 09.07.2024, в якому констатувало значну зміну середньозважених цін електричної енергії на ринку "на добу наперед" у бік збільшення, яке склалося у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України", у порівнянні на день пропозиції зміни ціни (09.07.2024) до дня укладення останньої зміни до договору - більш ніж на 17 %, через що виконання укладеного договору стало для ТОВ "Енерджигазтрейд" невигідним.

З огляду на викладене ТОВ "Енерджигазтрейд" надіслало КНП "Літинська ЦРЛ" проєкт додаткової угоди, відповідно до якої, ціна за 1 кВт*год становить 8,904 грн.

На підтвердження викладених обставин ТОВ "Енерджигазтрейд" надало експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-320 від 09.07.2024.

15.07.2024 сторони підписали Додаткову угоду № 2 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2023 (далі - Додаткова угода № 2) відповідно до умов якої вирішили внести зміни до Договору шляхом зменшення договірного обсягу постачання електричної енергії до 250 033,733 кВт*год та збільшення вартості електричної енергії до 8,904 грн/кВт*год починаючи з 01.07.2024.

Отже підписанням Додаткової угоди № 2 сторони збільшили ціну товару з первісної ціни на 38,05 % та зменшили договірний обсяг постачання електричної енергії.

26.11.2024 сторони підписали Додаткову угоду № 3 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2023 (далі - Додаткова угода № 3) відповідно до п. 1 якої вирішили викласти п. 2.3. Договору в новій редакції: "2.3. Найменування товару: код ДК 021:2015-09310000-5-Електрична енергія (електрична енергія). Очікуваний договірний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р. становить 217 239,483 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи."

Згідно з п. 2 Додаткової угоди № 3 сторони погодили зменшити суму договору на 292 000 грн з ПДВ та викласти п. 5.2., п. 5.4. Договору в новій редакції з урахуванням відповідних змін.

17.12.2024 сторони підписали Додаткову угоду № 4 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2023 (далі - Додаткова угода № 4) відповідно до п. 1 якої вирішили викласти п. 2.3. Договору в новій редакції: "2.3. Найменування товару: код ДК 021:2015-09310000-5-Електрична енергія (електрична енергія). Очікуваний договірний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р. становить 192 840 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи."

Згідно з п. 2 Додаткової угоди № 4 сторони погодили зменшити суму договору на 217 253 грн з ПДВ та викласти п. 5.2., п. 5.4. Договору в новій редакції з урахуванням відповідних змін.

На виконання умов Договору ТОВ "Енерджигазтрейд" передавало КНП "Літинська ЦРЛ" електричну енергію, на підтвердження чого сторонами підписувались відповідні Акти, КНП "Літинська ЦРЛ" сплачувало ТОВ "Енерджигазтрейд" за отриману електричну енергію кошти, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

Сторони підписали Акт приймання-передачі електроенергії від 01.02.2024 № 19 за січень 2024 р. про постачання відповідачем 2. відповідачу 1. 19,620 МВт*год електричної енергії загальною вартістю 126 549 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом відповідачем 1. частково підтверджується платіжними інструкціями від 05.02.2024 № 3 на суму 93 233,80 грн, від 02.02.2026 № 85 на суму 3 315,20 грн - 96 549 грн.

Сторони підписали Акт приймання-передачі електроенергії від 05.03.2024 № 206 за лютий 2024 р. про постачання відповідачем 2. відповідачу 1. 19,140 МВт*год електричної енергії загальною вартістю 123 453 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом відповідачем 1. підтверджується платіжними інструкціями від 06.03.2024 № 9 на суму 80 575,60 грн, від 06.03.2024 № 189 на суму 1 412,55 грн, від 06.03.2024 № 190 на суму 41 464,85 грн.

Сторони підписали Акт приймання-передачі електроенергії від 05.04.2024 № 385 за березень 2024 р. про постачання відповідачем 2. відповідачу 1. 19,595 МВт*год електричної енергії загальною вартістю 126 387,76 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом відповідачем 1. підтверджується платіжною інструкцією від 08.04.2024 № 13 на суму 126 387,76 грн.

Сторони підписали Акт приймання-передачі електроенергії від 01.05.2024 № 487 за квітень 2024 р. про постачання відповідачем 2. відповідачу 1. 16,585 МВт*год електричної енергії загальною вартістю 106 973,26 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом відповідачем 1. частково підтверджується платіжними інструкціями від 02.05.2024 № 16 на суму 68 648,46 грн, від 02.05.2024 № 397 на суму 38 024,80 грн - 106 673,26 грн.

Сторони підписали Акт приймання-передачі електроенергії від 03.06.2024 № 642 за травень 2024 р. про постачання відповідачем 2. відповідачу 1. 12,665 МВт*год електричної енергії загальною вартістю 81 689,26 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом відповідачем 1. частково підтверджується платіжними інструкціями від 04.06.2024 № 524 на суму 13 369,74 грн.

Сторони підписали Акт приймання-передачі електроенергії від 01.07.2024 № 798 за червень 2024 р. про постачання відповідачем 2. відповідачу 1. 9,655 МВт*год електричної енергії загальною вартістю 74 150,40 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом відповідачем 1. підтверджується платіжною інструкцією від 03.07.2024 № 20 на суму 74 150,40 грн.

Сторони підписали Акт приймання-передачі електроенергії від 01.08.2024 № 963 за липень 2024 р. про постачання відповідачем 2. відповідачу 1. 11,040 МВт*год електричної енергії загальною вартістю 98 300,16 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом відповідачем 1. підтверджується платіжною інструкцією від 02.08.2024 № 748 на суму 8 783,80 грн та випискою з рахунка за 05.08.2024 на суму 89 516,36 грн.

Сторони підписали Акт приймання-передачі електроенергії від 02.09.2024 № 1111 за серпень 2024 р. про постачання відповідачем 2. відповідачу 1. 10,320 МВт*год електричної енергії загальною вартістю 91 889,28 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом відповідачем 1. підтверджується платіжною інструкцією від 03.09.2024 № 28 на суму 91 889,28 грн.

Сторони підписали Акт приймання-передачі електроенергії від 07.10.2024 № 1345 за вересень 2024 р. про постачання відповідачем 2. відповідачу 1. 10,560 МВт*год електричної енергії загальною вартістю 94 026,24 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом відповідачем 1. підтверджується платіжною інструкцією від 14.10.2024 № 31 на суму 94 026,24 грн.

Сторони підписали Акт приймання-передачі електроенергії від 07.11.2024 № 1539 за жовтень 2024 р. про постачання відповідачем 2. відповідачу 1. 17,280 МВт*год електричної енергії загальною вартістю 153 861,12 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом відповідачем 1. підтверджується платіжними інструкціями від 08.11.2024 № 1086 на суму 3 204 грн, від 08.11.2024 № 33 на суму 150 657,12 грн.

Сторони підписали Акт приймання-передачі електроенергії від 09.12.2024 № 1738 за листопад 2024 р. про постачання відповідачем 2. відповідачу 1. 18,420 МВт*год електричної енергії загальною вартістю 164 011,68 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом відповідачем 1. підтверджується платіжною інструкцією від 09.12.2024 № 1215 на суму 2 778,05 грн та випискою з рахунка за 11.12.2024 на суму 161 233,63 грн.

Сторони підписали Акт приймання-передачі електроенергії від 17.12.2024 № 1818 за грудень 2024 р. про постачання відповідачем 2. відповідачу 1. 27 960 МВт*год електричної енергії загальною вартістю 248 955,84 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом відповідачем 1. підтверджується платіжною інструкцією від 20.12.2024 № 42 на суму 248 955,84 грн.

З викладеного випливає, що матеріали справи не містять доказів повної оплати електричної енергії відповідачем 1. у січні, квітні та травні 2024 року, про яку стверджує прокурор.

Проте суд бере до уваги, що здійснення повної оплати відповідачем 1. не заперечується відповідачем 2., крім того, відповідно до Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2023-12-08-010557-а, сума оплати за договором про закупівлю становить 1 490 247 грн.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що всього на підставі Договору відповідач 2. поставив відповідачу 1. 192 840 кВт електричної енергії, за яку відповідачем 1. сплачено 1 490 247 грн.

Зі змісту наданих платіжних інструкцій випливає, що платником у кожному випадку зазначено КНП "Літинська ЦРЛ", проте у платіжних інструкціях відрізняються рахунки, з яких такі кошти сплачені.

Суд бере до уваги, що у відповідь на запит прокурора Літинська селищна рада надала лист від 04.06.2026 № 2.50-8058вих-26, з яким надала інформацію щодо реквізитів рахунків для повернення безпідставно сплачених коштів за електроенергію за договором між КНП "Літинська ЦРЛ" Літинської селищної ради і ТОВ "Енерджигазтрейд", зі змісту якої випливає, що для повернення коштів місцевого бюджету р/р - UA 68999980314040544000002852, для повернення власних коштів КНП "Літинська ЦРЛ" - UA 03052990000026003036106150.

У відповідь на запит прокурора листом від 05.05.2026 № 01-18/349 КНП "Літинська ЦРЛ" повідомило, що за 2024 рік за рахунок місцевого бюджету сплачено за електричну енергію коштів в сумі 1 347 894,01 грн в обсязі 171 400,710 кВт; власного бюджету сплачено за електричну енергію коштів в сумі 142 352,99 грн в обсязі 21 439,22 кВт.

У відповідь на запит прокурора листом від 15.05.2026 № 01-16-06/313 Літинський відділ Державної казначейської служби України Вінницького району Вінницької області повідомив, серед іншого, що рух коштів за бюджетним зобов`язанням згідно договору від 29.12.2023 № 076-ЕГТ-24/Е про постачання електричної енергії (далі - договір) проводився у межах зареєстрованих бюджетних фінансових зобов`язань. Загальна сума касових видатків склала 1 347 894,01 грн згідно поданих платіжних документів КНП "Літинська ЦРЛ", а саме: № 3 від 05.02.2024 на суму 93 233,80 грн; № 9 від 06.03.2024 на суму 80 575,60 грн; № 13 від 08.04.2024 на суму 126 387,76 грн; № 6 від 02.05.2024 на суму 68 948,46 грн; № 18 від 04.06.2024 на суму 68 319,52 грн; № 20 від 03.07.2024 на суму 74 150,40 грн; № 24 від 02.08.2024 на суму 89 516,36 грн; № 28 від 03.09.2024 на суму 91 889,28 грн; № 31 від 14.10.2024 на суму 94 026,24 грн; № 33 від 08.11.2024 на суму 150 657,12 грн; № 39 від 10.12.2024 на суму 161 233,63 грн; № 42 від 20.12.2024 на суму 248 955,84 грн.

Бюджетні кошти, виділені на фінансування договору від 29.12.2023 № 076-ЕГТ-24/Е про постачання електричної енергії, мають правову природу коштів місцевого бюджету Літинської селищної територіальної громади.

Зі змісту викладеного випливає, що із загально сплаченої суми за поставлену електричну енергію у розмірі 1 490 247 грн частину сплачено із коштів місцевого бюджету - у сумі 1 347 894,01 грн (згідно з платіжними інструкціями № 3 від 05.02.2024 на суму 93 233,80 грн; № 9 від 06.03.2024 на суму 80 575,60 грн; № 13 від 08.04.2024 на суму 126 387,76 грн; № 6 від 02.05.2024 на суму 68 948,46 грн; № 18 від 04.06.2024 на суму 68 319,52 грн; № 20 від 03.07.2024 на суму 74 150,40 грн; № 24 від 02.08.2024 на суму 89 516,36 грн; № 28 від 03.09.2024 на суму 91 889,28 грн; № 31 від 14.10.2024 на суму 94 026,24 грн; № 33 від 08.11.2024 на суму 150 657,12 грн; № 39 від 10.12.2024 на суму 161 233,63 грн; № 42 від 20.12.2024 на суму 248 955,84 грн), решту коштів - 142 352,99 грн - із власних коштів КНП "Літинська ЦРЛ".

Вінницька окружна прокуратура звернулася з листом від 19.08.2025 № 50/12047вих-25 до КНП "Літинська ЦРЛ", в якому просила надати зазначені в листі документи, а також повідомити про вжиті або заплановані заходи щодо визнання в судовому порядку недійсними додаткових угод № 1, 2 та стягнення з ТОВ "Енерджигазтрейд" безпідставно набутих коштів або причини невжиття таких заходів.

У відповідь з листом від 01.09.2025 №01-17/783 КНП "Літинська ЦРЛ" надало Вінницькій окружній прокуратурі затребувані документи, а також повідомило, що порушень порядку укладання додаткових угод № 1, 2 до Договору не виявлено.

Літинська селищна рада звернулася до ТОВ "Енерджигазтрейд" з листом від 20.08.2025 № 695, в якому просила повернути кошти, які зайво сплачені за рахунок підняття цін за додатковими угодами № 1 від 11.06.2024 та № 2 від 15.07.2024 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е від 29.12.2023.

У відповідь листом від 21.08.2025 № 421 ТОВ "Енерджигазтрейд" повідомило Літинську селищну раду про те, що останнє не знаходить юридичного факту наявності переплати за поставлену електричну енергію Споживачем, яку треба повернути Споживачу.

Вінницька окружна прокуратура звернулася з листом від 15.04.2026 № 0250-5489вих-26 до АТ "Оператор ринку", в якому просила надати запитувану в листі інформацію.

У відповідь з листом від 29.04.2026 № 01-31/1126 АТ "Оператор ринку" надало Вінницькій окружній прокуратурі інформацію щодо подекадних середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на РДН в торговій зоні "ОЕС України" за період з січня по грудень 2023 року; інформацію щодо середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на РДН в торговій зоні "ОЕС України" станом на запитувані дати із зазначенням ціни у відсотковому співвідношенні на кожну дату від попередньої дати, вказаних у запиті; копію договору про участь у РДН та ВДР від 12.10.2020 № 517/01 між АТ "Оператор ринку" та ТОВ "Енерджигазтрейд" та додаткових угод до цього договору та копію листа АТ "Оператор ринку" від 22.08.2025 № 31-31/1845, адресованого ТОВ "Енерджигазтрейд" про припинення участі у РДН/ВДР.

Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.

Між сторонами виникли правовідносини у сфері державних закупівель, які регулюються, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з п. 6 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору), договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору))

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору))

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 ЦК України)

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. (ч. 1-3 ст. 632 ЦК України)

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1 ст. 651 ЦК України)

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. (ч. 1 ст. 652 ЦК України)

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України)

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 ЦК України)

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору))

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням змін, внесених Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX (в редакції, чинній на момент укладення Договору)).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ч. 1-5 ст. 203 ЦК України)

З викладеного випливає, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, а зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Суд враховує, що у спірних правовідносинах договір про закупівлю та оспорювані додаткові угоди до нього були укладені у період дії положень норм ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням змін, внесених Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель" (далі - Закон України № 1530-ІХ).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 витлумачила цю редакцію так, що сукупне збільшення протягом дії договору не могло перевищувати 10 відсотків від первісної ціни незалежно від кількості змін.

Водночас 24.06.2026 набрали чинності окремі положення Закону України "Про публічні закупівлі" від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888-IX), якими, зокрема, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII викладено в новій редакції: істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).

Тобто після правила про збільшення ціни до 10 відсотків пропорційно її ринковому коливанню та про незбільшення суми договору законодавець прямо зазначив, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Обмеження щодо дев`яностоденного строку, як і раніше, не застосовується до електричної енергії.

При цьому п. 7 розділу XIV Закону № 4888-IX установлює, що положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII в редакції цього Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII.

Отже спірні правовідносини охоплюються цією нормою.

Ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України закріплюють загальне правило незворотності дії нормативно-правового акта. Водночас Верховний Суд у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 роз`яснив, що у сфері цивільних і господарських відносин зворотна дія можлива, коли вона прямо встановлена самим законодавцем та не суперечить конституційним гарантіям. У постанові від 04.06.2024 у справі № 916/3724/21 Верховний Суд також виходив із необхідності прямої вказівки закону для поширення нових норм на раніше виниклі відносини. У цьому випадку така вказівка міститься безпосередньо у п. 7 розділу XIV Закону № 4888-IX і не допускає іншого тлумачення.

Таким чином зміна законодавчого регулювання усунула нормативну основу для застосування сукупного десятивідсоткового обмеження до договорів, охоплених пунктом 7 розділу XIV Закону № 4888-IX. Тому висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 922/2321/22 і № 920/19/24, сформульовані щодо попередньої редакції закону, не можуть застосовуватися в частині сукупного ліміту до правовідносин, які законодавець прямо підпорядкував новій редакції. Це не є відступленням від висновку Великої Палати Верховного Суду, а є наслідком подальшої зміни самої норми права. Водночас висновки Верховного Суду щодо необхідності документального підтвердження ринкового коливання, пропорційності зміни та незбільшення суми договору зберігають значення.

Згідно з п. 5.5. Договору умови цього Договору не відрізняються від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі у тому числі за результатами електронного аукціону. Порядок зміни ціни визначається у додатку 2 (Комерційна пропозиція) договору, та є невід`ємною частиною цього Договору. Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Зміни в цей Договір можуть бути внесені відповідно до норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України з дотриманням вимог, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" за взаємною згодою Сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору. (пп. 1 п. 13 Комерційної пропозиції)

Відповідно до пп. 2.2. розділу 13 Комерційної пропозиції істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, в тому числі, погодження зміни ціни за одиницю товару цього Договору у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення Договору або останнього внесення змін до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) та не повинна призвести до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Суд зазначає, що у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю допускається виключно за порядком зміни умов договору, визначеним самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації).

Щодо доводів відповідача 2. про необхідність застосування до спірних правовідносин Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", суд зазначає, що відповідно до п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (тут і далі - Особливості, в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;

9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об`єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

Суд зауважує, що відповідно до п. 1 Особливостей, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пунктом 18 Особливостей передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Аналізуючи норми Особливостей через призму Закону України "Про публічні закупівлі" Верховний Суд у постановах від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23 виснував, зокрема, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.

Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Водночас постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не скасовує та не передбачає внесення будь-яких змін до Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема до норми п. 2 ч. 5 ст. 41 вказаного Закону (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах 06.02.2025 у справі № 916/747/24, від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23 тощо).

Вище суд встановив, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону України № 4888-IX.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2026 у справі № 922/2121/25 вказав, що затвердження Кабінетом Міністрів України, у межах визначених законом повноваженнях, Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанови №1178), не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спірних правовідносин, які унормовані Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема пунктом 2 частини п`ятої статті 41, оскільки:

1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом;

2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого зазначеною нормою.

Схожих висновків щодо правозастосування постанови № 1178 дійшов Верховний Суд також у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23.

Отже, укладаючи спірні додаткові угоди та змінюючи ціну на одиницю спірного товару, сторони договору мали керуватись імперативними приписами положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 19.03.2026 у справі № 922/2123/25.

У п. 167 - 175 постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:

167. Велика Палата Верховного Суду враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

168. Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

169. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

170. Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

171. Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

172. Законом № 922-VIII не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

173. Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

174. Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

175. Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22)."

Прокурор стверджує, що оскаржувані додаткові угоди від 11.06.2024 № 1 та від 15.07.2024 № 2 до Договору, якими збільшено ціну за 1 кВт*год до 8,904 грн, тобто більше як на 10 % суперечать положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для визнання їх недійсними згідно положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Вище суд встановив, що підписанням Додаткової угоди № 1 від 11.06.2024 сторони збільшили ціну за одиницю товару з ПДВ з 6,45 грн (ціна на момент укладення Договору) до 7,68 грн, тобто на 19,07 % порівняно з ціною, визначеною на дату підписання Договору.

Підписанням Додаткової угоди № 2 від 15.07.2024 сторони збільшили ціну за одиницю товару з ПДВ з 6,45 грн (ціна на момент укладення Договору) до 8,904 грн, тобто на 38,05 % порівняно з ціною, визначеною на дату підписання Договору та на 15,9 % у порівнянні з ціною, визначеною Додатковою угодою № 1.

При цьому суд зазначає, що обставина збільшення ціни більше ніж на 10 % є самостійною та достатньою підставою для визнання додаткової угоди до договору про закупівлю недійсною, враховуючи п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України № 922-VIII в редакції Закону України № 4888-IX від 27.05.2026.

Водночас суд також бере до уваги, що у пп. 2.2.1. п. 2.2. розділу 13 Комерційної пропозиції сторони дійшли згоди, що зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". При цьому Сторони цього Договору погодили між особою і визнають, що під час документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, вони використовують дані (інформацію) про ціну електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН), які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України", що оприлюднені на офіційному веб-сайті АТ "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua/ - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" або дані (інформацію) щодо індексів базового навантаження на РДД в торговій зоні "ОЕС Україна", що оприлюднюється на веб-сайті Українська енергетична біржа (https://www.ueex.com.ua/), а для документального підтвердження даних (інформації), передбачених цим підпунктом. Сторони визначають наступні документи:

- або копії (роздруківки з вебсайтів) Звітів про результати роботи РДН та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць або період, які оприлюднюються відповідно до законодавства АТ "Оператор ринку" https://www.oree.com.ua/ або опубліковані місячні індекси базового навантаження на РДД в торговій зоні "ОЕС Україна", що оприлюднюються на веб-сайті Українська енергетична біржа (https://www.ueex.com.ua),

- або довідки або висновки Торгово-промислової палати України,

- або довідки або висновки Української регіональної торгово-промислової палати,

- або довідки, або висновки ДП "Держзовнішінформ",

- або довідки, або висновки державної служби статистики України тощо.

Вказані у цьому підпункті довідки або висновки, повинні містити інформацію про середньозважену ціну на момент укладення Договору або на момент останнього внесення змін до Договору та середньозважену ціну на електричну енергію на відповідний період, в якому пропонується відповідна зміна ціни, та відсоток коливання ціни за цей період.

Сторони домовились, що датою, коли Сторони дізнались про зміну ціни на ринку, є дата формування повідомлення (на виконання вимог п.п. 3.1.1., 9.2.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 щодо можливої зміни тарифів (цін)), або ініціативного листа про перегляд відповідної Договірної ціни та її направлення Стороні, а не дата укладання додаткової угоди, чи публікації її в системі закупівель Prozorro. (п. 5.22. Договору)

На підтвердження коливання (збільшення) ціни електричної енергії на ринку, що стало для підписання Додаткової угоди № 1 відповідач 2. надав експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-235 від 07.06.2024.

На підтвердження коливання (збільшення) ціни електричної енергії на ринку, що стало для підписання Додаткової угоди № 2 відповідач 2. надав експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-320 від 09.07.2024.

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.10.2026 у справі № 910/11553/25 про те, що Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим. (також постанова Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24).

Отже, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар. (постанова Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22)

Вище суд зазначив, що у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього. (п. 170) Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. (п. 171)

Суд критично розцінює доводи прокурора про те, що надані експертні висновки не підтверджують факту коливання ціни на електричну енергію на ринку в бік збільшення за період від укладання договору про закупівлю до часу укладення додаткових угод, а відображають інформацію станом на певні дати та/або періоди і порівняння цих цін між собою та про те, що дане порівняння є нерелевантним, оскільки порівнюється ціна за окремо взяті календарні дати, водночас у висновку не досліджено і не підтверджено динаміку ціни на ринку електричної енергії з моменту укладення первинного Договору.

Надані відповідачем 2. Експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати містять порівняння середньозваженої ціни електричної енергії за окремо обрані дати з періоду з грудня 2023 року по травень 2024 року з ціною електричної енергії станом на 07.06.2024 (дата формування висновку та звернення відповідачем 2. до відповідача 1. з пропозицією про укладення Додаткової угоди № 1) та 09.07.2024 (дата формування висновку та звернення відповідачем 2. до відповідача 1. з пропозицією про укладення Додаткової угоди № 2) і зі змісту таких висновків випливає наявність коливання середньозваженої ціни на товар на ринку у бік збільшення.

Проте суд бере до уваги, що для порівняння ціни з моменту укладення Договору відповідачем 2. застосовано середньозважену ціну за одиницю товару на ринку в обрані в експертному висновку дати у грудні 2023 року: 04.12.2023 - 3 987,67 грн/МВт*год; 13.12.2023 - 4 719,83 грн/МВт*год; 19.12.2023 - 3 858,57 грн/МВт*год; 20.12.2023 - 3 733,1 грн/МВт*год; 21.12.2023 - 4 438,81 грн/МВт*год; 25.12.2023 - 3 610,53 грн/МВт*год; 26.12.2023 - 2 676,18 грн/МВт*год; 27.12.2023 - 3 393,07 грн/МВт*год; 28.12.2023 - 3 502,16грн/МВт*год; 29.12.2023 - 3 502,16 грн/МВт*год.

Водночас зі змісту Договору випливає, що ціна електричної енергії без ПДВ становить 5,375 грн/кВт*год, що свідчить про те, що Договір було укладено за завищеною ціною електричної енергії і порівняно з ціною, визначеною в Договорі та ціною на ринку станом на 07.06.2024 - 5,30955 грн/кВт*год ціна електричної енергії знизилась на 1,22 %, а порівняно з ціною станом на 09.07.2024 - 6,27066 грн/кВт*год ціна зросла, проте на 16,66 %, а не на 38,05 % як стало після підписання сторонами Додаткової угоди № 2, що свідчить про непропорційне збільшення ціни за електричну енергію.

При цьому суд наголошує, що, як встановлено вище, обставина збільшення ціни більше ніж на 10 % є самостійною та достатньою підставою для визнання додаткової угоди до договору про закупівлю недійсною, враховуючи п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України № 922-VIII в редакції Закону України № 4888-IX від 27.05.2026.

Оскільки після укладення Додаткової угоди № 1 ціна у порівнянні з ціною визначеною в Договорі зросла на 19,07 %; після укладення Додаткової угоди № 2 ціна зросла на 38,05 % порівняно з ціною, визначеною в Договорі та на 15,9 % у порівнянні з ціною, визначеною Додатковою угодою № 1, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання Додаткової угоди № 1 від 11.06.2024 та Додаткової угоди № 2 недійсними.

Щодо вимоги прокурора про визнання недійними Додаткових угод № 3 та № 4 суд зазначає таке.

Як встановлено вище, укладанням додаткової угоди № 3 від 26.11.2024 сторони внесли зміни до Договору в частині зменшення очікуваного договірного обсягу постачання електричної енергії до 217 239,483 кВт*год та зменшення суми договору до 1 707 500 грн, а укладанням додаткової угоди № 4 від 17.12.2024 сторони внесли зміни до Договору в частині зменшення очікуваного договірного обсягу постачання електричної енергії до 192 840 кВт*год та зменшили суму договору до 1 490 247,00 грн.

Отже Додаткові угоди № 3 та № 4 є похідними від попередніх змін істотних умов Договору, зокрема від Додаткових угод № 1 та № 2, якими вже було змінено первісну ціну за одиницю електричної енергії, оскільки фактично зафіксували зменшений обсяг постачання електричної енергії та вартість Договору, які змінилися внаслідок підписання Додаткових угод № 1 та № 2.

Відтак оскільки попередні зміни за Договором здійснені з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України № 922-VIII в редакції Закону України № 4888-IX від 27.05.2026, кожна наступна додаткова угода, яка фактично фіксує такі зміни, також не може вважатися правомірною.

На підставі викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для визнання недійсними також Додаткової угоди № 3 від 26.11.2024 та Додаткової угоди № 4 від 17.12.2024.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначав, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Також Верховний Суд у вищезазначеній постанові вказав, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі", нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Крім того, суд зауважує, що відповідач 2. погодився на укладення договору про закупівлю з дотриманням вимог чинного законодавства України, з істотними умовами, які викладені у тендерній документації.

Тобто під час проведення процедури закупівлі, зокрема при укладенні Договору від 29.12.2023 відповідач 2. свідомо погодився саме на здійснення поставки електричної енергії за ціною передбаченою в Договорі.

Відповідач 2., спонукаючи відповідача 1. до укладення Додаткових угод № 1, № 2 мав на меті збільшити ціну за одиницю товару на вигідних для себе умовах всупереч умовам закупівлі.

Такі дії порушують основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Отже навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі, коли коливання ціни на ринку обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це не робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 %. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. (ч. 1 ст. 216 ЦК України)

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (ч. 1 ст. 1212 ЦК України)

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. (п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України)

При цьому суд враховує позиції Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 та від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Оскільки Додаткові угоди від 11.06.2024 № 1, від 15.07.2024 № 2 до Договору є недійсними та не породжують правових наслідків для сторін, правовідносини між ними щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором мали регулюватись умовами Договору в його первинні редакції, а саме 6,45 грн за 1 кВт*год з урахуванням ПДВ.

З матеріалів справи випливає, що на виконання умов Договору ТОВ "Енерджигазтрейд" передавало КНП "Літинська ЦРЛ" електричну енергію в кількості 192 840 кВт, за які КНП "Літинська ЦРЛ" сплатило 1 490 247 грн, при цьому суд встановив, що із вказаної суми 1 347 894,01 грн сплачено за рахунок місцевого бюджету Літинської селищної ради, а 142 352,99 грн за рахунок власних коштів КНП "Літинська ЦРЛ".

За розрахунком прокурора, сума надмірно сплачених з місцевого бюджету коштів у зв`язку з укладанням Додаткових угод № 1 та № 2 становить 242 359,37 грн.

Дослідивши розрахунок прокурора суд встановив, що останній не заявляє до стягнення надмірно сплачені кошти (власні кошти) КНП "Літинська ЦРЛ".

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 4 ст. 236 ГПК України)

У постанові від 26.02.2026 у справі № 924/499/24 за позовом заступника керівника окружної прокуратури м. Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, 1) Хмельницької міської ради та 2) Західного офісу Державної аудиторської служби України до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексар Технолоджис", 2) Комунального підприємства "Електротранс" Хмельницької міської ради про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 11.02.2022, № 3 від 31.08.2022, № 5 від 21.09.2022 та №6 від 14.10.2022 до договору №1-01-2022 від 04.01.2022 та стягнення 8 391 382,00 грн, Верховний Суд дійшов висновку, що фінансування витрат за договором про постачання електричної енергії споживачу передбачалося у тому числі за кошти місцевого бюджету. Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Оскільки засновником відповідача-2 та власником його майна є територіальна громада міста Хмельницький в особі Ради, то Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів міського бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

З викладеного випливає, що такий висновок зроблено Верховним Судом стосовно того, що в разі фінансування договору в тому числі за рахунок коштів місцевого бюджету, відповідна міська/сільська рада є належним позивачем у справі. Правового висновку щодо права такої ради стягувати кошти, які були сплачені комунальним підприємством з власних коштів на виконання Договору в порядку ст. 1212 ЦК України досліджувана постанова Верховного Суду не містить.

У постанові від 12.03.2025 у справі № 924/524/24 за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради до: 1. Комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" про визнання недійсною в частині додаткової угоди та стягнення 81 636,15 грн, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки засновником Підприємства та власником його майна є територіальна громада Хмельницької області в особі Ради, яка фінансує та контролює діяльність цього комунального закладу, а також здійснює контроль за виконанням обласного бюджету, зокрема щодо законності та ефективності використання підприємством бюджетних коштів за договорами закупівлі товарів, Рада є належним позивачем у цій справі. Верховний Суд встановив, що Рада уповноважена на вжиття заходів представницького характеру для захисту інтересів територіальної громади, які є складовою державного інтересу, пов`язаного із законним та ефективним використанням коштів обласного бюджету.

Водночас суд зауважує, що у досліджуваній постанові відсутні відомості, що за договором, який був предметом розгляду у справі № 924/524/24 оплата електричної енергії здійснювалася іншими коштами, окрім як з місцевого бюджету.

У постанові від 05.11.2024 у справі № 918/22/24 за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області до відповідачів: 1) Комунального некомерційного підприємства "Степанська районна лікарня" Степанської селищної ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод і стягнення 72 546 грн щодо доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, Верховний Суд дійшов висновку, що висновки, які на думку скаржника, не враховані судами при ухваленні оскаржуваних рішень, не суперечать висновкам, зробленим Верховним Судом у названій скаржником постанові. Тобто така постанова не містить правових висновків щодо питання про можливість стягнення коштів на користь відповідної ради в порядку ст. 1212 ЦК України, якщо вони сплачувались не з коштів місцевого бюджету.

У постанові від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21 за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури м. Волочиська в інтересах держави в особі Війтовецької селищної ради та Західного офісу Державної аудиторської служби до відповідачів: 1) Опорного навчального закладу "Купільської ЗОШ І-ІІІ ст. Війтовецької селищної ради Хмельницької області", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсгазенерго" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 22 285,88 грн Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний господарський суд у справі, яка розглядається, дійшов помилкових висновків про відмову у стягненні коштів на користь Війтовецької селищної ради з підстав того, що рада не була стороною договору про закупівлю та додаткових угод до нього, а також того, що Опорний навчальний заклад "Купільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Війтовецької селищної ради Хмельницької області" є окремою юридичною особою, має власні рахунки, самостійно проводить свою фінансово-господарську діяльність, а селищна рада не є розпорядником коштів вказаного суб`єкта.

Водночас з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців селища; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами.

Проте суд бере до уваги, що зі змісту постанови Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21 випливає, що оплата електричної енергії за договором, який був предметом розгляду у справі № 924/1283/21 здійснювалась виключно за рахунок коштів місцевого бюджету, отже такі правовідносини не є релевантними правовідносинам у справі № 925/991/26.

При цьому суд звертає увагу, що у п. 5.40. постанови від 12.06.2024 у справі № 922/2060/23 за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 3 770 747,81 грн, Верховний Суд виснував, що апеляційний суд цілком слушно врахував те, що відповідно до пункту 5.1 договору частина його фінансування була здійснена за рахунок орендарів, у зв`язку з чим прокурор не мав права подавати позов про повернення власних коштів позивача 2.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ - надходження, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт та цільових заходів, гранти, дарунки та благодійні внески, а також надходження від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.

Згідно з п. 1.1. Статуту КНП "Літинська ЦРЛ", затвердженого рішенням 70 сесії Літинської селищної ради 8 скликання від 22.05.2026 № 8748 (далі - Статут), Комунальне некомерційне підприємство "Літинська центральна районна лікарня" Літинської селищної ради (далі - Підприємство) створене за рішенням сесії Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області (надалі - Засновник) рішенням 3 сесії Літинської селищної ради 8 скликання від 24 лютого 2021 року № 82 відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування Україні".

Відповідно до поставленої мети предметом діяльності Підприємства є, в тому числі: організація і надання платних послуг населенню, відповідно до цін та тарифів, затверджених у встановленому чинним законодавством порядку, а також па підставі укладених договорів з підприємствами, установами, організаціями та громадянами; надання майна в оренду за згодою органу управління майном; прийняття благодійної та гуманітарної допомоги. (п. 2.2. Статуту)

Підприємство є самостійним господарюючим суб`єктом із статусом комунального некомерційного підприємства та наділене усіма правами юридичної особи з дня його державної реєстрації. (п. 3.1. Статуту)

Підприємство має самостійний баланс, рахунки в Державному казначействі України, установах банків, печатку зі своїм найменуванням, штампи, а також бланки з власними реквізитами. (п. 3.3. Статуту)

Підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями коштами та іншим майном, що є в його розпорядженні, крім основних фондів. У разі недостатності таких коштів та майна у підприємства відповідальність за його зобов`язаннями несе орган управління. (п. 3.5. Статуту)

Джерелами формування майна та коштів Підприємства є, зокрема: власні надходження Підприємства: кошти від здачі в оренду (зі згоди Засновника) майна, закріпленого на праві узуфрукту; кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг); майно, що надходить безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних благодійних внесків, пожертвувань юридичних і фізичних осіб; надходження коштів на виконання програм соціально-економічного розвитку регіону, програм розвитку медичної галузі; майно, отримане з інших джерел, не заборонених чинним законодавством України; кошти, отримані за договором про закупівлю медичних послуг з місцевих бюджетів, доходи, одержані від надання медичних послуг на платній основі за рахунок інших джерел фінансування, а також від інших видів господарської діяльності; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення та дотації з бюджетів, інші джерела, не заборонені законодавством України. (п. 4.4. Статуту)

Власні надходження Підприємства використовуються відповідно до чинного законодавства України. (п. 4.8. Статуту)

Підприємство має право самостійно планувати, організовувати і здійснювати свою статутну діяльність, визначати основні напрямки свого розвитку відповідно до своїх завдань і цілей, у тому числі спрямовувати отримані від господарської діяльності кошти на утримання Підприємства та його матеріально-технічне забезпечення. (п. 5.1.2. Статуту)

Підприємство має право самостійно визначати напрямки використання грошових коштів у порядку, визначеному чинним законодавством України. (п. 5.1.4. Статуту)

Підприємство зобов`язане акумулювати власні надходження та витрачати їх в інтересах Підприємства відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту. (п. 5.2.5. Статуту)

Управління Підприємством здійснює Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області. (п. 8.1. Статуту)

Поточне керівництво (оперативне управління) Підприємством здійснює керівник Підприємства - директор (головний лікар), який призначається на посаду селищним головою, згідно чинного законодавства України, шляхом укладання контракту. (п. 8.2. Статуту)

Керівник підприємства користується правом розпорядження майном та коштами Підприємства відповідно до законодавства та цього Статуту. (п. 8.4.5. Статуту)

Керівник підприємства укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки. (п. 8.4.6. Статуту)

На підставі вказаних положень Статуту суд доходить висновку, що КНП "Літинська ЦРЛ" є самостійним суб`єктом господарювання (юридичною особою публічного права), який має власні надходження та здійснює фінансово-господарську діяльність у межах визначених законодавством повноважень. Незважаючи на те, що КНП "Літинська ЦРЛ" перебуває у підпорядкуванні та сфері управління засновника, власні надходження підприємства є одним із джерел його фінансування, а підприємство має право самостійно розпоряджатися такими коштами та використовувати їх відповідно до своїх статутних завдань, потреб господарської діяльності й вимог чинного законодавства.

Таким чином, сам факт підпорядкування КНП "Літинська ЦРЛ" Літинській селищній раді, як засновнику, не свідчить про відсутність у підприємства передбаченої Статутом фінансової самостійності та не означає, що всі його кошти перебувають у повному безпосередньому розпорядженні засновника.

Крім того суд бере до уваги, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 підтвердила свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватися з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. При цьому наголосила, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі України "Про прокуратуру" інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

У справі № 905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Комунальний заклад "Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради" у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі природного газу за договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

У відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах. У цьому висновку Велика Палата Верховного Суду звернулася mutatis mutandis до власних висновків, викладених у підпунктах 6.27- 6.29 постанови від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та підпунктах 6.30- 6.32 постанови від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18.

Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі школи та погодилася з висновками судів попередніх інстанції про необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі школи, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що прокурор обґрунтовано заявив до стягнення лише ті надмірно сплачені кошти, перераховані за рахунок місцевого бюджету Літинської селищної ради.

Дослідивши розрахунок надмірно сплачених за рахунок місцевого бюджету грошових коштів, здійснений прокурором, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

Підсумовуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги Вінницької окружної прокуратури повністю.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, суд зазначає таке.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Порушення державного інтересу у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у тому, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Виконання зобов`язань за додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даного Закону. Виплатою коштів на виконання недійсних правочинів зумовлено незаконну витрату коштів місцевого бюджету у розмірі 242 359,37 грн, що негативно впливає на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи випливає, що Вінницька окружна прокуратура звернулася з листом від 19.08.2025 № 50/12045вих-25 до Літинської селищної ради, в якому просила надати інформацію про те, чи вживалися Літинською селищною радою заходи (направлення листів про добровільне повернення коштів, претензій, підготовка позову і т.д.) з метою стягнення з ТОВ "Енерджигазтрейд" безпідставно отриманих коштів за додатковими угодами № 1, 2 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е від 29.12.2023. Якщо такі заходи не вживалися, повідомити причини та чи плануються такі заходи у майбутньому. Одночасно прокурор поінформував, що у разі невжиття вищевказаних заходів, вінницькою окружною прокуратурою буде вирішено питання про вжиття заходів представницького характеру, передбачених ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо звернення до суду з відповідним позовом.

У відповідь листом від 28.08.2025 Літинська селищна рада повідомила, що нею не вживалися заходи з метою стягнення з ТОВ "Енерджигазтрейд" безпідставно отриманих коштів за додатковими угодами № 1, 2 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е від 29.12.2023, оскільки це є повноваженнями керівника КНП "Літинська ЦРЛ".

Вінницька окружна прокуратура звернулася до Літинської селищної ради з листом від 04.06.2026 № 02.50-8058вих-26, в якому просила повідомити реквізити рахунків для повернення безпідставно сплачених коштів.

У відповідь листом від 08.06.2026 Літинська селищна рада повідомила Вінницьку окружну прокуратуру про рахунки для повернення коштів місцевого бюджету та для повернення власних коштів КНП "Літинська ЦРЛ".

Вінницька окружна прокуратура звернулася до Літинської селищної ради з листом-повідомленням щодо представництва прокурором в суді інтересів держави в особі відповідних суб`єктів владних повноважень від 08.07.2026 № 02.50-997вих-26, яким в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила про намір звернутися до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Літинської селищної ради до КНП "Літинська ЦРЛ", ТОВ "Енерджигазтрейд" про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 242 359,37 грн.

Суд зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 26.05.2021 у справі № 926/14/19 (пункти 4.8-4.10), від 14.06.2022 у справі № 927/172/21 (пункти 56-58), від 06.09.2023 у справі № 926/54/22 (пункти 34, 35) та від 13.02.2024 у справі № 813/2417/17 (підпункт 6.27)), встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, суд повинен здійснити оцінку, зокрема, попереднього листування між прокурором і відповідним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер та спрямовуватись, зокрема, на:

- отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу четвертого частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII;

- інформування органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

- отримання від органу інформації (матеріалів та копій), необхідної для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямоване на отримання документів та/або інформації про можливе порушення і пов`язане саме зі з`ясуванням факту його наявності або відсутності, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання йому можливості відреагувати протягом розумного строку, що відповідає змісту статті 23 Закону № 1697-VII.

Водночас якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, і такий орган протягом розумного строку на зазначену інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі, до моменту отримання інформації від прокурора) про порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII.

Зі змісту вказаного вище листування між Вінницькою окружною прокуратурою та Літинською селищною радою випливає, що прокурор неодноразово повідомляв позивача про наявність порушеного права останнього, на що позивач протягом розумного строку після отримання такого повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом.

Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником КНП "Літинська ЦРЛ" є Літинська селищна рада.

Літинська селищна рада виступає як суб`єкт владних повноважень, який приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

З урахуванням викладеного, Літинська селищна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.

Відповідно до положень Статуту КНП "Літинська ЦРЛ", Комунальне некомерційне підприємство "Літинська центральна районна лікарня" Літинської селищної ради є комунальною власністю Літинської селищної територіальної громади, управління якою здійснює Літинська селищна рада (далі - Орган управління майном). (п. 1.3. Статуту) Підприємство належить до сфери управління Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області (далі - Орган управління). (п. 1.4. Статуту) Підприємство користується майном, що є комунальною власністю Літинської селищної ради та закріплене за ним на праві оперативного управління. (п. 3.2. Статуту) Управління Підприємством здійснює Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області. (п. 8.1. Статуту)

Отже укладання спірних додаткових угод до договору від 29.12.2023 з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів (коштів місцевого бюджету), що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 березня 2024 року у справі № 904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду. (постанова Великої палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24)

Отже, враховуючи нездійснення Літинською селищною радою заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Також суд враховує, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними/суперечать конституції), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно частини 2 цієї Статті організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 41 ГПК України).

Господарський процесуальний кодексу України у ч. 3, 4 ст. 53 визначає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У свою чергу, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді):

1. Визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами.

2. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

3. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

5. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Отже, як зазначено вище, Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними (на момент відкриття провадження у справі) та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі №925/1282/23.

Суд враховує, що стверджуючи про недоведення прокурором наявності виключних підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах представник відповідача 2. у судовому засіданні під час розгляду справи по суті звернув увагу на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 01.10.2026 у справі № 910/6143/26 за позовом першого заступника керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі: 1) Адміністрації, 2) Управління до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТЕ Юкрейн" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 про повернення позовної заяви прокурору та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 у справі № 910/6143/26.

Водночас суд враховує сталу та послідовну актуальну практику Верховного Суду, яка сформувалась щодо спірних правовідносин в частині наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді в подібних правовідносинах, викладену у постановах від 05.10.2026 у справі № 910/11553/25, від 13.10.2026 у справі № 912/2710/25, від 14.10.2026 у справі № 902/1059/25, від 04.11.2026 у справі № 918/1246/25.

Підсумовуючи викладене суд доходить висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави в особі Літинської селищної ради.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається за немайнові вимоги на обох відповідачів порівну, за майнову вимогу на відповідача 2.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 11.06.2024 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е від 29.12.2023 про постачання електричної енергії, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Літинська центральна районна лікарня" Літинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд".

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.07.2024 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е від 29.12.2023 про постачання електричної енергії, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Літинська центральна районна лікарня" Літинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд".

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 26.11.2024 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е від 29.12.2023 про постачання електричної енергії, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Літинська центральна районна лікарня" Літинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд".

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 17.12.2024 до Договору № 076-ЕГТ-24/Е від 29.12.2023 про постачання електричної енергії, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Літинська центральна районна лікарня" Літинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" (ідентифікаційний код 43729979, вул. Байди Вишневецького, буд. 37, м. Черкаси, Черкаська обл., 18001) на користь Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області (ідентифікаційний код 04325963, вул. Соборна, буд. 7, селище Літин, Вінницький р-н., Вінницька обл., 22300, одержувач: ГУК у Він.обл/с-ще літин/24060300, код 37979858, казначейство України (ел.адм.подат.), р/р [рахунок приховано], код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження") грошові кошти у розмірі 242 359,37 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигазтрейд" (ідентифікаційний код 43729979, вул. Байди Вишневецького, буд. 37, м. Черкаси, Черкаська обл., 18001) на користь Вінницької обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909909, вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, р/р НОМЕР_1 , МФО 820172, отримувач: Вінницька обласна прокуратура) 8 233,11 грн витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Літинська центральна районна лікарня" Літинської селищної ради (ідентифікаційний код 01982583, вул. Пирогова, буд. 17, селище Літин, Вінницький р-н., Вінницька обл., 22300) на користь Вінницької обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909909, вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, р/р НОМЕР_1 , МФО 820172, отримувач: Вінницька обласна прокуратура) 5 324,80 грн витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи за допомогою системи "Електронний суд".

Повне рішення складено та підписано 09.11.2026.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА